Вікіпедія:Посилання на джерела/Оновлення2019

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-v2.svg

Довідка

Політики

Реєстрація та облаштування

Пошук інформації

Авторське право

Редагування

ред.

Визначення[ред. код]

Джерело — носій інформації (книга, стаття, сайт), що містить важливу інформацію з теми статті.

Посилання на джерела необхідні для:

  • подальшого ознайомлення з темою;
  • перевірки неоднозначних тез (зокрема якщо є підозра у вандалізмі);
  • мінімізації суперечок між авторами;
  • підвищення загального рівня довіри до Вікіпедії;
  • уникнення звинувачень у плагіаті та крадіжках інтелектуальної власності.

Використання[ред. код]

Користувач, що пише статтю, зобов'язаний вказувати джерела інформації. Посилання на джерела розміщують у таких розділах статті:

  1. Пояснювальні примітки (альтернативні назви розділу: "Примітки", "Коментарі", "Зауваги", "Зауваження", або "Виноски")
  2. Посилання на джерела (альтернативна назва розділу: "Джерела")
  3. Загальні джерела (альтернативні назви розділу: "Бібліографічний перелік", "Використана література")
  • У розділі "Пояснювальні примітки" надаються пояснювальні примітки, що наводять інформацію, яка занадто детальна або недоречна в тексті статті; УВАГА: оформлюйте пояснювальні примітки як зноски усередині тексту статті проставивши у тексті зноски за допомогою:
  • {{efn}} у самому тексті та {{notelist}} у кінці статті (якщо вам потрібна лише одна зноска і не потрібно декілька разів згадувати у тексті одну й ту ж зноску)
  • {{refn|group=прим.|name=довільна_назва_примітки|Блаблабла текст примітки}}, та потім просто розміщуєте {{refn|group=прим.|name=довільна_назва_примітки}}, у всіх наступних місцях де потрібна ця зноска та {{примітки||group=прим.}} у кінці статті
  • У розділі «Посилання на джерела» надаються посилання на джерела, що дають можливість перевірити конкретну інформацію в статті; УВАГА: оформлюйте посилання на джерела як зноски усередині тексту статті проставивши у тексті зноски за допомогою <ref> </ref> у самому тексті та {{reflist}} у кінці статті
  • У розділі «Загальні джерела» надаються посилання на загальні джерела, які не стосуються якоїсь певної частини тексту або можуть бути поясненням до коротких виносок.; УВАГА: використання загальних джерел у переважній більшості випадках є небажаним, тому що тоді читач не може легко знайти яку саму інформацію підтверджує те чи інше джерело; Наявність у статті розділу "Загальні джерела" вказує на слабкий рівень статті і те що згодом такі загальні джерела будуть перероблені пізнішими редакторами як джерела-зноски у тексті статті. Прохання по-можливості уникати створення розділу "Загальні джерела" та відразу оформлювати посилання на джерела як джерела-зноски усередині тексту статті проставивши у тексті зноски за допомогою <ref> </ref> у самому тексті та {{reflist}} у кінці статті

Якщо є розбіжність з приводу фактів[ред. код]

Сумнівну інформацію, що в разі підтвердження залишиться у статті, слід перенести на сторінку обговорення статті — це дозволить іншим дописувачам знайти публікації, які її підтверджують, після чого інформацію разом із посиланнями на джерела слід перенести назад у статтю.

Оформлення[ред. код]

Загальні положення[ред. код]

В Українській Вікіпедії дозволяється два методи бібліографічного опису українською: ДСТУ та АПА. Для спрощення процесу створення бібліографічного опису ДСТУ користуйтеся шаблоном {{Книга}}. Для спрощення процесу створення бібліографічного опису АПА користуйтеся шаблоном {{cite book}}.

Якщо джерело не україномовне, мова джерела завжди вказується після опису. Це оформлюється за допомогою роміщення шаблону {{ref-lang}} в кінці джерела або через заповнення відповідного параметру мова/language шаблону опису джерела (див. Вікіпедія:Шаблони посилань на джерела). УВАГА: для україномовних джерел не потрібно додавати шаблон вказівки, що мова джерела українська {{ref-uk}}, оскільки джерела Вікіпедії за замовчуванням є україномовними і лише для іншомовних джерел слід вказувати мову (випадки коли слід використовувати {{ref-uk}} є дуже рідкісними, зокрема лише в окремих унікальних випадках коли заголовок джерела написаний іноземною мовою, хоча саме джерело україномовне; детальніше про випадки коли дозволено використання {{ref-uk}} дивіться документацію самого шаблону {{ref-uk}}).[1]

Використовуючи бібліографічний опис АПА[ред. код]

Бібліографічні описи українською мовою за стандартами АПА оформлюються згідно найновішої версії книги стилю АПА розробленого Американською психологічною асоціацією. Для спрощення створення бібліографічного посилання користуйтеся шаблоном {{cite book}}.

