Фурія (БПЛА)
БПЛА А1-С «Фурія» | |
---|---|
![]() | |
А1-С | |
Призначення: | Літак-розвідник |
Перший політ: | травень 2014 |
Прийнятий на озброєння: | 22 липня 2015 |
Період використання: | 2014–2015 |
На озброєнні у: |
![]() |
Всього збудовано: | 400 |
Модифікації: | А1-С, КС-1 |
Конструктор: | НПП «Атлон Авіа» |
Крейсерська швидкість: | 65 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 130 км/год |
Дальність польоту: | 100 км |
Розмах крила: | 1,600×1,063 м |
Фурія — український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для розвідки і корегування вогню. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».
З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. Постачається в Збройні сили України, проте не прийнятий на озброєння офіційно.
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Цей апарат був сконструйований київським НПП «Атлон Авіа» 2014 року і представлений широкому загалу 21 січня 2015. Його назву придумали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[1][2].
22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[3]
БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[4].
За оцінками розробників, вартість модернізованого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[5].

За два роки війни виробники поставили понад сорок літальних апаратів «Фурія» в зону АТО. Зазвичай, комплекс складався із одного літального апарату, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні поставки були з комплектацією трьох літальних апаратів[5].
Склад комплексу[ред. | ред. код]
Комплекс включає в себе три БПЛА, кілька змінних голівок із тепловізійними та звичайними камерами, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[6].
Конструкція планера — «літаюче крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі елементи зроблені на потужностях заводу «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження через оптичну камеру. Зображення передається в режимі реального часу[1].
Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БПЛА комплектується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до двох годин (залежно від погодних умов)[1].
Модифікації[ред. | ред. код]
- А1-С — перша базова модель, яка надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів у 2014 році.
- А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове компонування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів з збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та ін[7].
- КС-1 — новий антенний комплекс, парашутна посадка, тепловізійні модулі цільового навантаження дозволяють апаратові працювати вночі і виявляти як живу силу, так і техніку противника.
Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]
Модифікація БПЛА «Фурія», що надійшли на озброєння Збройних Сил України на початку 2016 року[4].
- Максимальний радіус: до 30 км;
- Дальність польоту: близько 50 км від моменту вильоту до повернення;
- Силовий агрегат: електричний двигун;
- Живлення: дві акумуляторні батареї;
- Тривалість польоту: до 2 годин.
- Швидкість
- Крейсерська: 65 км/год;
- Максимальна: до 130 км/год;
- Корисне навантаження: денна та нічна відеокамера.
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання місій, в тому числі, з забезпечення роботи артилерії[8].
Оператори[ред. | ред. код]
Україна (близько 300 апаратів)[9]:
- Національна гвардія України[3]
- Збройні сили України — станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в рамках держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно.[10] Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук,[4] у 2017 — 10 штук.[10]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Беспилотный летательный аппарат А1-С «Фурия». Экономические известия. 06.04.2015. Архів оригіналу за 22.07.2015. Процитовано 22.07.2015.
- ↑ Артилеристи в зоні АТО використовують безпілотник для стрільби по бойовиках. Лівий берег. 03.08.2014. Архів оригіналу за 28.08.2014. Процитовано 28.08.2014.
- ↑ а б Нацгвардія отримала нові безпілотники
- ↑ а б в Збройним силам передали п’ять українських безпілотників. Військова панорама. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
- ↑ а б Виробники розповіли, скільки коштуватиме новий український безпілотник. Віськова панорама. 11 Aug 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Беспилотники «Фурия» от компании НВП «Атлон Авиа» поступят на вооружение армии. Укрінформ. 17.02.2016. Архів оригіналу за 14.07.2016. Процитовано 15.07.2016.
- ↑ А1-С Фурія (r) v.2 // НПП «Атлон Авиа»
- ↑ Безпілотні будні України. Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- ↑ ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО)
- ↑ а б Виробники дронів звернулися до Міноборони щодо замовлень на наступний рік. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2019-09-14.
Посилання[ред. | ред. код]
- Юрий и его Фурия. «2000». 09.2014. Архів оригіналу за 15.07.2016. Процитовано 15.07.2016.
- Техніка війни № 12. Роботи-сапери. БПЛА «Фурія» // Військове телебачення України, 12.12.2015 (відео)
- БПАК А1-С / А1-СМ «Фурія» на сайті Військові сторінки України
- М. Жирохов Українська «Фурія» в небі
- Михайло Жирохов (2018-02-22). «Фурія» для артилеристів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. Процитовано 23 лютого 2018.
|
|