Вілла Мадама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Збудоване крило Вілли Мадама

Вілла Мадама (італ. Villa Madama) — пізня назва недобудованої у XVI столітті заміської вілли для кардинала Джуліо де Медічі, майбутнього папи римського Климента VII. Побудована на схилі Монте Маріо на західному березі річки Тібра, на північ від Ватикану.

Архітектурні твори художника[ред.ред. код]

У 1518 році кардинал Джуліо де Медічі, двоюрідний брат тодішнього папи римського Лева X, наказав побудувати заміську віллу. Замову отримав Рафаель Санті, більше відомий як уславлений художник і автор фресок.

Родич архітектора Донато Браманте (1444 — 1514) Рафаель і сам періодично брався за архітектурні замови. В Римі за його проектами були побудовані палаццо лікаря папи римського Джакопо да Бреша (зруйновано), палаццо камердинера папи Бранконіо дель Аквіла (зруйновано), палаццо Каффареллі-Відоні (існує і зараз). Особливо вдалим був палац Каффареллі — з рустованим першим поверхом і привітним другим, де вікна межували з подвоєними колонами, заглибленими в стіну. У XVIII столітті палаццо Каффареллі зафіксував у гравюрі сам Піранезі.

Грандіозний проект вілли[ред.ред. код]

Рафаель запроектував віллу на схилі пагорба Монте Маріо. Всі елементи комплексу були зорієнтовані на довгу центральну вісь, але мали невеликі відступи від строгої симетрії.

Грандіозний палац мав театр просто неба, бічні двори з регулярними садами і комплексом сходинок і терас, що спускались до річки Тібр. Три тераси за проектом мали різноманітне розпланування і фонтан на кожній з них. Їх можна було добре оглянути з верхньої тераси біля підмурків палацу.

Проект недобудованої вілли зберігся в копіях і в мемуарах, що породило низку реконструкцій проекту.

Незавершена будівля[ред.ред. код]

Роботи почали у 1518 році, а в 1520 помер Рафаель. Встигли побудувати одне крило П — подібної за планом вілли, де розпочались декорувальні роботи. До них залучили учнів Рафаеля і помічників з його римської майстерні — Джуліо Романо , Періно дель Вага та інших. Пізніше віллу залишили недобудованою і експлуатували лише вибудовану її частину.

Пізня назва вілли пов'язана з володаркою вілли на ім'я Маргарита Пармська, дочкою імператора Карла V, до якої звертались як Мадам. Портрет молодої Маргарити виконав відомий художник Антоніс Мор.Маргарита була дружиною племінника папи Клімента 7-го, Олессандро Медічі, герцога Тоскани. В другому шлюбі вона за Оттавіо Фарнезе, герцогом Парми, звідки і її прізвище.

Подальша історія[ред.ред. код]

По смерті Маргарити Пармської вілла перейшла у майно впливової родини Фарнезе. Споруда мало використовувалась і почала занепадати. Були роки, коли вілла використовувалась як комора і склад.

У 1913 напівпокинуте приміщення придбав французький інженер Моріс Берже (Maurice Bergès). За його сприяння ремонтно-реставраційні роботи на віллі проводив Марчелло Пьячентіні. 1925 р. нові володарі вілли продовжили відновлювальні роботи в споруді і на ділянці декоративного саду.

У 1937 віллу арендувало Міністерство закордонних справ Італії, а згодом вона перейшла у його майно. Віллу і сад використовують для проведення офіційних зустрічей і конференцій, як і другий їх відділок — вілла Доріа Памфілі.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Гращенков В. Н. «Рафаэль», М, «Искусство», 1975 (рос)
  • Всеобщая история архитектуры, Т 5,М, 1967с.182-183 (рос)
  • M.Bafile Il Giardino di Villa Madama.Roma 1942 (іт)

Див. також[ред.ред. код]