Приклади[ред. код]

Книга (1 автор):

Використовуючи бібліографічний опис ДСТУ[ред. код]

Бібліографічні описи українською мовою за стандартами ДСТУ оформлюються згідно найновішої версії нормативних документів зі стандартизації в галузі бібліотечної справи, розроблених Книжковою палатою України та затверджених відповідним наказом Кабінету Міністрів України. Станом на 2019 рік найновішою версією відповідних стандартів є ДСТУ 8302:2015 та ДСТУ 3582-2013:[2][3]

Бібліографічний опис джерел вказується в:

  • Алфавітному порядку (від А до Я) за іменами авторів;
  • За роками для того ж автора;
  • Алфавітному порядку (від А до Я) за мовою — від англійської до японської.
Стиль

УВАГА, згідно оновленого у 2015 році ДСТУ 8302:2015, у заголовку бібліографічного запису подають відомості про одного, двох чи трьох авторів, при цьому імена цих авторів у бібліографічному описі у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою) не повторюють!. Крім того, замість знака «крапка й тире» («. —»), який розділяє зони бібліографічного опису, в бібліографічному посиланні рекомендовано застосовувати знак «крапка» (при цьому в межах одного документа застосування в бібліографічних посиланнях розділових знаків уніфіковують).

Опис книги (монографії):

  • Прізвище І. П. Назва книги. Місце: Видавництво, Рік. 100 с. ISBN.

Опис книги (колективної праці за редакцією):

  • Прізвище І. П. редактора. Назва книги. Місце: Видавництво, Рік. 100 с. ISBN.

Опис багатотомника (словника, збірника):

  • Прізвище І. П. редактора. Назва книги: в 10 т. Місце: Видавництво, Рік—Рік. Т. 1—10. ISBN.

Посилання на частину книги (сторінку, розділ монографії, розділ колективної праці, том багатотомника):

  • Прізвище І. П. Назва книги. Місце: Видавництво, Рік. С. 50. ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги. Місце: Видавництво, Рік. С. 10—50. ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги. Місце: Видавництво, Рік. С. 10—50. ISBN.
  • Прізвище І. П. Назва розділу // Назва книги: в 10 т. Місце: Видавництво, Рік—Рік. Т. 3. С. 10—50. ISBN.

Опис статті (журналу, збірника, газети):

  • Прізвище І. П. Назва статті // Назва видання (журналу, газети): журнал (газета), Рік. Т. 1, № 1. С. 1—10. ISBN.
Зауваження
  • Усі елементи бібліографічного опису пишуться з малої літери крім перших слів кожної області та заголовків у всіх описах.
  • У квадратних дужках пишуть усе, що запозичено з інших джерел або за даними аналізу матеріалу.
  • При описі двох і трьох авторів прізвище першого автора пишуть перед заголовком та після скісної риски зазначають усіх авторів.
  • За наявності більше трьох авторів у області відповідальності (за скісною рискою) зазначають лише першого автора (за бажанням можна писати всіх авторів) та ін.: [та ін.].
  • Знаки ; та : розділяють пробілами з обох боків.
  • Для зазначення місця видання, таких як міста Київ, Ленінград, Львів, Москва, Одеса, Тернопіль, Санкт-Петербург, Харків використовують шаблони {{К.}}, {{Л.}}, {{Льв.}}, {{М.}}, {{О.}}, {{Т.}}, {{СПб.}}, {{Х.}} відповідно.
  • У нумерації сторінок пробіли відсутні.

Приклади[ред. код]

Для спрощення створення бібліографічного посилання користуйтеся шаблоном {{книга}}.

Книга зі вказуванням лише кількох параметрів (1 автор):

  1. Прізвище й ініціали автора (ставиться пробіл після прізвища та між ініціалами):
    Шевченко Т. Г.
  2. Після пробілу: назва твору (без лапок):
    Шевченко Т. Г. Кобзар.
  3. Після крапки, пробілу, тире і пробілу: місце видання:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. К.
  4. Після пробілу, двокрапки і пробілу: назва видавництва:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. К.: Наукова думка
  5. Після коми і пробілу: рік видання:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. К.: Наукова думка, 2012
  6. Після крапки, пробілу, тире і пробілу: кількість сторінок (у кінці ставиться «с.»):
    Шевченко Т. Г. Кобзар. К.: Наукова думка, 2012. 450 с.
  7. Після пробілу, тире і пробілу: міжнародний стандартний номер книги (ISBN) (додавання ISBN автоматично створює посилання на сторінку Вікіпедія:Джерела книг):
    Шевченко Т. Г. Кобзар. К.: Наукова думка, 2012. 450 с. ISBN 978-123-45-678-9
  8. У кінці бібліографічного посилання ставиться крапка:
    Шевченко Т. Г. Кобзар. К.: Наукова думка, 2012. 450 с. ISBN 978-123-45-678-9.

Книга зі вказуванням всіх параметрів (1 автор):

Колективна монографія (декілька авторів):

  • Теория функциональной грамматики / отв ред. А. В. Бондарко. — СПб. : Наука, 1996. — 230 с. (рос.)
  • Дискурс іноземномовної комунікації / за заг. ред. К. Я. Кусько. — Л. : Видавництво ЛНУ, 2002. — 495 с.

