Американські Віргінські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Virgin Islands of the United States
Estado Libre Asociado de Puerto Rico

Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування
Столиця
(та найбільше місто)
Шарлотта-Амалія
18°21′ пн. ш. 64°56′ зх. д. / 18.350° пн. ш. 64.933° зх. д. / 18.350; -64.933
Офіційні мови англійська мова
Етнос чорних 79.7%, білих 7.1%, азіатів 0.5%, змішані чи інші 12.7%
Державний устрій Залежна територія США
 - Президент США Барак Обама
 - Губернатор Джон де Йонг
Площа
 - Загалом 346,36 км²
 - Води (%) 1.0
Населення
 - перепис 2010 р. 109,750
 - Густота 354/км²
ВВП (ПКС) 2003 р., оцінка
 - Повний $1.577 млрд. (Список країн за ВВП)
 - На душу населення  (Список країн за ВВП на душу населення)
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс −4
Домен інтернету .vi та .us
Мапа Американських Віргінських островів

Американські Віргінські острови (англ. United States Virgin Islands) — група островів в Карибському морі, залежна територія США. Є частиною Віргінських островів (які включають також Британські Віргінські острови). Найбільшими є острови: Сент-Томас, Сент-Джон, Сент-Круа, Вотер. Це — єдина частина Сполучених Штатів, де транспорт рухається лівим боком дороги. Площа території становить 346,36 км². За переписом 2000 р. населення склало 108.612 .

Зміст

Історія[ред.]

Віргінські острови спочатку населяли індіанські племена сібонів, араваків і карибів . Острови були названі Христофором Колумбом у його другій подорожі в 1493 р. в честь Святої Урсули і її послідовниць. У наступні триста років острови належали багатьма Європейським країнам зокрема Іспанії, Британії, Нідерландам, Франції, Лицарям Мальти і Данії.

Данська Вест-Індська компанія облаштувалася на Сент-Томасі в 1672, на Сент-Джоні в 1694, і придбала Сент-Круа у Франції в 1733. Територія островів відома під загальною назвою Данська Вест-Індія стала королівською Данською колонією в 1754 р. Протягом XVIII і початку XIX століть основою економікою островів було виробництво цукрової тростини рабською робочою силою. Відміна рабства проголошена губернатором Пітером вон Шолтеном (дан. Peter von Scholten) 3 липня 1848.

Острови не були економічно життєздатні і датська держава була змушена переводити гроші до органів влади островів. Спроба продавати острови Сполученим Штатам була зроблена в початку 20-го сторіччя, але угода не була підписана. Був зроблений ряд реформ в надії відновлення економіки островів, але успіху вони не мали. Початок Першої світової війни привів до закінчення реформ.

Протягом часів підводної війни Першої Світової Війни, Сполучені Штати, боячись, що острови можуть бути захоплені Німеччиною для використання як база підводних човнів, зробили пропозицію до Данії, щоб та продала острови Сполученим Штатам. Продажна ціна 25 мільйонів доларів США була узгоджена через декілька місяців переговорів. Данський референдум в кінці 1916 р. підтвердив рішення продавати острови. Угода була ратифікована і завершена 17 січня 1917 р. коли США і Данія обміняли свої відповідні договірні ратифікації. США опанували островами 31 березня 1917 р. коли територія була перейменована в Американські Віргінські острови.

Американське громадянство було надане мешканцям островів в 1927.

Географія[ред.]

Затока Транк

Американські Віргінські острови розташовані в Карибському морі і Атлантичному океані, близько 50 миль на схід від Пуерто-Рико.

Острови відомі їх пляжами з білим піском, зокрема в затоці Маженс (англ. Magens Bay) і в затоці Транк (англ. Trunk Bay), і стратегічними гаванями, зокрема Шарлот Амалі (англ. Charlotte Amalie) і Крістіанстед (англ. Christiansted). Більшість островів, зокрема Сент-Томас, вулканічні в походженні і пагористі. Найвища точка — гора Корона (англ. Crown Mountain), острів Сент-Томас (474 м). Сент-Круа, найбільший з Американських Віргінських островів, лежить на південь від інших і має пласкіший терен. Служба Національного Парку володіє більш ніж половиною Сент-Джона, приблизно всім островом Гасел (англ. Hassel), і багатьма акрами коралових рифів.

Віргінські острови лежать на межі Північно-Американського щита і Карибського щита. Природні ризики включають землетруси, тропічні циклони і цунамі.

Економіка[ред.]

Туризм — первинна господарська діяльність. Острови зазвичай приймають 2 мільйони відвідувачів у рік. Виробничий сектор складається з нафтового рафінування, тканини, електроніки, дистиляції рому, фармацевтичної продукції і зборки годинників. Сільськогосподарський сектор маленький і більшість продуктів імпортується . Міжнародна комерційна діяльність і фінансові послуги є невеликою але зростаючою частиною економіки. Hovensa, один з найбільших заводів нафтового рафінування у світі, розміщується на Сент-Круа.

Острови потерпають від тропічних штормів і ураганів. У недавній історії великі збитки були викликані ураганом Hugo в 1989 і ураганом Marilyn в 1995 р.

Див. також[ред.]