11 Партенопа: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 50: Рядок 50:


У 1988 році за допомогою телескопа [[UH88]] в [[Обсерваторія Мауна-Кеа|обсерваторії Мауна-Кеа]] було проведено пошук супутників або пилу навколо астероїда, але нічого не було знайдено.
У 1988 році за допомогою телескопа [[UH88]] в [[Обсерваторія Мауна-Кеа|обсерваторії Мауна-Кеа]] було проведено пошук супутників або пилу навколо астероїда, але нічого не було знайдено.

На підставі [[Крива блиску|кривої блиску]], створеної за [[Фотометрія (астрономія)|фотометричними]] спостереженнями в [[Пулковська обсерваторія|Пулковській обсерваторії]], Партенопа має період обертання 13,722 ± 0,001 годин і змінює яскравість на 0,10 [[Зоряна величина|зоряної величини]]. Крива блиску відображає три максимуми та мінімуми за цикл. У базі даних малих тіл JPL указано період обертання 13,7204 години.

У 2007 році Бер і Чеслі розрахували вищу масу і густину Партенопа на основі гравітаційних збурень, які він справляє на 90-кілометровий астероїд [[17 Фетіда]]. Бер і Чеслі обчислили масу 6,3 {{E|18}} кг<ref name="Baer2007">{{Cite journal|last=Baer|first=James|last2=Steven R. Chesley|date=2008|title=Astrometric masses of 21 asteroids, and an integrated asteroid ephemeris|journal=Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy|publisher=Springer Science+Business Media B.V. 2007|volume=100|issue=2008|pages=27–42|bibcode=2008CeMDA.100...27B|doi=10.1007/s10569-007-9103-8|doi-access=free}}</ref> і густину 3,3 г/см<sup>3</sup><ref name="Baer2007" />. Оцінки Бера 2008 року дали масу 6,15 {{E|18}} кг<ref name="Baer">{{Cite web|date=2008|title=Recent Asteroid Mass Determinations|publisher=Personal Website|last=Jim Baer|url=http://home.earthlink.net/~jimbaer1/astmass.txt|accessdate=6 December 2008|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130702212735/http://home.earthlink.net/~jimbaer1/astmass.txt|archivedate=2 July 2013|url-status=dead}}</ref>. Оцінки 1997 та 2001 років Віато та Рапапорта були дещо нижчими і давали масу 5 {{E|18}} кг та густину 2,7 г/см<sup>3</sup><ref name="Baer2007" />.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 15:37, 13 березня 2023

11 Партенопа 
Відкриття
Відкривач Аннібале де Гаспаріс
Місце відкриття Обсерваторія Каподімонте
Дата відкриття 11 травня 1850
Позначення
Позначення 11 Parthenope
Названа на честь Партенопа
Тимчасові позначення відсутні
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,453666978115 а. о.
Перигелій 2,209425931416 а. о.
Афелій 2,697908024813 а. о.
Ексцентриситет 0,099541237208
Орбітальний період 1403,853710071 д
Середня орбітальна швидкість 0,256436975888 °/д
Середня аномалія 176,6630833389°
Нахил орбіти 4,629529097214°
Довгота висхідного вузла 125,5654006948°
Аргумент перицентру 195,8938588598°
Фізичні характеристики
Розміри 153,33 км
Маса 6,15× 1018 кг
Середня густина 3,28 ± 0,20 г/см³
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,0578 м/с²
Друга космічна швидкість 0,0941 км/с
Період обертання 13,7204 год
Альбедо 0,1803
Температура ~174 K
Спектральний тип S (Толен)
Sk (SMASS)
Видима зоряна величина 8,68[2] до 12,16
Стандартна зоряна величина 6,55
Кутовий розмір 0,178" до 0,057"
CMNS: 11 Партенопа у Вікісховищі

11 Партенопа — великий і яскравий астероїд головного поясу, відкритий 1850 року.

Партенопа була відкрита Аннібале де Гаспарісом 11 травня 1850 року, ставши другим із дев'яти його відкриттів астероїдів. Астероїд був названий на честь Партенопи, однієї з сирен у грецькій міфології, легендарною заснувницею міста Неаполь. Назву «Партенопа» запропонував Джон Гершель для астероїда 10 Гігея, відкритого в 1849 році, і після цього Де Гаспаріс спеціально шукав астероїд під вже запропоновану назву[3]. Для Партенопа було запропоновано два астрономічні символи, - риба і зірка (), а пізніше ліра (), - але жоден з них вже не використовується.

Спостерігались два покриття зір Партенопою: 13 лютого 1987 року та 28 квітня 2006 року.

6 серпня 2008 року під час перигелійного протистояння Партенопа мала видиму зоряну величину 8,8.

У 1988 році за допомогою телескопа UH88 в обсерваторії Мауна-Кеа було проведено пошук супутників або пилу навколо астероїда, але нічого не було знайдено.

На підставі кривої блиску, створеної за фотометричними спостереженнями в Пулковській обсерваторії, Партенопа має період обертання 13,722 ± 0,001 годин і змінює яскравість на 0,10 зоряної величини. Крива блиску відображає три максимуми та мінімуми за цикл. У базі даних малих тіл JPL указано період обертання 13,7204 години.

У 2007 році Бер і Чеслі розрахували вищу масу і густину Партенопа на основі гравітаційних збурень, які він справляє на 90-кілометровий астероїд 17 Фетіда. Бер і Чеслі обчислили масу 6,3 × 1018 кг[4] і густину 3,3 г/см3[4]. Оцінки Бера 2008 року дали масу 6,15 × 1018 кг[5]. Оцінки 1997 та 2001 років Віато та Рапапорта були дещо нижчими і давали масу 5 × 1018 кг та густину 2,7 г/см3[4].

Примітки

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 11 Партенопа (англ.) . Процитовано 2014.05.13. Останнє спостереження 2014.04.03.
  2. AstDys (11) Parthenope Ephemerides. Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 26 червня 2010.
  3. De Gasparis, Annibale (May 1850). The New Planet Parthenope. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 10: 144—147. Bibcode:1850MNRAS..10..145.. doi:10.1093/mnras/10.7.144.
  4. а б в Baer, James; Steven R. Chesley (2008). Astrometric masses of 21 asteroids, and an integrated asteroid ephemeris. Celestial Mechanics and Dynamical Astronomy. Springer Science+Business Media B.V. 2007. 100 (2008): 27—42. Bibcode:2008CeMDA.100...27B. doi:10.1007/s10569-007-9103-8.
  5. Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 2 July 2013. Процитовано 6 December 2008.

Див. також

Посилання