Фурія (БПЛА)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
БПЛА А1-С «Фурія»
На виставці "Зброя та безпека - 2017"
А1-С
Призначення: Літак-розвідник
Перший політ: травень 2014
Прийнятий на озброєння: 22 липня 2015
Період використання: 2014–2015
На озброєнні у: Emblem of the National Guard of Ukraine, 2017.svg Національна гвардія
Всього збудовано: 400
Модифікації: А1-С, КС-1
Конструктор: НПП «Атлон Авіа»
Крейсерська швидкість: 65 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 130 км/год
Дальність польоту: 100 км
Розмах крила: 1,600×1,063 м

Фурія — український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для розвідки і корегування вогню. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».

З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. Постачається в Збройні сили України, проте не прийнятий на озброєння офіційно.

Історія[ред. | ред. код]

Цей апарат був сконструйований київським НПП «Атлон Авіа» 2014 року і представлений широкому загалу 21 січня 2015. Його назву придумали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[1][2].

22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[3]

БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[4].

За оцінками розробників, вартість модернізованого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[5].

«Фурія» та HMMWV, 2018 р.

За два роки війни виробники поставили понад сорок літальних апаратів «Фурія» в зону АТО. Зазвичай, комплекс складався із одного літального апарату, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні поставки були з комплектацією трьох літальних апаратів[5].

Склад комплексу[ред. | ред. код]

Комплекс включає в себе три БПЛА, кілька змінних голівок із тепловізійними та звичайними камерами, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[6].

Конструкція планера — «літаюче крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі елементи зроблені на потужностях заводу «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження через оптичну камеру. Зображення передається в режимі реального часу[1].

Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БПЛА комплектується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до двох годин (залежно від погодних умов)[1].

Модифікації[ред. | ред. код]

  • А1-С — перша базова модель, яка надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів у 2014 році.
А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове компонування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів з збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та ін[7].
  • КС-1  — новий антенний комплекс, парашутна посадка, тепловізійні модулі цільового навантаження дозволяють апаратові працювати вночі і виявляти як живу силу, так і техніку противника.

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Модифікація БПЛА «Фурія», що надійшли на озброєння Збройних Сил України на початку 2016 року[4].

  • Максимальний радіус: до 30 км;
  • Дальність польоту: близько 50 км від моменту вильоту до повернення;
  • Силовий агрегат: електричний двигун;
  • Живлення: дві акумуляторні батареї;
  • Тривалість польоту: до 2 годин.
  • Швидкість
    • Крейсерська: 65 км/год;
    • Максимальна: до 130 км/год;
  • Корисне навантаження: денна та нічна відеокамера.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання місій, в тому числі, з забезпечення роботи артилерії[8].

Оператори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Беспилотный летательный аппарат А1-С «Фурия». Экономические известия. 06.04.2015. Архів оригіналу за 22.07.2015. Процитовано 22.07.2015. 
  2. Артилеристи в зоні АТО використовують безпілотник для стрільби по бойовиках. Лівий берег. 03.08.2014. Архів оригіналу за 28.08.2014. Процитовано 28.08.2014. 
  3. а б Нацгвардія отримала нові безпілотники
  4. а б в Збройним силам передали п’ять українських безпілотників. Військова панорама. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 лютого 2016. 
  5. а б Виробники розповіли, скільки коштуватиме новий український безпілотник. Віськова панорама. 11 Aug 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016. 
  6. Беспилотники «Фурия» от компании НВП «Атлон Авиа» поступят на вооружение армии. Укрінформ. 17.02.2016. Архів оригіналу за 14.07.2016. Процитовано 15.07.2016. 
  7. А1-С Фурія (r) v.2 // НПП «Атлон Авиа»
  8. Безпілотні будні України. Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017. 
  9. ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО)
  10. а б Виробники дронів звернулися до Міноборони щодо замовлень на наступний рік. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-09-14. 

Посилання[ред. | ред. код]