Перейти до вмісту

Авреліанів мур

Координати: 41°52′24″ пн. ш. 12°29′56″ сх. д. / 41.873292° пн. ш. 12.498955° сх. д. / 41.873292; 12.498955
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Авреліанів мур
41°52′24″ пн. ш. 12°29′56″ сх. д. / 41.873292° пн. ш. 12.498955° сх. д. / 41.873292; 12.498955
Країна Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняРим[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ТипОборонний мур
археологічна пам'ятка
нерухомість і мури містаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Матеріалбетон і цегла Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильдавньоримська архітектура Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування271 Редагувати інформацію у Вікіданих

Авреліанів мур. Карта розташування: Італія
Авреліанів мур
Авреліанів мур
Авреліанів мур (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Карта стародавнього Рима; ворота у мурі позначено червоним кольором

Авреліанів мур (італ. Mura aureliane, лат. Muri Aureliani) — мур, збудований навколо стародавнього Рима за імператора Авреліана у 271–275 роках навколо давнішого Сервієвого муру. Муром обнесено сім пагорбів Рима, Марсове поле й район Трастевере на лівому березі Тибру (загальна площа — 13,7 км²).

Стіни завтовшки 3,4 м і периметром 19 км побудовано з бетону й обкладено цеглою якраз напередодні Великого переселення народів. Вежі розташовувалися на відстані 300 метрів одна від одної, їхнє загальне число сягало 383. Висота муру за часів Авреліана не перевищувала 8 метрів. За часів Флавія Гонорія в V столітті її надбудували вдвічі більшою.

Готський король Тотіла встиг розібрати третю частину периметра муру, але навіть у середньовіччі, ділянки, що залишилися, продовжували вважатися солідними укріпленнями.

В епоху Відродження їх оновили та відреставрували (зокрема, ворота Пія спроєктував Мікеланджело Буонарроті). У воротах святого Себастьяна (звідки починається Аппієва дорога) нині діє музей Авреліанового муру.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Дивись також

[ред. | ред. код]
  1. а б dati.beniculturali.it — 2014.