Карени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карени
The Karen People of Burma92.jpg
Бірманські карени, до 1923 р.
Загальна кількість 7 400 000
Найбільші розселення М'янма: 7 000 000
Таїланд: 400 000
Близькі етнічні групи падаун
Мова каренські мови
Релігія буддизм, християнство, анімізм

Карени (бірм. ကရင္‌လူမ္ယုိး), в Таїланді також мають назву каріанг (กะเหรี่ยง) або янг, народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході М'янми й на заході Таїланду. Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють каренськими мовами, що входять до групи тибето-бірманських мов сино-тибетської мовної родини.

Склад[ред.ред. код]

До північних каренів відносяться пао (таунду) - понад 700 тис.чол. на південному заході штату Шан.

Центральні карени (бве) поділяються на:

  • Падаунг, які включають:
    • Падаунг (Каяні) - понад 50 тис.чол. на північному заході штату Кая, на півночі штату Карен і на південному заході штату Шан і близькі до них
    • лахта - 10 тис.чол. на півдні штату Шан;
    • гекхо (геку) - 13 тис.чол. на півночі штату Карен, заході штату Кая і південному заході штату Шан;
    • їнбо (самоназв. ка-нган) - 10 тис.чол. на сході штату Шан;
    • заєйн (латха) - 10 тис. чол. на півдні штату Шан.
  • Західні карени, які включають:
    • геба (білі карени) - 10 тис. чол. в районі м Тандаун і Тауннгу на півночі Пегу і штату Карен;
    • бве (блімо) - понад 20 тис. чол. на заході штату Кая;
    • бре (брек, пре, самоназв . кейо) - понад 20 тис.чол. на південному заході штату Кая і північному сході штату Карен.
  • Східні карени, які включають:
    • кая (червоні карени, каренні) - понад 530 тис. чол. в штату Кая, на півночі штату Карен і понад 100 тис.чол. в Таїланді;
    • їнтале - 10 тис.чол. на півдні штату Кая;
    • мани (ману, самоназв. пини) - 10 тис.чол. на заході штату Кая.

Південні карени включають:

  • сго (бірм. сако каїн, сахво каїн, бама каїн - «бірманські карени») - 1,8 млн чол. в дельті Іраваді, горах Пегу, на півночі штату Карен і бл. 360 тис.чол. в Таїланді; сго включають групи:
    • мопва (монепва, могва, паку, палаїчі) - 7,2 тис.чол на заході на. обл. Кая),
    • вево (wewaw),
    • монепва та ін.;
  • пво (ПХО; самоназва пхлоун, бірм. поу кайін, мун кайін - «монськие карени»):
    • Західні - понад 220 тис.чол. в дельті Іраваді,
    • Східні - 1,1 млн.чол. в штатах Карен і Мон і на півдні області Танінтаї;
    • До 100 тис. північних і східних пво живуть в Таїланді.

Історія[ред.ред. код]

Дівчинка каренка з кільцями на шиї в селі недалеко від міста Аютая в Таїланді.

У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе.

Займали прикордонне положення між рівнинними (бірманцями, тайцами і монами) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені сепаратистські тенденції. З 1948 року діє каренський національний союз і його військове крило - каренська національно-визвольна армія. Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена Організація каренської солідарності.

Традиційна культура типова для народів Південно-Східної Азії. Займаються землеробством (основна культура - рис), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і ротанга, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів пазі з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах.

Свайне житло на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися довгі будинки.

Одяг - саронг у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. Білі карени) або чорний (т. зв. Чорні карени) колір.

Поширені татуювання (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше ендогамні; існував кільцевий коннубіум.

Основне свято - Новий рік (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні).

Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.