Енн Епплбом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енн Епплбом
англ. Anne Elizabeth Applebaum
Anne Elizabeth Applebaum.jpg
Ім'я при народженні Енн Елізабет Епплбом
Народилася 25 липня 1964(1964-07-25) (55 років)
Вашингтон
Flag of the United States.svg США
Громадянство Flag of the United States.svg СШАПольща Польща
Національність єврейка
Місце проживання Варшава / Лондон
Діяльність історик
журналіст
письменник
Сфера роботи журналіст
Alma mater Єльський університет
Оксфордський університет
Лондонська школа економіки та політичних наук
Мова творів англійська
Членство Товариство Phi Beta Kappa[d]
У шлюбі з Радослав Сікорський
Премії Пулітцерівська премія (2003)
Премія Лайонела Ґелбера (2018)
Сайт: Офіційний вебсайт

Commons-logo.svg Енн Епплбом у Вікісховищі?

Енн Епплбом, іноді транскрибується українською як Енн Аппелбаум[1] та Ен Еплбаум[2] (англ. Anne Elizabeth Applebaum, нар. 25 липня 1964, Вашингтон) — американський історик, письменник та журналіст єврейсько-польського походження.

Епплбом працює приїжджим Професором Практики в Лондонській школі економіки, де вона також керує проєктом Arena, присвяченому вивченню пропаганди та дезінформації. У минулому Епплбом працювала редактором часописів «The Economist» та «The Spectator[en]» та була членом видавничої ради «The Washington Post». За її праці з історії Східної Європи, громадянського суспільства і комунізму була неодноразово відзначена різними журналістськими та письменницькими преміями.

Дружина польського політика і державного діяча Радослава Сікорського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилася в єврейській реформістській сім'ї у Вашингтоні[3]. Батько (Гарві М. Епплбаум) — співробітник юридичної фірми, мати (Елізабет (Блум) Епплбаум) — працівник художньої галереї.

У 1982 році Епплбом закінчила приватну квакерську школу. У 1986 році вона здобула подвійний ступінь бакалавра з відзнакою summa cum laude у Єльському університеті за спеціальностями «історія» та «література».[4] У 1987 році вона здобула ступінь магістра Лондонській школі економіки з фаху «міжнародні відносини».[5] У 1988 вона певний час навчалася у Оксфордському університеті, після чого покинула навчання в Оксфорді та перебралася до Варшави у якості кореспондента журналу «The Economist».[6]

Журналістська кар'єра[ред. | ред. код]

Еплбом працювала редактором в британському консервативному щотижневому часописі «The Spectator[en]», як постійний оглядач писала одночасно у «The Daily Telegraph» та «Sunday Telegraph», публікувалася також в «The Independent»[6].

У 1988 перебралася до Варшави, але продовжила частину часу жити в Лондоні. Як колумністка «The Economist» опублікувала низку статей про суспільні й політичні зміни у Східній Європі[7]. Згодом у 1992 році протягом короткого часу вона була також і редактором «The Economist».

Письменницька кар'єра[ред. | ред. код]

У 1994 році видала свою першу книгу Between East and West (Між Сходом і Заходом, українською не перекладена) за яку у 1996 році отримала французьку Премію Адольфа Бентінцка за європейський нон-фікшн (англ. Adolph Bentinck prize for European non-fiction).[8]

У 2003 році видала свою другу книгу Gulag: A History (Історія ГУЛАГу, видана в українському перекладі у 2006 році видавництвом ВД «Києво-Могилянська академія»[9]) й отримала за неї Пулітцерівську премію,[10] а також британську Премію Даффа Купера (англ. Britain's Duff-Cooper Prize).[11] Книга розповідає про історію радянської системи концентраційних таборів і описує щоденне життя в таборах.

У 2011 році видала свою четверту та третю книжку Gulag Voices: An Anthology (Голоси ГУЛАГу: Антологія, українською не перекладена).

У 2012 році видала свою четверту та п'яту книжку Iron Curtain: The Crushing of Eastern Europe, 1944—1956 (Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956, видана в українському перекладі у 2017 році видавництвом ВД «Києво-Могилянська академія») та From a Polish Country House Kitchen: 90 Recipes for the Ultimate Comfort Food (З кухні польської сільської хатинки: 90 неперевершених рецептів для вашого столу, українською не перекладена).

