Все тече

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Все тече
Жанр повість
Автор Василь Гроссман
Мова російська
Написаний 1955–1963
Виданий 1970 (Німеччина)[1]
1989 (СРСР)[2]

Все тече — повість Василя Гроссмана, перша в радянській літературі, яка розкривала заборонену тему Голодомору в Україні[3]. Повість написана у 1955—1963 роках. Поширювалася самвидавом, вперше видана у 1970 році в Німеччині[4]. У Радянському Союзі повість було опубліковано 1989 року[5]:40.

Повість не була першою, яка писала про Голодомор (раніше були написані, наприклад, «Марія» і перший том роману "Жовтий князь), але вона була першою, яка поставила поруч Голодомор і Голокост[3][6]:60.

Історія[ред.ред. код]

Повість «Все тече» з'явилася як своєрідне закінчення дилогії з романів «За праве діло» та «Життя і доля», присвяченої подіям Радянсько-німецької війни і долям людей в умовах радянського тоталітаризму. Вже не розраховуючи на публікацію, письменник не залежав від внутрішнього цензора і вільно виклав невисловлене у попередніх творах, звертаючись вже не до сучасників, а до нащадків[3][6]:60. Працювати над повістю Василь Гроссман почав 1955 року, але рукопис було вилучено разом з рукописом роману «Життя і доля» під час обшуку вдома у письменника в лютому 1961 року. Письменник створив новий варіант, роботу над яким закінчив 1963 року.

Вперше повість опубліковано було вже після смерті автора. Спочатку 1970 року в журналах «Посів»[ru] і «Грані»[ru] (видавництво «Посів», Франкфурт-на-Майні) було надруковано уривки з повісті, того ж року повість видано окремою книгою[5]:41.

У Радянському Союзі повість не могла бути опублікованою, оскільки вона виправляла перекручення щодо голоду, розвінчувала всі міфи, пов'язані зі сталінізмом та тридцятими роками[7]:33. Вийшла друком вона вже в останні роки його існування, в часи перебудови, в журналі «Октябрь»[2] за червень 1989 року.

Заборонена в СРСР, ця книга викликала неоднозначну оцінку і в середовищі російських емігрантів. Передусім це було викликано тим, що в повісті Росія була охарактеризована як «велика раба», якій притаманний тоталітаризм[5]:41. Вже 1971 року в журналі «Грані» вийшла стаття А. П. Столипіна[ru] (сина П. А. Столипіна) під назвою «Помилкова історична концепція Вас. Гроссмана»[8] з нещадною критикою повісті «Все тече». На його думку, повість —

« … досить плутана картина, … що може бути взятою на озброєння іноземними недоброзичливцями нашої країни, які люблять приписувати виникнення і тривалість тоталітарного владарювання в Росії специфічним рисам «російської душі»
Оригінальний текст (рос.)

… довольно сбивчивая картина, … могущая быть взятой на вооружение иностранными недоброжелателями нашей страны, которые любят при­писывать возникновение и длительность тоталитарного власт­вования в России специфическим чертам «русской души»

 »

Таким чином, повість «Все тече» виявилася неприйнятною як для радянської влади, так і для частини російських емігрантів.

Незважаючи на своє значення для українського читача, повість, у якій, за словами Володимира Панченка, «вперше в совєтській літературі чесно і страшно змальовано апокаліптичну картину голоду в Україні, що відібрав життя мільйонів у роки сталінського „Великого перелому“», в сучасній Україні повість не видавалася, лише в листопаді 2007 року в газеті «День» було опубліковано фрагмент (російською мовою)[3][9].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гроссман В. С. Все течёт : [рос.]. — Франкфурт-на-Майні : Посев, 1970.
  2. а б Гроссман В. С. Все течёт : [рос.] // Октябрь. — 1989. — № 6. — С. 30–108.
  3. а б в г Володимир Панченко, 2008
  4. Гроссман Василий : [рос.] // Електронна єврейська енциклопедія. — Дата звернення: 27.11.2016.
  5. а б в Бит-Юнан, 2015
  6. а б Іван Дзюба, 2010
  7. Ольга Самійленко, 1989
  8. Столыпин А. П. Ошибочная историческая концепция Вас. Гроссмана : [рос.] // Грани. — 1971. — № 80. — С. 216–223.
  9. Володимир Панченко. Василий Гроссман. Голодная казнь // День. — 2007. — № 204 (23 листопада).

Джерела[ред.ред. код]