Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)/Архів 11

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Священик / Священник

Вітаю мовознавців! )
Сьогодні натрапив на пару цікавих пошуків:
Священик — 13 113 результатів;
Священник — 464 результати.
Знаю, що Вікіпедія на новий правопис повністю не переходила, але й писати вже за чинним правописом ніяк не заборониш. Тому виникає питання: священик, священник чи залишати на розгляд автора? Бо й у статті Священик останнім часом змінюють туди-сюди, не знаю, який варіант залишити чи навіть вказати обидва. — M. Humeniuk (обговорення) 15:14, 20 листопада 2019 (UTC+2)

а що правопис навіть це змінив?оО Можна вказати АД, якщо слово там вказане і додати й те й інше до статті. --『Fosufofiraito』 Обг. 13:23, 20 листопада 2019 (UTC)
Гаразд. @Ivasykus: Стривайте! Я ще й оком не моргнув), а вже Священник... — M. Humeniuk (обговорення) 15:30, 20 листопада 2019 (UTC+2)
  • У нас за законом перехідний період щось 3-5 років. Тобто старий правопис і досі є чинним, а за цей час може найбільш чудернацькі норми й приберуть. --yakudza 17:29, 20 листопада 2019 (UTC)
Для правопису є перехідний період? --Renamerr (обговорення) 19:08, 20 листопада 2019 (UTC)
Так, в освітньому процесі найближчі п'ять років він не діятиме. --yakudza 22:40, 20 листопада 2019 (UTC)
@Yakudza: Цікаве трактування, але доволі сумнівне. Там, дослівно, написано, що у Фейсбуку є повідомлення, що (можливо!) на ЗНО випадків, де є розбіжності між старим і новим, старатимуться не виносити. Це нібито щоб заспокоїти вередунів, яких «а нас ТАК вчили!». Але ж це зовсім не значить, що треба писати по-старому. Документ увійшов в дію з моменту публікації, з 3-го червня. Інше трактування - це традиційне українське закопилювання губок, не більше. Священик поїхав. Приїхав священник. Небажання дотримуватись правил — відома хвороба українців. Виходить від пасивності, страху і небажання приймати рішення. Несамокерованість і небажання міняти памперс. План імплементації мали внести восени, лишився тиждень і можна битись об заклад що його ще не написано. Бо зайняті у Фейсбуку. Mykola Swarnyk (обговорення) 07:17, 22 листопада 2019 (UTC)
У МОН наголосили, що відсьогодні (читай від 3 червня) рекомендовано застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема в офіційно-діловому стилі мовлення.

Це значить, що він діє, а зовсім не що він не діятиме 5 років. Mykola Swarnyk (обговорення) 18:26, 31 грудня 2019 (UTC)

Правопис топонімів-прикметників слов'янського походження

Див. Обговорення:Гродно стосовно (не-)відмінюваності прикметникових ойконімів слов'янського (але неукраїнського) походження. Є джерела. Правописи, за вмістом, неоднозначно-небагатослівні з теми у всіх нещодавних версіях. Але є думка мовознавців, яка уточнює правопис, у його такій лаконічності..--213.179.250.180 19:54, 23 листопада 2019 (UTC)

Відписав на Обговорення:Гродно: правопис-2019 дозволяє однозначно вирішити питання, тож уніфікував до відмінюваних форм — NickK (обг.) 21:26, 23 листопада 2019 (UTC)

Компаративізм

компаративізм

Прохання впорядкувати ці поняття-гасла енциклопедії: компаративізм (див. методологія науки), разом із порівняльний аналіз тощо. Займіться міжмовною співпрацею, в якій українська наука не пасе задніх, але виходить що "пасе", коли її не бачать, через нездатність інтермовної комунікації за класифікацією-категоризацією. Я все зробив, що в межах моєї власної компетенції і дозволів від адміністраторів. Загалом, це не до мовознавців вікіпедії, а до науковців галузі звернення є.--213.179.250.180 20:28, 29 листопада 2019 (UTC)

посадити різних науковців світу для створення однакової термінології адміністратори не можуть. Компаративізм це і є Порівняльна література [1]. Італійська Вікіпедя пише саме про загальне поняття, у нас це... сторінка про одне поняття на основі джерел літератури... --『Fosufofiraito』 Обг. 21:35, 29 листопада 2019 (UTC)

Вставка

Академічний словник української мови дає пояснення слова «вставка» тільки як сутності, а не як процесу («те, що вставлене»). Ми у Вікіпедії маємо кілька сотень статей, де дане слово (очевидно, кальковане з російської) позначає процес, за аналогією з суржикізмами «наладка», «плавка» та іншими.

Що з цим усім робити? Як вирішити проблему? --Yuriz (обговорення) 18:45, 30 листопада 2019 (UTC)

Є слово вста́влення.--ЮеАртеміс (обговорення) 22:23, 30 листопада 2019 (UTC)
Дякую! --Yuriz (обговорення) 14:37, 3 грудня 2019 (UTC)

Проблема з назвою

Доброго дня!

Стаття про район має назву Василеострівський район, а острів носить назву на якому цей район - Васильєвський острів. Кого у кого перейменовувати?:-) .Дякую --Дмитро Савченко (обговорення) 15:57, 27 грудня 2019 (UTC)

А навіщо тут щось перейменовувати? Оригінальна назва району — Василеостровский район, отже Василеострівський район за правописом. Острів — Васильевский остров, отже Васильєвський острів за правописом.--Andriy.v (обговорення) 16:04, 27 грудня 2019 (UTC)
Вибачте, туплю) не сплю 2 день)--Дмитро Савченко (обговорення) 16:06, 27 грудня 2019 (UTC)

Передача білоруських топонімів

Маю намір створити статті про усі основні адмінодиниці (райони міст, сільради, селищради) та населені пункти Берестейської області Білорусі (і можливо інших). Проте не знаю, як правильно передавати білоруські топоніми українською мовою. Прохання допомогти. Насамперед мене цікавить два питання:

  1. Чим керуватися при передачі топонімів? Чи дотримуватися настанов Мінагро (Наказ Мінагрополітики України від 20 серпня 2014 року № 308 «Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі»)? Наразі в УкрВікі є статті, які їм не відповідають.
    1. Наприклад, є чимало проблем з аканням: білоруський Астравецкі раён у нас зараз Островецький район, за настановою повинен бути Астравєцький район, те ж саме з Городоцький район (Білорусь) (біл. Гарадоцкі раён — Гарадоцький район). Будь ласка, перегляньте настанову.
    2. У наказі стверджується, що білоруські Дзень, Кілтаўцы, Хаўхоліца, Чорнае, Казацкія Балсуны потрібно передавати українською як Дзєнь, Кілтавци, Хавхоліца, Чорнає, Казацкія Балсуни відповідно. Наскільки це відповідає правопису, нормам української мови, практиці та іншим джерелам (зокрема, офіційним)?
  2. Як бути з традиційними українськими назвами регіону (які трапляються в українських АД)? Чому віддавати перевагу — міністерському правопису чи українськомовним джерелам?

--ZxcvU (обговорення) 16:12, 25 грудня 2019 (UTC)

@ZxcvU: все зводиться до питання, чи можна вважати Мінагро авторитетним у справах мовознавства. Принцип передачі білоруських назв у нас панує, ніби, етимологічний, отже акання не відбивається. --В.Галушко (обговорення) 21:15, 25 грудня 2019 (UTC)
Дякую за коментар. Наразі невідомо, чи складені ці настанови були мовознавцями, але в них йдеться, що вони повинні застосовуватися «...в офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях...». --ZxcvU (обговорення) 21:35, 25 грудня 2019 (UTC)
На щастя, Вікіпедія керується не настановами Міністерства сільського господарства, складеними абсолютно випадковими людьми, хоча і з філологічною освітою, а правописом і словниками. Правила передачі білоруських географічних назв і власних імен доволі непогано прописані у правописі, як в старому, так і в новому. Коли робились заливки по іншим країнам, то значних проблем не було, хоча там треба їх шукати у різних місцях тексту. --yakudza 21:59, 25 грудня 2019 (UTC)
Проблема в тім, що у словниках та енциклопедіях є лише найбільші населені пункти, а правопис нічого не каже, як записувати українською інші білоруські назви на кшталт Церахо́ўка (Тереховка?, Цераховка?, але точно не Цєраховка (як мало б бути за настановою Мінагро), Цєреховка чи Тєр(е|а)ховка). У настанові написано, що вона буцімто була складена відповідно до норм тогочасного українського правопису. Чи це дійсно так, мені невідомо. Маю підозру, що вона не відповідає чинному правопису, оскільки в ньому сказано, що Білоруське е передаємо через і (у назвах, засвоєних українською мовою) або через е (§ 149 1.3), що не узгоджується з наведеними вище прикладами (Дзень — Дзєнь та інші). Водночас білоруські акання, цекання, дзекання українському правопису наче не суперечать, хоча в українськомовних джерелах такі назви мабуть зазвичай адаптуються (ЕСУ: Дзятлава — Дятлове, Рудзенск — Руденськ). Під час заливки НП Польщі, якщо не помиляюся, керувалися «Інструкцією з передачі українською мовою географічних назв і термінів Польщі» Міністерства екології та природних ресурсів України (Вікіпедія:Проект:Адміністративні одиниці країн світу/Польща/Передача українською мовою географічних назв і термінів Польщі). --ZxcvU (обговорення) 15:35, 26 грудня 2019 (UTC)
ZxcvU, для польської заливки спочатку спробували скористатись цією інструкцією але після низки обговорень від неї відійшли, вивіривши все за правописом. Але там було не так багато розбіжностей з правописом, як для білоруської. Коли я робив переклади для одного з районів, то шукав також назви російською, з них простіше робити транслітерацію за етимологічним принципом. --yakudza 21:34, 12 січня 2020 (UTC)
Це допомагає, але треба брати обидві назви, бо українська мова ближча до білоруської, ніж до російської. Наприклад, be:Сцяг Працы = uk:Стяг Праці = ru:Знамя Труда (Гомельский район) — NickK (обг.) 11:23, 19 січня 2020 (UTC)


Несний чи несучий?

Гродно

Повторно звертаюсь щодо Обговорення:Гродно. Є використання в науково-енциклопедичних публікаціях.--213.179.250.180 08:57, 24 лютого 2020 (UTC) Мене блокує фільтр редагувань "Ваша дія явтоматично визначена як шкідлива. Вас заблоковано." при додаванні шаблону {{quote}} із текстом-вмістом цитати до вищезгаданої сторінки-обговорення вікі.

Текст наукових видань України українською мовою забороняє цитувати створений мовознавцями-адміністраторами код ботофільтра редагувань!? Нащадкам на згадку, — що є таке цей пройект.

Це все? Остаточна перемога роботів?--213.179.250.180 19:55, 24 лютого 2020 (UTC)

Відповів на Обговорення:Гродно. Фільтр же спрацював помилково, сплутавши місто Ковно зі словом з першою Г, вже виправив фільтр, перепрошую за незручності. Звертаю увагу на те, що цей фільтр не розповсюджується на зареєстрованим користувачів, але доволі жорсткий щодо анонімів, бо вони значно частіше лаються на сторінках обговорення, ніж описують місто Ковно — NickK (обг.) 21:47, 27 лютого 2020 (UTC)

Комміт чи коміт?

Доброго дня! Маємо статтю Коміт (керування версіями) (її треба повністю переписати, додавши й інші системи, не лише git). У назві вжито «коміт» з однією літерою. Чи є це правильно? Дякую заздалегідь! --Yuriz (обговорення) 13:50, 31 грудня 2019 (UTC)

У загальних назвах подвоєння не зберігається, тож думаю, що правильно--Piramidion 16:19, 31 грудня 2019 (UTC)
А як же тонна, ванна, нетто, брутто, манна, гамма, комма і ще багато загальних назв ?--V Ryabish (обговорення) 18:38, 10 січня 2020 (UTC)
Слова «комма» в українській мові немає!--Словолюб (обговорення) 17:07, 4 лютого 2020 (UTC)
Це давно запозичені слова, винятки з правила якраз на підставі давності. Примітка до пар. 128 чинного правопису:

За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви:
анна́ли, бо́нна, білль, бру́тто, бу́лла, ва́нна, ві́лла, до́нна, мадо́нна, ма́нна, мулла́, панно́, пе́нні, то́нна, ду́рра, мі́рра та слово Алла́х.

