Малкольм Маггерідж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Малкольм Маґґерідж
Malcolm Muggeridge.jpg
Народився 24 березня 1903(1903-03-24)
Сандерстад
Суррей
Велика Британія Велика Британія
Помер 14 листопада 1990(1990-11-14) (87 років)
Робертсбридж
Східний Сассекс
Поховання Уельс, Велика Британія Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Діяльність журналіст
Відомий Дослідник Голодомору
Alma mater Selwyn College[d]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Люди правди. Малкольм Маґґерідж Люди правди. Малкольм Маґґерідж
Люди Правди.Малкольм Маґґерідж. Серія плакатів про тих, хто, ризикуючи кар'єрою, свободою або навіть життям, зробили все, щоб зберегти та поширити правдиві відомості про Голодомор. Щоб світ знав.

Малкольм Маґґерідж (англ. Malcolm Muggeridge, також Томас Малкольм Маґґерідж, англ. Thomas Malcolm Muggeridge, 24 березня 1903, Сандерстад, Суррей — 14 листопада 1990, Робертсбридж, Східний Сассекс) — британський журналіст, дослідник Голодомору.

Життєпис[ред.ред. код]

Малкольм Маґґерідж народився 24 березня 1903 року в Сандерстадті, Суррей[1] у сім'ї політика-лейбориста Генрі Маґґеріджа та Анні Булер. Закінчив Селгерст школу.

У 1924 році Малкольм Маґґерідж закінчив факультет природничих наук у Селвін-коледжі Кембриджського університету. Після чого поїхав у Індію, щоб викладати англійську літературу. Після повернення в Англію у 1927 році одружився з Кетрін Доббз (8 грудня 1903 — 11 червня 1994)[2].

Шість місяців потому поїхав викладати в Єгипет, де познайомився з Артуром Ренсоном, який перебував у Єгипті як кореспондент «Манчестер Гардіан». Ренсом порекомендував Маґґеріджа видавцям «Манчестер Гардіан», які взяли його працювати журналістом.

В молодості Малкольм Маґґерідж симпатизував комуністичним ідеям. У 1932 році, захоплений комуністичною ідеєю, разом з дружиною поїхав до Москви кореспондентом «Манчестер Гардіан». У СРСР він дуже швидко розчарувався в комунізмі.

У 1933 він вирішив перевірити чутки про голод в Україні. Він без дозволу радянських властей виїхав в Україну і також на Кавказ. Свої репортажі про жахливі сцени голоду він відправляв до «Манчестер Гардіан» дипломатичною поштою, що дозволило обминати цензуру. Не всі його матеріали пішли до друку, три його статті вийшли під псевдонімом. В них він відобразив масову загибель селян, хоча не вказав справжніх цифр трагедії. Завдяки цим статтям, а також статтям Ґарета Джоунса, з яким він познайомився в Москві, світ дещо довідався про розмах Голодомору.

Московський кореспондент «Нью-Йорк Таймс» Волтер Дюранті заперечував існування голоду. Так як Дюранті у 1932 отримав за свої репортажі про сталінські п'ятирічні плани премію Пулітцера, він мав високу репутацію у світі журналістики. Джоунс писав листи до газети Маггеріджа для підтвердження його інформації про голод. Тому між Маґґеріджем та «Манчестер Гардіан» стався конфлікт щодо редакційної політики газети.

Після поїздки в СРСР розпочав роботу над сатиричним романом «Зима в Москві» (1934)[3], в якому описав умови життя в соціалістичній утопії. Він рішуче виступив проти західних журналістів, які відмовлялися критикувати Сталіна. Пізніше він назвав Дюранті «найбільшим брехуном, якого він будь-коли зустрічав у світі журналістики».

Під час Другої світової війни він був британським розвідником МІ6. Його завдання полягало у тому, щоб унеможливити отримання німцями інформації про конвої союзників біля африканського узбережжя[4].

Під впливом Матері Терези, яку відкрив світові своїми репортажами з Калькутти, він став переконаним християнином, римо-католиком. А ще він був плідним письменником та медіа-зіркою.

За вагомий особистий внесок у донесення до світової спільноти правди про геноцид Українського народу під час Голодомору 1932–1933 років нагороджений (посмертно) орденом «За заслуги» III ступеня[5]

Доробок[ред.ред. код]

Фільмографія[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

  • Three Flats: A Play in Three Acts, (1931)
  • Winter in Moscow, (1934)
  • Picture Palace, (1934, 1987) ISBN 0-297-79039-0
  • La Russie. Vue par Malcolme (sic) Muggeridge. Paris, Imprimerie Pascal, N.d.(c.1934) 14pp.
  • The Earnest Atheist: A study of Samuel Butler, London: Eyre & Spottiswoode, (1936)
  • The Thirties, 1930–1940, in Great Britain, (1940, 1989) ISBN 0-297-79570-8
  • Affairs of the Heart, (1949)
  • How can you Bear to be Human, (1957) by Nicholas Bentley (Muggeridge wrote the introduction)[18]
  • Tread Softly for You Tread on My Jokes, (1966)
  • Jesus Rediscovered, (1969) ISBN 0-00-621939-X
  • Something Beautiful for God, (1971) ISBN 0-00-215769-1
  • Paul, Envoy Extraordinary, (1972) with Alec Vidler, ISBN 0-00-215644-X
  • Chronicles of Wasted Time: An Autobiography, (1972,2006) ISBN 1-57383-376-2
  • Jesus: The Man Who Lives, (1975) ISBN 0-00-211388-0
  • A Third Testament: A Modern Pilgrim Explores the Spiritual Wanderings of Augustine, Blake, Pascal, Tolstoy, Bonhoeffer, Kierkegaard, and Dostoevsky, (1976, 2002) ISBN 0-87486-921-8 Full text online.
  • Christ and the Media, (1977) ISBN 0-340-22438-X
  • In a Valley of This Restless Mind, (1978) ISBN 0-00-216337-3
  • Things Past (1979)
  • The End of Christendom, (1980) ISBN 0-8028-1837-4
  • Like it Was: The Diaries of Malcolm Muggeridge, (1981) ISBN 0-00-216468-X
  • Conversion: The Spiritual Journey of a Twentieth Century Pilgrim, (1988, 2005) ISBN 1-59752-101-9
  • Chronicles of Wasted Time: volumes I & II including 'The Right Eye', (2006) ISBN 978-1-57383-376-9

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]