Роберт Куснєж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роберт Куснєж
пол. Robert Kuśnierz
Народився 1977[1][2]
Країна Flag of Poland.svg Польща
Діяльність історик
Alma mater Університет Марії Кюрі-Склодовської
Знання мов польська[3]
Заклад Pomeranian University in Słupskd[4], Вища школа інформаційних технологій та менеджменту в Ряшеві[4] і Інститут національної пам'яті[4]

Роберт Куснєж (нар. 1977) — польський історик, радянолог. Співробітник Інституту історії та політичних наук Поморського університету в Слупську. Автор п'яти книг та кількох десятків наукових праць з історії СРСР, а також рецензій, науково-популярних статей та автор сценарію виставки: Великий голод в Україні 1932—1933 років, вперше представленого 5 березня 2007 року в Кракові, а в 2007—2008 рр. у десятках інших польських міст. Один з найактивніших сучасних дослідників Голодомору.

Біографія[ред. | ред. код]

Він отримав диплом з історії, а потім у 2004 році захистив дисертацію на ступінь доктора гуманітарних наук в університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. У 2015 році він габілітувався в Інституті історії Росії імені Тадеуша Мантойфеля Польської академії наук у Варшаві. Дворазовий стипендіат Фонду Ланкоронського, 2002 та 2005 рр., Стипендіат Фонду польської науки, 2005 та 2010 рр., Лауреат стипендії видатних молодих вчених «Залишайся з нами» щотижневика «Політика», 2007 р. У листопаді 2007 року Президент України Віктор Ющенко нагородив доктора Куснєжа орденом «За заслуги» третього ступеня — за «активну громадську діяльність, великий внесок у розкриття правди про Великий Голод 1932—1933 років в Україні». У 2009/2010 навчальному році — стипендіат Гарвардського університету, у 2013-14 рр. Стипендіат міністра науки і освіти в рамках програми «Мобільність плюс» (1-е видання), що фінансує дослідження Гарвардського університету.

Його наукові інтереси зосереджуються на історії СРСР та країн, що утворилися після його розпаду, з особливим акцентом на Україну. Він є працівником Інституту історії Поморського університету в Слупську.

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • Afera Rana. Zatrzymanie przez sowiecki kontrwywiad por. Stefana Kasperskiego w świetle jego sprawozdania z 12 sierpnia 1936 r. Kraków. с. 232. ISBN 978-83-7730-124-1.  (współautorstwo i współredakcja z Piotrem Kołakowskim).
  • W świecie stalinowskich zbrodni. Ukraina w latach czystek i terroru (1934—1938) w obserwacjach i analizach MSZ oraz wywiadu wojskowego Drugiej Rzeczypospolitej, Słupsk 2013, ss. 428 (nominowana w 2015 r. do Nagrody Naukowej im. Jerzego Giedroycia). ISBN 978-83-7467-214-6
  • Holodomor. The Great Famine in Ukraine 1932—1933, (praca zbiorowa), Warsaw — Kiev, ss. 648 (współautorstwo, współredakcja)
  • Pomór w «raju bolszewickim». Głód na Ukrainie w latach 1932—1933 w świetle polskich dokumentów dyplomatycznych i dokumentów wywiadu., Toruń 2008, ss. 205. — publikacja ujawniająca nieznane polskie dokumenty n.t. Wielkiego Głodu.
  • Ukraina w latach kolektywizacji i Wielkiego Głodu (1929—1933), Toruń 2005, ss. 336.

Дисертації та наукові статті[ред. | ред. код]