Мені здавалося, що ви з правилами правопису знайомі.--Piramidion 19:01, 10 січня 2020 (UTC)
ТА просто винятків щось забагато :) --V Ryabish (обговорення) 19:54, 10 січня 2020 (UTC)
Чекаємо наступного правопису, .. щоб додали там, і додали тут. ;)--213.179.250.180 15:43, 4 лютого 2020 (UTC)

Отже транслітеровані від Commons, Wikicommons слова Коммонз, Вікікоммонз також суперечать правопису.--213.179.250.180 09:06, 5 лютого 2020 (UTC)

Ні, не суперечать. Це власні назви, а не загальні. У власних назвах подвоєння зберігаються. --Olvin (обговорення) 15:56, 5 лютого 2020 (UTC)

Транслітерація імені Sylvester українською

Добридень! Чому у вступних розділах до статей Сильвестр Маккой і Сільвестер Сталлоне (зауважте різні україномовні імена) вказано одне й те саме оригінальне ім'я — англ. Sylvester? Це помилка, чи так і має бути? Чи не треба їх уніфікувати? --Рассилон 13:35, 10 січня 2020 (UTC)

Див. 17:54, 10 січня: з 7 квітня 2007 Сільвестр, з 6 грудня 2017 Сільвестер, з 10 січня 2020 Сильвестр Сталлоне. Єдине досяжне україномовне джерело у статті, kino-teatr.ua — саме Сильвестр Сталлоне. ВП:АД на Сільвестр у статті відсутні, це вплив російської мови. — Yuriy V Dz (о•в) 20:57, 12 січня 2020 (UTC).
@Dzyadyk: Як ви можете подавати факти, які прямо суперечать дійсності? 7 квітня 2007 стаття була створена під назвою Сталлоне Сільвестер, і єдиним написанням імені в статті було Сільвестер. Це факт, який підтверджується вашим же дифом, як можна подавати диф і стверджувати протилежне? — NickK (обг.) 08:50, 13 січня 2020 (UTC)
Офтопік для ВП:МК, уточнення. Сільвестр Сталлоне створена 4 червня 2006, 6 вересня перейменована на Сталлоне Сільвестр. О 06:44 7 квітня 2007 створена Сільвестер Сталлоне, о 08:50 було поставлено шаблон Об'єднати зі статтею Сільвестр Сталлоне, о 13:29, 7 квітня 2007 статті об'єднано з іменем Сільвестр. Історії статей розкидано, досі не об'єднано. — Yuriy V Dz (о•в) 14:12, 13 січня 2020 (UTC).
краще б запит на ВП:ЗА написала б... а то б таке просто кануло б архів. Об'єднав історії. --『Fosufofiraito』 Обг. 15:24, 13 січня 2020 (UTC)
Єдине? kino-teatr.ua? Який з'явися як російський? Правопис забороняє писати "і" після "с"? [2]--『Fosufofiraito』 Обг. 22:31, 12 січня 2020 (UTC)
У статті зараз два українських джерела, це єдине доступне. Якщо гуглити, то найперш красне писемство, прошу, Сильвестр Сталлоне, найкращі з нагуглених книжок:
1: Ліна Костенко. Записки українського самашедшого. А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2011
2: Павло Загребельний. Безслідний Лукас. Фоліо, 2003
— Yuriy V Dz (о•в) 06:48, 13 січня 2020 (UTC).
мене дивує, що замість відкрити УЛІФ чи пошукати словники, відкриваються художні твори, якісь посередні каталожні сайти. Тим паче це ім'я походить із Святого Сильвестра.--『Fosufofiraito』 Обг. 11:48, 13 січня 2020 (UTC)
мене здивувало, що замість відкрити УЛІФ чи пошукати словники, 『Fosufofiraito』 22:31, 12 січня нагуглив джерело невідомого автора у часописі Всесвит: литературно-художний та hромадськополитычный мисячнык, Радянськый пысьменнык, 1994, число ? (нерозбірливо), стор. 170. — Yuriy V Dz (о•в) 16:18, 13 січня 2020 (UTC).

По-перше, Сильвестр - це українське їм'я, яке доречно використовувати для сановників, а Сільвест(е)р - іноземне. Якщо іноземець наш сучасник, не церковник, не монарх, то треба через І. По-друге, маю зауваження щодо читання: [stəˈloʊn] це Стело́вн, а Стало́ун. Не слід ототожнювати шву з Е.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:54, 21 січня 2020 (UTC)

От тільки в УЛІФ є лише Сильвестр --『Fosufofiraito』 Обг. 00:12, 22 січня 2020 (UTC)

Офіційна транслітерація Запоріжжя

Підкажіть, будь ласка, який варіант все ж таки правильний: Zaporizhia чи Zaporizhzhia? В англ-Вікі стаття називається Zaporizhia, а от на Вікісховищі наявні обидва варіанти (наприклад,Category:Zaporizhia, Category:Medicine in Zaporizhzhia), і навіть явно неправильний Zaporizhzhya. У серпні 2017 року міськрада Запоріжжя начебто узаконила варіант Zaporizhzhia [3] [4], але чи набуло рішення чинності (англ.варіанті сайту міськради можна зустріти Zaporizhia)? Дякую. --Xsandriel (обговорення) 18:35, 12 січня 2020 (UTC)

Англійська Вікіпедія використовує BGN/PCGN романізацію і для спрощення читання англомовним читачам подвоєння «zh» прибрано. На Вікісховищі для категорій прийнято вживати систему кирилизації відповідну англійській Вікіпедії.--yakudza 21:16, 12 січня 2020 (UTC)
Супер! Дякую!!! Цікавило саме Вікісховище--Xsandriel (обговорення) 21:29, 12 січня 2020 (UTC)
Ще використовують Zaporizzhia - [5]--ЮеАртеміс (обговорення) 08:48, 21 січня 2020 (UTC)

Це що, справді тепер так можна?

Перейменування усталеної назви народу тощо; тобто без якихось посилань на відповідні авторитетні джерела за темою. Бо таких подібних правок забагато... --Iskatelb (обговорення) 21:32, 12 січня 2020 (UTC)

Ні. Тим паче /ˈmaɪə/, або я чогось не розумію. --『Fosufofiraito』 Обг. 21:44, 12 січня 2020 (UTC)sd
Шановний 『Fosufofiraito』, ще diff того ж 30 листопада той же нік. Міносвіти дозволяє кілька років на адаптацію. — Yuriy V Dz (о•в) 22:13, 12 січня 2020 (UTC).
англійське /ˈmaɪə/ і іспанське /ˈɣoʝa/. Невже не видно різниці між цими об'єктами?--『Fosufofiraito』 Обг. 22:24, 12 січня 2020 (UTC)
На мою думку, подібні перейменування статей, без підтвердження певної назви в авторитетних джерелах ВП:НАД — є звичайним оригінальним дослідженням, тобто порушенням ВП:ОД. Між тим, припущу, що самостійні новаторські перейменування все ж таки можливі, лише при незасвідчені старої назви в надійних джерелах. Всі інші випадки, мають проходити однозначно обговорення та прийматися через рішення спільноти у ВП:ПС. --Iskatelb (обговорення) 11:02, 13 січня 2020 (UTC)

Коректне написання характеристик вулиць

Перенесено з Вікіпедія:Кнайпа (пропозиції)

До кожної вулиці у вікіпедії праворуч є її характеристики в таблиці, наприклад: Вулиця Отто Шмідта, Київ....Місцевість Татарка, Район Шевченківський....Загальні відомості: Протяжність 570 м!! І тут помилка: українською мовою, на відміну від росіської, вулиці мають довжину, а не "протяжність". Протяжним може бути звук, музика..щось довготривале. Або площа певного простору, що простяглася, наприклад хмари. Тобто щось площине, що має великий простір, а не вулиці, що мають лінійний характер.

ПРОТЯ́ЖНІСТЬ -- це відстань, зайнята чим-небудь ; певний простір; протяг. Див. Академічний словник: http://sum.in.ua/s/Protjazhnistj http://sum.in.ua/s/protjazhnyj

А відстань між кінцями чого небуть це -- довжина: http://sum.in.ua/s/dovzhyna

Тому пропоную писати правильно, коректно, по українськи: Вулиця Отто Шмідта.... Довжина -- 570 м.

Між іншим час теж має довжину а не "протяжність". Впродовж якогось часу, впродовж свят, впродовж Х століття. А не "протягом", -- це калька з російської -- "на протяжении". — Ця репліка додана з IP 93.73.245.227 (обг.) 19:01, 23 січня 2020‎ (UTC)

Дозвольте послатися на той же СУМ-11: впродовж стосується довжини, а протягом — часу. Чи можете Ви навести ВП:АД (бажано вторинні) на користь того, що саме «протягом», а не «на протязі», є калькою з російської мови? --Рассилон 19:50, 23 січня 2020 (UTC)
Згідно СУМ-11: впродовж, у другому значені - "2. Те саме, що протягом. Гуцульські кожушки зберігають та одягають на свята впродовж довгих десятиліть. Часом вони переходять од діда до онуків (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 31)." -- Тому впродовж стосується також і часу, а не лише довжини! І згідно СУМ-11 дійсно протягом(на відміну від "на протязі") таки допустиме. Хоча по самовідчуттю нагадує пізніше запозичення, що підтверджує словник Грінченка:[6], де слово "протягом" лише в значені "протяжно".
Проте тема обговорення стосується не часу а довжини вулиць. І тут помилка! — Ця репліка додана з IP 93.73.245.227 (обг.) 09:28, 27 січня 2020‎ (UTC)
Вулиця не має суто лінійний характер, — ніколи, — лінійний характер може мати _лише її проїзджа частина_. Поняття вулиця є клас, представники якого згруповані за власною назвою вулиці, яка позначає сукупність об'єктів (інфра)структури населеного пункту, і є урбанонімом (щодо міст), і, більш загально, — топонімом і елементом адресації, — щодо всіх населених пунктів. Є еквівалентом усім подібним номінативам — площа, узвіз, провулок, проспект, тощо. Я не бачу тут суперечності термінологічної. Будь-які об'єкти часто можуть мати властивості довжина, якщо їх уявна форма має диспропорцію, відмінну від класів 'коло', 'куля'. Натомість, чи то вулиця, чи інший урбанонім, що має проізджу зону, чи не має такої, може мати властивість 'протяжність': 1) як площинний об'єкт як такий; 2) як об'єкт, що має _проїзджу частину_, яка окрім 'власної довжини' синонімічно надає саме цю ж властивість площинному об'єкту, який має (отримав) протяжність за довжиною (власної) проїзджої частини. Поняття 'довжина' щодо об'єктів інфраструктури населених пунктів, якраз є більш неоднозначним (наприклад, довжина мікрорайона?), бо названі (іменовані, але, зверніть увагу, — в українській мові власне ім'я [особисте ім'я], або поняття ім'я, як таке, надане лише душі [живій сутності]; усі неживі сутності мають не ім'я, але назву) об'єкти населених пунктів частіше мають неправильну геометричну форму, проекцію, не є лінійними, а є _соціогеографічними_ площинними топонімами.--213.179.250.180 16:32, 1 лютого 2020 (UTC)
Загалом, якщо, скажімо, протягом тижня не надійде заперечень проти «довжини», то я оновлю шаблон. --Рассилон 09:46, 27 січня 2020 (UTC)
Це заява про наміри.--213.179.250.180 17:33, 1 лютого 2020 (UTC)
але вулиця це не лише асфальт, а й прилеглі до неї споруди. Хоча пишуть довжина круга, куба, а не його протяжність... але протяжність кордону?--『Fosufofiraito』 Обг. 18:49, 1 лютого 2020 (UTC)
І кордон (і міждержавний), і межа як така, хоч і є площиною, як зона перетину (межі) між чимось, натомість має в рази більшу, диспропорціонально, саме довжину, порівняно із "вулиця".--213.179.250.180 06:48, 2 лютого 2020 (UTC)

Шановні колеги-мовознавці, для уникнення подальших непорозумінь і між нами і між колегами пропоную — або створити сторінку відмінності між поняттями відстань — довжина — протяжність (чи запропонуйте назву), — або додати відповідний темі розділ до кожної з вищезгаданих сторінок!--213.179.250.180 17:59, 1 лютого 2020 (UTC)

ця цікаве питання. Але 213.179.250.180, будь-ласка не ламайте коментарі, пишіть після підпису. Вкрай важко розібрати потім хто що писав. Для чого створювати сторінку, якщо потрібно просто зрозуміти правильно фізику і її термінологію? Що міститиме дана сторінка? Як відрізняється довжина від протяжності? Для цього є статті довжина і протяжність. --『Fosufofiraito』 Обг. 18:49, 1 лютого 2020 (UTC)
не мав наміру щось ламати, але вийшло як завжди щось супротив _Вас_. До списку, де треба пояснити термінологічну відмінність, aka «Для цього є статті довжина (англ. length) і протяжність (англ. _невідомо_, або ...spread... ?)» додайте статтю Вікі Відстань (англ. distance), адже всі ці поняття сукупно перетинаються, і пересічному користувачу незрозуміла їх семантично-практична відмінність у певних різних випадках використання в українській мові. Див. також Властиввсть Вікіданих P2043: довжина або відстань, її назву (мітку, label), та, насамперед, _її використання_!--213.179.250.180 06:48, 2 лютого 2020 (UTC)
Вважаю за необхідне висловити свою думку про те, що запропонована стаття порушуватиме п. 3 правила ВП:НЕСЛОВНИК. --Рассилон 08:20, 2 лютого 2020 (UTC)
Відчуття гумору.--213.179.250.180 09:50, 2 лютого 2020 (UTC)
пересічному користувачу не зрозуміла й відмінність мікробіології від нанобіології. І для цього потрібно створювати окрему статтю? Час також перетинається, як і простір. Це називається фізика. Усі фізичні властивості сукупно перетинаються між собою та взаємопов'язуються. На й узагалі. Ви простите "додайте у статтю"... На основі чого додати? Користувач підняв тему, зазначив джерела, хотів допомоги. А отримав що? Офтопік і ОД, без джерел, без аргументів. Для того щоб щось додати, потрібно навести джерела --『Fosufofiraito』 Обг. 10:36, 2 лютого 2020 (UTC)
Дочитайте тему повністю: ред. № 27154939. Поперед батька в пекло є Вам притаманне. І це не перше зауваження до Вас особисто від мене особисто --213.179.250.180 11:07, 2 лютого 2020 (UTC)
Можна зробити виключення: наприклад, if p31=вулиця then "довжина". Чи подібне. Щодо кордону також застосовують слова і протяжність і довжину. Тому джерела з термінологія було б добре побачити. До ДСТУ доступу я не маю, і більшість з них, як не дивно, платні. Тож ні, Ви помилилися. У даному випадку все обдумано. Та й вікіпосилання Ваші на статті поповнятися новими джерелами, а не як нині - одне джерело. --『Fosufofiraito』 Обг. 11:40, 2 лютого 2020 (UTC)

