Цей міномет був розроблений Едгаром Брандтом після вивчення британського 81-мм міномета Стокса. Революційним винаходом стала конструкція двоноги, за допомогою якої можна було швидко та легко встановлювати міномет на ґрунт будь-якого типу. Крім того, гранати, що використовувалися в мінометі Стокса замінили мінами обтічної форми, завдяки чому збільшилася дальність польоту.
Міномет розбирався для перенесення на три частини — ствол (вага — 20,7 кг), двонога (18,5 кг) та опорна плита (20,5 кг). Це був перший міномет, створений за схемою, яка стала згодом стала класичною. Скорострільність міномета становила до 25 пострілів на хвилину.
До 1940 року французька армія отримала близько 8000 одиниць 81mm Mle 27/31. Однак експортний успіх був колосальний — у багатьох країнах світу почалося виготовлення ліцензійних та неліцензійних копій міномета під свій калібр та з деякими змінами. Широко використався під час Другої Світової війни та у післявоєнних конфліктах[1].
↑Архівована копія. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 10 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
.JPG)
81-мм міномет Брандт зразка 1927/31 років у Вікісховищі
Австрія: після аншлюсу міномети, які знаходились на озброєнні австрійської армії були передані до Вермахту як 8,14 cm GRW 33 (o).
Чехословаччина: виготовлявся як 8 cm minomet vz. 36. Після окупації у Вермахті як 8.14 cm GrW 278 (t).
Данія: після окупації у Вермахті як 8.14 cm GrW 275 (d).
Естонія
Фінляндія
Франція: після окупації у Вермахті як 8.14cm GrW 278(f) та 278/1(f).
Третій Рейх
Японія: виготовлявся по ліцензії як 81 mm Type 3
Греція: поставлено 325 одиниці
Ірландія:
Італія: виготовлявся без ліцензії як «mortaio da 81 Mod. 35»
Югославія: виготовлявся по ліцензії як 8,1 cm MWM 31/38 Kragvjewac, після окупації в Вермахті як 8.14 cm GrW 270 (j).
Румунія
Польща: виготовлявся по ліцензії як 81 mm moździerz wz. 1931, після окупації в Вермахті як 8.14 cm GrW 31 (p).
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