  • Невідомі факти з історії репресованих сімей Крушельницьких, Сказинських та Бачинських, «Український Історичний Журнал» 2015, nr 1, s. 57-68.
  • «Maksymalna eksploatacja robotnika». Ruch stachanowski w ocenach i opiniach polskich dyplomatów i urzędników konsularnych, «Dzieje Najnowsze», R. XLVI 2014, z. 1, s. 60-74.
  • Represje wobec konsulatów RP w ZSRR oraz polskie retorsje w 1938 roku, [w:] Stosunki polityczne, wojskowe i gospodarcze Rzeczypospolitej Polskiej i Związku Radzieckiego w latach II wojny światowej, red. J. Gmitruk, W. Włodarkiewicz, R. Roguski, Warszawa-Siedlce 2013, s. 17-36.
  • The Impact of Great Famine on Ukrainian Cities: Evidence from the Polish Archives, w: After the Holodomor. The Enduring Impact of the Great Famino on Ukraine, ed. A. Graziosi, L. Hajda, H. Hryn, Cambridge (Mass, USA) 2013, s. 15-30.
  • Represje wobec Polaków na Ukrainie podczas Wielkiej Czystki — wiedza i reakcja polskiej dyplomacji, w: Polska-Ukraina. Dziedzictwo i współczesność, Słupsk 2012.
  • Próby skompromitowania oraz werbunku przez sowieckie służby specjalne pracowników polskich placówek dyplomatycznych w ZSRS w latach 30. XX w, w: Służby specjalne w systemie bezpieczeństwa państwa. Przeszłość — Teraźniejszość — Przyszłość. Materiały i Studia, t. I, Szczecin 2012.
  • Pogłodowa wieś ukraińska w polskich raportach wywiadowczych i konsularnych (1934—1937) w: Studia nad wywiadem i kontrwywiadem Polski w XX, Szczecin 2012.
  • Próby interwencji dyplomacji polskiej w obronie prześladowanej Polonii na Ukrainie Sowieckiej w latach trzydziestych XX wieku, «Studia Polonijne» [Lublin] 2011, t. 32, s. 143—168.
  • Afera Rana — wpadka polskiego wywiadu w ZSRS w 1936 r. w: Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej", 2011, t. XLVI, s. 159—179.
  • Funkcjonowanie polskich placówek dyplomatycznych w ZSRS w warunkach Wielkiego Terroru (1937—1938) w: Polska dyplomacja na Wschodzie w XX-początkach XXI wieku, red. H. Stroński, G. Seroczyński, Olsztyn-Charków 2010, s. 374—403.
  • Sowieckie ustawodawstwo wobec kułaków, w: Społeczeństwo a władza. Ustrój, prawo, idee, red. J. Przygodzki, M.J. Ptak, Wrocław 2010.
  • Unknown Polish Photographs of the Holodomor, «Holodomor Studies» 2010, no 2, pp. 249—255.
  • The Question of the Great Famine in Ukraine of 1932—1933 in the Polish diplomatic and intelligence reports, «Canadian American Slavic Studies Journal», Fall 2008.
  • Pogrom kielecki na łamach polskiej prasy.w: Wokół pogromu kieleckiego, red. L. Bukowski, J. Żaryn, J. Jankowski, Kielce 2008.
  • Obchody rocznic Wielkiego Głodu w niepodległej Ukrainie, w: Historia-mentalność-tożsamość. Miejsce i rola historii oraz historyków w życiu narodu polskiego i ukraińskiego w XIX i XX w. red. J. Pisulińska, P. Sierżęga, L. Zaszkilniak, Rzeszów 2008, s. 690—703.
  • Komunistyczna zbrodnia Wielkiego Głodu w życiu społeczno-politycznym Ukrainy, w: Dziedzictwo komunizmu w Europie Środkowo-Wschodniej, red. J. Sadowska, Białystok 2008, s. 65-80.
  • «Kolektywna konsumpcja» w okresie pierwszej radzieckiej pięciolatki — propaganda a rzeczywistość (mało znany absurd bolszewicki), «Dzieje Najnowsze» Warszawa 2008 nr 2, s. 37-48.
  • Kwestia Wielkiego Głodu w prezydenturze Wiktora Juszczenki, «Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej» 2007 Lublin, s. 74-79.
  • Głód na Ukrainie w latach 1932—1933 w świetle zbiorów Archiwum Akt Nowych oraz Centralnego, Archiwum Wojskowego w Warszawie, «Dzieje Najnowsze» Warszawa 2007, nr 2, s. 129—159.
  • Львівська українська преса про голодомор в УСРР, «Український Історичний Журнал» 2006, nr 3, s. 199—209;
  • «Likwidacja kułaków jako klasy» na Ukrainie, «Rocznik Chełmski» 2004-2006, t. 10, s. 205—222.
  • Próba kościelnej niezależności. Ukraińska Autokefaliczna Cerkiew Prawosławna (1919—1936, «Więź» Warszawa 2006, nr 6, s. 107—113.
  • Głód na Ukrainie w roku 1933 na łamach prasy, «Res Historica» Lublin 2005, t. 21, s. 79-90.
  • Участь української громадськості Польщі в допомогових та протестаційних акціях проти голодомору в Україні, «Український Історичний Журнал» Kijów 2005, nr 2, s. 131—141.
  • Propaganda radziecka w okresie Wielkiego Głodu na Ukrainie (1932—1933), «Dzieje Najnowsze» Warszawa 2004, nr 4, s. 29-46.
  • Walka z religią na Ukrainie w latach trzydziestych, «Więź» Warszawa 2004, nr 6, s. 115—125.

Публіцистичні та науково-популярні статті[ред. | ред. код]

  • Kanibalizm podczas Wielkiego Głodu na Ukrainie (1932—1933), «Palestra Świętokrzyska» 2009, nr 9-10, s. 28-31.
  • Hołodomor — Tragedia wsi ukraińskiej w latach 1932—1933, «Palestra Świętokrzyska» [Kielce] 2009, nr 7-8, s. 45-47.
  • Великий голод і польсько-українські відносини, «Наше Слово» [Warszawa], 23 XI 2008.
  • Głód potępienia, «Wprost» 2007, nr 10, s. 68-71.
  • Wielki Głód, «Polityka» 2007, nr 48, s. 100—103.
  • Wiosna nie pachniała kwiatami…, «Gazeta Wyborcza» Kielce z 8-9 IX 2007.
  • Nie tylko Pawlik Morozow, «Mówią Wieki» 2005, nr 9, s. 26-30.
  • Wielki Głód na Ukrainie w latach 1932—1933, «Mówią Wieki» [Warszawa] 2001, nr 1 s. 6-14

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]