Іоанн Цимісхій

Іоанн Цимісхій

Мініатюра з Ватіканського манускрипта XIV століття (хроніка XII століття Константина Манассія). Зверху зображено завоювання Святославом Болгарії, знизу — похід Іоанна Цимісхія на Доростол.

Іоа́нн I Цимісхій (грец. Ιωάννης Α΄ Τζιμισκής, *925 — †10 січня 976) — візантійський імператор з 11 грудня 969 до 10 січня 976.

Походив із знатного вірменського роду Куркуас (прізвисько Цимісхій вірменською означає «низького зросту»), був племінником свого попередника Никифора II Фоки і брав діяльну участь в його загибелі, увійшовши до угоди з своєю коханкою Феофано, дружиною Никифора. На вимогу патріарха Полієвкта Іоанн покарав своїх прихильників, звинувативши винятково їх у вбивстві Никифора, і видалив від двору Феофано. Щоб укріпити свою владу Іоанн оженився на Феодорі, дочці імператора Констянтина VII Багрянородного.

У серії кампаній проти вторгнення війська князя Святослава I на нижчому Дунаї в (970—971) він вигнав ворогів з Фракії, перетнув Стару Планину і обложив фортецю Доростол (зараз Силистра) на Дунаї. У декількох важко проведених битвах Іоанн Цимісхій завдав поразки Святославу. В результаті Візантія отримала східну Болгарію і Добруджу.

У 972 Іоанн I Цимісхій виступив проти імперії Аббасидів та їхніх васалів, почавши з вторгнення до Верхньої Месопотамії. Друга кампанія, в 975, була націлена на Сірію, де сили Іоанна узяли Дамаск, Кесарію, і Тріполі, але не змогли взяти Єрусалим. Цимісхій помер раптово в 976 після поверненні зі своєї другої кампанії проти Аббасидів. Іоанну Цимісхію наслідував його племінник, Василій ІІ, номінальний співімператор з 960 року.

Посилання

• Profile of Emperor John
• Coinage of Tzimiskes