Місяць (календарний)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Цей термін має також інші значення. Див. Місяць.
Братній проект Гляньте місяць у Вікісловнику, вільному словнику.

Мíсяць — одиниця часу, використовувана в календарях, приблизно рівна деяким природним періодам обертання, пов'язаним із рухом супутника Землі - Місяця (саме тому місяць і Місяць - споріднені слова). Традиційно, поняття пов'язане з циклом місячних фаз; такі місяці (лунації, місячні місяці) є синодичними місяцями і тривають приблизно 29.53 днів. Ґрунтуючись на розкопаних лічильних паличках, дослідники дійшли висновку, що люди лічили дні відносно фаз Місяця ще з Палеоліту. Синодичні місяці і досі є принципом багатьох календарів сьогодні.

Зміст

[ред.] Астрономічний засновок

Рух Місяця своєю орбітою досить складний і його період не є постійним. Ба більше, багато культур (особливо ті, що використовують стародавні єврейський і мусульманський календарі) розпочинають місяць із першою появою серпанку молодика після заходу Сонця за горизонт. Дата та час цього фактичного спостереження залежить від точної географічної довготи та широти, метеоумов, гостроти зору спостерігачів, тощо. Тому початок і тривалість місяців у такиїх календарях не може бути точно точно передбачені. Більшість євреїв сьогодні дотримуються попередньо розрахованого календаря, але караїми покладаються на фактичні спостереження за Місяцем.

[ред.] Сидеричний місяць

Період Місячної орбіти, визначений відносно небесної сфери, відомий як сидеричний місяць оскільки є часом, необхідним Місяцю, щоб повернутись у задану позицію серед зірок (лат. sidus): 27.321661 днів (27 днів 7 год. 43 хв. 11.5 с). Цей тип місяцю спостерігався в культурах Середнього Сходу, Індії, і Китаю наступним чином: небо розділяли на 27 чи 28 місяцевих домів, визначених Сузір'ями (уявними групами зірок), по одному на кожен день місяця.

[ред.] Тропічний місяць

Прийнято визначати позиції небесних тіл відносно точки весняного рівнодення. Через прецесію, ця точка повільно рухається назад вздовж екліптики. Тому Місяць витрачає менше часу, щоб повернутись до екліптичної довготи 0 ніж до тієї ж точки серед фіксованих зірок: 27.321582 днів (27 днів 7 год. 43 хв. 4.7 с). Цей трохи коротший період відомий як тропічний місяць; пор. подібний тропічний рік Сонця.

[ред.] Аномалістичний місяць

Як і решта орбіт, орбіта Місяця - еліпс. Однак, орієнтація (і форма) цієї орбіти не фіксована. Зокрема, екстремуми (лінія апсид: перигей і апогей) проходять колом (Місячна прецесія) приблизно за дев'ять років. Місяць витрачає більше часу, щоб повернутись до тієї ж апсиди, оскільки вона рухається вперед упродовж обертання. Цей довший період називають аномалістичним місяцем і він у середньому триває 27.554551 днів (27 днів 13 год. 18 хв. 33.2 с). Видимий діаметр Місяця змінюється за цей період і тому цей тип деякою мірою істотний для передбачення затемнень (див. також сарос), ступінь, тривалість і відміна (повне чи кільцювате) яких залежать від точного видимого діаметра Місяця. Видимий діаметр повні варіює впродовж циклу повні, який є періодом коливання синодичного й аномалістичного місяця, а також період за який лінія апсид знову вказує на Сонце.

[ред.] Драконічний місяць

Також нодичний місяць. Орбіта Місяця лежить у площині, нахиленій відносно площини екліптик: вона має нахил порядку 5°. Лінія перетину цих площин визначає дві точки небесної сфери: верхобіжну точку перетину екліптики траекторією Місяця при його входженні до Північної півкулі, і низобіжну точку перетину екліптики траекторією Місяця при його входженні до Південної півкулі. Драконічний (нодичний) місяць - усередненй проміжок часу між послідовними переходами Місяця через свою верхобіжну точку. Через гравітаційну тягу Сонцем Місяця, орбіта Місяця поступово обертається на захід від своє вісі, що означає, що точки перетину орбіт поступово обертаються довкола Землі. Як наслідок, час, потрібний Місяцю для повернення до тієї ж точки перетину орбіт, коротший за сидеричний місяць. Цей місяць триває близько 27-1/5 днів (27.212220 днів або 27 днів 5 год. 5 хв. 35.8 с). Площина місячної орбіти прецесіює повним колом за близько 18.6 років.

Оскільки місячна орбіта нахилена відносно екліптики, Сонце, Місяць і Земля знаходяться на одній лінії лише, коли Місяць розташовується в одній зі свої точок перетину орбіти. Щоразу як це трапляється можливе сонячне чи місячне затемнення. Назва «драконічний» походить від мітичного дракона, який, як вважали, живе в цих точках перетину орбіти та пожирає Місяць.

[ред.] Синодичний місяць

Середній період обертання Місяця відносно Сонця. Синодичний місяць визначає місячні фази, оскільки відміна Місяця залежить від розташування Місяця відносно Сонця, видимого з землі.

