Еволюційна епістемологія

Частина серії статей на тему:
Еволюційна біологія
Дарвиновські зяблики, малюнок Джона Ґульда
Вступ Глосарій Докази Еволюція Історія Хронологія
Процеси Адаптація Адаптивна радіація Видоутворення Вимирання Зв'язане вимирання Генетика популяцій Генетичний дрейф Дивергенція Коеволюція Конвергенція Кооперація Мінливість Мутація Паралелізм Поліморфізм Потік генів Природний добір Різноманіття
Природнича історія Поява життя Розвиток Хронологія Антропогенез Біогеографія Біорізноманіття Кладистика Перехідна форма Масові вимирання Таксономія Еволюційна Філогенія
Розвиток теорії Розвиток поглядів Відродження і Просвітництво Трансформізм Чарлз Дарвін «Походження видів...» Подальший розвиток СТЕ Evo-devo Теорії видоутворення Молекулярна еволюція Палеонтологія
Дисципліни і застосування Застосування Біосоціальна кримінологія Еволюційна антропологія ~ екологія ~ економіка ~ епістемологія ~ естетика ~ етика ~ лінгвістика ~ медицина ~ моделювання ~ нейрофізіологія ~ психологія ~ теорія ігор ~ фізіологія Екологічна генетика Експериментальна еволюція Палеонтологія Селекція Систематика Соціобіологія Філогенетика Універсальний дарвінізм
Вплив на соціум Еволюція як факт і теорія Заперечення Критика Підтримка Соціальні ефекти Теїстичний еволюціонізм
Категорія • Портал

Еволюційна епістемологія — теорія пізнання, яка є розділом епістемології і розглядає зростання знання, як поступовий рух у напрямку до дедалі кращих теорій, подібно до природної еволюції в тваринному і рослинному світі.

Відмінність процесу вибраковування теорій від природного відбору полягає в тому, що вчені свідомо елімінують невдалі гіпотези, критично осмислюють власні теорії. Поппер підкреслює роль «специфічно людської мови», який дозволяє вивести теоретичне знання за межі людського організму, працювати з теорією, як з об'єктом, критично осмислювати і при необхідності бракувати її.

Література

• В. Лук'янець. Еволюційна епістемологія // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.