цей шаблон має призначення — характеристика всіх сутностей адресації (урбанонімів-топонімів), зокрема також і площ, і мікрорайонів тощо. Тому, вважаю, питання щодо назви-позначення параметра закритим.--213.179.250.180 06:57, 2 лютого 2020 (UTC)

Як раз вулиця тягнеться від точки до точки. Проблема вигадана на рівному місці.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:48, 5 лютого 2020 (UTC)

Блог професора Пономарева

Зустрів досить сміливе редагування із посиланням на блог професора Пономаріва. З одного боку блоги не зовсім добре відповідають вимогам до авторитетності джерел ВП:АД, а з іншого у примітці від редакції сказано: Будь ласка, зверніть увагу, що професор Пономарів користується Проєктом українського правопису 1999 року. Позиція редакції, яка взяла консультантом щодо нового правопису людину, яка свідомо його ігнорує є доволі дивною. Думаю, що таке джерело як цей блог категорично не можна використовувати як АД для статей у Вікіпедії, передусім, через ігнорування автором норм правопису. --yakudza 23:41, 24 січня 2020 (UTC)

Будь-які блоги не можуть використовуватися самостійно, бо це першоджерело; в тому числі ще нерецензоване. На зміст блогу можна посилатися, хіба що, після цитування його у вторинних-третинних авторитетних джерелах. --Iskatelb (обговорення) 10:50, 25 січня 2020 (UTC)

Оригінальне дослідження

На сторінці Довідка:Польсько-українська практична транскрипція для обґрунтування передачі польського ś українським «сь» замість джерела наведено: «За свідченнями очевидців справжньої польської вимови». Хіба так можна писати у Вікіпедії? Прошу висловити думки щодо передачі Сьвідниця. --В.Галушко (обговорення) 16:07, 31 січня 2020 (UTC)

  • Однозначно не можна! Бо в такому випадку я почну писати як голландці вимовляють ті чи інші слова)))) Як на мене, то для польської мови авторитетні джерела знайти буде не проблема, та згідно з ними надати передачу літр та буквосполучення. --Artem Ponomarenko (обговорення) 16:23, 31 січня 2020 (UTC)
Назва міста і гміни передана як Свідниця. Назва статті Сьвідниця (Любуське воєводство), створеної ботом, відрізняється передачею початкового приголосного. --В.Галушко (обговорення) 16:39, 31 січня 2020 (UTC)
Отже, потрібно виправляти адептів-очевидців «справжньої польської вимови». --Artem Ponomarenko (обговорення) 21:13, 31 січня 2020 (UTC)

У правописі прямо сказано, що така асимілятивна м'якість не передається. А справжня польська вимова - шь.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:44, 5 лютого 2020 (UTC)

@Artem Ponomarenko та UeArtemis: якщо не буде заперечень, перейменовую Сьвідниця (Любуське воєводство) відповідно до правопису. У статті Довідка:Польсько-українська практична транскрипція оригінальне дослідження прибираю. --В.Галушко (обговорення) 21:23, 6 лютого 2020 (UTC)
Жодних заперечень, якщо згідно АД! Artem Ponomarenko (обговорення) 06:46, 7 лютого 2020 (UTC)
Вам процитувати правило правопису та вікіполітику?--ЮеАртеміс (обговорення) 13:02, 7 лютого 2020 (UTC)

Інвалідність

Як краще назвати категорію Disability organizations? Напевно, скоріше, К:Організації з інвалідності (0) чи краще К:Організації (інвалідність) (0), аніж К:Організації інвалідів (0)? --213.179.250.180 13:50, 5 лютого 2020 (UTC)

Варіант із дужками мені подобається найменше (просто не так гарно виглядає, та й по всьому). «Організації з інвалідності» — це організації, що мають справу з інвалідністю чи працюють із інвалідами, а «Організації інвалідів» — це організації, (майже) всі працівники якої є інвалідами. Схоже словосполучення «організації-інваліди» позначає організації, які самі є інвалідами (хоч я не впевнений, чи можливо таке). Хоча не завадить порівняти вжиток в ВП:АД. --Рассилон 14:58, 5 лютого 2020 (UTC)
Поясню в чому перевага варіанту з дужками, як у німвікі: за "принципом наслідування-нарощення-уточнення" гасел-назв енциклопедії підкатегорії мають мати назви де уточнення нарощується до батьківської назви. За цим підкатегорії пропонованих назв потенційно можна очікувати будуть мати назви накшталт: Організації з інвалідності Європи, Організації з інвалідності в Європі — кожна з назв є більш ніж неоднозначною, ба провокативною. Назва а-ля Організації Європи з інвалідності ми виправляє вищевказану неоднозначність-провокативністб, але протирічить "принципу наслідування-нарощення-уточнення". Натомість варіант назв підкатегорій "Організації Європи (інвалідність)" відповідає обом критеріям. Зрештою це категорії енциклопедії, хоч не всі розуміють "мову енциклопедій" :).--213.179.250.180 15:51, 5 лютого 2020 (UTC)
Явно недоречні назви підкатегорій: Організації з інвалідності за країною (континентом), Організації за країною з інвалідності (континентом тощо). Про назви категорій Вікі підіймав теми на ВП:ОК.--213.179.250.180 16:04, 5 лютого 2020 (UTC)
@213.179.250.180 та Рассилон: Наскільки мені відомо, в деяких міжнародних організаціях та в структурах, пов'язаних з ООН кілька (10-15) останніх років найбільш прийнятною стала формула "Організації осіб з інвалідністю". Є такі гасла як напр. «People first» (мається на увазі, що особа заслуговує на рівну повагу і права, незалежно чи є у неї інвалідність, чи ні). Найбільша і найбільш залучена організація "Національна асамблея інвалідів" (НАІУ) нещодавно була перейменована на "Національну асамблею людей з інвалідністю" (National Assembly of persons with disabilities of Ukraine). Самі подумайте, чи хотілось їм просто так перейменовувати організацію з усіма перереєстраціями і т. ін. Подивіться навіть міжнародне законодавство: «Декларація прав інвалідів» (1975) і «Конвенція про права осіб з інвалідністю» (2006) (persons with disability). І це не просто якісь варіанти слів - за цим стоїть багато лоббіювання, обговорень, міжнародних конференцій, консультацій і т.ін. Якщо сумніваєтесь, я був одним з авторів Національної доповіді про виконання Конвенції, маю десь коло 50 публікацій із цього питання, можете погуглити. Mykola Swarnyk (обговорення) 09:20, 16 лютого 2020 (UTC)
Підтримую Категорія:Організації з інвалідності — організації, що працюють над тематикою інвалідності, але об'єднують не лише людей з інвалідністю; або Категорії:Організації людей з інвалідністю або Категорії:Організації осіб з інвалідністю — організації, що об'єднують людей з інвалідністю (не інвалідів згідно з Mykol'ою Swarnyk'ом). Варіант з дужками вважаю відверто невдалим: дужки у нас традиційно використовуються для неоднозначних назв на кшталт Категорія:Дніпро (місто), а тут «інвалідність» явно не уточнення, а ключова частина назви категорії, яка не має бути в дужках — NickK (обг.) 01:43, 19 лютого 2020 (UTC)

Топонім

Цікаво, як передати російський топонім Снегири? Вальдимар використав кальковане Снігурі, але є певні сумніви. В авторитетних україномовних джерелах цей топонім не трапляється, у Ґуґлі переважно «Снігурі». Мені здавалося, що необхідна транслітерація Снєгірі. Пропоную висловити думки. --В.Галушко (обговорення) 21:28, 6 лютого 2020 (UTC)

Згідно з правописом, слова, які мають однакові корені (снег - сніг), повинні передаватись якомога наближено до українського. --Вальдимар 06:19, 7 лютого 2020 (UTC)

коли російському е відповідає в аналогічних українських основах і:

Бє́жецьк, Бє́лгород, Бєлóво, Бє́лорє́цьк, Благовє́щенськ, Желєзновóдськ, Орє́хово-Зýєво. Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Бíла, оз. Бíле, Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий та ін. Це стосується й польського ia: Бíла

Підля́ська, Білостóк тощо.

--yakudza 15:14, 7 лютого 2020 (UTC)

Тобто, якщо як топонім вживається загальна назва, її слід перекладати? --В.Галушко (обговорення) 15:45, 7 лютого 2020 (UTC)
Більшість учасників схиляються до кальки Снігурі. @UeArtemis: варіант зі знайдених Вами джерел буде наведений як другий у статті про селище. --В.Галушко (обговорення) 15:59, 8 лютого 2020 (UTC)
Я пояснив, чому вважаю, що це проти правила. Це слово відрізняється від українського відповідника не тільки реалізацією ятя.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:04, 12 лютого 2020 (UTC)
Спільність, як видно з прикладів, у тому, що такі слова відрізняються лише різною формою флексії (таку різницю ігноруємо, адже все одно морфологічна адаптація) та самим ятем. У нас є різниця У/И. Тому вважаю, що має бути саме Снєгирі.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:28, 8 лютого 2020 (UTC)
Снєгур і Снігур вважаються різними прізвищами. Як бути з населеними пунктами, неясно. Окрім того, не зовсім зрозуміла передача оригінального и як «и» замість «і». --В.Галушко (обговорення) 17:17, 8 лютого 2020 (UTC)

Уточнити українську передачу прізвища

У статті Снегур Мірча Іванович було кілька перейменувань. Наведено два українські джерела, у яких значиться «Снєгур», але оскільки електронних посилань нема, цю передачу слід уточнити. Якщо варіант «Снєгур» підтвердиться, перейменуємо без номінації на ВП:ПС. --В.Галушко (обговорення) 21:36, 6 лютого 2020 (UTC)

Складна ситуація. Якщо передавати з румунської без озирання на етимологію, то таки через Е. Якщо враховувати, що це слов'янське слово, то через Є.--ЮеАртеміс (обговорення) 07:49, 7 лютого 2020 (UTC)
@Shynkar: прошу вибачити, що турбую. В енциклопедіях точно «Снєгур»? --В.Галушко (обговорення) 15:56, 7 лютого 2020 (UTC)
На сторінці Список українських енциклопедій є посилання на Політичну енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011

Shynkar (обговорення) 17:30, 7 лютого 2020 (UTC)

Дякую, все правильно. До речі, Вам слід було перейменувати статтю згідно з джерелами. --В.Галушко (обговорення) 15:39, 8 лютого 2020 (UTC)
Це повинно обговорюватись на сторінці обговорення статті, а не в Кнайпі.Shynkar (обговорення) 08:45, 16 лютого 2020 (UTC)

Похідна від назви села

Назва сільського поселення рос. Топкинское утворена від назви села Топка, отже, логічно передати її як «Топчинське», але в статті передане як «Топкінське». Згідно з правилами української морфології, звук /к/ перед присвійним суфіксом -ин переходить у /ч/. --В.Галушко (обговорення) 23:54, 7 лютого 2020 (UTC)

Ні, такого немає в правописі. Не адаптуємо це.--ЮеАртеміс (обговорення) 16:33, 8 лютого 2020 (UTC)
А як бути з Великосільський район? --В.Галушко (обговорення) 17:19, 8 лютого 2020 (UTC)
Чому ж тоді навіть в Україні, скажімо, «Чорнухинський район» передається як «чорнухинський», а не «чорнушинський»?! Хоча у слові «чорнушинський» більш упізнавані Чорнухи, ніж у слові «Топчинське» — «Топка».--Словолюб (обговорення) 17:56, 8 лютого 2020 (UTC)
Ні. Шостка є центром Шосткинського району, а не Шостчинського — NickK (обг.) 19:19, 8 лютого 2020 (UTC)
Тоді можна «Топкинське». --В.Галушко (обговорення) 19:39, 8 лютого 2020 (UTC)
З Топкинським я згоден.--Словолюб (обговорення) 21:31, 8 лютого 2020 (UTC)

Стосовно передачі «Г/Ґ» в географічних назвах

Доброго дня.

Навіть і не знаю, чи саме сюди слід звертатись з такого питання: останнім часом у Вікіпедії досить часто почали передавати букву «g» як «ґ». Байдуже, що це суперечить Правопису - авторів це не обходить. Якби то був один-два користувачі, але їх явно більше ( наприклад, Вінніпеґ-Біч, Белґрад (значення), Неґуак, Рамґот Крік, Ґаллатін (округ, Монтана) тощо). Подавав на перейменування декілька разів - результат очікуваний, статті перейменували відповідно до Правопису. Стосовно деяких з тих, що я перейменував без номінації, виникла війна перейменувань, у якій я не маю ні найменшого бажання брати участь. А подавати кожну таку статтю на перейменування - теж не вихід. Це ж тільки тим і займатись доведеться.

Яким чином найефективніше вирішити цю проблему?

