Гусєв Юрій Веніамінович
| Гусєв Юрій Веніамінович | |
|---|---|
 | |
 Посол України в Азербайджані  | |
|
Нині на посаді | |
| На посаді з | 22 лютого 2024 |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Владислав Каневський |
| Генеральний директор Укроборонпрому | |
| 3 грудня 2020 — 27 червня 2023 | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр | Денис Шмигаль |
| Попередник | Айварас Абромавичус |
| Наступник | Герман Сметанін |
| Голова Херсонської ОДА | |
| 13 липня 2019 — 3 грудня 2020 | |
| Президент | Володимир Зеленський |
| Прем'єр-міністр |
Володимир Гройсман Олексій Гончарук Денис Шмигаль |
| Попередник | Дмитро Бутрій (в. о.) |
| Наступник | Сергій Козир |
| Народився |
15 листопада 1979 (44 роки) Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | політик |
| Країна | СРСР і Україна |
| Alma mater | Херсонський національний технічний університет |
| Політична партія | Слуга народу |
| Діти | син і донька |
| Професія | економіст |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Гусєв Юрій Веніамінович (нар. 15 листопада 1979, м. Коростишів (Житомирська область) — політик, громадський діяч, дипломат[1], Надзвичайний і Повноважний Посол України в Азербайджані з 22 лютого 2024 року[2], ексзаступник Міністра оборони України (2014—2016). Голова Херсонської обласної державної адміністрації з 13 липня 2019 по 3 грудня 2020 року[3][4]. З 3 грудня 2020 до 27 червня 2023 року[5][6] — директор Укроборонпрому.
Був висунутий у народні депутати від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року у списку[7], але не продовжив участі у виборах[8].
Життєпис[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
1998—2002 — студент Херсонського Державного Технічного Університету, був студентським мером Херсона, головою Херсонської обласної молодіжної громадської організації «Молода нація».
З відзнакою закінчив магістратуру в Київському Національному Економічному Університеті, з відзнакою закінчив Херсонський Державний Технічний Університет за спеціальністю «фінанси». Завершив дві програми в Harvard Kennedy School (2011, 2017).
2014 року захистив дисертацію з економіки в Центрі індустріальних проблем Національної Академії Наук (м. Харків). В 2018 захистив дисертацію з історії церкви в Чернівецькому православному богословському інституті.
Закінчив програми в Aspen Institute Kyiv.
Кандидат економічних наук, доцент, запрошений професор Військового Університету Нуева Гранада (Республіка Колумбія), доктор богословських наук.
Професійна діяльність[ред. | ред. код]
- 1999 — радник Голови Херсонської обласної державної адміністрації з питань молодіжної політики.
- 2002 — балотувався до Верховної Ради від Виборчого блоку політичних партій «Команда Озимого Покоління»[9].
- До 2009 — очолював комерційні компанії.
- 2009—2014 — працював в різних органах державної влади: був керівником групи радників Міністра економіки, директором департаменту національних проектів, радником Міністра фінансів.
- 2014—2016 — працював в Міністерстві оборони України: був керівником департаменту економічної активності, заступником Міністра та Головою Ради реформ Міністерства оборони України[10]; один із ініціаторів «волонтерського десанту»[11].
- 2016 — радник Міністра інфраструктури.
- 2018 — радник Міністра екології та природних ресурсів.
- 2016 — 2019 — приватний підприємець, консультант та радник міжнародних та українських фінансових інституцій (IFC, EBRD, ПриватБанк).
- 13 липня 2019 — 3 грудня 2020 — голова Херсонської обласної державної адміністрації.
- з 03 грудня 2020 — Генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром»[12].
27 червня 2023 року Указом Президента України звільнений із займаної посади[13].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
Ініціатор Українського Клубу Реформаторів. Член спільнот Аспен. Член дорадчої ради[14] Центру лідерства Українського Католицького Університету.
До 17 червня 2019 р.[15] був президентом Міжнародного об'єднання «Земляцтво Херсонщини». Голова ради засновників Міжнародного центру стратегій оборони і безпеки.
Публікації[ред. | ред. код]
- Співавтор монографії «Вітчизняна практика та світовий досвід СЕЗ і ТПР»[16].
- Співавтор книги «Як зробити Україну успішною»[17].
