Максиміан II Дая
| Максимін II Дая | |
| Gaius Valerius Galerius Maximinus Daia | |
 |
|
| Імператор Римської імперії | |
| Початок правління: | 305 - 308 р. як цезар при Галерії. |
|---|---|
| Кінець правління: | 309 - 313 р. як Авґуст з Ліцинієм |
| Попередник: | Галерій |
| Наступник: | Ліциній |
| Дата народження: | 20 листопада 270 р. |
| Місце народження: | Гамзіград, Сербія |
| Дата смерті: | серпень 313 |
| Місце смерті: | Тарс |
Максимін II Дая (лат. Gaius Valerius Galerius Maximinus Daia, Maximinus II — *20 листопада 270, † серпень 313 року у Тарсі) — імператор у римській тетрархії 310 — 313 роках. Спочатку як Цезар у 305 — 309 роках потім як Авґуст (310/313).
Біографія [ред.]
Максимін Дая народився в простій родині і був іллірійським пастухом, перед тим як вступити на військову службу, де він швидко став трибуном. Дая був далеким родичем цезаря Галерія, який разом з Констанцієм Хлором, був проголошений авґустом, після зречення в 305 році Діоклетіана і Максиміана. Наступними цезарям були призначені ставленики Галерія Флавій Север, який одержав частину Заходу, і Дая, що отримав у своє управління Єгипет і Сирію.
За свідченням істориків Дая відрізнявся буйною вдачею і сильною нетерпимістю до християн, яку він, втім, вважав за краще не проявляти, і навіть видав кілька едиктів про віротерпимість. Після смерті спочатку Галерія у 311 році, а потім Максенція у 312 році, в імперії залишилося три правителі: Костянтин в Італії, Максимін Дая в Азії, і Ліциній у Дунайських провінціях. Вирішивши зміцнити своє становище, Дая розпочав війну з Ліцинієм, захопивши місто Візантій, але у вирішальній битві, незважаючи на чисельну перевагу, був розбитий. Він утікає до Нікомедії тоді у Тарс, де й помирає у 313 році. Немає одностайної думки про причину смерті (отрута, Божа справедливість, розпач).
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Максиміан II Дая |
Посилання [ред.]
