Фурія (БПЛА)
| БпЛА А1-СМ «Фурія» | |
|---|---|
 | |
| А1-СМ | |
| Призначення: | Літак-розвідник |
| Перший політ: | травень 2014 |
| Прийнятий на озброєння: | 9 квітня 2020[1] |
| Період використання: | 2014–дотепер |
| На озброєнні у: |
|
| Виробник: | ТОВ "НВП "Атлон Авіа" [1] |
| Всього збудовано: | 400 |
| Модифікації: | А1-С, А1-СМ, КС-1 |
| Крейсерська швидкість: | 65 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 130 км/год |
| Бойовий радіус: | 50 км |
| Тривалість польоту: | 3 год |
| Розмах крила: | 2 м |
| Максимальна злітна: | 6 кг |
Фурія (БпАК А1-СМ «Фурія») — український безпілотний авіаційний комплекс розвідки та коригування вогню артилерії. Розроблений у 2014 році київським підприємством «Атлон Авіа».
Станом на 2021 рік вироблено понад 100 комплексів у різних модифікаціях для потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України.
З 2014 безпілотний авіаційний комплекс активно застосовується при проведенні Операції об’єднаних сил на сході України для ведення повітряної розвідки і корегування вогню артилерії.[2]
З 2015 року прийнятий на озброєння Національної гвардії. У 2019-2020 роках БпАК пройшов повний цикл Державних випробувань. Офіційно прийнятий на озброєння Збройних Сил України у 2020 році за результатами успішних державних випробувань[1].
Історія[ред. | ред. код]
Апарат був сконструйований київським НВП «Атлон Авіа» у 2014 році.
Влітку 2014-го пройшли випробування можливостей використання безпілотного літального апарату А1С «СІВЕР» на базі Чернігівського науково-випробувального центру ЗСУ, в результаті яких Міністерством оборони України затверджена можливість його застосування для виконання ряду завдань. Згодом, того ж 2014-го, від добровольців було отримано конкретне тактико-технічне завдання і уже восени відбулись перші поставки БпАК до Національної гвардії України[3].
Назву "Фурія" придумали самі бійці, які використовують апарат майже з самого початку бойових дій на Донбасі. Першим батальйоном, який використовував «Фурію», був «Донбас»[4][5].
21 січня 2015 року відбулася перша презентація БпЛА А1-С.
22 липня 2015 нові безпілотні літальні апарати «Фурія» офіційно прийняті на озброєння Нацгвардією, повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.[6]
БПЛА «Фурія» також знаходяться на озброєнні Збройних сил України[7].
У 2016 році компанія представила замовнику глибоко модернізовану версію комплексу з індексом А1-СМ, яка пройшла відомчі випробування та була випробувана артилеристами в зоні бойових дій[3]. За оцінками розробників, вартість модернізованого комплексу А1-СМ буде не вищою за $150 тис. в цінах літа 2016 року[8].
За роки війни виробники поставили понад 100 комплексів А1-С та А1-СМ «Фурія» в зону АТО. Початково, комплекс складався із одного літального апарату, наземної станції, антенного комплексу, потім кількість літальних апаратів у складі комплексу зросла до двох, а вже останні поставки були з комплектацією трьох літальних апаратів[8][2].
Склад комплексу[ред. | ред. код]
Комплекс включає в себе три БпЛА, три денні модулі корисного навантаження і два нічні модулі корисного навантаження, наземну станцію керування і обробки інформації, антени та додаткове обладнання[9][2].
Конструкція планера — «літаюче крило». При виготовленні безпілотника використовувалися склотканина, вуглецева тканина і карбон. Всі елементи зроблені на потужностях підприємства «Атлон Авіа». Завдяки моніторам оператор може стежити за геоінформаційною системою з прив'язкою координат і GPS-позицій літака. Другий монітор призначений для ведення спостереження через оптичну камеру. Зображення передається в режимі реального часу[4].
Силовий агрегат електричного типу. Живлення забезпечують дві батареї по 16 тисяч мА/год. БПЛА комплектується денною і нічною системою спостереження і може перебувати в повітрі до трьох годин (залежно від погодних умов)[4].
Модифікації[ред. | ред. код]
- А1-С — перша базова модель, яка надійшла в Нацгвардію як допомога від волонтерів у 2014 році.
- А1-СМ Фурія. Нововведення: новий вдосконалений кевларовий центроплан (фюзеляж), нове компонування внутрішніх елементів, нова геометрія вертикальних стабілізаторів з збільшеною площею, легкозамінна силова установка з вібророзв'язкою, штатна парашутна посадка, легкозмінне корисне навантаження, нові бортові і наземні антени, додаткове програмне забезпечення та ін[10].
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Тип: літаючи крило
- Злітна маса: 5,5 кг
- Максимальний радіус: до 50 км;
- Дальність польоту: близько 200 км від моменту вильоту до повернення;
- Силовий агрегат: електричний двигун;
- Живлення: дві акумуляторні батареї;
- Тривалість польоту: до 3 годин.
