Павло I (російський імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Павло I
Павло I
9-ий імператор Російської імперії
6(17).11.1796 — 1801
Попередник: Катерина II
Спадкоємець: Олександр І
 
Народження: 20 вересня (1 жовтня) 1754
Санкт-Петербург
Смерть: 12 (24 березня) 1801
Санкт-Петербург
Династія: Романови
Батько: Петро III
Мати: Катерина II
Дружина: Наталя, Марія
Діти: Олександр, Микола, Костянтин

Павло I (20 вересня (1 жовтня) 1754, Санкт-Петербург — 12 (24 березня) 1801, Санкт-Петербург) — російський імператор з 6 (17).11.1796.

Син Петра III і Катерини II. Був одружений з Гессен-Дармштадтською принцесою Вільгельміною; після її смерті — з принцесою Софією Доротеєю Вюртенберзькою (з 1776, у православ'ї — Марія Федорівна). З 1783 жив у Гатчині, де мав свій двір і невелике військо.

У внутрішній політиці Павло I сприяв поширенню поміщицького землеволодіння (дворянам було роздано близько 600 тис. державних селян, з них до 150 тис. в Україні); роздавав дворянам і урядовцям землі на Півдні Україні(на 1800 — близько 8 млн десятин); у грудні 1796 видав указ про закріпачення селян Півдня України, Дону і Приазов'я, одночасно указом про 3-х денну панщину (1796) Павло I мав намір регламентувати повинності селян. Павло I, будучи противником політичних заходів Катерини II, скасував розпочатті нею перетворення (зокрема, в 1796 ліквідував намісництва, знову запровадив поділ на губернії), частково відновив судову систему, що існувала в 1760-70-х рр. (в Україні було поновлено діяльність Генерального земського і підкоморського суду; 1796). Страх російського уряду перед впливом вільнолюбивих ідей Великої Французької революції примусив Павло I ввести сувору цензуру, закрити приватні друкарні (1797), заборонити ввіз іноземної літератури (1800). Разом з тим Павлом І видано указ що забороняє побудову церков «в малороссийском вкусе», себто за українським смаком (1801). Армія була реформована за пруським зразком.

Павло I продовжував традиційну для московського центру колоніальну національну політику щодо неросійських народів імперії.

Українські автономістичні кола сподівалися з приходом до влади Павла І послаблення централістської політики російської адміністрації (у ній значну роль відігравали урядовці українського походження — Олександр Безбородько, Дмитро Трощинський, Віктор Кочубей, брати Андрій та Іван Гудовичі та ін.) щодо України. Ходили навіть чутки про відновлення гетьманства на чолі з сином Павла I великим князем Костянтином і регентом А. Гудовичем. Однак, єдине, що було зроблено урядом Павла I, це поновлено підкоморський суд (1796) та фунціонування норм магдебурзького права.

Пам'ятник Павлу I в Павловську
Пам'ятник Павлу I у дворі Михайлівського замку

За Павла I Росія входила до так званої другої антифранцузької коаліції, вела воєнні дії проти республіканської Франції (Італійський та Швейцарський походи російської армії у 1799 під командуванням О. Суворова). Загострення суперечностей між Росією та її союзниками Англією та Австрією привели до розриву з Британською імперією (1800) та зближення Павла I з Наполеоном І Бонапартом.

Незадоволення внутрішньою та зовнішньою політикою Павла I широких дворянських та військових кіл, його психологічна неврівноваженість і самодурство, викликало ряд змов придворної аристократії — т. зв. «Смоленська змова» 1798 та гвардійська змова 1800-01, яка завершилась вбивством Павла I в ніч з 11(23) на 12(24).3.1801 у Михайлівському замку. Російський престол зайняв його син Олександр I.

Сім'я і діти[ред.ред. код]

Дружини[ред.ред. код]

  • Наталя Олексіївна (Августа-Вільгельміна-Луїза Гессен-Дамшатська)(1755–1776) — перша дружина великого князя. Померла при пологах разом з дитиною (мертвонароджений спадкоємиць).
  • Марія Федорівна (Доротея Вертимбергська) (1759–1828) — друга дружина імператора Павла, мати його 10 дітей.

Діти[ред.ред. код]

Сини
  • Олександр Павлович — великий імператор. Син Павла та Марії Федорівни.
  • Костянтин Павлович — великий князь. Син Павла та Марії Федорівни.
  • Микола Павлович — імператор після свого брата Олександра. Син Павла та Марії Федорівни.
  • Михайло Павлович — великий князь. Наймолодший син Павла та Марії Федорівни.
Доньки (усі від другої дружини Марії Федорівни)
  • Олександра Павлівна — угорська платина.
  • Олена Павлівна — герцогиня Мекленбург-Шверинська.
  • Марія Павлівна — велика герцогиня Веймарська
  • Катерина Павлівна — королева Ветенбурнга
  • Ольга (померла в 3 роки)
  • Анна Павлівна — королева Нідерландів.

Є ще позашлюбний син від Семен від фрейліни Софії Ушакової та донька Марфа від Любові Баргард[Джерело?].

Література[ред.ред. код]


Корона принца крові Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.