З повагою, --V Ryabish (обговорення) 20:12, 10 лютого 2020 (UTC)

@V Ryabish: викличте його сюди. Буде розмова. --В.Галушко (обговорення) 23:38, 10 лютого 2020 (UTC)
@KuRaG: скажіть, будь-ласка, навіщо Ви перейменовуєте Белград на Белґрад? Основна назва «Белград», навіщо ж вигадувати нові написання з ґ? --В.Галушко (обговорення) 10:37, 19 лютого 2020 (UTC)
Доброго дня. Це всього лиш намагання синхронізувати з іншими Белґрадами/Белградами. До того ж в основній статті варіант з ґ перелічений як рівнозначний. Якщо є наполягання на перейменування на варіант з Г, то я не проти. --KuRaG (обговорення) 10:57, 19 лютого 2020 (UTC)
Правопис (і старий, і новий) чітко вимагає писати лише Г в географічних назвах. Я можу зрозуміти (не підтримати, але хоча б зрозуміти), коли Ґ використовується для усунення неоднозначності або бодай має широкий вжиток в україномовних джерелах. Але в ситуації, коли слово усталене в українській мові з Г, особливо ще й зі спільним слов'янським коренем, як Белград, вживання Ґ мені незрозуміле, і я однозначно підтримую перейменування на Г. Як на мене, обов'язок доведення переваги варіанту з Ґ, що не відповідає правопису, лежить на користувачеві, що перейменовує на цей варіант, і який має обґрунтувати це відхилення від правопису — NickK (обг.) 08:50, 21 лютого 2020 (UTC)

З апострофом чи без?

Польську назву Piaski передано як Пяски. Згідно з правилами польсько-української практичної транскрипції має бути П'яски. --В.Галушко (обговорення) 23:47, 10 лютого 2020 (UTC)

Згідно з правописом теж має бути через апостроф.--Andriy.v (обговорення) 23:58, 10 лютого 2020 (UTC)
У старій редакції можна було без перед Я та Ю, якщо в оригіналі "м'яка голосна" або реальна м'якість приголосного: /ˈpʲa.ski/ > Пяски. У новій цей момент не перевіряв.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:03, 11 лютого 2020 (UTC)
Згідно з § 138 Правопису-2019, апостроф між губними приголосними і «я», «ю» не пишеться, якщо йотовані голосні позначають пом'якшення цих приголосних. А як дізнатися, яким чином належить вимовляти в українській ці звуки? --В.Галушко (обговорення) 13:31, 11 лютого 2020 (UTC)
Ви не туди дивитися. Потрібно дивитися на § 151. Апостроф, м’який знак отже § 144 12. Апостроф пишемо після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї:. Але тут теж є та примітка з вийнятком у разі пом'якшення попереднього приголосного.--Andriy.v (обговорення) 14:37, 11 лютого 2020 (UTC)
Отже, статті про гміни доведеться перейменувати. --В.Галушко (обговорення) 15:12, 11 лютого 2020 (UTC)

Поперечина

Статтю Перекладина в 2012 році перейменували на «Поперечина», хоча словники не засвідчують цього слова в подібному значенні. Поперечка чи поперечина — це перекладина, встановлена поперечно, і вживається це слово тільки для позначення елементів конструкцій. Щодо спортивного снаряду — тільки «перекладина» і «турнік». Що робити, якщо знову почнуть додавати це значення (з Ґуґлу) чи навіть перейменовувати? --В.Галушко (обговорення) 23:58, 10 лютого 2020 (UTC)

Почніть з повторення вивчення чергової версії правопису. Згідно нової версії —перед "дв-" (2...) уживається "у". Супротив ужитого Вами "в 2012 році". --213.179.250.180 19:59, 14 лютого 2020 (UTC)
Шановний аноніме, новий правопис я поки не опанував. Кажуть не «згідно нової версії», а «згідно з новою версією». Зауваження роблять у зичливому тоні, без дошкульності. Дякую за корисну пораду. --В.Галушко (обговорення) 20:48, 15 лютого 2020 (UTC)
Кажуть як хочуть щось сказати, а не, "як вказує" співбесідник, — "як кажуть". Це жива мова, а не "за правописом". Хоча жоднен з варіантів не придатен для створення енциклопедій.--213.179.250.180 17:19, 18 лютого 2020 (UTC)

Арчібальд/Арчибальд/Арчібалд/Арчибалд

Є англійське ім'я Archibald[en] [в рос. вікі як Арчибалд] і є англійське прізвище Archibald.

Питання: як все ж правильно перекласти ім'я та прізвище українською? Арчібальд (сторінка значень) --Mike.Khoroshun (обговорення) 15:31, 16 лютого 2020 (UTC)

за правописом треба Арчибальд відповідно до пар. 144 пункту 7 підпункту 3 а) та пар. 139 пункту 1 підпункту 2. --Flavius1 (обговорення) 15:57, 16 лютого 2020 (UTC)
@Flavius1 та Mike.Khoroshun: пар. 144 тільки для слов'янських імен і прізвищ. Для неслов'янських є § 145. Неслов’янські прізвища та імена. Отже § 129. "І пишемо: В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова: Беатріче, Ові́дій, Річард, Дідро́, Ді́зель, Грі́мм, Ме́дічі, Россі́ні, Анрі́;". Має бути Арчібальд згідно з правописом.--Andriy.v (обговорення) 08:57, 17 лютого 2020 (UTC)
@Andriy.v: після дж, ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Гáршин, Гýщин, Дорóжин, Лýчин, Цецúлін, Чúчиков, Шúшкін, Щиглóв; це стосується й прізвищ інших народів: Абашúдзе, Вашингтóн, Джигарханя́н, Жильєрóн, Тажибáєв, Цицерóн, Чиковáні тощо; також Чингісхáн. Арчибальд не тiльки iм'я, а й прiщвище. Flavius1 (обговорення) 09:27, 17 лютого 2020 (UTC)
Flavius1 це для усталених прізвищ. Ясно, що Archibald не є усталеним прізвищем і тому перевагу потрібно передавати саме параграфу § 145, тобто § 129.--Andriy.v (обговорення) 09:33, 17 лютого 2020 (UTC)
Пар. 145, на який ви посилаєтеся, мовить: Про правопис неслов'янських прізвищ та імен див. III розділ «Правопис слів іншомовного походження» (§ 121—140). Я передивився ці параграфи і там є тільки два прізвища - Черчилль і Медічі. Ще є дві геоназви - Чикаго і Чилі. Більше жодних за аналогією до нашого слова, тобто, щоб після ч або и або і - не було. Медічі, як і Черчилль усталені прізвища? Чому тоді Медічі немає у пар. 144? Як гадаєте? Бо і в Медічі в кінці слова. В словниках немає ні Арчибальда, ні Арчібальда. Але я глянув у енциклопедії і там є Арчибальд с.122, [7], [8], і в жодній енциклопедії не знайшов Арчібальд (перевірте). Що як не словники та енциклопедії відображають суть правопису і усталеність стосовно того чи іншого слова? Як бачите, усталеність через и. П.С. До речі, колись в проекті правопису за 2003 рік [9] було прямо зазначено Арчибальд як приклад до правила. А в обговоренні нового (останнього правопису) пропонувалось [10] взагалі Арчибольд, і звичайно через и. --Flavius1 (обговорення) 10:59, 17 лютого 2020 (UTC)
Старі джерела відображають старий правопис. У новому правописі чітко вказано параграфи, які слід використовувати для слов'янських імен і прізвищ, і які для неслов'янських імен і прізвищ. Ви вказуєте, що

Я передивився ці параграфи і там є тільки два прізвища - Черчилль і Медічі

а Дідро́, Ді́зель, Грі́мм, Россі́ні, Анрі́ це вже не прізвища?--Andriy.v (обговорення) 11:21, 17 лютого 2020 (UTC)
ви неуважно прочитали, я ж зазначив Більше жодних за аналогією до нашого слова, тобто, щоб після ч або и або і . Якщо ви хочете, щоби я всі позначив, і ті, що після д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р - то прикладів буде дуже-дуже багато і всі з И. Ви пишете: Старі джерела відображають старий правопис - але ж правила не змінилися! Вони були такими самими і у старому правописі. Ідентичні нашого випадку. ось точно такі формулюванння у старому правописі [11]. Тому хибно писати, що джерела старі, бо правопис старий (ВУЕ стара, серйозно?). --Flavius1 (обговорення) 11:35, 17 лютого 2020 (UTC)
Дивіться: Чикконе, Чимароза, Чипполіно, але Чіано. --Flavius1 (обговорення) 12:29, 17 лютого 2020 (UTC)
Насправді зміни між старим правописом є, у старому написано, що і вживається "Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах (крім випадків, зазначених у в, 3–5 цього ж пункту), а також у похідних прикметниках перед наступним приголосним і в кінці слова:", в новому — "В іменах і прізвищах після приголосного перед наступним приголосним і в кінці слова:". Старий правопис не має такої точності як новий, бо там є вийнятки які не зрозуміло чи вони стосуються тільки географічних назв, чи поширюються й на особових. Якщо припустити вірне Ваше трактування правопису через аналіз прикладів, то маємо, що ім'я пишемо Арчібальд, а прізвище — Арчибальд. Я особисто не прихильник того щоб Archibald передавався по-різному для імен і прізвищ, і вважаю, що потрібно передавати як Арчібальд, оскільки такий варіант не порушує правопису, єдиний який уніфікує імена і прізвища, та фонетично правильніший. Том ВУЕ, на який Ви посилаєтесь, 2017 року, тоді як новий правопис затвердили в 2019, тому ВУЕ не написане під новим правописом, і потрібно теж перевіряти його на відповідність останньому. Це зовсім не означає, що ВУЕ не є авторитетним, просто потрібно обережно відноситись до окремих слів, наприклад Арчибальд, який є в ВУЕ — ім'я, отже суперечить правопису. В УРЕ те саме. А в ЕСУ це власна назва фільму, а не ім'я чи прізвище.--Andriy.v (обговорення) 09:29, 18 лютого 2020 (UTC)
Колись траплялася мені на очі стаття з віснику серії Філологічні науки, і там один поважний мовознавець навіть приклади наводив щодо імені, де Арчі через і, але Арчибальд через и. Якщо знайду (зараз пориюся), то покажу. В будь-якому випадку назви статей треба звіряти і з джерелами. Н-д, якщо до цього Арчибальда є стаття у ВУЕ й інших (то не УРЕ, а Юридична енциклопедія), то так повинна бути і назва статті, а щодо інших Арчибальдів, то можна дискутувати на СО статей. І все ж я схиляюся до так званого "Чингісханового правила". --Flavius1 (обговорення) 09:38, 18 лютого 2020 (UTC)

Правильно — передавати латинкою.--213.179.250.180 17:05, 18 лютого 2020 (UTC)

Арчибальд. Традиційно льдикаємо в таких іменах: Гарольд, Джеральд тощо. І чи пишемо через И. Чингісханове правило, попри розташування, стосується всіх особових імен (особистих і прізвищ).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:51, 26 лютого 2020 (UTC)

Чудівський монастир

Стаття Чудівський монастир не містить ніяких українських джерел. Чинна назва схоже на запозичення з польської. Може, кому траплялася згадка про монастир в авторитетному українському джерелі? Наперед вдячний. --В.Галушко (обговорення) 18:37, 16 лютого 2020 (UTC)

85 років тому більшовики знищили один із найдавніших Чудів монастир у Москві з Газети.уа - щоправда посилання назад на Вікіпедію? Mykola Swarnyk (обговорення) 09:28, 17 лютого 2020 (UTC)
Дякую за джерело. Щоправда, в тексті вжито й варіант «Чудівський». Під посиланням на Wikipedia, очевидно, малося на увазі посилання на файл з Вікісховища. --В.Галушко (обговорення) 01:21, 18 лютого 2020 (UTC)

Персонажі з гайдаївських комедій

Стаття Боягуз, Бовдур і Бувалий не місить жодного українського джерела, передача імен викликає сумніви. Російське балбес означає не обов'язково бовдура, дурня, але скоріше вайлуватого чоловіка, бельбаса. У пошуковиках переважно «Боягуз, Бовдур і Бувалий», але про авторитетність джерел судити не берусь. Може, краще дослівно перекладати? --В.Галушко (обговорення) 18:44, 16 лютого 2020 (UTC)