Статті (в журналах, збірниках, газетах):

  • Чередниченко О. І. Зарубіжне мовознавство на зламі століть // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. — К. : ВЦ «Київський університет», 2000. — Вип. 30. — С. 4—9.
  • Процюк Р. Г. Особливості перебігу туберкульозу легень // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — C. 9—13.
  • Проблеми організаційного забезпечення лікування / І. М. Горбатюк та ін. // Український пульмонологічний журнал. — 2007. — № 4. — С. 21—23.
  • Zwanenburg W. La coordination en français moderne // Lingua. — 1971. — Vol. 27. — P. 20—31. (фр.)
  • Gazdar G. A cross-categorial semantics for coordination // Linguistics and philosophy : journal. — 1980. — Vol. 3, № 3. — P. 407—409. (англ.)
  • Günther U. Elliptische Koordination. Strukturen und Prozesse lokaler Textkohärenz // Linguistische Berichte. — 1993. — Bd. 146. — S. 312—342. (нім.)

Словники:

  • Новий тлумачний словник української мови : у 4-х т. / укл. В. Яременко, О. Сліпунко. — К. : АКОНІТ, 1998.
  • Українсько-німецький тематичний словник / укл. Н. Яцко та ін. — К. : Карпенко, 2007. — 219 с.

Ресурси інтернету:

  1. Якщо джерело з бібліографічного опису доступне в інтернеті, а сайт, на якому воно розташоване, не порушує авторські права, його слід подавати у розділі «Джерела та література» за формою:
    • Опис книги:
    Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва книги]. — Місце : Видавництво, Рік. — 100 с. — ISBN.
    • Опис статті (журналу, збірника, газети):
    Прізвище І. П. [http://www.example.com Назва статті] // Назва видання (журналу, газети) : журнал (газета). — Рік. — Т. 1, № 1. — С. 1—10. — ISSN.
    Наприклад:
    Степанков В. С. Виговський Іван Остапович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 502—503. — ISBN 966-00-0734-5.
  2. Інші сайти (персональні, організаційні, тематичні), що не є бібліографічними джерелами, розміщуються у розділі «Посилання».
  3. Сайти оформлюються подібно до книг, але із вказанням дати перегляду. Наприклад:
    — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  4. Якщо сайт має версії декількома мовами, це потрібно вказати:
    [URL Назва посилання] (англ.) (нім.) (укр.) — Переглянуто: 5 серпня 2003.
  5. Сайти можуть стати неактивними. Не вилучайте такі посилання, бо вони вказують, які джерела були використані. Додайте дату, коли було помічено неактивність сайту (див. Шаблон:Недоступне посилання). Якщо відома копія сторінки в Internet Archive чи Archive.is, додайте посилання на неї.
  6. Для пошуку веб-адреси використовуйте звичайні інтернет-каталоги чи пошуковики (див. Вікіпедія:Зовнішні посилання). Для оформлення зовнішнього посилання на сайт використовуйте шаблон {{cite web}} або зовнішнє посилання з інформативним текстом [http://www.example.org Видимий текст]. Для спрощення отримання тексту посилань у потрібному форматі можна використовувати розширення для браузерів, які створюють відформатований текст посилання у буфері обміну:
    • Firefox — розширення Copy Link Text (CoLT)
      Розширення CoLT має готовий макрос для формування простого зовнішнього послання у форматі
      [http://www.example.org Видимий текст].
      Можна також додати власний макрос, що створює у буфері обміну текст для включення шаблону {{cite web 2}}:
      {{cite web 2|title=%?[S|T] |author= |date= |url=%U |website= |accessdate=%D}}
      Аргументові title цей макрос дасть значення виділеного на сторінці тексту або, при відсутності виділення, заголовка сторінки. Аргументові accessdate буде створено значення дати у залежному від налаштувань системи форматі, можливо, його необхідно буде відредагувати. Інші аргументи треба буде заповнити вручну.
    • Chrome — розширення Create Link

Переклади з інших Вікіпедій[ред. код]

  • Статті україномовного розділу Вікіпедії, перекладені з інших мовних розділів Вікіпедії, повинні мати на початку сторінки обговорення шаблон «Перекладена стаття». Він проставляється так:
{{ Перекладена стаття | код мови оригіналу | назва оригінальної статті | коментар | версія = id }}
  • Шаблони, запозичені з інших мовних розділів Вікіпедії, повинні мати на початку сторінки обговорення шаблон «Запозичений код». Він проставляється так:
{{ Запозичений код | код мови оригіналу | назва оригінального шаблону | коментар | версія = id }}

Шаблони посилань на джерела[ред. код]

Друковані джерела[ред. код]

Рішення органів влади[ред. код]

Веб[ред. код]

Шаблони-ідентифікатори[ред. код]

Див. також[ред. код]

Примітки[ред. код]

Джерела[ред. код]

Державні стандарти[ред. код]

Приклади оформлення бібліографічного посилання[ред. код]