Мустьєрська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Палеоліт

до Гомініни (Пліоцен)

Мезоліт
Кам'яна доба

Мустьєр — культура і епоха палеоліту. Середній палеоліт (80-32 тис. років до н. е.).

Пережитки зустрічаються і пізніше в епоху пізнього палеоліту. На стоянці Королеве шар Мустьєру лежить вище за шар пізнього палеоліту. Типові мустьєрські вістря виготовлені на леваллуазьких пластинах. Зустрічаються добре оброблені ручні рубила. Виділяють «зубчате», шарантське, левалуазьке Мустьє.

Час[ред.ред. код]

Мустьєрська доба наступна після Ашельської, датується близько 100 000 років до н. е.

Припадає на найбільше зледеніння в Україні. Вдосконалюється техніка обробки каменю, ручні рубила замінюють конечники, скребла. До цієї доби належить найбільше відкриття людства, вміння добувати вогонь. Серед знахідок цієї доби — рештки людини в печері Кіїк-Коба, в Криму.

Варіанти мустьєрської культури[ред.ред. код]

Варіанти мустьєрської культури не дуже різноманітні і відрізняються частіше не наявністю чи відсутністю яких-небудь характерних типів знарядь, а їх частотним розподілом — в одних варіантах більше скребел, в інших — гостроконечників.

Причинами відмінностей варіантів мустьє можуть бути:

  1. культурні відмінності,
  2. існування знарядь різного призначення — для полювання, для обробки рослин, м'яса тощо,
  3. специфіка обробки різних матеріалів і перевикористання різних знарядь з переоформленням,
  4. хронологічні типи.

Основні типи мустьє Західної Європи такі:

  • типове мустьє — в техніці леваллуа і без (наприклад, стоянки Ле Мустьє, Муссілієве, Мадонна дел'Арма),
  • шарантське мустьє — типи Ля Кіна (багато бічних і поперечних скребел, мало знарядь в техніці леваллуа, ретуш типу Кіна — у вигляді риб'ячої луски, наприклад, стоянки Крапіна, Комб Греналь, Анціо, Гротта дель Поггіо і Гротта дель Кавалло) і Ля Феррассі (багато знарядь в техніці леваллуа, мало поперечних скребел, багато бічних скребел; проміжне між мустьє типу Кіна і типовим, наприклад, стоянки Ля Феррассі, Гротто ді косто),
  • зубчасте мустьє — знаряддя з виїмками, ймовірно, для обробки древків списів (дуже мало бічних скребків, багато зубчастих знарядь, наприклад, стоянка Комб Греналь),
  • мустьє в ашельской традиції — багато рубил, але є знаряддя верхньопалеолітичного типу, типу A (багато ручних рубил, ножі зі спинкою, різні форми скребел, наприклад, стоянка Пеш-дель-Азе) і типу B (немає ручних рубил або маленькі ручні рубила, багато зубчастих знарядь, багато ножів зі спинкою, верхньопалеолітичні знаряддя, наприклад, стоянка Пеш-дель-Азе).

У Східній Європі відомі 5 основних типів мустьє і багато місцевих варіантів, наприклад листоподібне мустьє (наприклад, стоянка Стінка), загроське мустьє (Балкани). У Середземномор'ї варіанти схожі на західноєвропейські, але зі східним впливом ябрудської техніки. На Кавказі виявляється поєднання східноєвропейських, середземноморських і близькосхідних традицій (наприклад, ябрудська культура в Тсопі, загроське мустьє в печері Єреван). У Сибіру класичні мустьєрські пам'ятники поширені на півдні, краще вони вивчені на Алтаї (печери Окладнікова і Денисова), але місцями відомі і на схід (Торгалік-А в Туві) і на північ (стоянка Диринг в Якутії).

На Близькому Сході переважають культури ябруд і преоріньяк, для яких типове виготовлення пластин, хоча древні пластини відомі і в Європі (Ринку-лес-Бапом у Франції і Пієкарі IIa в Польщі). Ці культури часто розглядаються як перехідні до верхньопалеолітичних.

Для мустьє Європи та Азії характерне існування безлічі ізольованих окремих груп, які, мабуть, мало впливали одна на одну, різні традиції дуже довго могли зберігатися без сприйняття елементів навіть поблизу розташованих культур.

Територія[ред.ред. код]

Природні умови[ред.ред. код]

Пам'ятники[ред.ред. код]

Вироби культури[ред.ред. код]

Господарство культури[ред.ред. код]

Етнічна і расова належність[ред.ред. код]

Носії культури неандертальці.

Зв'язок з іншими культурами[ред.ред. код]