Навіщо дослівно передавати? Є цілком достатньо джерел саме з таким варіантом, перейменовувати не потрібно. --August (обговорення) 10:16, 17 лютого 2020 (UTC)
Значить, потрібно АД на цю назву. Знайдені мною мають сумнівну авторитетність. --В.Галушко (обговорення) 01:23, 18 лютого 2020 (UTC)
Як нема АД, то 1) або передати оригіналом, 2) або вилучити як без АД…
Зрештою, прізвиська персонажів українською будуть згадані в джерелах про акторів українською, хоче це й не назва фільму, який ніколи не мав українського перекладу.--213.179.250.180 17:02, 18 лютого 2020 (UTC)
  • Є джерела як на Боягуз Бовдур і Бувалий, так і на Боягуз Балбес і Бувалий. Правда небагато, ось одне на другий варіант [12]. До речі, ЕСУМ визначає балбес як бельбас, а інше джерело пише, що "бельбас" - "пройдисвіт", "волоцюга", "незграба", "гайдай". --yakudza 17:41, 18 лютого 2020 (UTC)
Мені стало цікаво дослідити цю проблему. Дивіться стаття у вікі про трьох героїв створена у 2015 році (хоча статті про фільми Гайдая були створені набагато раніше). І от за 2014 рік маємо таку публікацію [13] в ніби науковому виданні де даних героїв називають українською мовою саме таким чином, тому як мінімум це можна вважати авторитетним джерелом. Крім того за період до створення статті можна нагуглити ще багато згадок саме таких імен героїв наприклад [14] [15] [16] і т д. Хоча впринципі статті про фільми Гайдая створені раніше і тому в цьому випадку імена героїв можуть бути вторичними до вікіпедії. Тому можливо якшо комусь відомо якісь джерела 90-00-х років і як в них називають цих героїв (саме так чи іншим чином) то варто їх навести. Також хочу додати що я історик і не настільки цікавлюсь радянським кіно щоб досконало розбиратись в цій темі, можливо якщо у вікі є хтось хто більше орієнується в цій темі то варто його попрохати показати якісь авторитетні джерела 90-00х років з іменами наших героїв. А так судячи з наведеного вище вважаю що перейменовувати на російську не варто. --August (обговорення) 18:31, 18 лютого 2020 (UTC)
  • в Енциклопедії сучасної України [17] Боягуз, Балбес і Бувалий. --Flavius1 (обговорення) 18:38, 18 лютого 2020 (UTC)
    Дивно,... що є така назва як гасло енциклопедії українською взагалі (тобто як відповідник назви твору із укр-перекладом), але, із такою назвою згоден. Як є, — то варто поширити, як за джерелом українською, чи Ваша думка?... Таким чином діє мова в спільноті, — не пресом "правопису" міняє-встановлює вимову,
    		Цей розділ може відбігати від теми статті. Будь ласка, допоможіть встановити доречний зв'язок його вмісту із предметом статті. Якщо вміст розділу не буде узгоджено зі статтею, його може бути переписано, об'єднано з іншою статтею або вилучено. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення.
    ..--213.179.250.180
    Насправді, все зайшло в глухий кут. Джерело 2015 р. могло взяти переклад прізвиська з Вікіпедії. Жодної гарантії. ЕСУ вживає досить дивну назву, адже слова «балбес» в українській нема. Писати «Боягуз, Бельбас і Бувалий» — ОД. --В.Галушко (обговорення) 10:28, 19 лютого 2020 (UTC)
    з чого ви взяли, що слова балбес, балбес в українській нема? --Flavius1 (обговорення) 17:56, 19 лютого 2020 (UTC)
    Значить, я користуюся застарілими словниками. У радянських словниках, де був суржик, російського слова не було, а зараз, коли з суржиком почали боротьбу і стали випускати словники чистої мови, слово чомусь з'явилося. Пропоную назвати цей феномен «парадоксом Балбеса». Якщо ближче до теми, можна й «Боягуз, Балбес, Бувалий». У мене є гіпотеза, що більшість мовців в Україні навіть слова «бельбас» ніколи не чули. Ось і перекладають або «Бовдур», або «Балбес». Ми опинилися перед дилемою: передавати як правильно чи як усталено? --В.Галушко (обговорення) 18:44, 19 лютого 2020 (UTC)
    Старі словники, зокрема СУМ-11, хоч і не мали окрему словникову статтю балбес, але в прикладах з худ. творів слово активно фігурувало (див у кінці [18]. Дилеми ніякої немає. Треба передавати так, як це фіксують АД (такими є енциклопедія та кінословник). --Flavius1 (обговорення) 19:28, 19 лютого 2020 (UTC)
    За СРСР були пуристичні тенденції, словам було важко прописатися в словниках, а оказіональний вжиток росіянізма не міг бути підставою для занесення до реєстру. А зараз пхають все підряд. Сучасні письменники пишуть навмисно суржиком, ну і що тепер, всю їхню російську лексику до українських словників? Порядку нема. Остап Вишня теж вдавався до оказіональних росіянізмів (з тих, що поширені на сході Україні і місцях зіткнення східних українських діалектів з південними російськими), але до словників їх не включали. Попередній підсумок — «Боягуз, Балбес і Бувалий». --В.Галушко (обговорення) 20:15, 19 лютого 2020 (UTC)

    Апрелевка

    Передача російського топоніма Апрелєвка не зовсім відповідає традиції. Оскільки в спорідненому українському слові присутня «і» (апріль), логічним буде передати як «Апрєлєвка». В УРЕ цей топонім трапляється на мапі Московської області, але розбірність невелика, відрізнити «е» від «є» не вдається. Якщо хтось має в розпорядженні друковану версію, прошу відгукнутися. Наперед вдячний --В.Галушко (обговорення) 17:44, 19 лютого 2020 (UTC)

    На жаль, створювач сторінки користувач Хинт з 2011 року неактивний, обговорити з ним обґрунтування чинної назви не вийде. Думаю, краще перейменувати. Окрім того, назва є вторинною щодо гідроніма, який сходить до кореня прѣ- (Опрѣловка, Прѣловка). --В.Галушко (обговорення) 17:54, 19 лютого 2020 (UTC)
    Деетимологізація ж.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:49, 26 лютого 2020 (UTC)
    @В.Галушко: В УРЕ я бачу «Апрелєвка», у їхньому шрифті написання е та є різне, і там точно Е. Джерела бачу і на Апрелєвку, і на Апрєлєвку — NickK (обг.) 01:04, 24 лютого 2020 (UTC)
    Дякую за уточнення, варіант «Апрєлєвка» тоді можна навести другим. --В.Галушко (обговорення) 09:41, 24 лютого 2020 (UTC)

    Там не ять, тому все правильно (адже перше Е у відкритому складі).--ЮеАртеміс (обговорення) 11:48, 26 лютого 2020 (UTC)

    @UeArtemis: у дореволюційному написанні ять якраз був: Апрѣлевка у книжці Алфавитный указатель к сборнику «Населенные местности Московской губернии», выпущенному в приложении к «Памятной книжке на 1912 год» --В.Галушко (обговорення) 18:17, 26 лютого 2020 (UTC)
    Неважливо через деетимологізацію. Озираються не на справжній оригінал, а на бачене слово. Апрель-місяць, на скільки пам'ятаю, без ятя.--ЮеАртеміс (обговорення) 18:28, 26 лютого 2020 (UTC)

    Прошу допомогти визначити оптимальний варіант у назві шаблону

    Обговорення шаблону:Дружини керманичів Київської Русі та України#Очільники, лідери, провідники, керманичі, глави з іншими можливими варіантами. --Iskatelb (обговорення) 10:25, 21 лютого 2020 (UTC)

    Шаблон : Очільники, лідери, провідники, керманичі, глави з іншими можливими варіантами, який містить: Дружини вищезгаданих, не вирішує постійний взік посольства Швеції з поширення childfree в україномовній спільноті?--213.179.250.180 18:25, 21 лютого 2020 (UTC)
    Йдеться про те, чи допустимо вживання «керманич» у шаблоні Вікіпедії, оскільки словники подають його в значенні «вождь», що розуміє під собою його вжиток у піднесеному, урочистому стилі («Великий Керманич»). Нейтральним уявляється варіант «правитель» чи «керівник». --В.Галушко (обговорення) 18:01, 24 лютого 2020 (UTC)
    Номінував на перейменування. @Iskatelb: Ви перейменували шаблон без консенсусу, бо з двох активних учасників обговорення один був проти цього варіанта. --В.Галушко (обговорення) 18:20, 24 лютого 2020 (UTC)
    @В.Галушко: Хто був проти? --Iskatelb (обговорення) 18:22, 24 лютого 2020 (UTC)
    Я був проти стилістично некоректного в даному контексті вживання слова «керманич». --В.Галушко (обговорення) 18:32, 24 лютого 2020 (UTC)
    Я перейменвав технічну назву шаблону за згодою раніше, дивіться хронологію дат Обговорення шаблону:Дружини керманичів Київської Русі та України#Щодо назви шаблону, вас В.Галушко тоді ще до обговорення не було залучено. А тепер, уважніше придивіться хто перейменував назву шаблону, що можуть бачити пересічні користувачі зі старої назви «Великі княгині Київські та дружини лідерів України» на «Дружини керманичів Київської Руси та України». Ймовірно так сталося тому, що дві доби від 09:28, 22 лютого 2020 (UTC) до 17:58, 24 лютого 2020 (UTC) вже в іншому Обговорення шаблону:Дружини керманичів Київської Русі та України#Очільники, лідери, провідники, керманичі, глави з іншими можливими варіантами ніхто нічого не заперечував щодо мого варіанту, при тому що ви @В.Галушко: були активні ці дні у Вікіпедії. --Iskatelb (обговорення) 20:38, 24 лютого 2020 (UTC)
    На жаль, на перейменування ніхто не звернув увагу. Але слово «керманич» у даному контексті вжите некоректно. --В.Галушко (обговорення) 19:41, 29 лютого 2020 (UTC)

    Завантажник чи завантажувач?

    Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, як? (loader, dynamic loader, relocating loader, linking loader). Дякую! --Yuriz (обговорення) 12:35, 21 лютого 2020 (UTC)

    А який контекст? Слова «завантажник» я не чув, але словник подає його як синонім до «завантажувач». Тому в будь-якому разі схиляюся до другого варіанту.--Piramidion 12:39, 21 лютого 2020 (UTC)
    Контекст? А я ж написав: Loader (computing)[en]. --Yuriz (обговорення) 12:52, 21 лютого 2020 (UTC)
    Дякую! --Yuriz (обговорення) 18:56, 21 лютого 2020 (UTC)

    «Постраждало 10 осіб», чи «постраждали 10 осіб»?

    У шаблоні з новинами я виправив «травм зазнали 10 осіб» на «травм зазнало 10 осіб», але інший користувач повернув назад. Мені здавалося очевидним, що правильним є варіант на -ло («на борт прибуло 10 осіб» є звичним, тоді як «на борт прибули 10 осіб» — неоковирним), але почав шукати, і в правописі не можу знайти якогось релевантного правила, але бачу, що великі ЗМІ пишуть і так, і так. Тому запитання: як правильно? І чи є якийсь пункт правопису, який регулює це питання? Чи, може, обидва варіанти є прийнятними?--Piramidion 09:22, 22 лютого 2020 (UTC)

    @Piramidion: передусім, правопис не повинен регулювати правила узгодження. Він регулює чи написання слів, вимова яких припускає різні варіанти запису, чи встановлює правила адаптації іншомовних лексем. В українських класиків трапляється вжиток «безособової» форми середнього роду «Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат» (М. Коцюбинський), «Прийшло декілька читачів за газетою» (І.Франко). У наведених прикладах підметом виступає не іменник, а займенники кілька, декілька. У Вашому випадку підметом є числівник «десять». --В.Галушко (обговорення) 17:06, 24 лютого 2020 (UTC)
    Ви маєте на увазі, що відповідь на моє запитання не можна знайти в правописі? Якщо так, то чим керуватись? Ви навели два приклади з творів класиків, але я не бачу відповіді на основне запитання: то як правильно? Чи, все ж, обидва варіанти є прийнятними? Також мені напрошується аналогія зі словом «було», як у задачі: «у Павлика було 10 яблук», а не «у Павлика були 10 яблук». Чи я щось неправильно розумію?--Piramidion 17:07, 24 лютого 2020 (UTC)
    @Piramidion: маю на увазі, що присудки мають правильно узгоджуватися з підметами (у даному випадку — в роді й числі). Числівник «десять» загалом роду не має (історично він був іменником, що поєднував у собі ознаки як чоловічого, так і жіночого роду), але в таких випадках присудок вживається в середньому роді, як у наведених мною прикладах. Значить, у Вас є мовна інтуїція і Ви відчули, що «прибули 10 осіб» звучить неприродно. Відповідно до норм традиційної української мови (розм. «правопису») правильно-то «травм зазнало 10 осіб», тут Ви праві, але зараз багато хто вважає, що старі норми вже віджили своє і треба «правити правопис». Сподіваюсь, що Ви зможете довести іншому користувачеві його помилку. --В.Галушко (обговорення) 17:31, 24 лютого 2020 (UTC)
    Є таке поняття, нажаль, неописане в джерелах, — енциклопедична українська мова, — енциклопедичний стиль української мови. На відміну від тотального автоперекладу, що є ознакою вмісту Української Вікіпедії (не лише її) щодо тем-інтересів інших народів.--213.179.250.180 20:24, 24 лютого 2020 (UTC)

    Масляний фільтр

    Є сумніви щодо назви Масляний фільтр. Українських джерел в статті нема. Потрібно посилання на україномовний довідник. --В.Галушко (обговорення) 16:43, 24 лютого 2020 (UTC)

    https://books.google.com.ua/books?id=fRDQBQAAQBAJ&pg=PA148&dq=масляний+фільтр&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjd4ruF1-rnAhUQl4sKHUbeAJoQuwUILjAA#v=onepage&q=масляний фільтр&f=false.--213.179.250.180 17:16, 24 лютого 2020 (UTC)
    Шановний аноніме, дякую за джерело. Проте, необхідні додаткові джерела: в «Російсько-українському політехнічному словнику» для перекладу російського масляный наводяться варіанти «оливний» і «мастильний». --В.Галушко (обговорення) 17:56, 24 лютого 2020 (UTC)
    https://www.google.com.ua/search?tbm=bks&hl=uk&q=Масляний+фільтр. Там є УРЕ, в контексті фільтр (масляний).--213.179.250.180 18:12, 24 лютого 2020 (UTC)
    Дякую, доведеться залишити чинну назву. Паралельні варіанти наведені. --В.Галушко (обговорення) 14:41, 26 лютого 2020 (UTC)
    Дякую. Висловлю суто особисту думку. За часи зросійщення мова зазнала впливу, — мастило, якнамене, більш відповідає рос. смазка, — як за призначенням, — густа (часто), чи з певною густиною, — рідина, що наноситься на поверхні тертя із метою зменшення механічних витрат на тертя, — як то є дія (нанесення мастила, чи з(а)мастити?, а як воно українською за джерелами?!). Адже я, не бачу, чи не знаю певно, — виокремленного слова українською..--213.179.250.180 19:19, 26 лютого 2020 (UTC)
    Ви праві. Технічні терміни в межах однієї країни, в умовах перебування підприємств одного виробничого циклу в різних республіках прагнули максимально наблизити. Слово масло етимологічно пов'язане з мазати, отже, розвинулися і суміжні значення, поряд з основним «вершкове масло»: за даними словника Грінченка (масло), «маслом» називали й церковний єлей, і миро (хоча їх роблять на основі оливкової олії). Також вживається термін олива (на початку 20 ст. так називали «дерев'яну» олію для лампад). --В.Галушко (обговорення) 22:04, 26 лютого 2020 (UTC)

