Гуґін і Мунін

Гуґін і Мунін ; давньоскан. Huginn ok Muninn
Частина від	скандинавська міфологія
	Медіафайли у Вікісховищі

Гуґін і Мунін (англ. Huginn and Muninn, норв. Hugin og Munin) — пара круків у германо-скандинавській міфології, які літають по всьому Мідґарду й повідомляють богу Одіну про події. Давньоісландською мовою Huginn означає «думка», а Muninn — «пам'ять».

Круки згадуються в таких літературних пам'ятниках Скандинавії XIII століття як Старша і Молодша Едда, Коло Земне, Третій граматичний трактат Олава Тордарсона, а також у скальдичній поезії.

У цих творах Гуґін і Мунін описуються як ворони, що служать Одіну, сидять у нього на плечах і розповідають йому інформацію. У Колі Земному розповідається, як Одін наділив круків мовою. Роль Гуґіна і Муніна як посланників верховного аса пов'язана з традицією шаманських практик і зі спільною символікою германських народів, що зображують крука джерелом прихованих знань.

«Старша Едда», «Речі Гримнира», 20^[1]:

Гуґін і Мунін
над світом весь час
літають без втоми;
мені за Гуґіна страшно,
страшніше за Муніна, —
чи повернуться ворони!

Знавець скандинавського фольклору професор Джон Ліндов (англ. John Lindow) інтерпретує ці рядки як трансцендентальну подорож шамана, який побоюється з приводу того, чи зможе він повернутися з цього стану. Однак інший дослідник, Рудольф Зімек, вважає, що Гуґін і Мунін є лишень втіленням розумових сил Одіна.

Археологічні дані[ред. | ред. код]

Золоті брактеати (типи A, B та C) періоду міграції (V і VI століття н. е.) мають зображення людської фігури на коні, яка тримає спис, оточена однією або, частіше, двома птахами. Присутність птахів призвела до іконографічної ідентифікації людської фігури як бога Одіна, оточеного Гуґіном і Муніном. Подібно до опису воронів, який створив Сноррі в Молодшій Едді, птах іноді зображується біля вуха людини або біля вуха коня. Брактеати знаходили в Данії, Швеції, Норвегії, у меншій кількості — в Англії та районах на південь від Данії. Австрійський германіст Рудольф Сімек заявляє, що на цих брактеатах можуть бути зображені Одін та його ворони, які зцілюють коня, і це може свідчити про те, що спочатку птахи були не просто супутниками Одіна на полі бою, а і «його помічниками у ветеринарній^{[уточнити]} функції».

Пластини шолома Вендельського періоду (VI або VII століття), знайдені в могилі в Швеції, зображують фігуру в шоломі, яка тримає спис та щит, верхи на коні, в оточенні двох птахів. Зображення на пластинах були інтерпретовані як Одін у супроводі двох птахів — його воронів.

Пара ідентичних германських брошок залізної доби у формі птахів, які датуються залізною добою та походять з Бейзебакке, що на півночі Данії, можуть містити зображення Гуґіна і Муніна. На спині кожного птаха зображена маска, а ноги птахів мають форму голів тварин. Пір'я птахів також складене з голів тварин. Разом голови тварин формують маску на спині птаха. Птахи мають потужні дзьоби і віялоподібні хвости, що вказує на те, що вони ворони. Брошки слід було носити на обох плечах, згідно з модою германської залізної доби. Археолог Петер Ванг Петерсен зауважує, що хоча символіка брошок активно обговорювалася, форма дзьобів та пір'я хвоста підтверджує, що на брошках зображено саме воронів. Петерсен зазначає, що «прикраси у формі воронів, які носили парно, по одному на кожному плечі, згідно з тодішньою модою, можуть свідчити про культ воронів Одіна та самого Одіна в германській залізній добі».

Фрагменти гобеленів, виявлені в похованні Озеберського корабля доби вікінгів у Норвегії, містять сцену, де зображено двох чорних птахів, які зависли над конем, можливо, очолюючи фургон (у складі процесії верхових коней на гобелені). У своєму дослідженні гобелена вчена Енн Стін Інгстад інтерпретує цих птахів як Хугіна та Муніна, що летять над критим візком із зображенням Одіна, порівнюючи їх із зображеннями Нертуса, засвідченими Тацитом у 1 р. н. е.

Під час розкопок у Рібе в Данії було знайдено свинцеву форму для лиття металу доби вікінгів та 11 однакових форм для лиття. На цих предметах зображений вусатий чоловік у шоломі з двома прикрасами для голови. Археолог Стіг Йенсен стверджує, що ці орнаменти можна тлумачити як Гуґіна і Муніна, а чоловік з прикрасами — Одін. Він зазначає, що «подібні зображення трапляються скрізь, де бували вікінги — від Східної Англії до Росії і, природно, також у решті Скандинавії».

На частині Хреста Торвальда (частково вцілілий рунічний камінь, встановлений у Кірку Андреасі на острові Мен) зображений бородатий чоловік, що тримає спис біля вовка, його права нога знаходиться в пащі тварини, а на плечі сидить велика пташка. Рундата (загальноскандинавська база даних рунічних написів) датує хрест 940 роком, тоді як Плюсковський датує ХІ століттям. Це зображення інтерпретували як Одіна з вороном або орлом біля плеча, якого поглинув вовк Фенрір під час подій Рагнарека.

У листопаді 2009 року музей Роскілле оголосив про відкриття та подальшу демонстрацію скульптурної срібної статуетки, знайденої в Лейре, Данія, яку вони охрестили «Одіном з Лейре». На срібному предметі зображена людина, що сидить на троні. На троні представлені голови тварин, а на боці людини — два птахи. Музей Роскільде ідентифікує цю фігуру як Одіна, що сидить на своєму троні Глідск'яльв, в оточенні воронів Гуґіна і Муніна.