Верхів'я Утлюцького лиману

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману»
 
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
Утлюцький лиман в районі впадання річок Великий і Малий Утлюк. На протилежному березі видно село Давидівка Якимівського району
Утлюцький лиман в районі впадання річок Великий і Малий Утлюк. На протилежному березі видно село Давидівка Якимівського району
46°29′31″ пн. ш. 35°11′07″ сх. д. / 46.4921889° пн. ш. 35.1854528° сх. д. / 46.4921889; 35.1854528Координати: 46°29′31″ пн. ш. 35°11′07″ сх. д. / 46.4921889° пн. ш. 35.1854528° сх. д. / 46.4921889; 35.1854528
Розташування: Якимівський район, Запорізька область, Україна Україна
Найближче місто: смт Кирилівка
Площа: 280,0 га
Водні об'єкти: Утлюцький лиман, річки Великий і Малий Утлюк
Заснований: 20 серпня 1996
Керівна
організація:
Міністерство екології та природних ресурсів України
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману». Карта розташування: Запорізька область
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману»
Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману»

Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману» — один з об'єктів природно-заповідного фонду України на території Запорізької області, у відношенні до якого встановлений особливий режим охорони, відтворення й використання природних ресурсів.

Розташування[ред. | ред. код]

Комплексна пам'ятка природи загальною площею 280,0 гектарів розташований на території Якимівського району Запорізької області, в межах земель Давидівської сільської ради неподалік села Давидівка та селища міського типу Кирилівка.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Територія комплексної пам'ятки природи являє собою унікальний природний комплекс, де добре збереглися степові угруповання рослин, занесених до Червоної книги України. Місце оселення та гніздування численних видів водоплавних птахів.

Верхів'я Утлюцького лиману є водоймою-приймачем вод річок Великий і Малий Утлюк. Воно відокремлено від усієї водойми греблею. Це призводить до того, що гирлові ділянки річок та верхів'я лиману утворюють місце з певними екологічними умовами, яке, в свою чергу, з'єднується з Азовським морем за допомогою спрямлювального каналу[1].

Історія[ред. | ред. код]

Комплексна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Верхів'я Утлюцького лиману» заснований Указом Президента України від 20 серпня 1996 року N 715/96.

2010 року територія комплексної пам'ятки природи увійшла до складу Приазовського національного природного парку, створеного Указом Президента України від 10.02.2010 № 154/2010.

Завдання[ред. | ред. код]

Завданнями пам'ятки природи є:

  • охорона та збереження в природному стані степових ландшафтних комплексів та місць гніздування водоплавних птахів;
  • охорона умов відтворення, відновлення чисельності, збереження генофонду рідкісних та типових рослин і тварин;
  • забезпечення охорони території з усіма природними об'єктами, додержання режиму території;
  • підтримка загального екологічного балансу в регіоні.

Флора[ред. | ред. код]

На території пам'ятки природи ростуть рідкісні рослини, що занесені до Червоної книги України з переважанням ковили Лессінга та ковили волосистої.

Фауна[ред. | ред. код]

На території пам'ятки природи мешкають та гніздуються численні види водоплавних птахів. У квітні 2012 р. науковими співробітниками Приазовського національного природного парку проводилися обліки птахів у весняний період в межах комплексної пам'ятки природи «Верхів'я Утлюцького лиману». Ними було зафіксовано понад 40 видів мігруючих водно-болотних (брижач — понад 2 тис. особин, чибіс, побережник та інші сивкоподібні) та понад 15 видів горобцеподібних птахів. Було відмічено види птахів, що занесені до Червоної книги України (коровайка, огар, пісочник великий, пісочник морський, дерихвіст лучний, кулик-сорока, кулик-довгоніг, великий і середній кроншнепи та інші)[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]