    Термін - масляний фільтр, це калька з російської. Правильний термін - оливний фільтр, згідно до державного стандарту (ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення. Чинний від 01.07.1997. — К. : Держстандарт України, 1996. — 100 с.), Мастильні матеріали: класифікація та термінологія dspace.nbuv.gov.ua › bitstream › handle та інших посилань: 1. https://onlinecorrector.com.ua/uk/ Олійний і масляний Перевірте вживання прикметника масляний і в разі потреби замініть:олійний — стосується речовини з жиру рослинного походження;оливний, мастильний — стосується речовини для змащування поверхонь тертя механізмів НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО масляний льон олійний льон масляні фарби олійні фарби масляний фільтр оливний фільтр АЛЕ: масляний — стосується речовини з жиру тваринного походження. 2. Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш. РОСІЙСЬКО УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК З ІНЖЕНЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. 2-е видання, Львів Видавництво Львівської політехніки, 2013 : оливний - масляный (стор. 836) 3. ВУЕ https://vue.gov.ua : Олива (мастило) мінеральна або синтетична речовина, що використовується для змащування двигунів 4.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 688 ...3. ОЛИ́ВА, а, е. заст., рідко. Мастило. Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (Фр., VI, 1951, 254); Одно тільки виразно ясніє у пітьмі: одрізані пальці Андрія. Три жовтих цурпалки, в оливі, з прилиплим піском (Коцюб., ІІ, 1955, 105). 5. СУМ: ОЛИ́ВНИЙ, а, е. ...2. Який діє на оливі, заправлений оливою (у 2 знач.). Оливна лампа. 6. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 417 ...2) тільки оли́ва — нижчий ґатунок олії з плодів цього дерева, яку викорис¬товують для освітлення (перев. у лампадах); також стара назва мас¬тила. Все інше від " лукаваго". --С.Гор (обговорення) 02:50, 27 лютого 2020 (UTC)


    Рулевое управление

    Допоможіть вирішити, яке сполучення обрати для перекладу російського технічного терміна рулевое управление. Якщо перекладати дослівно, буде «кермове керування», що видається немилозвучним. --В.Галушко (обговорення) 17:16, 24 лютого 2020 (UTC)

    У білоруському розділі — Рулявое кіраванне. --В.Галушко (обговорення) 17:17, 24 лютого 2020 (UTC)
    Система кермування, як варіант, якщо без джерел, але за означенням кермо і похідна дія-процес.--213.179.250.180 18:23, 24 лютого 2020 (UTC)
    Дякую, аноніме, але хотілося б послухати й думки інших. --В.Галушко (обговорення) 18:25, 25 лютого 2020 (UTC)
    Є варіант «кермове / стернове керування» (див. с. 563). Зважаючи на СУМ-11: кермовий і стерновий, мені більше до вподоби «кермове керування». --Рассилон 20:33, 25 лютого 2020 (UTC)
    @Рассилон: «кермове керування» звучить не дуже милозвучно, окрім того, виглядає як калька з рос. рулевое управление (у білоруському варіанті теж очевидне калькування, але немилозвучний повтор кореня відсутній). Слово «стерно» в Українській Вікіпедії встановлене основною назвою для кермового пристрою на судні, для автомобільного встановлене «кермо». Варіант «кермове управління» багатьом може не сподобатися за схожість з російським терміном. Варіант «кермувальна система» (можливо, калькування пол. układ kierowniczy) трапляється у виданнях західної діаспори, які навряд чи можуть бути авторитетними в технічній термінології. Сполучення «система кермування» взагалі часто трапляється в Ґуґлі, але наскільки, авторитетні ці джерела, не знаю. --В.Галушко (обговорення) 14:26, 26 лютого 2020 (UTC)
    У французькій, німецькій, англійській мовах просто «кермування» чи «керування» (direction, Lenkung, steering). --В.Галушко (обговорення) 14:33, 26 лютого 2020 (UTC)

    Найбільш прийнятним ,напевно, був би термін " кермування", бо згідно до СУМ , він означає:1.Кермом спрямовувати рух судна, літака, автомашини тощо, дотримуватися певного напрямку в русі. 2. Те саме, що керувати. Таким чином його синонімом є кермове керування. Це співпаде з французькою, німецькою, англійською.--С.Гор (обговорення) 03:48, 27 лютого 2020 (UTC)

    @С.Гор: проблема в тому, що «кермування» в українській означає процес, а не предмет. Пропоную поки обрати варіант Система кермування, а потім, якщо з'являться нові джерела, перейменувати згідно з ними. Запропонований варіант добрий тим, що відрізняється від назв статті в інших мовах, слідуючи самобутності Української Вікіпедії. --В.Галушко (обговорення) 19:39, 29 лютого 2020 (UTC)

    Новий правопис

    В кнайпі «Політики» розпочато обговорення змін до правила ВП:МОВА, щодо нового правопису: Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Правопис. Прошу мовознавців долучитися до нього. --MMH (обговорення) 12:19, 25 лютого 2020 (UTC)

    @MMH: Чому лише мовознавців запрошуєте? Це глобальна зміна, якщо її буде прийнято, вона стосуватиметься всієї спільноти. --Olvin (обговорення) 14:39, 25 лютого 2020 (UTC)
    Ви можете попросити адміністраторів зробити загальне оголошення. Я запросив тих, кого вважав за потрібне. --MMH (обговорення) 14:42, 25 лютого 2020 (UTC)
    Ці обговорення всюди. Де головне?--ЮеАртеміс (обговорення) 11:44, 26 лютого 2020 (UTC)
    Де всюди? Головне тут: Вікіпедія:Кнайпа (політики)#Правопис. Тут просто повідомив для тих, хто не відслідковує кнайпу "Політики". --MMH (обговорення) 11:48, 26 лютого 2020 (UTC)
    Наприклад, на ВП:МОВА. До речі, і в Кнайпі-політиках щонайменше два рази тему починали.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:02, 26 лютого 2020 (UTC)
    Перепрошую, я не відслідковую цю кнайпу і «Політики», тому не знав про це. Думаю треба зробити загальне оголошення про обговорення. В будь якому випадку, питання до того, хто відкрив тему у кнайпі «Політики» (@Dimon2712:), я лише запросив користувачів звідси. --MMH (обговорення) 12:11, 26 лютого 2020 (UTC)

    Закінчення родового відмінка

    Оскільки зачеплено теми додержання мовних норм, знову звертаю увагу на вжиток слова «шаблон». Поширене (і навіть прийняте) в Українській Вікіпедії закінчення родового відмінка -у не відповідає нормативній мові (УЛІФ). Зрідка це слово може вживатися із закінченням родового відмінка -у, але це стосується його переносного значення («зразок»). Відповідно до правила ВП:Мова пропоную писати так, як приписують мовні норми і поступово виправляти помилки у вже наявних статтях і шаблонах. --В.Галушко (обговорення) 16:55, 26 лютого 2020 (UTC)

    Я колись задумувався над цим питанням, але вирішив, що у Вікіпедії слово «шаблон» вживається якраз у значенні «зразок». Насправді тут досить важко вибрати між цими двома варіантами, тож особисто я не проти будь-якого з них, головне щоб вжиток можна було якось уніфікувати. А при заміні на «шаблона» зробити це буде дуже непросто, оскільки треба буде ще відсіяти давальний відмінок, а бот цього зробити не зможе. Тож додається ще й питання технічної здійсненності. Це — щось на кшталт проблеми з назвою «Статті-кандидати на вилучення», де номінуються не лише статті, але заміна є надто ресурсозатратною, щоб бути виправданою.--Piramidion 17:07, 26 лютого 2020 (UTC)
    «Великий орфографічний словник» каже писати «шаблона» (у значенні «пристрій, креслення») і «шаблону» (у значенні «зразок»)--V Ryabish (обговорення) 19:22, 26 лютого 2020 (UTC)

    Звертаю увагу, що поняття теми додержання мовних норм (контекст дотримання правопису) і поняття універсальна енциклопедія, тобто саме Універсальна енциклопедія українською мовою — є несумісні. Саме в контексті того, що українська мова є фонетична мова, та того, що поточний правопис є, так би мовити, занадто динамічний у часі,... — щододля енциклопедії!!. Його створюють із метою — не кардинальних змін, — а з метою виправдання власної творчості-існування (якнамене), — метою, яка є проміжною, але наразі веде до проміжного результату, — що є не поліпшення мовного контексту суспільства, а є підняття 'бурління гвн' суспільства, яке під кінець життя навчають як вимовляти українською мовою інакше за те як вимовляли їх батьки, їх вчителі, і вони самі усе своє життя. українська латинка — чом а кой одразу не поставити крапку!? Тридцять років чекати, півпокоління. Мойсей в пустелі й румори серед пастви.--213.179.250.180 19:55, 26 лютого 2020 (UTC)

    це ВП:ПРОТЕСТ. Мова повинна писатися за відповідними правилами. Це є у кожній мові. Мова змінюється завжди, одні зникають інші з'являються. Почитайте теорію хаосу і зрозумієте сенс усього цього. --『Fosufofiraito』 Обг. 21:36, 26 лютого 2020 (UTC)

    З'єднина

    Пропозиція про об'єднання статей З'єднина і З'єднання деталей висунута в 2015 році, і протягом 5 років статті так і не були об'єднані. Пора визначитися з правильною назвою й провести об'єднання. --В.Галушко (обговорення) 16:58, 26 лютого 2020 (UTC)

    Обидва слова відповідають правопису, слід визначити більш вживане у фахових джерелах і перейменувати на нього — NickK (обг.) 16:27, 29 лютого 2020 (UTC)
    @NickK: на «З'єднина» тільки 2 джерела, на «З'єднання» — 5. --В.Галушко (обговорення) 19:36, 29 лютого 2020 (UTC)
    @В.Галушко: Я не фахівець, але бачу, що в джерелах з'єднина вживається в зовсім іншому значенні. Гадаю, краще уточнити в авторів обох статей, бо обоє технарі та обоє активні: @Білецький В.С. та Shkod: — NickK (обг.) 20:26, 29 лютого 2020 (UTC)
    З'єднина - це іменник. Запропонований групою фахівців начолі з Бойком В.С. з Івано-Франківська, пройшов консультативну апробацію у фахівців-мовників з НАН України. Широко використовується у Словник-довідник з нафти і газу а також у ряді посібників, підручників. Після консультацій був застосований також у Гірничій енциклопедії та похідних технічних виданнях.--Білецький В.С. (обговорення) 06:10, 1 березня 2020 (UTC)
    З'єднання деталей - від дієслова "з'єднання". Це - зовсім інше, як розумієте. Можна розглядати З'єднина і з'єднання як пароніми.--Білецький В.С. (обговорення) 06:10, 1 березня 2020 (UTC)
    @Білецький В.С.: чим саме розрізняються ц терміни? У статтях нічого не сказано про відмінності і паронімічність. Іменником є не тільки «з'єднина», але й «з'єднання». Визначення в них однакове, інтервікі в «З'єднина». відсутні. Якщо такої різниці нема, статті слід об'єднати. --В.Галушко (обговорення) 18:01, 1 березня 2020 (UTC)
    Ось тут показано, що "з'єднання" як іменник - тільки третє значення. http://sum.in.ua/s/z.jednannja --Білецький В.С. (обговорення) 18:48, 1 березня 2020 (UTC)
    «з'єднина» - це тільки іменник. Цим і відрізняється - однозначністю.--Білецький В.С. (обговорення) 18:48, 1 березня 2020 (UTC)
    Відсутність інтервікі не аргумент у цьому випадку. Історично в окремих галузях і окремих країнах з'явились терміни, що не існують як окреме явище в інших країнах. Як приклад: de:Sternschaltung, що має інтервікі лише з польськомовним розділом, але там мова про загальне поняття (вступ до німецької версії), а не про різновиди (основний текст статті у нім-вікі). Або de:Erdschlusskompensation, де італійська версія -- скорше переклад загальних означень. --95.91.179.103 12:11, 2 березня 2020 (UTC)
    @Білецький В.С.: всі три значення — іменники (в українській мові герундій відсутній). Слово «з'єднання» в третьому значенні вжито в назві статті З'єднання деталей (це зрозумло з наведеного прикладу Демонструючи рухомі з'єднання, треба показати учням деталі цих з'єднань). Чим розрізняються терміни «з'єднина» і «з'єднання», в статтях не відображено. Можливо, «з'єднина» — маловідомий новотвір, запропонований для заміни «з'єднання» в третьому значенні. --В.Галушко (обговорення) 15:22, 2 березня 2020 (UTC)
    Я перечитав визначення і не зрозумів, чим вони відрізняються. --В.Галушко (обговорення) 15:25, 2 березня 2020 (UTC)
    це не новотвір, а раніше рідко вживаний вираз - так трактують його автори - фахівці нафтогазової промисловості з Івано-Франківського університету нафти і газу. Можу згодитисяя, що цей термін замінює «з'єднання» в третьому значенні. І то добре - тепер маємо чітко іменник з'єднина і чітко дієслово - з'єднання. Я був на нарадах з приводу - вживати чи не вживати "з'єднина" в посібниках, підручниках, словниках, енциклопедіях. Мовники навели цікавий аргумент: "з'єднина" чудово відмінюється: з'єднини, на з'єднині, з'єдниною... і т.д. При цьому конструкція речень, смислове сприйняття тексту (як однозначно наголосили мовники - і я цілком з тим згоден - значно кращі, ніж при застосуванні в тих же реченнях "з'єднання" в третьому значенні). Мова розвивається. Я виправив дещо в статті "з'єднина". Завтра з першоджерела - Словника В.С.Бойка уточню (він на кафедрі).--Білецький В.С. (обговорення) 19:11, 2 березня 2020 (UTC)
    @Білецький В.С.: «з'єднання» — не дієслово, а віддієслівний іменник. Якщо ці слова синоніми, одна зі статей точно зайва. Про дієслова у Вікіпедії статті не належить мати, вони переносяться до Вікісловника. --В.Галушко (обговорення) 15:03, 11 березня 2020 (UTC)
    Вікіпедія - це не оцінювач, а дзеркало. Є в авторитетній технічній літературі - енциклопедичних словниках, підручниках, посібниках термін - ми його відображаємо. Немає - не відображаємо. З'єднина - це вже широковживаний термін. Тепер стосовно синонімів. В історії української мови це було - є слово "ждати" і "чекати" - це синоніми. Так що - одне вживаємо, інше вилучаємо? Синонімів - велика кількість. Так що?--Білецький В.С. (обговорення) 17:21, 11 березня 2020 (UTC)

