Вілла Фарнезіна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілла Фарнезіна

La villa Farnesina (Rome) (34029492720).jpg

41°53′37″ пн. ш. 12°28′03″ сх. д. / 41.89361111113877456° пн. ш. 12.467500000027776252° сх. д. / 41.89361111113877456; 12.467500000027776252Координати: 41°53′37″ пн. ш. 12°28′03″ сх. д. / 41.89361111113877456° пн. ш. 12.467500000027776252° сх. д. / 41.89361111113877456; 12.467500000027776252
Країна Flag of Italy.svg Італія[1][2]
Розташування Трастевере[1][3]
Тип вілла[1]
palazzo museumd[3] і religious museumd[4]
Площа 700 квадратний метр[4][5]
Стиль Архітектура Відродження
Архітектор Бальдазаре Перуцці
Дата заснування 1506
Адреса Via della Lungarad

Вілла Фарнезіна. Карта розташування: Італія
Вілла Фарнезіна
Вілла Фарнезіна
Вілла Фарнезіна (Італія)
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Вілла Фарнезіна

Вілла Фарнезіна (італ. Villa Farnesina) — пам'ятка архітектури та живопису Високого Відродження, розташована на лівому березі Тібру в римському районі Трастевере. Вілла була побудована у 15061510 для сієнського банкіра Агостіно Кіджі за проектом Бальдазаре Перуцці. Це була перша в Римі вілла легкого, «павільйонного» типу, відкрита у бік саду і річки, без внутрішніх двориків і кімнат для аудієнцій. Покликаний обдурити очі, стінопис лоджій належить пензлю Рафаеля, Джуліо Романо, Себастьяно дель Пьомбо і Содоми.

У 1577 віллу придбало сімейство Фарнезе, що спочатку розраховував з'єднати її особливим мостом з Палаццо Фарнезе, розташованим на іншій стороні Тібру. Вілла зберегла ім'я Фарнезе і у XVIII столітті, коли нею володіли неаполітанські Бурбони, зараз же в ній засідає старовинна «Національна академія деї Лінчеї».

Історія[ред. | ред. код]

Вілла побудована в 1506-1510 роках для сієнського банкіра Агостіно Кіджі за проектом архітектора і живописця Бальдассаре Перуцці. Будівництво почалося 22 квітня 1506 року, можливо, через сприятливе розташування планет (банкір Кіджі ставився до цього дуже серйозно), а також тому, що ця дата припадала на день заснування міста Риму.

На віллі проживали двоє синів і дві доньки Агостіно Кіджі, а також художники, які працювали над її оформленням. На ній проводили розкішні прийоми та свята.

У 1513-1516 роках Рафаель створив усипальницю членів сім'ї Кіджі в церкві Санта-Марія-дель-Пополо. Художник помер у віці 37 років у 1520 році, а через кілька днів помер його покровитель Агостіно Кіджі. У 1577 році віллу придбав кардинал Алессандро Фарнезе, і споруда отримала нову зменшувальну назву, на відміну від Палаццо Фарнезе, розташованого з іншого боку Тибру. Мікеланджело запропонував новим господарям з'єднати Палаццо Фарнезе, де він на той час працював, з віллою Фарнезіна мостом через Тібр. Будівельні роботи було розпочато (залишки кількох арок ще видно у західного фасаду Палаццо Фарнезе), але так і не було завершено[6].

З 1603 на віллі Фарнезіна розміщувалася «Академія рисьеглазих» (італ. Accademia dei Lincei) - Академія літераторів і філософів. Академія проіснувала до 1651 року. І в наші дні над воротами до саду вілли можна побачити напис: Accademia dei Lincei[7].

До 1626 року віллою користувалася римська гілка сім'ї Фарнезе, потім вона була успадкована правлячим герцогським будинком Фарнезе в Пармі та П'яченці. Нові господарі здавали віллу в оренду видатним гостям, таким як кардинал Рішельє, в 1633 році, кардинал Фрідріх фон Гессен-Дармштадт в 1652 році.

Пізніше, з 1731 року, вілла належала неаполітанським Бурбонам, а 1864 року — іспанському послу в Неаполі Сальвадору Бермудесу де Кастро, герцогу Ріпальта, який зробив значні перебудови. У 1927 році Королівство Італії придбало віллу, що стала штаб-квартирою Академії Італії, а в 1944 передало права власності Accademia dei Lincei.

У 1871 році, Академію відтворили в сусідньому будинку, на протилежному боці вулиці Віа делла Лунгара - Палаццо Корсіні. Нині Вілла Фарнезіна діє як музей. У ній також з 1950 по 2007 рік розташовувався Національний кабінет малюнків та естампів (Gabinetto Nazionale dei Disegni e delle Stampe) з зібранням малюнків та гравюр художників XV-XIX століть, а також Інститут графіки, заснований у 1975 [8].

Повна реставрація будівлі закінчилася у 2013 році. Зібрання картин, що раніше належали сім'ї Кіджі, були розосереджені спадкоємцями і тепер перебувають у різних музеях.

Галерея[ред. | ред. код]

Сьогодення[ред. | ред. код]

Тепер біля вілли розташований невеликий скромний сад, засаджений різноманітними цитрусовими деревами та прикрашений фонтанами, які, здається, збереглися від колишньої розкоші.

Вілла відкрита щодня з 9:00 до 14:00, за винятком неділі для відвідування.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в archINFORM — 1994.
  2. dati.beniculturali.it — 2014.
  3. а б Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2022.
  4. а б ISTAT Indagine sui musei e le istituzioni similari — 2013.
  5. ISTAT https://www.istat.it/it/archivio/167566 — 2017.
  6. Murray Р. The Architecture of the Italian Renaissance. New York: Schocken Books, 1963. Рp. 151-153
  7. Власов В. Г.. Фарнезина вилла в Риме. Власов В. Г. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 10 т. СПб.: Азбука-Классика. Т. Х, 2010. с. 35-37
  8. Rome. Paris: Michelin et Cie, 1997, p. 133

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]