Ангілья
|
Ангілья |
|||||
|
|||||
| Гімн: "God Save the Queen" | |||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Валлі | ||||
| Офіційні мови | англійська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Британські заморські території | ||||
| - Королева | Єлизавета II | ||||
| - Губернатор | |||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 160 км² | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2009 р. | 14 436 (223) | ||||
| - Густота | 90/км² | ||||
| Валюта | Східно-карибський долар (XCD) |
||||
| Часовий пояс | Atlantic (UTC-4) | ||||
| Домен інтернету | .ai | ||||
Ангілья, також Анґвілла (англ. Anguilla, вимовляється [æŋɡwɪlə]) - самоврядна заморська територія Великобританії. До складу території входять сам острів Ангілья (близько 26 км в довжину і 5 км в ширину), а також дрібні прилеглі острівці і коралові рифи, які не мають постійного населення. Це самі північні острови в групі Навітряних островів в Вест-Індії.
Площа 102 км². Населення 14 764 мешканців (2010), мови - англійська. Столиця Валлі, територія - піщані пляжі з білого коралового піску.
Зміст |
Географія [ред.]
Найбільший і головний острів - Ангілья, площа якого 91 км². Другий за розміром - острів Скраб (7,8 км²) знаходиться зі сходу Ангильи на кілька сот метрів. Третій за величиною - острів Дог (2,2 км²) і розташований він на відстані 13 км північно-заході від головного острова. Найвіддаленішим є острів Сомбреро (0,4 км²). Відстань від головного острова 55 км на північний захід. Крім цих маленьких островів до складу території входять ще близько 15 крихітних острівців. Загальна площа території - 102 км².
У декількох кілометрах на південь від головного острова знаходиться острів Сен-Мартен, розділений між Францією і Нідерландами.
Природа [ред.]
Ангілья кораловий острів з переважно плоским рельєфом і бідними грунтами. Переважна рослинність острова - чагарник. Найвища точка острова - стрімчак Крокус Хілл («шафрановий пагорб»), розташований на північному узбережжі, висотою 65 м. Острів має безліч лагун з піщаними пляжами. Поблизу узбережжя острова розташовано багато дрібних рифів і острівців, як правило незаселених.Середньорічна температура +27 ° С. Найнижча температура - в грудні-лютому. Середня річна кількість опадів 89 мм. З липня по жовтень можливі урагани.
Історія [ред.]
До відкриття Америки європейцями, острів був заселений араваками, які займалися рибальством і вирощуванням бавовни і коренеплодів. Після приходу іспанців, багато з араваков були захоплені ними в полон, винищені або витіснені войовничим плем'ям карибів. Іспанці, що володіють великими і багатими колоніями на материку, практично не цікавилися Ангільєю та іншими малими островами.
З 1650 а острів стає британською колонією. Спершу британські фермери вирощують тут бавовну і тютюн, однак ці культури приносили мало доходу. На початку XVIII століття на острові стали вирощувати цукровий очерет, для вирощування і обробки якого стали завозити африканських рабів. З цього моменту населення острова стає переважно африканським, нащадки африканців в даний час складають переважну частину населення. Однак через посушливості і бідних грунтів вирощування тростини погано розвивалося на острові.
Протягом XVIII століття під час Війни за австрійську спадщину і Французької революції відбуваються сутички між англійцями і французами в районі карибських островів. У 1744 році 300 ангільцев, об'єднавшись з двома уродженцями Сент-Кітса, захопили французьку частину сусіднього острова Сінт-Мартен. Через рік французи намагалися захопити Ангілья, повторну спробу вони повторили в 1796 році, але в обох випадках були відбиті.
До початку XIX століття виробництво цукру з тростини стає нерентабельним. У 1834 році раби в Британській імперії були звільнені. Жителі острова зайнялися дрібним фермерством і рибальством. Острів втрачає своє значення через припинення вирощування там цукру.
З XVII століття і до 1960 року острів управлявся з Сент-Кітса. Острови Сент-Кіттс, Невіс, Ангілья входили в більш велику колонію «Підвітряні острови» (англ. Leeward Islands), що в англійській означає дещо іншу групу островів, ніж Підвітряні острови у французькій, німецькій, іспанській, нідерландській, російській мовах.
У 1967 році острови Сент-Кіттс, Невіс і Ангілья об'єдналися у Федерацію і отримали статус «асоційованого з Великобританією держави» з внутрішнім самоврядуванням. Питання зовнішньої політики і оборони залишалися в компетенції Великобританії.
30 травня 1967 року ангілійци напали на поліцейську дільницю і вигнали 13 поліцейських з Сент-Кітса, розквартированих в Ангілья. День 30 травня відзначається на острові як День Ангільї. Потім, 10 червня 1967 року, за рішенням тимчасового миротворчого комітету, який прийняв владу на острові, сили Ангільї в кількості 19 чоловік вторглися на Сент-Кіттс і атакували поліцейську дільницю і табір сил оборони. П'ятеро з ангільскіх інтервентів потрапило в полон[1].
