Малабо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малабо
ісп. Malabo (1973)
Герб Прапор
герб прапор
Основні дані
3°45′07″ пн. ш. 8°46′25″ сх. д. / 3.752063888916666645° пн. ш. 8.77370000002777672° сх. д. / 3.752063888916666645; 8.77370000002777672Координати: 3°45′07″ пн. ш. 8°46′25″ сх. д. / 3.752063888916666645° пн. ш. 8.77370000002777672° сх. д. / 3.752063888916666645; 8.77370000002777672
Країна  Екваторіальна Гвінея[1]
Адмінодиниця District of Malabod
Столиця для Екваторіальна Гвінея, Бйоко Норте, Іспанська Гвінея, Insular Regiond і District of Malabod
Засновано 1827
Площа 21 км²
Населення 297 000 осіб (2018)
Висота НРМ 0 ± 1 м
Водойма Гвінейська затока
Офіційна мова Bubed і іспанська
Назва мешканців фр. Malabéenne[2], фр. Malabéen[2], ісп. malabeño, ісп. malabense, есп. Malabano і італ. malabegni
Міста-побратими Гвадалахара, Мадрид
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 2309527
Міська влада
Вебсайт ayuntamientodemalabo.com
Мапа
Мапа


CMNS: Малабо у Вікісховищі

Мала́бо (ісп. Malabo Spanish: [maˈlaβo] ( прослухати)) — столиця Екваторіальної Гвінеї, на острові Біоко (Фернандо-По) Атлантичного океану. Адміністративний центр провінції Біоко. Населення — близько 300 тисяч жителів. Порт в затоці Біафра (частина Гвінейської затоки) — експорт какао, кави, фруктів. Міжнародний аеропорт. Лісопильні, деревообробні, харчовосмакові підприємства, виробництво пальмової олії і мила. Засноване в 1827 англійцями як поселення Порт-Кларенс (англ. Port Clarence). У 18431968 адміністративний центр Іспанської Гвінеї. До 1973 року — Са́нта-Ізабе́л (ісп. Santa Isabel [ˈsantajsaˈβel] ( прослухати), «Свята Ізабела»).

Демографія

[ред. | ред. код]

Малабо має відносно молоде населення. Приблизно 45 % населення молодше 15 років. Лише близько 4 % населення старше 65 років.

Зростання населення Малабо
Рік Населення %
1983 31 650
1994 60 065 +89.8
2000 73 117 +21.7
2007[3] 96 000 31.3
1983 і 1994:перепис
2000 і 2007: оцінка

Релігія

[ред. | ред. код]

Місто переважно католицьке. Більше 80 % населення міста є католиками, а близько 4 % сповідують племінні вірування. Існують і деякі інші нечисленні християнські громади, такі як мормони і Свідки Єгови. У місті також живе певна кількість мусульман та юдеїв.

Спорт

[ред. | ред. код]

Головною спортивною спорудою Малабо і країни є стадіон «Нуево Естадіо де Малабо», який був збудований 2007 року та вміщає 15 250 глядачів. Стадіон є домашньою ареною Національної команди Екваторіальної Гвінеї з футболу і приймав матчі під час Кубка африканських націй 2012 року. Стадіон також є домашньою ареною футбольного клубу «Соні Ела Нгуема», який виступає в Прем'єр-лізі та 16 разів був чемпіоном країни і 7 разів — володарем Кубка країни.

Кубок африканських націй 2012 року було організовано спільно Габоном і Екваторіальної Гвінеєю. Одним з чотирьох місць проведення турніру був стадіон «Нуево Естадіо де Малабо», де були проведені шість матчів групового етапу (один матч групи A і п'ять матчів групи B)[4], та один чвертьфінальний матч.[5]

У Малабо також базуються футбольні клуби «Атлетіко», «Депортіво», «Леонес Вегетаріанос» (Прем'єр-ліга) та команди «Депортіво Лаге», «Кафе Банк Спортіф», «Пантери», «Ренасіменто» (Другий дівізіон).

Африканські ігри мали відбутися в Малабо у вересні 2019 року, проте через економічні проблеми місто відмовилося від їх проведення і змагання були перенесені до Касабланки (Марокко).

Галерея

[ред. | ред. код]

Клімат

[ред. | ред. код]

Малабо розташоване в зоні тропічного мусонного клімату (Am за класифікацією кліматів Кеппена). Місто має яскраво виражений, хоча і короткий, сухий сезон з грудня по лютий, з березня по листопад триває довгий, хмарний сезон дощів.


Клімат Малабо
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 32,7 35,3 34,0 34,0 32,6 32,0 30,0 30,5 31,0 31,0 31,7 32,5 35,3
Середній максимум, °C 30,2 31,3 30,9 30,5 30,1 28,7 27,7 27,7 28,0 28,4 29,3 29,8 29,4
Середня температура, °C 25,2 25,8 25,7 25,7 25,4 24,8 24,0 24,0 24,4 24,4 25,0 25,0 25,0
Середній мінімум, °C 20,3 20,3 20,5 20,9 20,8 20,8 20,4 20,3 20,8 20,5 20,6 20,3 20,5
Абсолютний мінімум, °C 17,0 16,5 15,5 16,5 15,0 18,0 17,1 15,0 18,5 17,6 19,0 17,5 15,0
Годин сонячного сяйва 120,9 118,7 102,3 108,0 99,2 63,0 43,4 52,7 45,0 68,2 87,0 111,6 1020
Норма опадів, мм 39 34 118 186 179 223 263 181 262 231 92 30 1838
Днів з опадами 4 4 11 15 18 19 19 17 22 19 11 4 163
Вологість повітря, % 88 86 88 89 89 90 91 92 93 92 92 90 90
Джерело: Deutscher Wetterdienst[6]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. archINFORM — 1994.
  2. а б http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  3. Equatorial Guinea. UNData. United Nations Statistics Division. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
  4. Africa Cup 2012 – Schedule & Results. Marca.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
  5. Africa Cup 2012 – Final Table. Marca.com. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 24 листопада 2013.
  6. Klimatafel von Malabo (Santa Isabel) / Insel Bioko (Fernando Póo) / Äquatorial-Guinea (PDF). Baseline climate means (1961–1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 21 лютого 2020. Процитовано 25 January 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]