Баранівка
| Баранівка | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Область | Житомирська область | ||||||||
| Район | Звягельський район | ||||||||
| Громада | Баранівська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ: | UA18080010010059187 | ||||||||
| Засноване | 1565 | ||||||||
| Статус міста | з 17 травня 2001 року | ||||||||
| Населення | ▼ 11765 (01.01.2018)[1] | ||||||||
| Площа | 22,34 км² | ||||||||
| Густота населення | 526,6 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 12701-12705 | ||||||||
| Координати | 50°17′37″ пн. ш. 27°40′01″ сх. д. / 50.29361° пн. ш. 27.66694° сх. д.Координати: 50°17′37″ пн. ш. 27°40′01″ сх. д. / 50.29361° пн. ш. 27.66694° сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Случ | ||||||||
| Назва мешканців | баранівча́нин баранівча́нка баранівча́ни | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Радушне | ||||||||
| До станції | 24 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 146 км | ||||||||
| - автошляхами | 78 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 275 км | ||||||||
| - автошляхами | 218 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 12701, Житомирська обл., Звягельський р-н, Баранівська ОТГ, м. Баранівка, вул. Соборна, 20 | ||||||||
| Вебсторінка | http://mrada-baranivka.gov.ua/ | ||||||||
| Міський голова | Мігей Олександр Юрійович | ||||||||
|
| |||||||||
Бара́нівка — місто в Україні, Баранівській міській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Адміністративний центр громади, до 2001 року — селище міського типу. Кількість населення становить 11161[2]особу(2022). Містом протікає р. Случ.
Географія[ред. | ред. код]
У місті річка Жаборічка впадає у Случ, праву притоку Горині.
Історія[ред. | ред. код]
Вперше згадується 1565 року як село. Б. А. Ніконов відносить цей топонім до тих, що утворилися від імені перших поселенців (у цьому випадку на прізвище «Баран». Народний переказ виводить назву від найменування роду діяльності мешканців. З давна тут виготовляли посуд — декоративний, оздоблений прикрасами та кольоровою поливою, зокрема, так звані баранці[3].
У 1593 та 1618 р. Баранівку спустошено та пограбовано татарами.
У XVI—XVIII ст. — містечко Волинського воєводства у складі Речі Посполитої, станом на 1618 рік входило до Полонської волості.
З 1793 р. — у складі Російської Імперії, з 1796 року — адміністративний центр Баранівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. У 1802 році тут було побудовано порцеляновий завод на кошти братів Мезерів.
Станом на 1880 рік — волосне містечко Новоград-Волинського повіту при поштовім тракті Новоград-Волинський — Полонне з населенням близько 2 000 осіб. Була у власності князів Любомирських, пізніше належала панам Валевським, від яких, як посаг за дочкою, перейшла у власність князів Гагаріних, згодом — до Строганових[4].
В 1906 році — містечко в складі Баранівської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії; нараховувався 376 дворів та 5 421 мешканець. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 35 верст; мала поштово-телеграфне відділення[5].
Наприкінці серпня 1920 р. радянські війська Першої кінної армії вдерлися до Баранівки та влаштували погроми[6].
У 1923 році Баранівка стає адміністративним центром новоствореної Баранівської сільської ради, від 7 березня 1923 року — районним центром новоутвореного Баранівського району Житомирської (згодом — Волинська) округи;25 червня 1923 року втратила статус містечка.
Баранівський район у 1932–1933 рр. входив до складу Київської області. За даними сільрад у районі внаслідок голодомору 1932—1933 загинуло 731 чол., на сьогодні встановлено імена 664 чол. та 3-х родин[7].
У 1938 році надано статус селища міського типу[8].
До 1941 року значну частку населення становили євреї. Баранівка була релігійним центром між Звягелем та Полонним, завдяки цьому більшість євреїв селища були релігійними. Наприкінці XIX ст. почалася поступова міграція євреїв в інші, більш економічно привабливі міста, наприклад до Кам'яного Броду, де було розташовано фаянсовий завод Зусмана[джерело?]. Під час Другої Світової війни у Баранівці було створено єврейське гетто та почалися масові вбивства єврейського населення. 19 липня 1941 було розстріляно 74 євреї[6], 29 липня — 100, 24 серпня — 180 євреїв[6].
У жовтні 1941 відбувся масовий розстріл євреїв, у листопаді всіх інших було зігнано у трудовий табір. 6 січня 1942 р. у Баранівці було розстріляно 594 євреїв з навколишніх сіл[6].
З 30 грудня 1962 року до 8 грудня 1966 року не виконувала функції районного центру через ліквідацію району. 17 травня 2001 р. Баранівці надано категорію міста районного значення[8]. Від 27 липня 2016 року — адміністративний центр Баранівської міської територіальної громади Баранівського району[9], а від 19 липня 2020 року — Новоград-Волинського району Житомирської області[10].
