Вільям Генрі Гаррісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Генрі Гаррісон
англ. William Henry Harrison
Вільям Генрі Гаррісон
9-й Президент США
4 березня 1841 — 4 квітня 1841
Попередник Мартін ван Бюрен
Наступник Джон Тайлер
Сенатор США від Огайо
4 березня 1825 — 20 травня 1828
Попередник Ітан Аллен Браун
Наступник Джейкоб Бернет
1-й губернатор території Індіани
13 травня 1800 — 28 грудня 1812
Попередник не було
Наступник Джон Гібсон
Народився 9 лютого 1773(1773-02-09)
плантація Берклі, округ Чарльз-Сіті, колонія Вірджинія
Помер 4 квітня 1841(1841-04-04) (68 років)
Вашингтон
Похований
Відомий як політик, офіцер, державний діяч
Країна США
Національність Англієць
Освіта Гемпден-Сідней-колледжd і Пенсильванський університет
Політична партія партія Вігів
Батько Бенджамін Гаррісон V
Мати Elizabeth Bassettd[1]
У шлюбі з Анна Сіммс Гаррісон
Діти John Scott Harrisond, Carter Bassett Harrisond[1], Elizabeth Bassett Harrisond[1], John Cleves Symmes Harrisond[1], Lucy Singleton Harrisond[1], William Henry Harrisond[1], Benjamin Harrisond[1], Mary Symmes Harrisond[1], Anna Tuthill Harrisond[1] і James Findlay Harrisond[1]
Професія військовик, політик
Релігія Англіканська церква (1773-1775)
Єпископальна церква США (1775-1841)
Нагороди
Підпис William Henry Harrison Signature.png

Ві́льям Ге́нрі Га́ррісон (англ. William Henry Harrison; 9 лютого 1773 — 4 квітня 1841) — американський воєначальник, політик і дев'ятий президент Сполучених Штатів (4 березня — 4 квітня 1841 року). Гаррісон перебував на посаді менше ніж будь-який із президентів США: він помер рівно через місяць після прийняття присяги.

Молодість та військова кар'єра[ред. | ред. код]

Статуя Гаррісона в Цинциннаті, штат Огайо

Гаррісон був останнім президентом, народженим до Війни за незалежність, що був у британському підданстві. Батько Гаррісона був віргінським плантатором, який активно брав участь у американській політиці, зокрема, підписав Декларацію незалежності в 1776 році, а в 17811784 роках був губернатором свого штату.

Сам Вільям Генрі з 1791 року служив у армії, воював на кордоні з індіанцями і був ад'ютантом у генерала Вейна. Брав участь у війні за Огайо в 1795 році.

У 1798 році пішов у відставку і нарешті зайнявся політикою. Був першим губернатором Індіани (тоді не штату, а території, 18001813). На цій посаді займався розширенням поселень англо-американців і скуповуванням земель у індіанців, що викликало протест останніх і антиамериканський військовий виступ на чолі з вождем Текумсе.

Гаррісон прославився як національний герой в 1811 році, розгромивши індіанців у битві біля Типпекано, за яку був сам прозваний «Типпекано» чи «Старий Типпекано» (англ. Old Tippecanoe). У 1812 році він командував армією з усіх сил держави проти конфедерації Текумсе і розбив її, підтримувану британцями під час англо-американської війни 1812—1814 на річці, званій Темзою (Thames), біля Канади; Текумсе загинув у цьому бою. Така перемога, здобута не просто над індіанцями, але над споконвічним ворогом — британцями, ще вище підняла престиж індіанського губернатора.

Вільям Генрі Гаррісон, портрет Рембранда Піла

Політична діяльність після війни[ред. | ред. код]

Гаррісон потім був членом палати представників (18161819) і сенатором (18241828) від Огайо. У 1836 був кандидатом у президенти від партії вігів, але програв Мартіну ван Бюрену. Однак наступного разу, в 1840 році, знову став кандидатом від опозиції й здобув повну перемогу, в зв'язку з тим, що США перебували у сильній економічній кризі. З ним був обраний віцепрезидентом Джон Тайлер; їх передвиборне гасло було: «Типпекано і Тайлер теж» (англ. Tippecanoe and Tyler too)

Президентство[ред. | ред. код]

Гаррісон обійняв посаду в 1841 році, у 68-річному віці й був найстаршою людиною, обраною президентом, до обрання Роналда Рейгана в 1980 році. У день присяги 4 березня погода була холодна і вітряна, але президент мав показати, що він такий же непохитний герой, як і тридцять років тому при Типпекано; він проголосив двогодинну інавгураційну промову, найдовшу в американській історії, стоячи під вітром без капелюха й пальта. Раніше вважали, що він застудився під час промови. Але він захворів 26 березня, через три тижні після промови. Застуда перейшла у запалення легень і плеврит. Для лікування його лікарі вживали опіум, касторову олію, зміїну отруту та прикладали навіть справжніх змій, але це лікування лише погіршило стан президента, який впав у маячний стан і помер о 12 годині 30 хвилин 4 квітня 1841 року від правобічного запалення легень, ускладненого жовтяницею і зараженням крові. Останні його слова у маренні були: «Сер, хочу, щоб Ви зрозуміли істинні принципи правління. Я дуже хочу, щоб вони здійснювалися, і не прошу нічого іншого».

Гаррісон пробув главою американської держави менше інших президентів: 32 дні, 12 години та 30 хвилин. Він став першим президентом, що помер на посаді.

Цікавинки[ред. | ред. код]

На Інавгурацію президента його дружина, Анна Гаррісон, через хворобу поїхати не змогла. Тому роль першою леді виконувала Джейн Гаррісон, невістка президента.

Онук Гаррісона, Бенджамін також був президентом США (18891893 роки). У день присяги, побачивши, що йде злива, вирішив не повторювати помилки діда, і під час проголошення інавгураційної промови його попередник (а потім і наступник) Гровер Клівленд тримав над ним розкриту парасольку. Виступ, як і в Вільяма Генрі, був дуже довгим, але до смерті президента він не призвів.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Мартін ван Бюрен
18371841
Seal Of The President Of The Unites States Of America.svg
9-й Президент США

4 березня 18414 квітня 1841
Наступник:
Джон Тайлер
18411845