Джордж Паладе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джордж Еміль Паладе
англ. George E. Palade

Джордж Паладе
Народився 19 листопада 1912(1912-11-19)
Ясси , Румунія
Помер 8 жовтня 2008(2008-10-08) (95 років)
Дель Мар, Каліфорнія, США
Поховання Бучеджі[1]
Країна США США
Діяльність лікар, цитолог, хімік, винахідник, викладач університету, фізик
Alma mater Бухарестський університет
Bogdan Petriceicu Hasdeu National Colleged
Галузь цитологія
Заклад Єльський університет
Університет Каліфорнії в Сан-Дієго
Відомі учні Gheorghe Ghițescud
Аспіранти, докторанти Гюнтер Блобель
Jack F. Kirschd[2]
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина[3]
Папська академія наук[4]
Національна академія наук США
Румунська академія
Американська академія мистецтв і наук
American-Romanian Academy of Arts and Sciencesd
Відомий завдяки: першим описав рибосоми і мітохондрії
У шлюбі з Marilyn Farquhard
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1974)
Національна наукова медаль США (1986)

CMNS: Джордж Паладе у Вікісховищі

Джордж Еміль Пала́де (англ. George E. Palade, народився 19 листопада 1912, місто Ясси — 8 жовтня 2008) — американський фахівець з клітинної біології, що народився в Румунії. У 1974, спільно з двома колегами отримав Нобелівську премію з фізіології і медицині «за відкриття, що стосуються структурної і функціональної організації клітини». Приз отримав за свої інновації в електронній мікроскопії і дослідженні клітин, заклавши основи сучасної молекулярної клітинної біології[5] .

Його описували як «найвпливовішого клітинного біолога»[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Паладе народився 19 листопада 1912 року в місті Ясси, в Румунії в сім'ї професора філософії Ясського університету Еміля Паладе і Констанції (Кантемир) Паладе, вчительки початкової школи. Він здобув початкову освіту в ліцеї Хасдая в Бюзане і в 1930 р. вступив до медичної школи Бухарестського університету. Великий вплив мали на нього вчені, котрі працювали в університеті: професор біохімії Андре Бойвін і професор анатомії Френсіс Рейнер, який запропонував йому посаду асистента-дослідника. Пропрацювавши 6 років у клініці й захистивши дисертацію по мікроанатомії нирок у ряду морських ссавців, Паладе в 1940 році здобув медичний науковий ступінь. Після закінчення медичної школи він стає асистентом зі внутрішніх хвороб у Бухарестському університеті. Під час другої світової війни служив у румунській армії на посаді, яка давала йому змогу далі працювати в університеті. У 1945 році за допомогою Григора Попа, наступника Райнера, Джордж дістав місце асистента-дослідника в лабораторії біології університету Нью-Йорка. Відвідавши якось семінар Альбера Клода, Паладе відрекомендувався йому, і той запросив його в свою дослідницьку групу в Рокфеллерському інституті (тепер — Рокфеллерський університет), запропонувавши в 1946 році посаду запрошеного дослідника. Після приходу до влади комуністів у Румунії Паладе вирішив залишитися в США.

Кар'єра і дослідження [ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.historia.ro/sectiune/portret/articol/emil-palade-fabuloasa-poveste-a-primului-nobel-romanesc
  2. https://senate.universityofcalifornia.edu/in-memoriam/files/jack-kirsch.html
  3. https://www.leopoldina.org/fileadmin/redaktion/Mitglieder/CV_Palade_George_D.pdf
  4. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/palade.html
  5. а б Prof. George Palade: Nobel prize-winner whose work laid the foundations for modern molecular cell biology - Obituaries, News - The Independent. 19 жовтня 2010. Архів оригіналу за 19 жовтня 2010. Процитовано 9 травня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]