- Швидкість
- Крейсерська: 65 км/год;
- Максимальна: до 130 км/год;
- Корисне навантаження: денна та нічна камера.
Тактичні характеристики[ред. | ред. код]
- Час розгортання з транспортного положення – 15 хв
- Комбінована навігаційна система (ГНСС) та інерціальна навігаційна система
- Можливість виконання польоту в режимі радіомовчання
- Захищені цифрові канали управління та передачі даних, стійкі до впливу засобів РЕБ
- Визначення координат об’єктів (цілей) з точністю до 20м з можливістю автосупроводження
- Корегування вогню артилерії з автоматичним розрахунком коректури
- Автоматичне корегування вогню для декількох вогневих позицій
- Можливість встановлення спеціального корисного навантаження (обладнання для ведення радіорозвідки, РХБ розвідки)
Бойове застосування[ред. | ред. код]
Російсько-українська війна[ред. | ред. код]
Безпілотні комплекси БпАК «Фурія» служили в зоні АТО для виконання місій, в тому числі, з забезпечення роботи артилерії[11].
Оператори[ред. | ред. код]
ОАЕ: 2020 р. передана цивільна модифікація комплексу, у використанні приватної компанії[12].
Україна (близько 300 апаратів)[13]:
- Національна гвардія України[6]
- Збройні сили України — прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року. Отримано «десятки» комплесів (точна кількість не розголошується)[12].
Україна[ред. | ред. код]
Станом на 2017 рік, комплекс пройшов відомчі випробування в МОУ і постачався в ЗСУ в рамках держзамовлення. Проте не був прийнятий на озброєння офіційно.[14] Передавався до ЗСУ: у 2016 — 5 штук[7], у 2017 — 10 штук[14].
Прийнятий на озброєння Збройних Сил України наказом Міністерства оборони № 115 від 09.04.2020 року[12].
В 2020 році було передано «десятки» БпАК А1-СМ «Фурія», проведено ремонт та оновлення вже переданих комплексів[12].
Головний споживач розробки — це артилерійські підрозділи бригад, де комплекс служить для розвідки та коригування вогню[12].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б «Фурія» прийнятий на озброєння Збройних Сил України. 10.04.2020, «Український мілітарний портал»
- ↑ а б в «Атлон Авіа» - A1-CM Фурія — сайт розробника
- ↑ а б «Атлон Авіа» - Історія — сайт розробника
- ↑ а б в Беспилотный летательный аппарат А1-С «Фурия». Экономические известия. 06.04.2015. Архів оригіналу за 22.07.2015. Процитовано 22.07.2015.
- ↑ Артилеристи в зоні АТО використовують безпілотник для стрільби по бойовиках. Лівий берег. 03.08.2014. Архів оригіналу за 28.08.2014. Процитовано 28.08.2014.
- ↑ а б Нацгвардія отримала нові безпілотники
- ↑ а б Збройним силам передали п’ять українських безпілотників. Військова панорама. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 9 липня 2016. Процитовано 9 лютого 2016.
- ↑ а б Виробники розповіли, скільки коштуватиме новий український безпілотник. Військова панорама. 11 Aug 2016. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 11 серпня 2016.
- ↑ Беспилотники «Фурия» от компании НВП «Атлон Авиа» поступят на вооружение армии. Укрінформ. 17.02.2016. Архів оригіналу за 14.07.2016. Процитовано 15.07.2016.
- ↑ А1-С Фурія (r) v.2 // НПП «Атлон Авиа»
- ↑ Безпілотні будні України. Військова панорама. 19 січня 2017. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 19 січня 2017.
- ↑ а б в г д Safronov Taras (26 грудня 2020). Військові отримали безпілотні комплекси А1-СМ «Фурія». Український мілітарний портал.
- ↑ ЗА 4 РОКИ ЗСУ ОТРИМАЛИ БЛИЗЬКО 300 БПЛА ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНСЬКОЇ КОМПАНІЇ «АТЛОН АВІА» (ФОТО)
- ↑ а б Виробники дронів звернулися до Міноборони щодо замовлень на наступний рік. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Атлон Авіа» — сайт розробника
- Юрий и его Фурия. «2000». 09.2014. Архів оригіналу за 15.07.2016. Процитовано 15.07.2016.
- Техніка війни № 12. Роботи-сапери. БПЛА «Фурія» // Військове телебачення України, 12.12.2015 (відео)
- БПАК А1-С / А1-СМ «Фурія» на сайті Військові сторінки України
- М. Жирохов Українська «Фурія» в небі
- Михайло Жирохов (22 лютого 2018). «Фурія» для артилеристів. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. Процитовано 23 лютого 2018.
| ||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=small}
,_Ukraine_-_Air_Force_AN1185525.jpg){kind=small}
_(519-27).jpg){kind=small}
