Все тече

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Все тече
рос. Всё течёт
Samizdat Vasily Grossmann Everything Flows Cover.jpg
Титульний аркуш самвидавного видання
Жанр повість
Автор Василь Гроссман
Мова російська
Написано 1955–1963
Опубліковано
1970 (Німеччина)[1]
1989 (СРСР)[2]

«Все тече» (або «Все плине») (рос. «Всё течёт…») — повість Василя Гроссмана, перша в радянській літературі, що розкривала заборонену тему Голодомору в Україні[3]. Написана у 1955—1963 роках. Поширювалася самвидавом, вперше видана 1970 року в Німеччині[4]. В СРСР повість опублікована 1989 року[5].

Повість не була першою у світовій літературі, у якій написано про Голодомор (раніше, наприклад, вийшла «Марія» (1934) і перший том роману «Жовтий князь»), але вона вперше поставила поруч Голодомор і Голокост[3][6].

Історія[ред. | ред. код]

Повість «Все тече» з'явилася як своєрідне закінчення дилогії з романів «За праве діло» та «Життя і доля», присвяченої подіям Радянсько-німецької війни і долям людей в умовах радянського тоталітаризму. Вже не розраховуючи на публікацію, письменник не залежав від внутрішнього цензора і вільно виклав невисловлене у попередніх творах, звертаючись вже не до сучасників, а до нащадків[3][6]. Працювати над повістю Василь Гроссман почав 1955 року, але рукопис було вилучено разом з рукописом роману «Життя і доля» під час обшуку вдома у письменника в лютому 1961 року. Митець створив новий варіант, роботу над яким закінчив 1963 року.

Вперше повість опубліковано вже після смерті автора. Спочатку 1970 року в журналах «Посів»[ru] і «Грані»[ru] (видавництво «Посів», Франкфурт-на-Майні) було надруковано уривки з повісті, того ж року повість видано окремою книгою[5].

У Радянському Союзі повість не могла бути опублікованою, оскільки вона виправляла перекручення щодо голоду, розвінчувала всі міфи, пов'язані зі сталінізмом та тридцятими роками[7]. Вийшла друком вона вже в останні роки його існування, в часи перебудови, в журналі «Октябрь»[2] за червень 1989 року.

Заборонена в СРСР, ця книга викликала неоднозначну оцінку і в середовищі російських емігрантів. Передусім це було викликано тим, що в повісті Росія охарактеризована як «велика раба», якій притаманний тоталітаризм[5]. Вже 1971 року в журналі «Грані» вийшла стаття А. П. Столипіна (сина П. А. Столипіна) під назвою «Помилкова історична концепція Вас. Гроссмана»[8] з нещадною критикою повісті «Все тече». На його думку, повість —

« … досить плутана картина, … що може бути взятою на озброєння іноземними недоброзичливцями нашої країни, які люблять приписувати виникнення і тривалість тоталітарного владарювання в Росії специфічним рисам «російської душі»
Оригінальний текст (рос.)
… довольно сбивчивая картина, … могущая быть взятой на вооружение иностранными недоброжелателями нашей страны, которые любят при­писывать возникновение и длительность тоталитарного власт­вования в России специфическим чертам «русской души»
«

Таким чином, повість «Все тече» виявилася неприйнятною як для радянської влади, так і для частини російських емігрантів.

Незважаючи на своє значення для українського читача, повість, у якій, за словами Володимира Панченка, «вперше в совєтській літературі чесно і страшно змальовано апокаліптичну картину голоду в Україні, що відібрав життя мільйонів у роки сталінського „Великого перелому“», в сучасній Україні повість не видавалася, лише в листопаді 2007 року в газеті «День» опубліковано фрагмент (російською мовою)[3][9].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гроссман В. С. Все течёт : [рос.]. — Франкфурт-на-Майні : Посев, 1970.
  2. а б Гроссман В. С. Все течёт : [рос.] // Октябрь. — 1989. — № 6. — С. 30–108.
  3. а б в г Володимир Панченко, 2008.
  4. Гроссман Василий : [рос.] // Електронна єврейська енциклопедія. — Дата звернення: 27.11.2016.
  5. а б в Бит-Юнан, 2015.
  6. а б Іван Дзюба, 2010.
  7. Ольга Самійленко, 1989.
  8. Столыпин А. П. Ошибочная историческая концепция Вас. Гроссмана : [рос.] // Грани. — 1971. — № 80. — С. 216–223.
  9. Володимир Панченко. Василий Гроссман. Голодная казнь // День. — 2007. — № 204 (23 листопада).

Джерела[ред. | ред. код]