Американські Віргінські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Virgin Islands of the United States
Estado Libre Asociado de Puerto Rico?

Прапор Герб
Прапор Герб
Розташування
Столиця
(та найбільше місто)
Шарлотта-Амалія
18°21′ пн. ш. 64°56′ зх. д. / 18.350° пн. ш. 64.933° зх. д. / 18.350; -64.933
Офіційні мови англійська мова
Етнос чорних 79.7%, білих 7.1%, азіатів 0.5%, змішані чи інші 12.7%
Державний устрій Залежна територія США
 - Президент США Барак Обама
 - Губернатор Джон де Йонг
Площа
 - Загалом 346,36 км²
 - Води (%) 1.0
Населення
 - перепис 2010 р. 109,750
 - Густота 354/км²
ВВП (ПКС) 2003 р., оцінка
 - Повний $1.577 млрд. (Список країн за ВВП)
 - На душу населення  (Список країн за ВВП на душу населення)
Валюта Долар США (USD)
Часовий пояс −4
Домен інтернету .vi та .us
Мапа Американських Віргінських островів

Американські Віргінські острови (англ. United States Virgin Islands) — група островів в Карибському морі, залежна територія США. Є частиною Віргінських островів (які включають також Британські Віргінські острови). Найбільшими є острови: Сент-Томас, Сент-Джон, Санта-Крус, Вотер. Це — єдина частина Сполучених Штатів, де транспорт рухається лівим боком дороги. Площа території становить 346,36 км². За переписом 2000 р. населення склало 108.612 .

Історія[ред.ред. код]

Віргінські острови спочатку населяли індіанські племена сібонів, араваків і карибів. Островів названо Христофором Колумбом у 1493 в честь Святої Урсули і її послідовниць. Наступних триста років острови належали європейським країнам: Іспанії, Британії, Нідерландам, Франції, Лицарям Мальти і Данії та іншим.

Данська Вест-Індська компанія облаштувалася на Сент-Томасі в 1672, на Сент-Джоні в 1694, і придбала Сент-Круа у Франції в 1733. Територія островів відома під загальною назвою Данська Вест-Індія стала королівською Данською колонією в 1754. Протягом XVIII і початку XIX століть основою економікою островів стало виробництво цукрової тростини рабською робочою силою — поки відміни рабства не проголошено губернатором Пітером вон Шолтеном (дан. Peter von Scholten) 3 липня 1848.

Острови не виявилися економічно життєздатні, що й змусило датську державу переводити гроші до органів влади островів. Спробу продати острови Сполученим Штатам було зроблено в початку 20-го сторіччя, але угода та і не була підписана. Хоч і зроблено ряд реформ у надії відновлення економіки островів, успіху вони не мали; лише початок Першої світової війни привів до закінчення реформ.

Сполучені Штати, за часи підводної війни Першої світової війни, побоювалися, що острови зможе захопити Німеччина з метою використування їх для бази підводних човнів. Було зроблено Данії пропозицію, щоб та країна продала острови Сполученим Штатам, — і продажну ціну (25 мільйонів доларів США) було узгоджено після декількох місяців переговорів. З кінцем 1916 данський референдум підтвердив рішення продажу островів. Угоду ратифіковано і завершено 17 січня 1917, коли США і Данія обмінялися відповідними договірними ратифікаціями: США опанували островами з днем перейменування території на Американські Віргінські острови 31 березня 1917. Американське громадянство було надано мешканцям островів у 1927.

Географія[ред.ред. код]

Затока Транк

Американські Віргінські острови розташовані в Карибському морі і Атлантичному океані, близько 50 миль на схід від Пуерто-Рико.

Острови відомі їх пляжами з білим піском, зокрема в затоках Маженс (англ. Magens Bay) і Транк (англ. Trunk Bay), та стратегічними гаванями, зокрема Шарлот Амалі (англ. Charlotte Amalie) і Крістіанстед (англ. Christiansted). Більшість островів, зокрема Сент-Томас, вулканічного походження і пагористі. Найвища точка — гора Корона (англ. Crown Mountain), острів Сент-Томас (474 м). Сент-Круа, найбільший з Американських Віргінських островів, лежить на південь від інших і має пласкіший терен. Служба Національного Парку володіє більш ніж половиною Сент-Джона, приблизно всім островом Гасел (англ. Hassel), і багатьма акрами коралових рифів.

Віргінські острови лежать на межі Північно-Американського щита і Карибського щита. Природні ризики включають землетруси, тропічні циклони і цунамі.

Економіка[ред.ред. код]

Туризм — первинна господарська діяльність. Острови зазвичай приймають 2 мільйони відвідувачів у рік. Виробничий сектор складається з нафтового рафінування, тканини, електроніки, дистиляції рому, фармацевтичної продукції і зборки годинників. Сільськогосподарський сектор маленький — і більшість продуктів імпортується. Міжнародна комерційна діяльність і фінансові послуги є невеликою, але зростаючою частиною економіки. Hovensa, один з найбільших заводів нафтового рафінування у світі, розміщується на Сент-Круа.

Острови потерпають від тропічних штормів і ураганів. У недавній історії великі збитки були викликані ураганом Hugo в 1989 і ураганом Marilyn в 1995 р.

Див. також[ред.ред. код]