16 листопада 2022 року Верховною Радою України було ухвалено рішення повернути місту Новоград-Волинський історичну назву Звягель, а район, відповідно, перейменувати на Звягельський, після чого Баранівка стала адміністративним центром Баранівської міської територіальної громади Звягельського району.
Населення[ред. | ред. код]
Демографія[ред. | ред. код]
| 1923 | 1959 | 1970 | 1989 | 2001 | 2006 | 2011 | 2015 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 784 | 6 183 | 10 546 | 12 638 | 12 584 | 12 326 | 12 128 | 11 918 | 11 161 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]
| українська мова | російська |
|---|---|
| 98,09 % | 1,72 % |
Міські підприємства[ред. | ред. код]
Промисловість[ред. | ред. код]
У місті працюють 12 промислових підприємств різних форм власності, понад 20 приватних фірм і три комунальні підприємства, які виробляють продукцію і надають різноманітні послуги.
Баранівка є центром виробництва порцелянової продукції[11]. Також є харчова промисловість.
В 2013 році розпочато і завершено за сім місяців будівництво «Органік Мілк»: комплексного заводу з переробки екологічно чистого молока власного виробництва, потужністю 30 тон на добу[12].
9-го вересня 2017-го року після дворічного будівництва в селі на р. Случ було відкрито малу гідроелектростанцію потужністю 382 кВт, прогнозована величина виробництва відпуску електричної енергії на якій становить 1 713 400 кВт/год на рік. Загальні інвестиції ТОВ «Сайенс Інновейшн Продакшн» в будівництво МГЕС на річці Случ становлять близько 21 млн грн.[13]
Медицина[ред. | ред. код]
- Баранівська комунальна центральна районна лікарня (Звягельська, 66)[14]
- Баранівський центр первинної медико-санітарної допомоги (Звягельська, 66)[14]
- Баранівська районна державна лікарня ветеринарної медицини (Старченка, 11)
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Гасюк Віталій Аркадійович (1984—2015) — «кіборг», у січні 2016-го в ЗОШ № 2 відкрито меморіальну дошку на його честь.
- Голумбйовський Віктор Павлович (1983—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Дем'янюк Олексій Володимирович (1958—1999) — радянський спортсмен-легкоатлет, учасник Олімпійських ігор-1980.
- Майструк Павло Миколайович (1924—1988) — український лікар-гігієніст, вчений, доктор медичних наук.
- Присяжнюк Микола Іванович[ru] (нар. 1949 р.) — інженер, голова міської адміністрації Новочеркаська 1989—2001 років.
- Сафін Олексій Павлович (1976—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув у боях за Донецький аеропорт.
- Степанюк І. В. — генерал[15].
- Сябрук Ольга Семенівна — радянська підпільниця[16].
- Тишик К. П. — кавалер трьох орденів Слави[15].
- Торжанський Олег Миколайович (нар. 1972) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шморгун Василь Юхимович (1921—2000) — Герой Соціалістичної праці[17].
Пам'ятки та культура[ред. | ред. код]
- Костел
- Музей порцеляни
- Братська могила радянських воїнів.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- 214487 Баранівка — астероїд, названий на честь поселення[19].
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Житомирська область)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста. Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. Київ. Наукова думка. 1978.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I. http://dir.icm.edu.pl/ (польська). с. 104. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906. http://history.org.ua/ (російська). с. 134. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ а б в г Барановка. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полiсся», 2008. — 1116 с. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 16, 195. Архів оригіналу за 12 липня 2017. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 червня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. http://www.golos.com.ua/. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 11 червня 2021.
- ↑ Корусь, Олена (2021). Валентина Покосовська. Скульптура та розпис. Баранівський фарфоровий завод. Каталог (українська, англійська). Київ, ФОП Маслаков. с. 120 с.: іл. ISBN ISBN 978-617-7993-82-6.
- ↑ http://otg.mrada-baranivka.gov.ua/index.php/turyzm/2834-tov-orhanik-milk
- ↑ Відкриття малої гідроелектростанції на р. Случ у Баранівці. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ а б Медичні установи Житомирської області. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 лютого 2016.
- ↑ а б Баранівка. http://www.lib.zt.ua/. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- ↑ Сябрук Ольга Семенівна. https://polk.inter.ua/. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- ↑ Створення та впровадження комплексно-механізованого виробництва по випуску фарфорового посуду на Баранівському фарфоровому заводі імені Леніна. Шморгун В.Ю.. http://kdpu-nt.gov.ua/. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
- ↑ Угода про партнерство. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 18 січня 2015.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: Баранівка (англ.).
Джерела[ред. | ред. код]
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Незалежний інформаційний сайт міста Баранівка [Архівовано 23 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Баранівка — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Baranówka (1), mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 104. (пол.)— S. 104. (пол.)
- Żaborzyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 721. (пол.)
Література[ред. | ред. код]
- Вахбрейт З.Д., Верещак П.М. Бара́нівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Тронько П.Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О.С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.149-157
|
| ||||||||
| |||||||||||