Вільям Генрі Гаррісон

Вільям Генрі Гаррісон
англ. William Henry Harrison
9-й Президент США
4 березня 1841 — 4 квітня 1841
Попередник	Мартін ван Бюрен
Наступник	Джон Тайлер
Сенатор США від Огайо
4 березня 1825 — 20 травня 1828
Попередник	Ітан Аллен Браун
Наступник	Джейкоб Бернет
1-й губернатор території Індіани
13 травня 1800 — 28 грудня 1812
Попередник	не було
Наступник	Джон Гібсон
Народився	9 лютого 1773(1773-02-09) плантація Берклі, округ Чарльз-Сіті, колонія Вірджинія
Помер	4 квітня 1841(1841-04-04) (68 років) Вашингтон
Похований	William Henry Harrison Tomb State Memoriald :
Відомий як	політик, офіцер, державний діяч
Країна	США
Національність	Англієць
Освіта	Гемпден-Сідней-колледжd і Пенсильванський університет
Політична партія	партія Вігів
Батько	Бенджамін Гаррісон V
Мати	Elizabeth Bassettd
У шлюбі з	Анна Сіммс Гаррісон
Діти	John Scott Harrisond, Carter Bassett Harrisond, Elizabeth Bassett Harrisond, John Cleves Symmes Harrisond, Lucy Singleton Harrisond, William Henry Harrisond, Benjamin Harrisond, Mary Symmes Harrisond, Anna Tuthill Harrisond і James Findlay Harrisond
Професія	військовик, політик
Релігія	Англіканська церква (1773-1775) Єпископальна церква США (1775-1841)
Нагороди	Золота медаль Конгресу Медаль Гувера (1945)
Підпис
Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Ві́льям Ге́нрі Га́ррісон (англ. William Henry Harrison; 9 лютого 1773 — 4 квітня 1841) — американський воєначальник, політик і дев'ятий президент Сполучених Штатів (4 березня — 4 квітня 1841 року). Гаррісон перебував на посаді менше ніж будь-який із президентів США: він помер рівно через місяць після прийняття присяги.

Молодість та військова кар'єра

Статуя Гаррісона в Цинциннаті, штат Огайо

Гаррісон був останнім президентом, народженим до Війни за незалежність, що був у британському підданстві. Батько Гаррісона був віргінським плантатором, який активно брав участь у американській політиці, зокрема, підписав Декларацію незалежності в 1776 році, а в 1781—1784 роках був губернатором свого штату.

Сам Вільям Генрі з 1791 року служив у армії, воював на кордоні з індіанцями і був ад'ютантом у генерала Вейна. Брав участь у війні за Огайо в 1795 році.

У 1798 році пішов у відставку і нарешті зайнявся політикою. Був першим губернатором Індіани (тоді не штату, а території, 1800—1813). На цій посаді займався розширенням поселень англо-американців і скуповуванням земель у індіанців, що викликало протест останніх і антиамериканський військовий виступ на чолі з вождем Текумсе.

Гаррісон прославився як національний герой в 1811 році, розгромивши індіанців у битві біля Типпекано, за яку був сам прозваний «Типпекано» чи «Старий Типпекано» (англ. Old Tippecanoe). У 1812 році він командував армією з усіх сил держави проти конфедерації Текумсе і розбив її, підтримувану британцями під час англо-американської війни 1812—1814 на річці, званій Темзою (Thames), біля Канади; Текумсе загинув у цьому бою. Така перемога, здобута не просто над індіанцями, але над споконвічним ворогом — британцями, ще вище підняла престиж індіанського губернатора.

Вільям Генрі Гаррісон, портрет Рембранда Піла

Політична діяльність після війни

Гаррісон потім був членом палати представників (1816—1819) і сенатором (1824—1828) від Огайо. У 1836 був кандидатом у президенти від партії вігів, але програв Мартіну ван Бюрену. Однак наступного разу, в 1840 році, знову став кандидатом від опозиції й здобув повну перемогу, в зв'язку з тим, що США перебували у сильній економічній кризі. З ним був обраний віцепрезидентом Джон Тайлер; їх передвиборне гасло було: «Типпекано і Тайлер теж» (англ. Tippecanoe and Tyler too)

Президентство

Гаррісон обійняв посаду в 1841 році, у 68-річному віці й був найстаршою людиною, обраною президентом, до обрання Роналда Рейгана в 1980 році. У день присяги 4 березня погода була холодна і вітряна, але президент мав показати, що він такий же непохитний герой, як і тридцять років тому при Типпекано; він проголосив двогодинну інавгураційну промову, найдовшу в американській історії, стоячи під вітром без капелюха й пальта. Раніше вважали, що він застудився під час промови. Але він захворів 26 березня, через три тижні після промови. Застуда перейшла у запалення легень і плеврит. Для лікування його лікарі вживали опіум, касторову олію, зміїну отруту та прикладали навіть справжніх змій, але це лікування лише погіршило стан президента, який впав у маячний стан і помер о 12 годині 30 хвилин 4 квітня 1841 року від правобічного запалення легень, ускладненого жовтяницею і зараженням крові. Останні його слова у маренні були: «Сер, хочу, щоб Ви зрозуміли істинні принципи правління. Я дуже хочу, щоб вони здійснювалися, і не прошу нічого іншого».

Гаррісон пробув главою американської держави менше інших президентів: 32 дні, 12 години та 30 хвилин. Він став першим президентом, що помер на посаді.

Цікавинки

На Інавгурацію президента його дружина, Анна Гаррісон, через хворобу поїхати не змогла. Тому роль першою леді виконувала Джейн Гаррісон, невістка президента.

Онук Гаррісона, Бенджамін також був президентом США (1889—1893 роки). У день присяги, побачивши, що йде злива, вирішив не повторювати помилки діда, і під час проголошення інавгураційної промови його попередник (а потім і наступник) Гровер Клівленд тримав над ним розкриту парасольку. Виступ, як і в Вільяма Генрі, був дуже довгим, але до смерті президента він не призвів.

Посилання

• William Henry Harrison's Personal Correspondence While in Office. Shapell Manuscript Foundation (англ.)
• Essays on Harrison, each member of his cabinet and First Lady (англ.)
• William Henry Harrison Biography and Fact File (англ.)