Вілла-Доріа-Памфілі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вілла Доріа Памфілі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вілла-Доріа-Памфілі

Doria Pamphili 6284.jpg

41°53′15″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.88776944002777469° пн. ш. 12.450558330027778453° сх. д. / 41.88776944002777469; 12.450558330027778453Координати: 41°53′15″ пн. ш. 12°27′02″ сх. д. / 41.88776944002777469° пн. ш. 12.450558330027778453° сх. д. / 41.88776944002777469; 12.450558330027778453
Країна Flag of Italy.svg Італія[1]
Розташування Рим[1]
Тип Вілла[1]
Площа 180 км²
Архітектор Алессандро Альґарді і Giovanni Francesco Grimaldid
Адреса Аврелієва дорога

Вілла-Доріа-Памфілі. Карта розташування: Італія
Вілла-Доріа-Памфілі
Вілла-Доріа-Памфілі
Вілла-Доріа-Памфілі (Італія)

Вілла Доріа Памфілі (італ. Doria Pamphilj) знаходиться на італ. Via Aurelia Antica в Римі на захід від історичної частини міста Трастевере, бл. 1,5 км на південь від Ватикану.

Історія побудови[ред. | ред. код]

Розташування та замовник[ред. | ред. код]

Сучасна вілла розташована на пагорбі Джаніколо (давньоримський Янікул) і лежить в межах Стародавнього Риму. З пагорба Джаніколо починався римський шлях — Віа Ауреліа.

Виноградники та невеличка садиба існували тут до 1630 р. Ділянку придбав Памфіліо Памфілі після одруження з Олімпією Майдалькіні, а садибку використовували як заміське житло влітку. Родина мала гроші і почала скуповувати сусідні виноградники, значно збільшивши свої володіння.

Папа Іннокентій X, худ. Веласкес, 1650, галерея Доріа-Памфілі, Рим

В 1644 70-річний кардинал Джованні Батіста Памфілі обраний папою римським. Особа малоприємна, Іннокентій X піклувався про авторитет родини, бо серед шляхетних римських родин вважався парвеню (вискочкою). Адже корені родини Памфілі походили з провінційного Губбіо. Підвищення власного статусу папа використав для побудови нової вілли.

Новий папа не бажав бути меценатом і патроном Лоренцо Берніні. Той перестав бути папським обранцем, покинув папський палац, але не перестав бути геніальним скульптором. Саме в ці роки від доробив надгробок померлого папи Урбана VIII, свого патрона, а по замові венеціанського кардинала Федеріко Корнаро для церкви Санта-Марія-делла-Вітторіа — скульптурну композицію «Екстаз святої Терези», один з шедеврів римського бароко.

Іннокентій Х наблизив до двору скульптора Алессандро Альґарді, суперника Берніні. І це був найвдаліший вибір папи римського, що мало знався на мистецтві і не був меценатом. Бо талановитий Альґарді довго пробивався до визнання та популярності через диктаторську поведінку Берніні і нарешті здобув можливість працювати у повну силу. Алессандро Альґарді не був архітектором, але папа доручив саме йому нагляд за поектуванням та будівництвом нової вілли.

Перший проєкт[ред. | ред. код]

Альґарді залучив до проєктування архітекторів, серед яких і Джованні Франческо Грімальді, користувався порадами Карло Райнальді і, можливо, Франческо Борроміні. За первісним проєктом вілла мала високу центральну частину та бічні крила. Будівлю розпланували на схилі пагорба. І північний фасад виглядає меншим, ніж південний. Схили пагорба та рівна ділянка-тераса на півдні використані для створення саду бароко з партерами та фонтаном.

Недоліки реалізованого проєкту[ред. | ред. код]

Худ. Джузеппе Вазі, вілла у 1740-ві рр.

Була вибудована лише висотна центральна частина. Головні фасади — на сім осей, бічні — на шість. Ніші південного фасаду та парапет на даху прикрасили скульптурами. Бічні крила так ніколи і не побудували, від чого будівля (на відміну від вілли Альдобрандіні) втратила розмах та монументальність. Ансамбль з садом наче був зорієнтований в минуле, на зразки маньєризму, на віллу Медічі в Римі чи Казіно папи римського Пія IV (Casina Pio IV). В добу бароко вілла виглядала анахронізмом. Зате була ретельно розроблена програма фресок та оздоблень, аби доводити відвідувачам шляхетність Памфілі.

Будівництво[ред. | ред. код]

Будувалася у 1644-1652 рр. Алессандро Альґарді та Джованні Франческо Ґрімальді (1606–1680). Замовником виступав князь Каміло Памфілі, родич Іннокентія X. З 1957 року вілла належить Ватикану.
До Вілли також належить парк площею бл. 9 км² — найбільший парк Рима заснований у 17 ст. та сформований у 18 Франческо Беттіні.
У 1849 році під час Рісорджіменто там відбувалася битва. У 1859-1860 збудована тріумфальна арка за проєктом архітектора Андреа Бурізі Вічі (1817 -1911), на місці зруйнованого Casino dei Quattro Venti. У 1960 р. через парк проведено велицю Via Olimpica. З 1971 р. парк відкритий для відвідувачів.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в archINFORM — 1994.

Посилання[ред. | ред. код]