Джордж Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джордж Мур
George Edward Moore
George Edward Moore.jpg
Народився 4 листопада 1873(1873-11-04)[1][2]
Лондон, Англія, Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії
Помер 24 жовтня 1958(1958-10-24)[1][2] (84 роки)
Кембридж, Cambridge[d], Кембриджшир, Англія, Велика Британія[1]
Громадянство
(підданство)
Велика Британія
Alma mater Триніті-коледж і Dulwich College[d]

Джордж Едвард Мур (англ. George Edward Moore; 4 листопада 1873, Лондон, Англія, Велика Британія — 24 жовтень, 1958 Кембридж, Англія, Велика Британія) — англійський філософ, родоначальник аналітичної традиції в філософії (разом з Людвігом Вітгенштейном і Бертраном Расселом) .

Навчався, а потім і викладав у Кембриджському університеті.

Виступив з обґрунтуванням неореалізму («Спростування ідеалізму», 1903); розробив метод логічного аналізу.

Філософія[ред.ред. код]

Логічний аналіз[ред.ред. код]

У дусі неореалізму Мур говорив про незалежне від свідомості існування понять. Поняття осягається інтуїтивно і вступає у відносини з думкою. Судження конструюється з понять. Щодо суджень існування Мур дотримувався точки зору, згідно з якою їх відмінність від інших суджень лише в наявності поняття існування. Факт має форму судження, тому посилання на факт не має доказової сили. Буття світу є буття понять — так коротко можна підсумувати онтологію Мура.

Пізніше його точка зору на природу факту і судження зазнає змін. Виступаючи проти суб'єктивного ідеалізму, Мур звертає вістря критики на відомий беркліанскій принцип esse est percipi, доводячи його логічну неспроможність (зв'язка est насправді є логічно неправомірною), чого повинно бути достатньо для демонстрації неспроможності всіх інших побудов. Цей аналіз спонукає Мура звернутися до розгляду того, чим є відчуття. Питання про відмінність між матеріальним об'єктом та відчуттям вирішувалося ним по-різному (від «Спростування ідеалізму» до роботи «Кілька суджень про сприйняття»). У підсумку існування матеріального світу цілком у дусі англомовної філософської традиції ув'язується зі здоровим глуздом («Захист здорового глузду»), значущість якого визначається його загальністю. На відміну від картезіанського підходу, Мур вказує не на індивідуальну певність існування «Я», а на загальне переконання людей у ​​реальному бутті своїх тіл. Загальність робить неспроможною критику («Доказ зовнішнього світу»). При цьому послідовний філософський аналіз здорового глузду Мур визнає ще нездійсненою задачею.

Етика[ред.ред. код]

В етиці стояв на позиціях інтуїтивізму. У фундаментальній праці Principia Ethica («Підстави етики», «Принципи етики» — латинська назва відображає традицію створення «неосередньовічних» назв) відстоював концепцію автономної етики, яка не може бути обґрунтована за рахунок якої-небудь іншої реальності, включаючи і релігію. Дана робота є однією з найбільших, присвячених проблемам метаетики. Розгляд етики покоїться на аналізі її мови, що пов'язує етичну теорію Мура з усією системою його поглядів. Він розрізняє «добро як таке» і «добро як засіб». Перше є поняттям, визначити неможливо і, як всі поняття, осягається інтуїтивно. Спроби його визначення та виведення етики з позаетичних явищ Мур позначив як «натуралістичну помилку». «Добро як засіб» передбачає крім осягнення «добра як такого» аналіз зв'язку вчинків і породжуваних ними результатів. Етично правильне тотожне максимально корисному, етичні приписи мають на увазі, що деякі дії принесуть користь. Досконалість вчинку (як і його обов'язковість) визначаються обсягом і універсальністю добра, яке досягається. В області етичної аксіології Мур визначає зміст цінності як певний стан свідомості. Найбільшою мірою цінними є комунікативне задоволення і естетична насолода. Концепція етики Мура залишається однією з найбільш фундаментальних для XX ст., до того ж, що вона зберігає етику як самостійну структуровану область філософського знання[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Record #118583859 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. Новая философская энциклопедия(рос.)

Література[ред.ред. код]

  • Современная западная философия. Энциклопедический словарь / Под ред. О. Хеффе, B.C. Малахова, В. П. Филатова при участии Т. А. Дмитриева. Ин-т философии. — М.: Культурная революция, 2009—392 с. ISBN 978-5-250060-60-8