Копний суд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ко́пний суд — суд сільської громади в Україні, в Білорусі і Литві, що виник за раннього феодалізму. Збирався у заздалегідь визначеному місці — копищі. Копний суд здійснювали обрані населенням копного округу судді — «копні мужі».

К.C. поєднував слідчі і судові функції, діяв за звичаєвим правом. Збирався кілька разів: для розшуку злочинця по «гарячих слідах» — «гаряча копа»; для судового слідства — «велика копа» з представників сіл копного округу; для остаточного вирішення справи і виконання вироку — «завита копа» (завити — закінчити). К.C. присуджував до штрафу, відшкодування збитків, тілесних покарань, смертної кари, практикував умовне засудження. Апеляційною інстанцією проти вироків К.C. були державні суди.

Поступово законодавство дедалі більше пристосовувало К.C. до інтересів феодалів, які з часом замінили їх вотчинними судами (див. Єдлінський привілей 1430). Вотчинні суди чинили земельні магнати над належними їм селянами (див. Вотчина). Згадки про К.C. зустрічаються ще в документах 2-ї пол. XVII ст. На Поліссі, Волині, Поділлі, а також на Сіверщині (у північних полках Гетьманщини) копний суд збереглися з певними змінами до XVIII/XX ст.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]