Александер Флемінг
| Александер Флемінг Alexander Fleming |
|
| Александер Флемінг (в центрі) під час вручення Нобелівської премії | |
| Народився | 6 серпня 1881 Лохфілд (біля міста Дарвел), Шотландія |
|---|---|
| Помер | 11 березня 1955 (73 роки) Лондон, Англія |
| Місце проживання | |
| Галузь наукових інтересів | Бактеріологія, імунологія |
| Заклад | Лікарня Св. Марії, Лондон |
| Відомий завдяки: | Відкриття пеніциліну |
| Нагороди | Нобелівська премія (1945) |
Александер Фле́мінг (англ. Alexander Fleming; *6 серпня 1881, Лохфілд (біля міста Дарвел), Шотландія — †11 березня 1955, Лондон, Англія) — британський біолог, що публікував статті в галузі бактеріології, імунології та фармакології. Став відомим завдяки відкриттю лізоциму (антибактеріального ферменту, що виробляється людським організмом) і виділенню першого відомого антибіотика пеніциліну з плісняви Penicillium notatum.
Обидва відкриття відбулися в 1920-ті роки і, значною мірою, випадково. Одного разу Флемінг чхнув в чашку Петрі, в якій перебували бактерії, і через декілька днів виявив, що в місцях, куди впали краплі слини, бактерії було знищено. В результаті був відкритий лізоцим. Першу статтю про це відкриття було опубліковано в 1922 році[1].
Безлад в лабораторії Флемінга ще раз став йому у пригоді. У 1928 році він виявив, що на агарі в одній з чашок Петрі з бактеріями Staphylococcus aureus виросла колонія цвілевих грибів. Колонії бактерій навколо цвілевих грибів стали прозорими внаслідок лізису (руйнування) клітин. Флемінгу вдалося виділити активну речовину, що викликала лізис бактеріальних клітин — пеніцилін. Опис пеніциліну був опублікований у 1929 році.
Флемінг недооцінив своє відкриття, вважаючи, що отримати ліки з пеніциліну буде дуже важко. Його роботу продовжили Говард Флорі і Ернст Боріс Чейн, що розробили методи очищення пеніциліну. Масове виробництво цієї речовини було налагоджено під час Другої світової війни і врятувало життя багатьом пораненим та хворим.
У 1945 році Флемінг, Флорі і Чейн були удостоєні Нобелівської премії з фізіології та медицини.
Помер Олександр Флемінг в 1955 році в лікарні від інфаркту міокарду.
Посилання [ред.]
- Біографія Олександра Флемінга на сайті нобелівського комітету (англ.)
- TIME 100: Alexander Fleming (англ.)
- Місця та спогади, пов'язані з Олександром Флемінгом (англ.)
- Alexander Fleming (англ.)
- Проблемы спасения мира с точки зрения бактериолога
Примітки [ред.]
- ↑ Пріоритет відкриття лізоциму часто оспорюється. 1909 року професор Томського університету українського походження Лащенков (Профессора Томского университета. Биографический словарь. Выпуск I: 1888–1917. Томск: Издательство Томского университета, 1996, с 143–146) описав (спочатку у лейпцизькому «Zeitschrift für Hygiene und Infektionskrankheiten», а наступного року — в російському часописі «Вѣстникъ гигіены») бактерицидну дію білка курячих яєць, вказавши на те, що в ньому присутній протеолітичний фермент, який обумовлює цю дію, хоча сам фермент і не був виділений. Саме цей фермент і виділив пізніше Флемінг з людської слини та інших тканин тваринного походження, давши йому назву «лізоцим». Проте він визнавав пріоритет Лащенкова (A. Fleming, V. D. Allison On the antibacterial power of egg-white // Lancet. — Т. 206. — (1924) (5261) С. 1303-1307.)
|
|||||||||||||||||
