Макс Дельбрюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Макс Людвіг Хеннінг Дельбрюк
нім. Max Ludwig Henning Delbrück
Max Delbruck.jpg
Дельбрюк на початку 1940-х
Народився 4 вересня 1906(1906-09-04)
Берлін
Помер 9 березня 1981(1981-03-09) (74 роки)
Громадянство США США
Галузь наукових інтересів біофізика, фізика
Заклад Каліфорнійський технологічний інститут (1937—1939, 1947—1981)
Університет Вандербільта (1940—1947)
Alma mater Університет Геттінгена
Відомий завдяки: відкриття механізму реплікації вірусів
відкриття дельбрюківського розсіювання
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології та медицини (1969)
Nobel prize medal.svg

Макс Людвіг Хеннінг Дельбрюк (нім. Max Ludwig Henning Delbrück, * 4 вересня 1906, Берлін — †9 березня 1981, Пасадена) — американський біофізик німецького походження, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1969 році (спільно з Алфредом Херші і Сальвадором Лурія) «за відкриття, що стосуються механізму реплікації та генетичної структури вірусів».

Дельбрюк починав свою наукову кар'єру як фізик, він, зокрема, першим передбачив один з нелінійних ефектів квантової електродинаміки — дельбрюківське розсіювання.

Сім'я[ред.ред. код]

Син Макса Дельбрюка — Тобі Дельбрюк — професор в Інституті нейроінформатики, Цюрих. Відомий через розробку штучної сітківки, яка детектує надшвидкі рухи.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]