- Автор досліджень «Аналіз видатків сектору оборони в Україні у 2006—2016»[18] та «До питання демократичного цивільного контролю над ЗСУ»[19], «Стати ефективними та позбавитися зайвого або Навіщо нам потрібна е-революція держінституцій?»[20].
- Володіє авторським правом на збірку віршів — «Незбагненність. Збірка віршів українця»[21].
Нагороди[ред. | ред. код]
- Іменна вогнепальна зброя (2015)
- Відзнака ГУР МОУ — медаль «За сприяння воєнній розвідці України» II ступеня (2015)
- Пам'ятний нагрудний знак Міністра оборони України «Захиснику України» (2015)
- Медаль Військової академії Королівства Іспанія «За заслуги» (2015)
- Відзнака Військового Університету Нуева Гранада (Республіка Колумбія) (2018)
- Галузева премія «Найкращий GR-спеціаліст 2018 року» за версією Української асоціації лобізму та GR (2018)
- «Регіональний лідер року — 2019» за версією Загальнонаціональної програми Людина року (премія)
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений, виховує сина та доньку. Захоплюється шахами та бігом (пробіг 2 півмарафони).
Мови[ред. | ред. код]
Говорить українською, російською, англійською та французькою мовами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гусєв Юрій Веніамінович. Студреспубліка (ru-RU) . Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 86/2024 від 22 лютого 2024 року «Про призначення Ю.Гусєва Надзвичайним і Повноважним Послом України в Азербайджанській Республіці»
- ↑ Херсонскую ОГА возглавит Юрий Гусев — Мост - Новости. most.ks.ua (рос.). 15 червня 2019. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Кабмін погодив вісім кандидатів на посади голів ОДА. Укрінформ. 26 червня 2019. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Кабмін змінить голову "Укроборонпрому" – ЕП. Українська правда. 26 червня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 27 червня 2023 року № 357/2023 «Указ Президента України від 27 червня 2023 року №357/2023 «Про звільнення Ю.Гусєва з посади генерального директора Державного концерну «Укроборонпром»»
- ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
- ↑ Екс-заступник міністра оборони передумав іти в Раду від «Слуги народу» [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.] Українська правда (12 червня 2019)
- ↑ Це — Озиме Покоління [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (24 січня 2002)
- ↑ Кабмин принял отставку замминистра обороны Гусева. ZN.ua. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ Гусев, Юрий Венеаминович — ДОСЬЕ. dosye.info. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 13 квітня 2019.
- ↑ Указ Президента України № 532/2020 від 3 грудня 2020 року "Про призначення Ю.Гусєва генеральним директором Державного концерну «Укроборонпром». Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 3 грудня 2020.
- ↑ Зеленський звільнив керівника Укроборонпрому, Укрінформ, 27.06.2023
- ↑ Про нас. Центр лідерства УКУ (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
- ↑ Зеленский “спустил” в Кабмин 8 своих губернаторов. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
- ↑ Купити книгу Вітчизняна практика та світовий досвід СЕЗ і ТПР (В. Панченко, О. Чмир, Ю. Гусєв, В. Пила) - 978-966-8875-97-7 | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Купити книгу Як зробити Україну успішною. Серія розмов (Микола Давидюк) - 978-617-7173-98-3 | Інтернет-магазин Yakaboo.ua. www.yakaboo.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Аналіз видатків сектору оборони в Україні: 2006-2016 роки. FEAO (uk-UA) . 15 червня 2017. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України. FEAO (uk-UA) . 15 листопада 2018. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Стати ефективними та позбавитися зайвого або Навіщо нам потрібна е-революція держінституцій?. glavcom.ua (укр.). Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Претендент на посаду голови Херсонської ОДА задекларував поезію. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Блог на Українській правді [Архівовано 5 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Президент призначив Юрія Гусєва головою Херсонської облдержадміністрації [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.] president.gov.ua (13 липня 2019)
|
- Народились 15 листопада
- Народились 1979
- Уродженці Коростишева
- Випускники Херсонського національного технічного університету
- Голови Херсонської облдержадміністрації
- Політики XXI століття
- Випускники Київського національного економічного університету
- Кандидати економічних наук України
- Доктори богослов'я
- Політики України
- Заступники Міністра оборони України
- Українські громадські діячі
- ЗеКоманда
- Радники міністрів України
- Керівники ДК «Укроборонпром»
- Випускники УШПС
- Посли України в Азербайджані