Арка Костянтина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 41°53′23″ пн. ш. 12°29′27″ сх. д. / 41.88972° пн. ш. 12.49083° сх. д. / 41.88972; 12.49083

Тріумфальна арка Костянтина

Тріумфальна арка Костянтина — арка з трьома проходами, розташована в Римі між Колізеєм і Палатином на древній Via Triumphalis. Побудована в 315 році і присвячена перемозі Костянтина над Максенцієм в битві біля Мульвієвого мосту 28 жовтня 312 року. Є найпізнішою із збережених римських тріумфальних арок. При будові використано елементи декору, зняті з стародавніших монументів (спол). Крім того, це єдина в Римі арка, побудована на честь перемоги не над зовнішнім ворогом, а у громадянській війні.

Розміри[ред.ред. код]

Констянтин на троні

Арка має висоту 21 м, завширшки 25,7 м і глибину 7,4 м. Центральний проліт 11,5 м і висотою 6,5 шириною, бічні: по 7,4 м і 3,4 м. Основна частина монумента виконана з мармурових блоків, аттик цегляний, облицьований мармуром.

Історія побудови[ред.ред. код]

Запропоновано три пояснення, чому для декорування арки використовувалися зняті з інших споруд елементи:

  • Мистецтво Римської імперії IV століття н. е. знаходилося в стані занепаду, навички, необхідні для створення тріумфальної арки, яка гідно виглядала би в одному ряді зі старими, були втрачені. Ця версія була найпопулярнішою деякий час, однак зараз відбувається визнання своєрідності мистецтва пізньої античності і його високої цінності, у зв'язку з чим дана точка зору втрачає позиції.
  • Творці монумента були поставлені у вузькі часові рамки: початок робіт відносять не раніше ніж до кінця 312 року, а завершення — до літа 315.
  • Використання елементів декору часів Траяна,Адріана і Марка Аврелія мало символічне значення: у такий спосіб Костянтин вводився в коло «хороших імператорів».

Атик[ред.ред. код]

Деталі арки

На аттику попарно розташовані 8 барельєфів, зняті з невідомого пам'ятника епохи Марка Аврелія (161-180), імовірно тріумфального монумента на честь війни з сарматами (169-175). По північній стороні зліва направо зображуються: повернення імператора в Рим з військового походу, імператор залишає місто і вітається персоніфікованою Via Flaminia, імператор роздає гроші народу, імператор допитує полоненого германця. За південній стороні (також зліва направо): перед імператором постає німецький вождь, інші бранці, імператор звертається до військ, імператор приносить у жертву богам свиню, овечку, і бика. На барельєфі з роздачею грошей народу залишилися сліди віддаленої постаті сина Марка Аврелія — Коммода. На вершині кожної колони знаходяться фігури даків, взяті, ймовірно з форуму Траяна. Звідти ж, або з казарм імператорської кінної гвардії, походять барельєфи з бічних стін аттика арки і з центрального прольоту, що зображують святкування перемоги над даками.

Вигляд[ред.ред. код]

8 коринфських колон (по 4 з кожної сторони) виконані з нумідійського жовтого мармуру. Підстави колон прикрашають рельєфи із зображенням Вікторії (лицьовий бік), римських солдатів і полонених варварів (бічні сторони), Вікторія зображена також в пазухах зводу головного прольоту. Всі ці рельєфи відносять до часів Костянтина. Над бічними арками розташовані пари медальйонів 2-метрового діаметру епохи Адріана. По північній стороні зліва направо на них зображуються: полювання на вепра, принесення жертви Аполлону, полювання на лева, принесення жертви Геркулесу, по південній (також зліва направо): виїзд на полювання, принесення жертви Сільванії, полювання на ведмедя, принесення жертви Діані. Голови Адріана замінені у сценах полювання на північній стороні на Костянтина, в сценах жертвоприношень: на Ліцинія і Констанція Хлора; на південній стороні навпаки. З бічних сторін арки на аналогічних медальйонах вже часу Костянтина зображені божества Сонця (від сходу) і Місяця (з західної) на колісницях. При Костянтині також був створений рельєфний фриз, що ілюструє похід Костянтина проти Максенція. Розповідь починається з східної сторони від'їздом з Мілана, продовжується на південній сценами з військової кампанії. На західній стороні поміщений в'їзд Костянтина в Рим, на північній — виступи перед народом і роздачі грошей.

Надпис[ред.ред. код]

Надпис

IMPERATORI CAESARI FLAVIO CONSTANTINO MAXIMO
PIO FELICI AUGUSTO SENATUS POPULUSQUE ROMANUS
QUOD INSTINCTU DIVINITATIS MENTIS
MAGNITUDINE CUM EXERCITU SUO
TAM DE TYRANNO QUAM DE OMNI EIUS
FACTIONE UNO TEMPORE IUSTIS
REM PUBLICAM ULTUS EST ARMIS
ARCUM TRIUMPHIS INSIGNEM DICAVIT

Див. також[ред.ред. код]