15 Евномія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
15 Евномія 
Відкриття
Відкривач Аннібале де Гаспаріс
Місце відкриття Обсерваторія Каподімонте
Дата відкриття 29 липня 1851
Позначення
Позначення 15 Eunomia
Названа на честь Евномія[1]
Тимчасові позначення відсутні
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[2]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,643666894781 а. о.
Перигелій 2,147778191683 а. о.
Афелій 3,139555597878 а. о.
Ексцентриситет 0,187576091403
Орбітальний період 1570,032078220 д
Середня орбітальна швидкість 0,229294678111 °/д
Середня аномалія 231,6613135951°
Нахил орбіти 11,73898150888°
Довгота висхідного вузла 293,1872566657°
Аргумент перицентру 97,57551870177°
Фізичні характеристики
Розміри 255,33 км
Маса 3,12 × 1019 кг[3]
Середня густина 3,09 ± 0,52 г/см³[3]
3,8±0,7 г/см³[4]
(based on IRAS diameter of 255км)
Прискорення вільного падіння на поверхні 0,08 м/с²
Друга космічна швидкість 0,16 км/с
Період обертання 6,083 год
Альбедо 0,2094
Температура ~166 K
макс: 260 K (-13 °C)
Спектральний тип S (Толен)
S (SMASS)
Видима зоряна величина 7,9[5] до 11,24
Стандартна зоряна величина 5,28
Кутовий розмір 0,29" до 0,085"
CMNS: 15 Евномія у Вікісховищі

15 Евномія[6] або 15 Євномія[7] (15 Eunomia) — астероїд головного поясу, відкритий 29 липня 1851 року італійським астрономом Аннібале де Гаспарісом[8]. Орбіта була визначена за результатами спостережень 2 вересня 1851 року[9].

Є найбільшим із кам'янистих астероїдів (астероїдів S-типу) та 6-8 за масою серед усіх астероїдів. Його маса становить за останніми оцінками 3,25×1019 кг, або близько 1 % маси всього поясу астероїдів[10]. Більш рані оцінки маси були меншими і Евномія вважалась 12-м за масою астероїдом[8].

Тіссеранів параметр щодо Юпітера — 3,340.

Харакетристика[ред. | ред. код]

Спектроскопічні дослідження поверхні показали, що вона неоднорідна за своїм складом: складається переважно із силікатів, але виявлені також області зі значним вмістом збагачених кальцієм піроксенів та олівінів, металевих заліза та нікелю. Причому ці області розподілені на поверхні астероїда нерівномірно[11]. Основною гіпотезою, що пояснює такий нерівномірний розподіл є зіткнення материнського тіла з іншим космічним об'єктом, що призвело до відокремлення більшої частини кори цього тіла та утворення сім'ї астероїдів Евномія. Тобто, астероїд 15 Евномія є центральним залишком материнського космічного тіла[12].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Тричі спостерігали, як Евномія закриває зірки[8].

Розміри Евномії порівнянні із розмірами штату Меріленд (США)[9].

4 березня 2002 року астероїд (50278) 2000 CZ12 пройшов на відстані приблизно 0,00037 астрономічних одиниць (55 200 км) від Евномії[10].

Під назвою «Ейномія» згадується у повісті братів Стругацьких «Стажери»: на залишках астероїда функціонує дослідницька станція, що вивчає гравітацію, космічні промені, наднизькі температури тощо[8][13].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dictionary of Minor Planet Names — 6 — Springer Science+Business Media. — P. 14. — ISBN 978-3-642-29717-5
  2. База даних малих космічних тіл JPL: 15 Евномія (англ.) . Процитовано 2014.05.07. Останнє спостереження 2013.07.03.
  3. а б Jim Baer (2008). Recent Asteroid Mass Determinations. Personal Website. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 грудня 2008.
  4. Vitagliano, Aldo; Reiner M. Stoss (2006). New mass determination of (15) Eunomia based on a very close encounter with (50278) 2000CZ12. Astronomy and Astrophysics. 455 (3): L29—L31. doi:10.1051/0004-6361:20065760. Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 3 листопада 2008.
  5. Donald H. Menzel and Jay M. Pasachoff (1983). A Field Guide до the Stars and Planets (вид. 2nd). Boston, MA: Houghton Mifflin. с. 391. ISBN 0395348358.
  6. ВУЕ
  7. Астрономічний календар ГАО НАН України
  8. а б в г 15 Eunomia. www.scientificlib.com. Процитовано 24 липня 2023.
  9. а б Asteroid Eunomia | Space Reference. www.spacereference.org. Процитовано 24 липня 2023.
  10. а б Vitagliano, A.; Stoss, R. M. (1 вересня 2006). New mass determination of (15) Eunomia based on a very close encounter with (50278) 2000CZ12. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 455, № 3. с. L29—L31. doi:10.1051/0004-6361:20065760. ISSN 0004-6361. Процитовано 24 липня 2023.
  11. Nathues, Andreas; Mottola, Stefano; Kaasalainen, Mikko; Neukum, Gerhard (1 червня 2005). Spectral study of the Eunomia asteroid family: I. Eunomia. Icarus (англ.). Т. 175, № 2. с. 452—463. doi:10.1016/j.icarus.2004.12.013. ISSN 0019-1035. Процитовано 24 липня 2023.
  12. Michel, Patrick; Benz, Willy; Richardson, Derek C. (2004-04). Catastrophic disruption of pre-shattered parent bodies. Icarus (англ.). Т. 168, № 2. с. 420—432. doi:10.1016/j.icarus.2003.12.011. Процитовано 24 липня 2023.
  13. 8 ЭЙНОМИЯ. СМЕРТЬ-ПЛАНЕТЧИКИ - Стажеры. www.e-reading.club. Процитовано 24 липня 2023.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]