[ред.] Тривалості місяця

Нижче наведено перелік середніх тривалостей різних астрономічних місячних місяців. [1](англ.) Вони не є константами, тому наводимо наближення першого порядку (лінійне) вікової зміни:

Справедливі для часу Ю2000.0 (1 січня 2000 12:00 ):

сидеричний місяць 27.321661547 + 0.000000001857 × y днів
тропічний місяць 27.321582241 + 0.000000001506 × y днів
аномалістичний місяць 27.554549878 − 0.000000010390 × y днів
драконічний місяць 27.212220817 + 0.000000003833 × y днів
синодичний місяць 29.530588853 + 0.000000002162 × y днів

Примітка: час виражено ефемеридним часом (точніше ) у днях з 86,400 СІ секунд. y - роки від часу (2000), виражені в Юдіанських роках з 365.25 днів.

[ред.] Календарне значення

Детальніше, див. Місячний календар, Місяце-сонячний календар.

На найпростішому рівні, усі місячні календарі ґгрунтуються на допущенні, що 2 лунації (місячних місяця) тривають 59 днів: тридцятиденний повний місяць із наступним двадцятидев'ятиденним худим місяцем — але це лише посередньо точно та відразу потребує корекції із застосуванням більших циклів, або еквівалентів 29 лютого.


[ред.] Місяці в різних календарях

[ред.] Юліанський і Григоріанський календарі

Григоріанський календар, як і Юліанський календар до нього, має 12 місяців:

  1. Січень, 31 день
  2. Лютий, 28 днів, 29 у високосні роки, або 30 у певних випадках
  3. Березень, 31 день
  4. Квітень, 30 днів
  5. Травень, 31 день
  6. Червень, 30 днів
  7. Липень, 31 день
  8. Серпень, 31 день
  9. Вересень, 30 днів
  10. Жовтень, 31 день
  11. Листопад, 30 днів
  12. Грудень, 31 день

Середній місяць Григоріанського календаря триває 30.4167 днів або 4.345 тижнів у невисокосний рік і 30.5 днів або 4.357 тижнів у високосний рік.

Відома мнемоніка

На кісточках (жовтим): 31 день
Між кісточками (блакитним): 30 днів
(Лютий (червоним) має 28 (29) днів

[ред.] Календи, нони та іди

Іди відбуваються на тринадцятий день восьми місяців, але в Березні, Травні, Липні та Жовтні - на п'ятнадцятий. Нони завжди відбуваються на восьмий день перед ідами, тобто на п'ятий або сьомий день. Календи - початок кожного місяця.

[ред.] Французький республіканський календар

  • Осінь:
  1. Вандеміер (фр. Vendémiaire - місяць збору винограду)
  2. Брюмер (фр. Brumaire - місяць туманів)
  3. Фрімер (фр. Frimaire - місяць морозів)
  • Зима:
  1. Нівоз (фр. Nivôse - місяць снігів)
  2. Плювоз (фр. Pluviôse - місяць дощів)
  3. Вантоз (фр. Ventôse - місяць вітрів)
  • Весна:
  1. Жерміналь (фр. Germinal - місяць бросток, листових і квіткових бруньок).
  2. Флореаль (фр. Floréal - місяць квітів)
  3. Плеріаль (фр. Prairial - місяць лук, мочарів)
  • Літо:
  1. Месідор (фр. Messidor - місяць жнив)
  2. Термідор (фр. Thermidor - місяць тепла)
  3. Фруктидор (фр. Fructidor - місяць фруктів)


[ред.] Ісламський календар

Також має 12 місяців:

  1. Мухарам (Мухарам-уль-Харам) محرّم
  2. Сафар صفر
  3. Рабі-уль-Аввал (Рабі I) ربيع الأول
  4. Рабі-уль-Ахір (Рабі аль-Тхані) (Рабі II) ربيع الآخر أو ربيع الثاني
  5. Юмаада-уль-Аввал (Юмаада I) جمادى الأول
  6. Юмаада-уль-Ахір (Юмаада аль-Тхані) (Юмаада II) جمادى الآخر أو جمادى الثاني
  7. Раджаб رجب
  8. Ша'абан شعبان
  9. Рамадан رمضان
  10. Шавваль شوّال
  11. Дуль Кадах (Тв аль-К'дах) ذو القعدة
  12. Дуль Хійджа (Тв аль-Хійджа) ذو الحجة

[ред.] Єврейський календар

Має 12 або 13 місяців:

  1. Нісан, 30 днів ניסן
  2. Ійяр, 29 днів אייר
  3. Сіван, 30 днів סיון
  4. Тамуз, 29 днів תמוז
  5. Ав, 30 днів אב
  6. Елуль, 29 днів אלול
  7. Тішрі, 30 днів תשרי
  8. Хешван, 29/30 днів חשון
  9. Кіслев, 29/30 днів כסלו
  10. Тевет, 29 днів טבת
  11. Шеват, 30 днів שבת
  12. Адар 1, 30 днів, вставний місяць אדר א
  13. Адар 2, 29 днів אדר ב

Адар 1 додається 7 разів на 19 років. У звичайні роки, Адар 2 називають просто Адар.


[ред.] Див. також

[ред.] Посилання

  1. ↑ Derived from ELP2000-85: M. Chapront-Touzé, J. Chapront (1991): Lunar tables and programs from 4000 B. C. to A. D. 8000. Willmann-Bell, Richmond VA; ISBN 0-943396-33-6
Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C_(%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9)
Особисті інструменти
Іншими мовами