Алексіс Каррель
| Алексіс Каррель | |
| фр. Alexis Carrel | |
 |
|
| Народився | 28 червня 1873 Сент-Фуа-ле-Ліон, Франція |
|---|---|
| Помер | 5 листопада 1944 Париж |
| Громадянство | Франція |
| Галузь наукових інтересів | хірургія, патофізіологія |
| Alma mater | Ліонський університет |
| Відомий у зв'язку з: | дослідження рефракції ока |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізіології та медицини (1912) |
Алексіс Каррель (фр. Alexis Carrel) (*28 червня 1873, Сент-Фуа-ле-Ліон — †5 листопада 1944, Париж) — французький хірург, біолог, патофізіолог і євгеніст, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицині в 1912 році.
Зміст |
[ред.] Біографія
Закінчив медичний факультет Ліонського університету, в 1900 році отримав ступінь доктора медицини. З 1900 по 1902 роки викладав в університеті анатомію.
Будучи під враженням від смерті президента Франції Марі Франсуа Карно, який помер 24 червня 1894 року після нападу терориста від кровотечі при пошкодженні артерії, Каррель з 1902 року почав займатися розробкою методів зшивання кровоносних судин. У 1904 році Каррель поїхав до Канаду, потім в США, де став асистентом Фізіологічного інституту при Чиказькому університеті.
У 1906 році на запрошення Симона Флекснера Каррель став членом ради Рокфеллерівського інституту (згодом Рокфеллерівського університету). У 1938 році Каррель звільнився з Рокфеллерівського інституту, отримавши звання заслуженого професора. Незабаром після початку Другої світової війни і окупацією німцями частини території Франції повернувся в Париж і за підтримки уряду Віші заснував «Інститут з вивчення проблем людини».
[ред.] Погляди
У 1932 році Каррель опублікував книгу «Людина — це невідоме», в якій стверджував, що люди біологічно нерівні, постулював розумову і фізіологічну відсталість пролетаріату і доводив, що вона передається у спадок. Каррель стверджував, що прогрес попереджувальної медицини пригнічує природний відбір. Під час німецької окупації Франції Каррель активно співпрацював з нацистами.
[ред.] Відомі цитати
- Кожна людина є історія, не схожа ні на яку іншу.
- Є лише один спосіб добитися того, щоб кожен учений мав великі знаннями і талантом, — зменшити число вчених.
[ред.] Посилання
|
|||||||||||||||||
