Очікує на перевірку

Жан-П'єр Лео

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан-П'єр Лео
фр. Jean-Pierre Léaud
Дата народження28 травня 1944(1944-05-28) (80 років)
Місце народженняПариж, Франція
ГромадянствоФранція Франція
Професіяактор
Роки активності1959 — дотепер
IMDbID 0529543
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
Кавалер ордена Почесного легіону
«Срібний ведмідь» (1966)
Жан-П'єр Лео у Вікісховищі

Жан-П'єр Лео́ (фр. Jean-Pierre Léaud, нар. 28 травня 1944, Париж) — французький актор, пік активності якого припав на 1960—1970 роки.

Біографія і творчість

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї акторки Жаклін П'єре[fr] (15.01.1923—10.03.2005) і сценариста П'єра Лео (25.03.1909—5.11.1996). Свою першу появу на екрані підліток виконав у фільмі «Ля Тур, бережись!» (1958). Друга роль, яка відразу принесла йому популярність, — Антуан Дуанель у фільмі Франсуа Трюффо «Чотириста ударів» (1959). З режисером його звела мати Жаклін у вересні 1958 року, коли почула про те, що Трюффо шукає хлопчика на головну роль. Лео в той період навчався у пансіоні муніципалітету Понтіні в Йонні і від свого героя-бунтаря, який через прохолодне ставлення батьків йде на крайнощі, а також від самого Трюффо в такому ж віці, — відрізнявся мало чим, завдяки цьому й був затверджений на роль Антуана.

У подальші роки Лео діяв більше з молодими режисерами французької нової хвилі, але в першу чергу з Жаном-Люком Годаром і Трюффо. У декількох фільмах Трюффо грав роль Антуана Дуанеля (персонаж — альтер его самого Трюффо). У "Вкрадені поцілунки" (1968) Антуан закохується в студентку музичної школи Крістін Дарбон (Клод Жад). У 1970 році Трюффо продовжує хроніку цієї пари: Антуан і Крістін одружуються в "Родинне вогнище". 1979 року знімається останній фільм, знову з Жаном-П'єром Лео та Клодом Жадом: "Кохання, що втекло". Цей трикартинник є унікальним в історії кіно.

Однією з вершин кар'єри Лео стала роль Марка у бельгійському фільмі Єжи Сколімовського 1967 року «Старт» (Le depart). У 1966 році наш герой отримав приз Берлінського кінофестивалю за найкращу чоловічу роль у фільмі «Чоловіче — жіноче».

У 2016 році вийшов історичний фільм режисера Альберта Серра «Смерть Людовика XIV», в якому Жан-П'єр Лео зіграв роль помираючого короля, за яку був номінований на здобуття в 2017 році кінопремії «Люм'єр» у категорії «Найкращий актор»[1].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Українська назва Мовою оригіналу Режисер Роль
1959 Чотириста ударів Les 400 coups Ф. Трюффо Антуан Дуанель
1960 Бульвар[en] Boulevard Ж. Дювів'є
1962 Антуан і Колетт Antoine et Colette Ф. Трюффо
1965 Безтямний П'єро Pierrot le fou Ж.-Л. Годар молодий чоловік у кінотеатрі
1965 Альфавіль Alphaville, une étrange aventure de Lemmy Caution Ж.-Л. Годар
1966 Чоловіче — жіноче Masculin Féminin Ж.-Л. Годар Поль (головна роль)
1966 Зроблено в США Made in U.S.A. Ж.-Л. Годар Дональд Сігел
1967 Китаянка La Chinoise Ж.-Л. Годар Гійом (головна роль)
1967 Старт Le Départ Єжи Сколімовський Марк (головна роль)
1967 Вікенд Week-end Ж.-Л. Годар Сен-Жест / людина в телефонній будці
1968 Вкрадені поцілунки Baisers volés Ф. Трюффо Антуан Дуанель (головна роль)
1969 Дід Мороз з блакитними очима Le père Noël a les yeux bleus Ж. Есташ
1969 Свинарник Porcile П. П. Пазоліні Юліан Клотц (головна роль)
1969 Радощі пізнання Le Gai savoir Жан-Люк Годар Еміль (головна роль)
1970 Сімейне вогнище Domicile conjugal Ф. Трюффо Антуан Дуанель (головна роль)
1971 Дві англійки і «Континент» Les deux anglaises et le continent Ф. Трюффо головна роль
1972 Останнє танго в Парижі Le dernier Tango a Paris Бернардо Бертолуччі Том
1973 Американська ніч La nuit américaine Ф. Трюффо Альфонс
1973 Матінка і шльондра La maman et la putain Ж. Есташ Александр (головна роль)
1979 Кохання, що втекло L'Amour en fuite Ф. Трюффо
1984 Детектив Détective Жан-Люк Годар Інспектор Нев
1987 Лягаві Les Keufs Жозіан Баласко
1988 36 дівчаток 36 Fillette Катрін Брейя Борис Головін
1990 Я найняв вбивцю I Hired a Contract Killer Акі Каурісмякі Анрі Буланже
1992 Життя богеми La Vie de Bohème Акі Каурісмякі Бланшерон
1996 Чоловік мого життя Mon Homme Бертран Бліє монсеньйор Клод
1996 Ірма Веп Irma Vep Олів'є Ассаяс Рене Відал (головна роль)
1997 Задля сміху Pour rire! Серж Ле Перон
1999 Справа смаку Une affaire de gout Бернар Рапп
2000 Справа Маркореля L'Affaire Marcorelle
2001 Порнограф Le Pornographe Бертран Бонелло Жак Лорен
2009 Обличчя Visages Цай Мінлян Антоній / цар Ірод
2011 Гавр Le Havre Акі Каурісмякі донощик
2012 Камілла роздвоюється Camille redouble Ноемі Львовскі мосьє Дюпон, годинникар
2016 Смерть Людовика XIV La Mort de Louis XIV Альберт Серра король Людовик XIV

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Nominations aux Lumières 2017. Ciné+. 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 4 січня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Жан-П'єр Лео на сайті IMDb (англ.)