Шлях із варягів у греки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
На карті позначено основні торгові шляхи. «Шлях із варягів у греки»(Синій колір); Волзький торговий шлях (червоний колір; виділено жирним); Помаранчевим кольором показані інші торгові маршрути VIII–XI.

Шлях із варя́гів у гре́ки («Грецький шлях») — назва основного водного торгового шляху Київської Русі, що зв'язував північні райони країни з південними руськими землями і скандинавські країни з Візантійською імперією.

Опис шляху є в «Повісті временних літ» і у творі візантійського імператора Константина VII Багрянородного «De administrando imperio» («Про управління імперією»; складений у 943953 роках). Виник у кінці 9-го на початку 10 століття, занепав в 1204 році, після руйнування Константинополя хрестоносцями, в наслідок чого центр світової торгівлі переміщується до Венеціанської республіки, що призводить до її розквіту та втрати Києвом свого стратегічного значення. Переважна більшість товарів зі Скандинавії та півночі Русі стали переправляти навколо європейсьго континенту, що змусило перенести столицю Русі з Києва до Володимира (Володимир-Волинський)[1].

Починався в околицях сучасного Стокгольма, проходив Балтійським морем, Фінською затокою, по Неві, озерах Ладозькому та Ільмень, далі — по Ловаті і Західній Двіні та їхніх притоках до Дніпра, потім по Дніпру в Чорне море, далі повз острів святого Євферія (Березань), вздовж західного чорноморського узбережжя до Константинополя. На цьому шляху стояли міста Новгород, Смоленськ, Любич, Родня, Кічкас, Олешшя.

За версією академіка Бориса Рибакова, існувало два окремі шляхи: шлях із варягів у греки та шлях із греків у варяги. Перший контролювався варягами проходив зручним для мореплавців чином навколо Європи через Середземне море, з'єднуючи чисельні прибережні варязькі держави із Константинополем:

« «и по тому морю (морю Варѧскому) внити доже и до Рима . а ѿ Рима прити по тому же морю . къ Цс̑рюграду».  »

Другий шлях контролювали руські князі та йшов він

« « изъ Грѣкъ по Днепру . и вѣрхъ Днѣпра волокъ до Ловоти . и по Ловоти внити въ Илмерь Ж ѡзеро великоє . из негоже ѡзера. потечеть Волховъ . и втечеть въ ѡзеро великоє Нево . и того ѡзера внидет̑ оустьє в море Варѧскоє.»  »

Руські купці, які долали шлях із Києва до Константинополя за 30-40 днів, возили у Візантію хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, рабів, хутро, мед, віск, а також товари із Скандинавії і Прибалтики (зброю, янтар). Із півдня по Дніпру везли вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби, скляний посуд.

Шлях мав велике значення для розвитку і внутрішньої торгівлі, сприяв налагодженню різноманітних зв'язків окремих східнослов'янських племен та прискоренню їх державного об'єднання навколо Києва. Економічна організація руських земель мала натуральний характер, що була однією із причин феодальної роздробленості. «Серед інших причин слід відзначити і глибоко натураль­ний характер давньоруської економіки, оскільки тут були недостатньо розвинуті економічні зв'язки між окремими кня­зівствами»[2]. (див. Господарство Київської держави)

Найбільше значення мав у 10 — першій третині 11 століття. Був зв'язаний з іншими водними шляхами Київської Русі — Прип'ятсько-Бузьким, який вів до Європи, і Волзьким, який виводив в Арабський халіфат. У 11-12 століттях внаслідок хрестових походів, які встановили зв'язки зі Сходом через Середземне море, цей шлях втратив своє значення.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сфрагістичний щорічник. Київ 2011, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України ст. 196, 197
  2. Царенко О.М., Захарчук А.С. Економічна історія України і світу. Навчальний посібник. Суми, „Університетська книга”, 2000. -310 с.

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Сфрагістичний щорічник. Київ 2011, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України ст. 196, 197
  2. Царенко О.М., Захарчук А.С. Економічна історія України і світу. Навчальний посібник. Суми, „Університетська книга”, 2000. -310 с.