Вільям Генрі Гаррісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Гаррісон.
Вільям Генрі Гаррісон
Вільям Генрі Гаррісон
Час на посаді:
4 березня 1841 — 4 квітня 1841
Попередник Мартін Ван Бюрен
Наступник Джон Тайлер
Сенатор США від Огайо
Час на посаді:
4 березня 1825 — 20 травня 1828
Попередник Етан Аллен Браун
Наступник Джейкоб Бернет
1-й губернатор території Індіани
Час на посаді:
13 травня 1800 — 28 грудня 1812
Попередник не було
Наступник Джон Гібсон
Народився 9 лютого 1773(1773-02-09)
колонія Вірджинія
Помер 4 квітня 1841(1841-04-04) (68 років)
Вашингтон (округ Колумбія)
Національність Англієць
Політична партія партія вігів США
Дружина Анна Сіммс Гаррісон
Професія військовик, політик
Релігія Англіканська Церква (1773-1775)
Єпископальна Церква США (1775-1841)
Підпис William Henry Harrison Signature.png

Ві́льям Ге́нрі Га́ррісон (англ. William Henry Harrison; *9 лютого 1773 — †4 квітня 1841) — американський воєначальник, політик і дев'ятий президент Сполучених Штатів (4 березня—4 квітня 1841). Гаррісон перебував на посаді менше ніж будь-який із президентів США: він помер рівно через місяць після прийняття присяги.

Молодість та військова кар'єра[ред. • ред. код]

Статуя Гаррісона в Цинциннаті, штат Огайо

Гаррісон був останнім президентом, народженим до Війни за незалежність, що був у великобританському підданстві. Батько Гаррісона був вірґінським плантатором, який активно брав участь у американській політиці, зокрема, підписав Декларацію незалежності в 1776 році, а 1781—1784 був губернатором свого штату.

Сам Вільям Генрі з 1791 служив у армії, воював на кордоні з індіанцями і був ад'ютантом у генерала Вейна. Брав участь у війні за Огайо в 1795.

У 1798 пішов у відставку і нарешті зайнявся політикою. Був першим губернатором Індіани (тоді не штату, а території, 1800—1813). На цій посаді займався розширенням поселень англо-американців і скуповуванням земель у індіанців, що викликало протест останніх і антиамериканський військовий виступ під главі з вождем Текумсе.

Гаррісон прославився як національний герой в 1811, розгромивши індіанців у битві біля Типпекано, за яку був сам прозваний «Типпекано» чи «Старий Типпекано» (англ. Old Tippecanoe). У 1812 він командував армією з усіх сил держави проти конфедерації Текумсе і розбив її, підтримувану британцями під час англо-американської війни 1812—1814 на річці, званій Темзою (Thames), біля Канади; Текумсе загинув у цьому бою. Така перемога, здобута не просто над індіанцями, але над споконвічним ворогом — британцями, ще вище підняла престиж індіанського губернатора.

Вільям Генрі Гаррісон, портрет Рембранда Піла

Політична діяльність після війни[ред. • ред. код]

Гаррісон потім був членом палати представників (1816—1819) і сенатором (1824—1828) від Огайо. У 1836 був кандидатом у президенти від партії вігів, але програв Мартіну Ван Бюрену. Однак наступного разу, у 1840, знову став кандидатом від опозиції й здобув повну перемогу, взв'язку з тим, що США перебували у сильній економічній кризі. З ним був обраний віце-президентом Джон Тайлер; їх передвиборне гасло було: «Типпекано і Тайлер теж» (англ. Tippecanoe and Tyler too)

Президентство[ред. • ред. код]

Гаррісон обійняв посаду в 1841 року, у віці 68 років і був найстаршою людиною, обраною президентом, до обрання Роналда Рейгана в 1980 році. У день присяги 4 березня погода була холодна і вітряна, але президент мав показати, що він такий же непохитний герой, як і тридцять років тому при Типпекано; він проголосив двогодинну інавгураційну промову, найдовшу у американській історії, стоячи під вітром без капелюха й пальта. Раніше вважалось, що він застудився під час промови. Але він захворів 26 березня, через три тижні після промови. Застуда перейшла у запалення легень і плеврит. Для лікування його лікарі вживали опіум, касторову олію, зміїну отруту та прикладали навіть справжніх змій, але це лікування лише погіршило стан президента, який впав у маячний стан і помер о 12 годині 30 хв. 4 квітня 1841 року від правобічного запалення легень, ускладненого жовтухою і зараженням крові. Останні його слова у маренні, були: «Сер, хочу, щоб Ви зрозуміли істинні принципи правління. Я дуже хочу, щоб вони здійснювалися, і не прошу нічого іншого».

