Олдувайська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Основні стоянки олдувайської культури в Африці
Дуар-Дум ButtonYellow.png
ButtonYellow.png Тардіґе-ер-Рагла
ButtonYellow.png Сіді Абдеррагман
ButtonYellow.png Аїн Ганех
ButtonYellow.png Ваді Саура
Аулеф  ButtonYellow.png
ButtonYellow.png Реґґан
Джураб ButtonYellow.png
Баг-ель-Ґазаль ButtonYellow.png
ButtonYellow.png Када Гадар
Када Ґона ButtonYellow.png
Мелка Кунтуре ButtonYellow.png
ButtonYellow.png ріка Омо
Локалалеї ButtonYellow.png
ButtonYellow.png Карарі
ButtonYellow.png Кообі Фора
Сенґа ButtonYellow.png
Ніабусосі ButtonYellow.png
ButtonYellow.png Канджера
ButtonYellow.png Пенінж
Олдувай ButtonYellow.png
Озеро Малаві ButtonYellow.png
ButtonYellow.png ріка Кафуе
ButtonYellow.png Макапансґат
Кромдрааї
ButtonYellow.pngСтеркфонтейн
Сварткранс
ButtonYellow.png Таунґ

Олдувайська культура (олдованська культура, галькова культура) — найпримітивніша культура обробки каменю, коли для отримання гострого краю камінь розколювався зазвичай просто навпіл, без додаткового доопрацювання.

Виникла близько 2,6 мільйонів років назад, зникла близько 1,7 мільйона років тому. Перші галькові знаряддя могли виробляти ще австралопітеки, останні — архантропи.

Олдувай

Назва культури дана за частиною Східно-Африканської рифтової системи — олдувайської ущелини в Серенгеті, в Танзанії, в районі кратера Нгоронгоро. Тут Луїсом Лікі і його дружиною Мері було виявлено залишки багатошарових поселень епохи палеоліта. Нижні шари (близько 1,7 — 1,8 млн років назад) дали назву олдувайській культурі. Тут були виявлені рештки зинджантропа і презинджантропа, а верхні шари були віднесені до шельської та ашельскої культур і містили останки олдувайського пітекантропа. А в 1960 році Джонатаном Лікі тут була виявлена людина уміла.

На підставі своїх знахідок сім'я Лікі висунула гіпотезу африканського походження людини з первинною локалізацією в тому числі і в районі Олдувайської ущелини.

Найдавніші знаряддя олдувайської культури були знайдені у Гоні, Ефіопія і датуються близько 2.6 млн. років тому. Розповсюдження олдувайських знарядь у східній Африці поступово поширюється й на південь Африки, між 2,4 млн. - 1,7 млн. років тому.

Так само в Кокіселеї, що на північно-західному березі озера Туркана (Кенія), виявлені інструменти і ашельського, і олдувайського типів в одних і тих же пластах гравію, піску і аргілітів віком 1 760 000 років. Дані знахідки дають можливість припустити, що до моменту, коли люди олдувайської культури вперше почали покидати Африку (в Дманісі (Грузія) були виявлені олдувайські знаряддя праці), ашельська культура вже існувала.

Пам'ятники олдувайської епохи, що відносяться до Віллафранка, відомі поки виключно в Африці. У Європі виявлений лише один пам'ятник з такими знаряддями - грот Валлоне у Франції. Однак його Віллафранкський вік сумнівний. Іноді олдувайську культуру називають гальковою. Це не зовсім правильно, так як окрім гальки використовувалася і інша сировина для виготовлення знарядь. Цікаво, що традиції виготовлення східних знарядь переживають епоху палеоліту. На деяких територіях "галькові" знаряддя відомі для середнього плейстоцену. Один з районів традиційно "галькової" культури - Південна і Південно-Східна Азія. В Європі "галькова культура" міндельського (окського) віку виявлена на стоянці Вертешселлеш (Угорщина). Разом зі знаряддями тут були знайдені і залишки людини типу архантропа.

Див. також[ред.ред. код]

Олдувайські знаряддя[ред.ред. код]

Серед знарядь виділяють три види: 1) багатогранники - грубо оббиті або забиті, округлі камені з багатьма гранями. Припускається, що вони були ударними знаряддями і служили для обробки рослинної і тваринної їжі; 2) також знаряддя, які служили для оброблення туш тварин, 3) чоппери - характерні знаряддя цієї епохи, за допомогою яких можна було різати та рубати. Розміри знарядь не перевищують 8 - 10 см. Серед знарядь є масивні предмети з гальки і уламків каменю, а також примітивні нуклеуси. Найбільш поширеними є чоппери . Це - масивні знаряддя, виготовлені, як правило, з гальки, у якої кількома послідовними ударами стесана її верхівка або край. Іноді лезо оббито з двох сторін. Решта поверхні гальки необроблена і зручна для тримання знаряддя в руці. Лезо чоппера масивне і нерівне. Крім чопперів для олдувайскої епохи характерні багатогранники, сфероїди, скребла відщепи з зубчастими і виїмчастими краями та ін.

Джерела[ред.ред. код]

Oldowan

Олдувайская эпоха