Санта Марія ін Космедін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санта Марія ін Космедін

Roma, basilica di Santa Maria in Cosmedin - Facciata.jpg

41°53′20″ пн. ш. 12°28′55″ сх. д. / 41.88908400002777199° пн. ш. 12.48208000002777673° сх. д. / 41.88908400002777199; 12.48208000002777673Координати: 41°53′20″ пн. ш. 12°28′55″ сх. д. / 41.88908400002777199° пн. ш. 12.48208000002777673° сх. д. / 41.88908400002777199; 12.48208000002777673
Країна Flag of Italy.svg Італія[1]
Розташування Рим[1]
Ріпа
Тип мала базиліка
Стиль романський
Дата заснування 6 століття

Санта Марія ін Космедін. Карта розташування: Італія
Санта Марія ін Космедін
Санта Марія ін Космедін
Санта Марія ін Космедін (Італія)
Санта Марія ін Космедін у Вікісховищі?
Санта Марія ін Космедін

Санта Марія ін Космедін (італ. Santa Maria in Cosmedin) — церква діви Марії на правому березі Тібру в Римі, біля великого цирку.

Історія[ред. | ред. код]

Побудована в VI столітті на місці одного з язичницьких храмів на «бичачому форумі» (Forum Boarium). У VIII столітті тут служили грецькі ченці, які втекли від гонінь іконоборства, звідси друга назва храму — de Schola Graeca. Латинське «Cosmedin» — спотворення грецького епітета «прекрасний». Папа Микола I побудував тут свій палац, у якому проходили вибори Геласія II, Целестина III і Бенедикта XIII. Церкву ґрунтовно оновлювали в 1118—1124. Після довгого періоду занепаду в 1718 і, нарешті, в 1894—1899. Храм виділяється середньовічними прикрасами і дорогоцінним інтер'єром (особливо примітна мозаїка VIII ст. зі старого собору св. Петра), однак туристів приваблює сюди інше — овіяні романтичними легендами «Вуста Правди» (італ. Bocca della Verità).

Титулярна дияконія[ред. | ред. код]

Церква Санта Марія ін Космедін є титулярною дияконією, кардиналом-дияконом з титулом дияконії Санта Марія ін Космедін з 15 грудня 1958 року по 26 червня 1967 року був італійський кардинал Франческо Роберті. Нині вакантна.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б dati.beniculturali.it — 2014.