Гаррісон пробув главою американського держави менше інших президентів: 32 дні, 12 години та 30 хвилин. Він став першим президентом, що помер на посаді.

Онук Гаррісона, Бенджамін також був президентом США (1889—1893). У день присяги, побачивши, що йде злива, вирішив не повторювати помилки діда, і під час проголошення інавгураційної промови його попередник (а потім і наступник) Гровер Клівленд тримав над ним розкриту парасольку. Виступ, як і в Вільяма Генрі, був дуже довгим, але до смерті президента він не призвів.

Посилання[ред. • ред. код]

Попередник:
Мартін Ван Бюрен
1837 — 1841		 Seal Of The President Of The United States Of America.svg
9-й Президент США
4 березня 1841 — 4 квітня 1841		 Наступник:
Джон Тайлер
1841 — 1845
Легенда: а) Жирний текст. Обраний на 2 терміни. б) Курсив. Достроково припинив повноваження.в) Обраний на 4 терміни.
XVIII століття
1 Джордж Вашингтон(30.4.1789—4.3.1797) • 2 Джон Адамс(4.3.1797—4.3.1801)
Seal Of The President Of The United States Of America.svg
XIX століття
3 Томас Джефферсон(4.3.1801—4.3.1809) • 4 Джеймс Медісон(4.3.1809—4.3.1817) • 5 Джеймс Монро(4.3.1817—4.3.1825) • 6 Джон Квінсі Адамс(4.3.1825—4.3.1829) • 7 Ендрю Джексон(4.3.1829—4.3.1837) • 8 Мартін Ван Бюрен(4.3.1837—4.3.1841) • 9 Вільям Генрі Гаррісон(4.3.1841—†4.4.1841) • 10 Джон Тайлер(4.4.1841—4.3.1845) • 11 Джеймс Нокс Полк(4.3.1845—4.3.1849) • 12 Закарі Тейлор(4.3.1849—†9.6.1850) • 13 Міллард Філлмор(9.6.1850—4.3.1853) • 14 Франклін Пірс(4.3.1853—4.3.1857) • 15 Джеймс Б'юкенен(4.3.1857—4.3.1861) • 16 Авраам Лінкольн(4.3.1861—†15.4.1865) • 17 Ендрю Джонсон(15.4.1865—4.3.1869) • 18 Улісс Грант(4.3.1869—4.3.1877) • 19 Резерфорд Хейз(4.3.1877—4.3.1881) • 20 Джеймс Гарфілд(4.3.1881—†19.9.1881) • 21 Честер Алан Артур(19.9.1881—4.3.1885) • 22 Гровер Клівленд(4.3.1885—4.3.1889) • 23 Бенджамін Гаррісон(4.3.1889—4.3.1893) • 24 Гровер Клівленд(4.3.1893—4.3.1897)(2-й раз) • 25 Вільям Мак-Кінлі(4.3.1897—†14.9.1901)
XX століття
26 Теодор Рузвельт(14.9.1901—4.3.1909) • 27 Вільям Говард Тафт(4.3.1909—4.3.1913) • 28 Вудро Вільсон(4.3.1913—4.3.1921) • 29 Воррен Гардінг(4.3.1921—†2.8.1923) • 30 Калвін Кулідж(2.8.1923—4.3.1929) • 31 Герберт Гувер(4.3.1929—4.3.1933) • 32 Франклін Делано Рузвельт (4.3.1933—†12.4.1945) • 33 Гаррі Трумен(12.4.1945—20.1.1953) • 34 Дуайт Ейзенхауер(20.1.1953—20.1.1961) • 35 Джон Фітцджеральд Кеннеді(20.1.1961—†22.11.1963) • 36 Ліндон Джонсон(22.11.1963—20.1.1969) • 37 Річард Ніксон(20.1.1969—9.8.1974) • 38 Джеральд Форд(9.8.1974—20.1.1977) • 39 Джиммі Картер(20.1.1977—20.1.1981) • 40 Рональд Рейган(20.1.1981—20.1.1989) • 41 Джордж Герберт Вокер Буш(20.1.1989—20.1.1993) • 42 Білл Клінтон(20.1.1993—20.1.2001)
XXI століття
43 Джордж Вокер Буш(20.1.2001—20.1.2009) • 44 Барак Обама(20.1.2009—досі)

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вільям_Генрі_Гаррісон&oldid=13433929