6 лютого 1969 була проголошена незалежна Республіка Ангілья, після того як на референдумі за це висловилися 1739 жителів і лише 4 проголосували проти. Існували припущення, що незалежністю Ангільї хочуть скористатися ділки від грального бізнесу і судновласники, створивши там зону для грального бізнесу та використовуючи дешевий ангільскій прапор[2].
19 березня того ж року на острів висадилися британські десантники і 40 поліцейських з Лондону для відновлення порядку, вони не зустріли опору. Війська були скоро виведені, Ангілья отримала внутрішнє самоврядування, залишаючись проте формально у федерації з Сент-Кіттс і Невіс.
У 1980 рік у Ангілья вийшла зі складу федерації трьох островів, і з 1982 має свій уряд, губернатора і парламент. З 19 вересня 1983 року на островах Сент-Кіттс і Невіс утворилося незалежну державу «Федерація Сент-Кіттс і Невіс», в той час як Ангілья залишилася «напівзалежних державою», заморським володінням Великобританії.
Адміністративний поділ [ред.]
Територія поділяється на 14 районів:
| № | Район | Район (Анг.) |
Население, чел. (2001) |
|---|---|---|---|
| 1 | Бловінґ-Пойнт | Blowing Point | 779 |
| 2 | Іст-Енд | East End | 614 |
| 3 | Джордж-Гілл | George Hill | 791 |
| 4 | Острів Гарбор | Island Harbour | 855 |
| 5 | Північний Гілл | North Hill | 439 |
| 6 | Північний Сайд | North Side | 1 195 |
| 7 | Санді Ґраунд | Sandy Ground | 274 |
| 8 | Санді Гілл | Sandy Hill | 557 |
| 9 | Південний Гілл | South Hill | 1 495 |
| 10 | Стоні Ґраунд | Stoney Ground | 1 133 |
| 11 | Фаррінґтон | The Farrington | 546 |
| 12 | Квартер | The Quarter | 978 |
| 13 | Валлі | The Valley | 1 169 |
| 14 | Вест Енд | West End | 736 |
| Всього | 11 561 |
Населення [ред.]
Чисельність населення - 14 764 чоловік (оцінка на липень 2010);
Річний приріст - 2,2%;
Народжуваність - 12,9 на 1000 (фертильність - 1,75 народжень на жінку);
Смертність - 4,4 на 1000;
Імміграція - 13,6 на 1000 (4-е місце в світі за рівнем);
Середня тривалість життя - 80,8 років (15-е місце в світі);
Етно-расовий склад: негри 90,1%, мулати 4,6%, білі 3,7%, інші 1,5% (за переписом 2001 року);
Релігії: англікани - 29%, методисти - 23,9%, п'ятидесятники - 7,7%, адвентисти сьомого дня - 7,6%, Церква Західної Індії - 7,6%, баптисти - 7,3% католики - 5,7%, Свідки Єгови - 0,7% (1,85% в 2011 році), інші релігії (растамани, індуїсти, Плімутські брати) - 6%, атеїсти - 4% (за переписом 2001 року).[3]
Політичний устрій [ред.]
Заморська територія Британії. Верховна влада представлена губернатором.Глава виконавчої влади - головний міністр Виконавчої ради (уряду території), який призначається губернатором з числа обраних всенародним голосуванням членів Асамблеї (парламенту території). Асамблея складається з 11 членів (7 - обираються, 2 - входять за посадою, 2 - призначаються губернатором).
Політичні партії [ред.]
За результатами виборів у лютому 2010 року:
- Об'єднане Рух Ангильи (4 депутати в асамблеї)
- Об'єднаний Фронт Ангильи (2 депутати)
- Прогресивна партія Ангильи (1 депутат)
Економіка [ред.]
Ангілья бідна природними ресурсами, і її економіка базується на туризмі, а також на офшорному бізнесі і видобутку омарів. Сільське господарство розвинене слабо - в невеликих кількостях вирощуються цукровий очерет, тютюн і овочі, розводиться худоба. Ангілья в невеликих кількостях експортує омарів, сіль, ром. Імпорт в 11 разів перевищує за вартістю експорт. Ввозяться паливо, продукти харчування, промислова продукція, текстиль.
Транспорт [ред.]
Протяжність доріг - 150 км, з них 65 - з твердим покриттям. Є 2 невеликі гавані Роуд-Ябей і Боулінг-Пойнт і аеропорт Уоллблейк. Аеропорт не може приймати великі літаки. Повідомлення з Європою і Північною Америкою здійснюється через сусідній острів Сент-Мартен. В Ангілья немає громадського транспорту, крім таксі. Рух лівосторонній. Є паромне сполучення з островом Сент-Мартен.
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ History of Anguilla
- ↑ The Caribbean: Calypso Challenge Times. Friday, Aug. 18, 1967
- ↑ http://gov.ai/statistics/census/Demography%20&%20Culture%20tables.htm
|
||||||||||||||
|
||||||||