    Взагалі-то, слова з'єднання та з'єднина мають однакове поняття: це з'єднання будь чого з чим небудь (рос. соединение). Більш точну різницю знають фахівці. Але назви з'єднина та з'єднання деталей мають різницю: це не з'єднання взагалі (з'єднина ), а якихось певних деталей (з'єднання деталей), що звужує сферу застосування терміну. Тобто термін з'єднина більш загальний та охоплює всі види з'єднань. Але на сьогодні цей термін ще не відомий широкому загалу, наприклад, у Вікіпедії десь 1 до 20 (за відвідуванням сторінок).--С.Гор (обговорення) 17:00, 13 березня 2020 (UTC)

    Нагадую, ВП:ЧНЄВ: «Вікіпедія — не безладне зібрання інформації» і «Вікіпедія — не словник». Метою Вікіпедії не є створення окремої статті для кожного слова із словника. --В.Галушко (обговорення) 03:48, 23 березня 2020 (UTC)

    Оливний чи масляний фільтр

    Шановні, хотів би звернути Вашу увагу на передчасне, як на мою думку, закінчення обговорення питання про назву сторінки "Масляниий фільтр". Мені не відома технологія виробництві масла, де можливо також застосовують фільтри. Але у даному випадку справа стосується фільтрації моторної оливи. Окремо про фільтр та оливу написано у Вікіпедії. Але фільтр призначений для фільтрування оливи чомусь стає масляним, відповідно до сторінки "Масляниий фільтр". Дивно, смішно, алогічно тай годі. Тепер що стосується фактів. Той хто користувався ГОСТами, пам'ятає, що на першій сторінці було написано, що "Несоблюдение ГОСТ преследуется по закону". Є ДСТУ (не знаю чи в ньому"преследуется"), але Державний Стандарт зобов'язує його використання. Конкретно (ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення. Чинний від 01.07.1997. — К. : Держстандарт України, 1996. — 100 с.) подає термін - моторна олива. Висновок: фільтр, призначений для фільтрації моторної оливи - оливний фільтр, але аж ніяк не масляний, бо масло є те що кладуть на хліб. Про цю різницю дуже гарно написано у нуковій статті: Мастильні матеріали: класифікація та термінологія dspace.nbuv.gov.ua › bitstream › handle --С.Гор (обговорення) 20:25, 2 березня 2020 (UTC)

    Про всяк випадок нагадаю 4 попарно схожі терміни з СУМ-11 (синоніми вони, чи пароніми, чи щось інше — залишаю на розсуд фахівців): масляний, мастильний, оливний, олійний. --Рассилон 22:39, 2 березня 2020 (UTC)
    @С.Гор: Чи йдеться в цьому ДСТУ саме про фільтри, оливні чи масляні? Адже принциповим для назви цієї статті є те, як саме називають фільтр у джерелах — NickK (обг.) 07:52, 3 березня 2020 (UTC)

    Шановний NickK, у ДСТУ "Нафтопродукти" йдеться тільки про термінологію мастильних матеріалів: наприклад слову "олива" дається визначення у 14 модифікаціях: олива моторна, трансмісійна, індустріальна... Слово "масло" чи похідні до цього слова в ДСТУ відсутні. Також відсутні назви складових частин механізмів де використовуються нафтопродукти в тому числі оливні фільтри, насоси і т. п. Але якщо у Державному Стандарті написано "олива" то всі установи, Вікіпедія в тому числі, мають вживати "олива". Це аксіома. Єдине, що мають визначити, на мою думку, фахівці-філологи це правильне написання: оливний фільтр чи фільтр оливи. Але все одно подивимось у Google: україномовні сайти кажуть - оливний фільтр або фільтр оливи, російськомовні в основному - масляний фільтр але вже частина з них все друкує російською але термін "оливний фільтр" українською. Це можна обґрунтувати але коротко: це зв'язано з міжнародними закупками та митним оформленням (в тому числі і нафтопродуктів) де зобов'язали дотримуватись Українських Стандартів. За визначенням Вікіпедії: Фільтр або цідило — пристрій, прилад або речовина для відокремлення потоку (рідини, газу, інформації, сигналу тощо)за його певними характеристиками від непотрібних домішок. // Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. Слово "Фільтр" існує окремо від середовища яке він фільтрує але часто вживається разом із назвою фільтрованого середовища, наприклад, електричний фільтр нижніх частот, водяний фільтр, оливний фільтр чи фільтр оливи (не знаю як правильно), фільтр масляний або фільтр масла (звичайне сито, що використовують господині після збивання вершків у масничці для відокремлення, тобто фільтрації, масла від маслянки або сиру від сироватки, в останньому випадку це фільтр сирний) і тільки для цього, згідно до української (не російської) термінології. Таким чином назва фільтру вказує на його конкретне призначення, тобто що фільтрує таку назву і має. Коротко про масло. Це російський багатозначний термін, що потребує уточнень: масло моторноє, растітельноє, слівочноє, бутербродноє і т.п. Українською, багатою мовою, це олива, олія, масло, на жаль до останнього терміну перекладу не знаю.--С.Гор (обговорення) 19:14, 3 березня 2020 (UTC)

    @С.Гор: Я знаю різницю, мене цікавить вжиток стосовно саме фільтру. Адже на практиці вжиток масляний фільтр значно переважає і оливний фільтр, і фільтр оливи, і інші можливі варіанти (наприклад, мастильний фільтр). Можна показати перевагу кількісно, можна якісно. Якби в ДСТУ був вжиток стосовно саме фільтрів, це був би вагомий аргумент. Як ні, потрібно дивитися наступні за авторитетністю джерела — NickK (обг.) 14:12, 7 березня 2020 (UTC)

    На практиці вжиток масляний фільтр можливо переважає і оливний фільтр, і фільтр оливи, і інші можливі варіанти (наприклад, мастильний фільтр). І про що це говорить? На те є об'єктивні "імперські" причини, не буду на цьому зупинятися. Я також вживав "масляний фільтр" до цього часу, бо не знав як правильно. Але критерієм назви фільтра не може бути кількісна перевага (наприклад вживаних термінів). А як показати якісну перевагу ? І чого над чим ? Містика. Назва має бути правильною. Повторю ще раз, другими словами, те що я писав до цього. Фільтр має назву тієї рідини, і т. п. яку він фільтрує. Українською мовою це може бути фільтр паливний, оливний, масляний, сирний, електричний і т. п. Тобто він призначений для фільтрації палива, оливи, масла, сиру і т. п. Я не проти назви "фільтр масляний", якщо цей фільтр, призначений до фільтрування масла а не палива, оливи чи електрики. До речі в ДСТУ "Нафтопродукти" де йдеться про термінологію мастильних матеріалів: наприклад слову "олива" дається визначення у 14 модифікаціях: олива моторна, трансмісійна, індустріальна... Слово "масло" чи похідні до цього слова в ДСТУ відсутні. Але якщо слово масло відсутнє у ДСТУ, то зрозуміло, за елементарною логікою, що не може існувати і фільтр масляний (по відношенню до нафтопродуктів). За визначенням, масло це продукт тваринного походження, що призначений до споживання людиною, а олива це продукт переробки нафти, що призначений до змащування механізмів. І якщо у даному випадку фільтр використовують для фільтрації оливи то "по мановению волшебной палочки" він стає чомусь масляним. Нонсенс. Бо так привикли, бо так проще. Ну а як же, 70 років було "общєпонятноє" масло а тепер якась українська олива. Пояснюється просто, це русизм, калька т. і.--С.Гор (обговорення) 18:14, 7 березня 2020 (UTC)

    Українська технічна термінологія має чимало прогалин і суперечностей. Словник Шелудька і Садовського 1928 року навряд чи може бути авторитетним джерелом, бо він був значною мірою експериментальним, не всі терміни вдалі. А джерела різних видавців часто мають розбіжності в термінології. Доводиться збирати вікі-термінологію по крупицях, виправляти і виправляти. --В.Галушко (обговорення) 15:10, 11 березня 2020 (UTC)

    Шановний, В. Галушко. Повністю з Вами згоден. Тим більше,технічна термінологія, як на мою думку, це не справа філологів а науковців та викладачів Вишів з даного профілю, бо вони несуть моральну, фахову відповідальність за свої статті та лекції, використовуючи існуючу та створюючи нову термінологію. Особливо якщо це невідомі широкому загалу терміни, наприклад, радіокерування , носійний гвинт, оливний фільтр..., тому превалюють кальки з російської: радіоуправління, несучий гвинт, масляний фільтр, тай напевно є ще більше. Що стосується сторінки "Масляний фільтр". Цей термін чисто український, але він може вживатися виключно тільки в контексті з фільтрацією масла. Тобто цей фільтр призначений до фільтрації масла в процесі його виробництва. Оливний фільтр, аналогічно, може вживатися виключно тільки в контексті з фільтрацією оливи, тобто призначений для фільтрації оливи при змащуванні механізмів. Виходячи з цього та приведених раніше матеріалів, я твердо переконаний, що необхідно змінити назву сторінки "Масляний фільтр" на "Оливний фільтр". Якщо будуть приведені чиїсь заперечення то постараюся їх спростувати.--С.Гор (обговорення) 21:44, 11 березня 2020 (UTC)

    @С.Гор: якщо Вас не влаштовує чинна назва, у Вас є можливість номінувати статтю на ВП:ПС. Втім, для позитивного рішення про перейменування потрібно мати авторитетні джерела на запропоновану Вами назву. За їхньої відсутності навіть логічні аргументи не завжди приводять до бажаного результату. Пор. Пенязь. --В.Галушко (обговорення) 21:06, 13 березня 2020 (UTC)

    Баррі та Беррі

    В нас є дизамбіг Беррі, який вказує, що це український відповідник англійським Barrie, Barry, Berri, Beri.

    Водночас, якщо ми перейдемо в дизамбіг Баррі то побачимо, що ті самі Barry та Barrie тепер вже в статтях вказані як Баррі.

    На цю тему в українській вікіпедії дуже багато протирічних статей: там так, а там отак. Прошу підказати, як згадані англійські прізвища та імена коректно перекласти на українську відповідно до діючого правопису. --Mike.Khoroshun (обговорення) 12:17, 8 березня 2020 (UTC)

    @Mike.Khoroshun: За новим правописом (§ 134) — на який, щоправда, українська Вікіпедія ще не перейшла — основним варіантом є передача /æ/ літерою А. Тобто Barry та Barrie мають бути Баррі (з уточненням, що у випадку усталеності вони можуть бути і Беррі), а Berri та Berry мають бути Беррі. Тож треба дивитися для Barry та Barrie, які зараз Беррі, чи є така передача для них усталеною — NickK (обг.) 16:03, 8 березня 2020 (UTC)

    місто Трокі чи Троки ?

