Урочище Кубалач

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Урочище Кубалач»
Урочище Кубалач. 2011
Урочище Кубалач. 2011
Урочище Кубалач. 2011
45°00′19″ пн. ш. 34°50′51″ сх. д. / 45.005277780028° пн. ш. 34.84750000002777170° сх. д. / 45.005277780028; 34.84750000002777170Координати: 45°00′19″ пн. ш. 34°50′51″ сх. д. / 45.005277780028° пн. ш. 34.84750000002777170° сх. д. / 45.005277780028; 34.84750000002777170
Країна  Україна
Розташування Білогірський район, АР Крим
Найближче місто Білогірськ
Площа 526 га
Засновано 1978
Оператор ДП Білогірське державне лісове господарство
Урочище Кубалач. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Урочище Кубалач
Урочище Кубалач (Автономна Республіка Крим)
Мапа

CMNS: Урочище Кубалач у Вікісховищі

Уро́чище Кубала́ч  (крим. «Кубалач») — ботанічний заказник національного значення, що знаходиться в однойменному урочищі та був створений в Кримських горах у Білогірському районі АР Крим згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 3 серпня 1978 за № 383. Створений на базі пам'ятки природи, визнаної 1969 року.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Землекористувачем території є ДП Білогірське державне лісове господарство. Заказник розміщений у квадратах 25, 26, 28, 29, 32, 33 Пристепового лісництва. Урочище розміщено у найвищій частині Внутрішньої гряди Кримських гір біля однойменного хребта Кубалач поміж селами Руське (крим. Urus Qoca), Радісне (крим. Bez Baylan), Тополівка (крим. Toplu). Тут розміщені три вершини — центральна Кубалач (738 м), західна Бурундук-Кая[1], східна Кизил-Таш (Червоний камінь).

Флора[ред. | ред. код]

Цикламен Кузнецова

Схили гір у заказнику багато заліснені. Значна кількість опадів сприяє розвитку широколистяного лісу. Насадження у лісі переважно складається з дуба пухнастого (Quercus pubescens Willd.), дуба скельного (Quercus petraea), граба (Carpinus betulus L.), ясена (Fraxinus), бука (Fagus), ліщини (Corylus avellana L.). На багатих гумусом ґрунтах на південно-західному, західному схилах хребта збереглась єдина у Криму популяція ендеміка — цикламен Кузнецова. Саме місце його росту було оголошено ботанічним заказником. Цикламен був названий на честь російського ботаніка Кузнецова М. І.. Його виділив у окремий вид біолог Котов М. І.. Він внесений до Міжнародного Червоного Списку, Європейського червоного списку[2], переліку міжнародної конвенції СІТЕС (1973), міжнародної Бернської конвенції (1979), Червоної книги України, Червоної книги Криму. Через раннє цвітіння цикламен Кузнєцова зривають для продажу на ринках, що негативно впливає на популяцію.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бурундук-Кая (гора) (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 травня 2015.
  2. Види [[судинні рослини|судинних рослин]] [[Флора України|флори України]] під загрозою зникнення у світовому масштабі (I99I). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 11 травня 2015.