Географія Норвегії

Норвегія взимку. Світлина з космосу.

Карта Норвегії. Див. також: Atlas of Norway

Долина Мобедален

Географія Норвегії в першу чергу характеризується складною історією формування всіх природніх компонентів цієї території і слабкою антропогенною модифікованістю природніх ландшафтів. Норвегія знаходиться північному заході Євразії та повністю розташована в межах Скандинавського півострова.

Розташування

Норвегія – держава у Північній Європі, в західній частині Скандинавського п-ова. Межує зі Швецією, Фінляндією та РФ.

Норвегія – найпівнічніша країна Європи. Слово "Норвегія" в перекладі означає "шлях на північ". 1/3 країни лежить на північ від Північного полярного кола, де сонце з травня по липень майже не заходить за горизонт. У середині зими на крайній півночі майже всю добу триває полярна ніч, а на півдні світловий день триває усього декілька годин.

Норвегія займає західну, гірську частину Скандинавського п-ова. Це велика брила, складена переважно гранітами і гнейсами з сильно перетнутим рельєфом. Брила асиметрично піднята на захід, в результаті східні схили (в основному на території Швеції) більш пологі і довгі, а західні, звернені до Атлантичного океану, дуже круті і короткі.

Рельєф

На півдні в межах Норвегії представлені і ті і інші схили, а між ними розташоване велике нагір'я. Н. - це країна живописного ландшафту, із зубчатими гірськими хребтами, долинами, обробленими льодовиками, і вузькими фіордами з крутими берегами.

Понад 70% її тер. займають Скандинавські гори, які простягаються з півд.-заходу на півн.-схід на 1700 км. Сер. вис. 1600-1900 м (макс. 2469 м, г.Гальхьопіґґен). Низини займають вузьку (40-50 км) приморську смугу (т.зв. странфлат). Гори порізані долинами (фіордами), на плоскогір’я-пенеплени (ф'єльди). З останніми різко контрастують круті схили Скандинавських гір. Узбережжя порізане фіордами, багато островів.

Гідрографія

Річки повноводні, з порогами. Бл. 4% тер. займають озера, г.ч. льодовикові. Архіпелаг Шпіцберґен характеризується чергуванням гірських хребтів, плоскогір’їв та широких долин. Побережжя порізане фіордами. Найбільша вершина – Ньютон (1712 м). Більше половини архіпелагу вкрито льодовиковими щитами, повсюдно розвинена багаторічна мерзлота.

Клімат

Клімат країни помірний, на півночі – субарктичний, в прибережних районах – океанічний (зима м’яка, літо прохолодне).

Міста

Найбільші міста Норвегії — Берген (235 тис. осіб), Трондхейм (152 тис. осіб), Ставангер (114 тис. осіб), Крістіансанд (74 тис. осіб).

Див. також

• Геологія Норвегії,
• Гідрогеологія Норвегії,
• Сейсмічність Норвегії.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X

Посилання

• Lists of Norwegian geographical facts from Statistics Norway
• NGU - Geological survey of Norway
• Norwegian Meteorological Institute:Climate of Norway
• The Flora and Fauna of Norway
• Protection of vegetation zones in Norway
• Four vegetation zones on Svalbard
• Forskning.no:Tsunamies in Norway (Norwegian)
• The Norwegian Forests - in brief
• The permafrost on Svalbard and in Norway is thawing
• The Norwegian Atlantic current has become warmer and weaker
• Climate classification flow chart
• The Gulf Stream Myth - but Norwegian Current important along coast of North Norway