    Як українською треба писати: Трокі чи Троки — це сучасне місто Тракай. Іншомовні приклади: рос. Троки, біл. Трокі, пол. Troki. --Iskatelb (обговорення) 08:07, 10 березня 2020 (UTC)

    В українській мові не буває закінчення іменників у називному відмінку множини «-кі». Тільки «-ки».--Словолюб (обговорення) 11:28, 10 березня 2020 (UTC)
    Дякую за пояснення! --Iskatelb (обговорення) 16:03, 10 березня 2020 (UTC)
    Малось на увазі, що закінчення множини не може бути м'яким на основі -к. Тому адаптуємо.--ЮеАртеміс (обговорення) 17:32, 12 березня 2020 (UTC)

    Так само, як і вимовляємо, українська користується фонетичний правопис. Це зазначено на сторінці українська мова.--213.179.250.180 18:35, 13 березня 2020 (UTC)

    Назви статей про легкоатлетичні дисципліни на Олімпійських іграх

    Оскільки я зацікавлений у цій темі й збираюсь створювати аналогічні статті для минулих олімпіад, то хочу проконсультуватися. Під час літніх Олімпійських ігор 2016 року я писав статті майже про всі дисципліни й назви брав за зразком, який встановився був до мене. За кілька останніх днів користувач @Andrii Grebonkin: змінив усі назви в легкій атлетиці за таким зразком:

    • Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2016 — біг на 10000 метрів (чоловіки) → Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2016 — 10000 метрів (чоловіки)
    • Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2016 — десятиборство → Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2016 — Десятиборство (чоловіки)
    • Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2016 — естафета 4×100 метрів (чоловіки) → Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2016 — 4×100 метрів (чоловіки)
    • Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2008 — спортивна ходьба на 20 кілометрів (жінки) → Легка атлетика на літніх Олімпійських іграх 2008 — Ходьба 20 кілометрів (жінки)

    Тобто для всіх бігових дисциплін прибрано "біг на" "естафета" і одразу після тире йде просто число. Після тире "спортивна ходьба на" замінено на "Ходьба". Для всіх дисциплін, що не пов'язані чисто з бігом, малу літеру замінено на велику.

    За таким самим зразком користувач зробив червоні посилання у статтях про вид спорту "легка атлетика" на кожній з олімпіад. Оскільки я хочу невдовзі почати створювати статті про всі дисципліни на олімпійських іграх, то мені цікаво, чи такі назви кращі, особливо чи правильно після тире назву дисципліни писати з великої літери.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 22:34, 15 березня 2020 (UTC)

    Oleksandr Tahayev, вітаю. Це зроблено задля того, щоб узгодити назви статей з посиланням на них, які створює шаблон AthleticsLink. Крім того, в таблиці, який створює шаблон MedalistTable, назву дисципліни бажано починати з великої літери. Так само послідовно я роблю (починаю з великої літери) у всіх інших статтях про легкоатлетичні змагання, де я використовую шаблон MedalistTable. Andrii Grebonkin (обговорення) 06:31, 16 березня 2020 (UTC)
    @Andrii Grebonkin: А чому не можна було звернутись у Вікіпедія:Кнайпа (технічні питання), аби підправити два шаблони, замість витрачати час на виправлення купи назв усупереч зразкам, які давно заведені в українській Вікіпедії?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:50, 18 березня 2020 (UTC)
    • перший варіант мені більш імпонує, однак я б метри й кіломентри скорочував би до м і км, впізнавані назви це. У другому варіанті не зрозуміло чого 10000 метрів, 4х100, і після тире з маленької букви. А якщо проблеми в шаблоні, то їх потрібно виправляти. П.С.: Однак, якщо писати спортивні події, то писати уніфіковано |подія| — |вид| (|стать|), або |подія| (|вид|, |стать|)--『Fosufofiraito』 Обг. 08:42, 16 березня 2020 (UTC)
      Я теж поділяю думку про те, що шаблони слід підлаштовувати під ВП:МОВА, а не навпаки. --Рассилон 09:41, 16 березня 2020 (UTC)
    @AlexKozur: @Рассилон: Ну і що тепер робити? Користувач змінив це все для атлетики, але ж залишаються інші види спорту. І не лише на олімпійських іграх, а на чемпіонатах світу і Європи тощо. Виходить значна суперечність. Як її вирішувати? Йдеться про близько 1000 вже наявних статей про окремі дисципліни й понад 10000 потенційних.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:21, 17 березня 2020 (UTC)
    з огляду на створення статей, то потрібно утворити консенсус з користувачем @Andrii Grebonkin:. Будь-який адміністратор може повернути доконфліктні версії статей, але це не вирішить повноцінно питання хаосу. У загальних масштабах усіх спортивних подій бажано створити проєкт іменування спортивних подій. Але спочатку вирішити питання з Олімпіадою, а потім думати далі. @Andrii Grebonkin: якщо Ваш аргумент лише до шаблоні, то їх можна підлаштувати під будь-який вивід інформації. --『Fosufofiraito』 Обг. 20:30, 17 березня 2020 (UTC)

    @Nina Shenturk: @NickK: Хотів би почути ще вашу думку.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 00:33, 18 березня 2020 (UTC)

    Моя думка у цьому питанні на 100% збігається з вашою. Це стосується як вибору між вищенаведеними варіантами, так і перейменувань загалом: я послідовно відстоюю принцип навчання ботів людської мови, а не спотворення останньої для зручності машин. --Nina Shenturk (обговорення) 12:39, 18 березня 2020 (UTC)
    @Oleksandr Tahayev: Я взагалі вважаю, що там має бути не тире, а двокрапка, бо це уточнення (аналогічно до Чемпіонат України з футболу 2019—2020: перша ліга). Відповідно, за двокрапкою має йти з малої (за тире загалом теж). Щодо назв, я за розумну уніфікацію, уточнювати, що ходьба спортивна, не є необхідним, з іншого боку, уточнювати, що десятиборство чоловіче, також нема потреби, бо з жіночого змагань нема. Біг та естафета — питання смаку й уніфікації, в принципі зрозуміло й без уточнення, але можна й з — NickK (обг.) 22:50, 19 березня 2020 (UTC)
    @NickK: Зрозумів думку, звучить логічно. Бачу, що користувач сам повернув усі свої зміни до попереднього варіанту. Я тоді поки за теперішнім єдиним зразком, за яким зроблено повністю літні олімпіади 2008 і 2016, а також частково решту, постворюю всі інші дисципліни на всіх літніх Олімпіадах, а тоді можна буде розглянути це питання і модифікувати всі назви (взагалі для всіх змагань) за єдиним зразком за допомогою бота.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:44, 20 березня 2020 (UTC)

    Одеська залізниця в ДойчеВікі

    вікітовариство!
    хто є мовно присутнім у Вікіпедії німецькою?!
    Чи є там хтось з українців в адмінах чи у перевірених користувачах?

    Об'єднайте будь ласка статті про одне й теж саме:

    • Odeska Salisnyzja (wikidata: Q166574)  із
    • Odessaer Eisenbahn (wikidata: Q15837348)


    Дякую--ℵntonyahu(τaλk) (EET/KYVT)

    Доброго дня! У німецькому розділі мова іде про дві різні організації -- сучасну частину Укрзалізниці та історичну організацію, що існувала до 1895 року. Це юридично різні фірми, спільного в них окремі об'єкти інфраструктури. Тому об'єднання є радше недоцільним.--2003:F4:BF32:1055:384F:C007:C306:C6B6 18:01, 19 березня 2020 (UTC)

    Технічний термін

    Є дві статті без джерел: Надмірне стернування і недостатнє стернування. В українських джерелах трапляються терміни повертаємість, поворотність, керованість. Як правильно? — Це написав, але не підписав користувач В.Галушко (обговорення • внесок).

    Якщо "навскидь", то вже ліпше було би: надмірне та недостатнє кермування чи керованість?.--С.Гор (обговорення) 15:16, 23 березня 2020 (UTC)

    Прізвище McGrath

    Доброго вечора, шановне панство! Так сталося, що одне й те саме прізвище Q27365901: Макграт у нас записано по-різному у статтях про ірландських футболіста й акторку. Що робитимемо? Яку статтю перейменуємо? --Рассилон 17:57, 26 березня 2020 (UTC)

    Вважаю, Макграт. Це питання вже колись обговорювалось для Маккейна, див. Обговорення:Джон Маккейн, правопис дозволяє обидва варіанти. Раніше (у позаминулому столітті) була традиція передавати через дефіс, зараз практично повністю переважає традиція писати разом. У новому правописі про це додатково згадано у § 128. п.4 "Примітка. Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово: Макка́ртні, Макке́нзі, Макке́нна, Маккінлі, а також у загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм і т. ін." yakudza 18:42, 26 березня 2020 (UTC)
    @Yakudza: З іншого боку, п. 4 § 146 правопису 2019 року (див. примітку 1) говорить писати через дефіс. --Рассилон 20:27, 26 березня 2020 (UTC)
    Так, ця норма була і в минулій редакції, а є ще Примітка 2. "У ряді випадків частки пишемо разом із прізвищами, бо в такій формі засвоїла їх українська мова", яка дозволяє обидва варіанти. У той же час, практика запозичень у принаймні, останні 50-60 років показує чітку перевагу варіанту без дефісу (Маккартні, Макдональдс, Маккейн) і написання через дефіс виглядає анахронізмом. yakudza 01:23, 27 березня 2020 (UTC)
    Мак за замовченням пишеться з дефісом. Без дефіса - винятки (а приналежність до винятків слід доводити). Себто Мак-Грат або Мак-Грас.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:41, 30 березня 2020 (UTC)
    Джерела на підтвердження можете навести?--Unikalinho (обговорення) 09:17, 1 квітня 2020 (UTC)

    Передача естонського [h]

    Добридень, шановні колеги,
    підкажіть як коректно передати цей звук українською. За естонською абеткою начебто мало бути «х» і за логікою також, бо у близькій до естонської фінській мові там однозначно тільки такий звук (Лахті). Але побачила неодноразові переклади через «г» і трохи завагалася. З повагою, --Nina Shenturk (обговорення) 19:59, 27 березня 2020 (UTC)

    Схоже, що таблиця запозичена з відповідної статті Російської Вікіпедії. Насправді ця естонська фонема реалізується через кілька алофонів: [h], [ɦ], [ç], [x]. На жаль, офіційного правила передачі естонських назв у нас нема. --В.Галушко (обговорення) 22:42, 29 березня 2020 (UTC)
    Lahti — це далеко не Лахті, а Helsinki — далеко не Хєльсінкі ;) . У фінській звук — це видих, трошки з «оголосюванням». Maha і saha звучить практично як українською «мага» і «сага». --Yuriz (обговорення) 14:07, 30 березня 2020 (UTC)
    Стосовно «мага» не знаю (просто слово вперше чую) а от «сага» усталилося в нас саме в такому вигляді не без впливу рос. сага. Чому в російській мові h в деяких словах типу "Гитлер" передається через задньоязиковий g -- це інше питання. Але не варто брати слово «сага» як знакове в питанні, поставленому номінатором. Тобто це слово не показник, з вищевказаних причин. Щодо Лахті та Гельсінкі, то тут вирішальним є фактор усталеності--Unikalinho (обговорення) 09:23, 1 квітня 2020 (UTC)
    Потрібно зазначити, що естонська мова не належить до германських, і взагалі до індоєвропейських мов. Тому фонетика там суттєво відрізняється від фонетик більшості мов, і для неї (як і для (з європейських мов) угорської та фінської) немає правила h → г (власне звук h в ній звучить скоріше як "х", ніж як "г" на відміну від англійської, німецької та інших германських мов). Тому, якщо нема джерел або усталеності, то має передаватися черех "х". Гельсінкі -- це тому що так усталено вже в українській мові--Unikalinho (обговорення) 09:16, 1 квітня 2020 (UTC)
    Але є українські традиції перекладу: G - Ґ, H - Г, Ch - Х. --Юрко (обговорення) 09:20, 1 квітня 2020 (UTC)
    Не з усіх мов. Наприклад, фр. Henry -- Анрі. А ісп. Hernández -- Ернандес. Та й g не всюди звучить як "ґ", і Ch - не всюди як "х". Тож треба зважати на фонетику мови-оригіналу. Бо, фактично, Ви навели правило для передачі з германських мов, де ці три звуки дійсно так вимовляються, як Ви зазначили--Unikalinho (обговорення) 09:26, 1 квітня 2020 (UTC)
    Не згоден. З Henry-Анрі велика хиба, кимось нав'язана, позаяк це Генрі, Генріх. Так саме і з Ернандесом, котрий мав би бути Гернандесом і це було б типовим для мови української. --Юрко (обговорення) 09:54, 1 квітня 2020 (UTC)
    З якого це дива? В іспанській мові «h» не читається взагалі. --V Ryabish (обговорення) 19:05, 1 квітня 2020 (UTC)
    В гіспанській може собі й не читатись: яке нам діло? У французькій і "Париж" не так читається, ну й що? Бачу, що з "Генрі" Ви погоджуєтесь. --Юрко (обговорення) 19:29, 1 квітня 2020 (UTC)
    Нам таке діло, що якщо це не усталений варіант на кшталт "Парижу" чи "Гавани" (а фактично усталеність - зміна слова в мові-посереднику) - то передається близько до вимови, але з урахуванням особливостей української мови. Але я не розумію, чому ми маємо писати Гернандес? Звідки Ви пропонуєте такий варіант ???
    Стосовно Генрі - залежно з якої мови. Якщо з англійської, то так, якщо з французької - то ні (ну хіба крім імен монархів чи архієреїв тощо) --V Ryabish (обговорення) 20:30, 1 квітня 2020 (UTC)
    @Nina Shenturk: Якщо подивитися джерело, то в естонській є лише звук [h], це той самий звук, який в Гельсінкі та Лахті, в Генрі та в хокеї, і який саме десь між нашими Г і Х. Цей звук може ставити видихом у швидкій усній мові на початку слова, а в оточенні голосних або дзвінких приголосних (в естонській єдиним дзвінким є [v], наше В) може вимовлятися як [ɦ] (точно наше Г). На всяк випадок додам, що нашого Ґ [g] в естонській мові немає, літера G в них позначає звук, що відповідає нашому К. Відповідно, в оточенні голосних або В естонське H варто передавати як Г, в інших випадках — залежно від вжитку в джерелах через Г або через Х — NickK (обг.) 14:29, 5 квітня 2020 (UTC)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Кнайпа_(мовна_консультація)/Архів_11&oldid=32737261