У 2017 році видала свою шосту книгу Red Famine: Stalin's War on Ukraine (Червоний голод. Війна Сталіна проти України, видана в українському перекладі у 2018 році видавництвом «Наш формат») й отримала за неї свою другу британську Премію Даффа Купера (англ. Britain's Duff-Cooper Prize).[11] Книга розповідає про людино-створений штучний голод 1932-33 років що отримав назву Голодомор, за допомогою якого радянська влада мала на меті знищити українську націю та перетворити її на homo Sovieticus.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Є дружиною польського політика і державного діяча Радослава Сікорського, у них є 2 сини — Александер і Тадеуш.

Сповідує християнство[12], в 2013 році прийняла польське громадянство.

Мешкає з сім'єю у Варшаві.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Applebaum, Anne (1994). Between East and West: Across the Borderlands of Europe. New York: Pantheon Books. 314 p. ISBN 0-679-42150-5. 
  • Applebaum, Anne (2003). Gulag: A History. New York: Doubleday. 677 p. . ISBN 0-7679-0056-1. 
    • (переклад українською) Епплбом, Енн (2006). Історія ГУЛАГу. Перекл. з англ.: Андрій Іщенко. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія". 512 стор. ISBN 966-518-355-9. 
    • (переклад українською) Епплбом, Енн (2010). Історія ГУЛАГу. Перекл. з англ.: Андрій Іщенко. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія". 512 стор. ISBN 978-966-518-552-9. 
  • Applebaum, Anne (2011). Gulag Voices: An Anthology. New Haven: Yale University Press. 224 p. ISBN 978-0-300-17783-1. 
  • Applebaum, Anne (2012). Iron Curtain: The Crushing of Eastern Europe, 1944–1956. London: Allen Lane. 614 p. ISBN 978-0-713-99868-9. 
    • (переклад українською) Епплбом, Енн (2017). Залізна завіса: Приборкання Східної Європи, 1944—1956. Перекл. з англ.: Ігор Гарнік. Київ: ВД "Києво-Могилянська академія". 624 стор. ISBN 978-966-518-727-1. 
  • Applebaum, Anne (2020). After Democracy: A Warning from Europe. London: Allen Lane. 208 p. ISBN 978-0-241-41971-7.  (готується до друку)

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[13]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден княгині Ольги III ступеня — за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу — Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енн Аппелбаум (14 травня, 2014). Націоналізм — саме те, що потрібно Україні. Процитовано 5 вересня 2016. 
  2. Не просто завдання: Український націоналізм мусить вирости із дитячих штанців, - блогер. 5 вересня 2016. 
  3. Through a (Communist) Looking Glass, Then and Now (англ.)
  4. Anne Applebaum — internationales literaturfestival berlin. Literaturfestival.com (de). Процитовано 2017-04-03.  (англ.)
  5. Anne E. Applebaum to Wed in June. The New York Times. December 8, 1991. Процитовано 2008-04-23.  (англ.)
  6. а б Anne Applebaum biography. The Washington Post Company. Процитовано January 28, 2012.  (англ.)
  7. Anne Applebaum. The Washington Post. Процитовано 2009-10-03.  (англ.)
  8. From concentration camps to cotton. Untold histories of Russia and California revealed at Iconoclast this week. The Idaho Mountain Express, 23 березня 2005 (англ.)
  9. Енн Епплбом: «Головне місце в моїй книзі про ГУЛАГ посідають не емоції та політика, а те, що пережили жертви». «Дзеркало тижня», № 13 (592) 8-14 квітня 2006
  10. The 2004 Pulitzer Prize Winners General Nonfiction. Архів оригіналу за October 2, 2009. Процитовано 2009-10-03.  (англ.)
  11. а б Britain's Duff-Cooper Prize: Past Winners. 2019 (англ.)
  12. Comment Is King by Virginia Heffernan, New York Times, 23 квітня 2009. (англ.)
  13. An appeal to the representatives of countries who are expected to travel to the World Cup football games in Russia Архівовано 22 червень 2018 у Wayback Machine. Open Democracy, 06.06.2018
  14. Указ Президента України № 865/2019

Посилання[ред. | ред. код]