Гімн Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ja, vi elsker dette landet
Так, ми любимо цей край
Країна Норвегія Норвегія
Слова Бьйорнст’єрне Бьйорнсон, 1868
Мелодія Рікард Нордрок, 1864
Затверджений 1864

Ja, vi elsker dette landet (укр. Так, ми любимо цей край) — національний гімн Норвегії. Слова гімну написав Бьйорнст’єрне Бьйорнсон (Bjørnstjerne Bjørnson) у період між 1859-1868 роками. У 1864 році музику до гімну написав Рікард Нордрок. Вперше публічно зіграна 17 травня 1864 року з нагоди святкування 50-ї річниці прийняття Конституції. Зазвичай співаються перший та останні два вірші.

Історія тексту[ред.ред. код]

Сучасна версія гімну відрізняється від оригінальної, адже Бьйорнст’єрне Бьйорнсон написав її норвезькою, яка була поширена в його час і мала багато спільного з датською. З того часу букмол (письмова норвезька мова) пройшов через декілька стадій реформ, тому сучасний варіант має деякі відмінності.

Тест гімну[ред.ред. код]

1.

Ja, vi elsker dette landet,
som det stiger frem,
furet, værbitt over vannet,
med de tusen hjem.
Elsker, elsker det og tenker
på vår far og mor.
Og den saganatt som senker
drømme på vår jord.
Og den saganatt som senker,
senker drømme på vår jord.

2.
Dette landet Harald berget
med sin kjemperad,
dette landet Håkon verget
medens Øyvind kvad;
Olav på det landet malte
korset med sitt blod,
fra dets høye Sverre talte
Roma midt imot.

3.
Bønder sine økser brynte
hvor en hær dro frem,
Tordenskiold langs kysten lynte,
så den lystes hjem.
Kvinner selv stod opp og strede
som de vare menn;
andre kunne bare grede,
men det kom igjen!

4.
Visstnok var vi ikke mange,
men vi strakk dog til,
da vi prøvdes noen gange,
og det stod på spill;
ti vi heller landet brente
enn det kom til fall;
husker bare hva som hendte
ned på Fredrikshald!

5.
Hårde tider har vi døyet,
ble til sist forstøtt;
men i verste nød blåøyet
frihet ble oss født.
Det gav faderkraft å bære
hungersnød og krig,
det gav døden selv sin ære -
og det gav forlik.

6.
Fienden sitt våpen kastet,
opp visiret for,
vi med undren mot ham hastet,
ti han var vår bror.
Drevne frem på stand av skammen
gikk vi søderpå;
nu vi står tre brødre sammen,
og skal sådan stå!

7.
Norske mann i hus og hytte,
takk din store Gud!
Landet ville han beskytte,
skjønt det mørkt så ut.
Alt hva fedrene har kjempet,
mødrene har grett,
har den Herre stille lempet
så vi vant vår rett.

8.
Ja, vi elsker dette landet,
som det stiger frem,
furet, værbitt over vannet,
med de tusen hjem.
Og som fedres kamp har hevet
det av nød til seir,
også vi, når det blir krevet,
for dets fred slår leir.

Посилання[ред.ред. код]