Джордж Мур

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
George Edward Moore

Джордж Едвард Мур (англ. George Edward Moore; 4 листопада 1873, Лондон, Англія, Великобританія — 24 жовтень, 1958 Кембридж, Англія, Великобританія) — англійський філософ, родоначальник аналітичної традиції в філософії (разом з Людвігом Вітгенштейном і Бертраном Расселом) .

Навчався, а потім і викладав у Кембриджському університеті.

Виступив з обгрунтуванням неореалізму (" Спростування ідеалізму " , 1903) ; розробив метод логічного аналізу .

Філософія[ред.ред. код]

Логічний аналіз[ред.ред. код]

У дусі неореалізму Мур говорив про незалежне від свідомості існування понять. Поняття осягається інтуїтивно і вступає у відносини з думкою. Судження конструюється з понять . Щодо суджень існування Мур дотримувався точки зору, згідно з якою їх відмінність від інших суджень лише в наявності поняття існування . Факт має форму судження, тому посилання на факт не має доказової сили . Буття світу є буття понять — так коротко можна підсумувати онтологію Мура.

Пізніше його точка зору на природу факту і судження зазнає змін. Виступаючи проти суб'єктивного ідеалізму, Мур звертає вістря критики на відомий беркліанскій принцип " esse est percipi ", доводячи його логічну неспроможність (зв'язка " est " насправді є логічно неправомірною), чого повинно бути достатньо для демонстрації неспроможності всіх інших побудов. Цей аналіз спонукає Мура звернутися до розгляду того, чим є відчуття . Питання про відмінність між матеріальним об'єктом та відчуттям вирішувалося ним по-різному (від " Спростування ідеалізму " до роботи "Кілька суджень про сприйняття "). У підсумку існування матеріального світу цілком у дусі англомовної філософської традиції ув'язується зі здоровим глуздом («Захист здорового глузду»), значущість якого визначається його загальністю . На відміну від картезіанського підходу, Мур вказує не на індивідуальну достовірність існування " Я ", а на загальне переконання людей у ​​реальному бутті своїх тіл . Загальність робить неспроможною критику (" Доказ зовнішнього світу "). При цьому послідовний філософський аналіз здорового глузду Мур визнає ще нездійсненою задачею.

Етика[ред.ред. код]

В етиці стояв на позиціях інтуїтивізму . У фундаментальній праці " Principia Ethica " («Підстави етики», «Принципи етики» — латинська назва відображає традицію створення " неосередньовічних " назв) відстоював концепцію автономної етики, яка не може бути обгрунтована за рахунок якої-небудь іншої реальності, включаючи і релігію. Дана робота є однією з найбільших, присвячених проблемам метаетики . Розгляд етики покоїться на аналізі її мови, що пов'язує етичну теорію Мура з усією системою його поглядів. Він розрізняє "добро як таке " і «добро як засіб». Перше є поняттям, визначити неможливо і, як всі поняття, осягається інтуїтивно. Спроби його визначення та виведення етики з позаетичних явищ Мур позначив як « натуралістичну помилку». "Добро як засіб " передбачає крім осягнення " добра як такого " аналіз зв'язку вчинків і породжуваних ними результатів . Етично правильне тотожне максимально корисному, етичні приписи мають на увазі, що деякі дії принесуть користь. Досконалість вчинку (як і його обов'язковість) визначаються обсягом і універсальністю добра, яке досягається. В області етичної аксіології Мур визначає зміст цінності як певний стан свідомості. Найбільшою мірою цінними є комунікативне задоволення і естетична насолода. Концепція етики Мура залишається однією з найбільш фундаментальних для ХХ ст., при тому, що вона зберігає етику як самостійну структуровану область філософського знання[1].

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Современная западная философия. Энциклопедический словарь / Под ред. О. Хеффе, B.C. Малахова, В. П. Филатова при участии

Т. А. Дмитриева. Ин-т философии. — М.: Культурная революция, 2009–392 с. ISBN 978-5-250060-60-8