Бернард Кац

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сер Бернард Кац
нім. BernardKatz
Bernard-katz.jpg
Народився 26 березня 1911(1911-03-26)
Лейпциг, Німеччина
Помер 20 квітня 2003(2003-04-20) (92 роки)
Лондон, Великобританія
Громадянство Велика Британія
Національність ФРН ФРН, Велика Британія Велика Британія
Галузь наукових інтересів Нейробіологія, біофізика
Заклад Лондонський університетський коледж
Alma mater Лейпцизький університет
Відомий завдяки: відкриття в області вивчення медіаторів нервових волокон
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1970)
Медаль Коплі (1967)

Сер Бернард Кац (англ. sir Bernard Katz, * 26 березня 1911 — 20 квітня 2003) — британський біофізик і фізіолог. Лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (1970, спільно з Джуліусом Аксельродом і Ульфом фон Ейлером) за «відкриття в області вивчення медіаторів нервових волокон і механізмів їх збереження, виділення та інактивації».

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Лейпцигу (Німеччина), в сім'ї Макса Каца та Євгенії Рабинович. Закінчив гімназію Альберта в 1929 році, вступив до Лейпцизького університету на медичний факультет. У 1932 році, на передостанньому курсі університету, йому була вручена премія Зігфріда Гартена за дослідження в області фізіології. У 1933 закінчив університет.

Після приходу до влади нацистів сім'я Бернарда Каца ухвалює рішення емігрувати до Великобританії (1935). Тут він продовжив розробки в області нейрофізіології в Лондонському університетському коледжі, під керівництвом відомого британського фізіолога і біофізика, лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицини (1922) Арчібальда В. Хілла.

У 1938 Бернард Кац отримав докторську ступінь. Зважаючи на неминучість війни Великобританії і нацистської Німеччини, Бернард Кац, на запрошення австралійського нейрофізіолога, майбутнього лауреата Нобелівської премії з фізіології і медицині (1963) сера Джона К. Екклса їде в Австралію, де поступає на роботу в госпіталь Сіднея.

У 1941 він отримав громадянство Британської співдружності. У 1942 Бернард К. записався в Королівські ВПС Австралії і до кінця війни служив офіцером радіолокації на Тихому океані. З 1946 працював в Університетському коледжі в Лондоні — спочатку на посаді заступника директора з біофізичних досліджень, а потім, в 1950–1951 — викладачем фізіології. У 1952 Кац отримав посаду професора біофізики і був призначений завідувачем кафедрою біофізики. З 1952 — член, а з 1965 — віце-президент Лондонського королівського товариства. У 1969 він був удостоєний лицарського звання.

Науковий внесок[ред.ред. код]

Основні дослідження вченого були в області нейрофізіології, вивчення передачі збудження з нервових клітин на м'язові волокна. Бернард Кац довів, що ця передача здійснюється за допомогою молекул ацетилхоліну за участю іонів кальцію. З великого числа наукових публікацій вченого потрібно особливо відзначити: Електричне збудження нерву (англ. Electric excitation of nerve) (1939), Нерв, м'яз і синапс (англ. Nerve, muscle and synapse) (1966), Вивільнення нейротрансіметів (англ. The release of neural transmitter substances) (1969).

Нагороди[ред.ред. код]

Бернард Кац — лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині (1970, спільно з Джуліусом Аксельродом і Ульфом фон Ейлером) за "відкриття в області вивчення медіаторів нервових волокон і механізмів їх збереження, виділення та інактивації ". Також він удостоєний медалі Бейлі Королівського товариства лікарів і медалі Коплі Королівського наукового товариства. Бернард Кац — член Італійської національної академії наук, Американської академії наук і мистецтв, Датської королівської академії наук і мистецтв, Національної академії наук США. Лауреат почесних звань професора Кембріджського університету та Інституту Вейцмана в Ізраїлі.

Література[ред.ред. код]

  • Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія, т.1-2, Москва, Прогрес, 1992
  • Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976–2005
  • Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
  • Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, Бре, 1998
  • Джоан Комей. Словник. Хто є хто в історії євреїв. 2-е видання. Видавництво ТОО «Внешсигма», Москва, 1998
  • С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000, ISBN 5-93431-011-9

Посилання[ред.ред. код]