Банат, Бачка і Бараня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Банат, Бачка і Бараня
Banat, Bačka i Baranja
Банат, Бачка и Барања
1918 – 1919
Розташування Банат, Бачка і Бараня
Банат, Бачка і Бараня у 1918–1919
Столиця Нові Сад
Державний устрій Не вказано
Прем'єр-міністр Dr. Йован Лалошевич (Jovan Lalošević)
Історія
 - Засновано 1918
 - Ліквідовано 1919
Сьогодні є частиною Сербія, Хорватія, Румунія, Угорщина
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Банат, Бачка і Бараня

Банат, Бачка і Бараня (серб. Banat, Bačka i Baranja, трансліт. Банат, Бачка и Барања) — колишня де-факто провінція Королівства Сербія і Королівства сербів, хорватів і словенців, жовтень 1918 — березень 1919 року. Вона включала в себе географічні регіони Банат, Бачка та Бараня, її адміністративний центр був Нові Сад.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва провінції було Банат, Бачка та Бараня, але також неофіційно відома як Воєводина.

Історія[ред. | ред. код]

Після розпаду Австро-Угорщини в жовтні 1918 року, регіони Банат, Бачка та Бараня перейшли під контроль сербських військ. Місцеве сербське населення сформувало свою адміністрацію — Сербська національна рада в Нові Саді .

Велика народна скупщина сербів, бунєвців та інших слов'ян (Velika narodna skupština Srba, Bunjevaca i ostalih Slovena / Велика народна скупштина Срба, Буњеваца и осталих Словена) з Банату, Бачки та Барані проголосували за приєднання краю до Королівства Сербії. До скупщини увійшло 757 депутатів, з яких 578 були серби , 84 бунєвці , 62 словаки, 21 русини, 6 німців, 3 шокці, 2 хорвати і 1 угорець.

1 грудня, Королівство Сербія разом з Державою словенців, хорватів і сербів утворили нову країну — Королівство сербів, хорватів і словенців.

Хоча уряд у Белграді прийняв рішення про приєднання Банату, Бачки та Барані до Сербії, він не визнав легітимність народної управи (Narodna uprava za Banat, Bačku i Baranju / Народна управа за Банат, Бачку и Барању). Народна управа Банату, Бачки та Барані діяла до 11 березня 1919 року, коли вона провела свою останню сесію.

До Паризької мирної конференції, що визначила точні межі Королівства сербів, хорватів і словенців, під владою народної управи були терени Банату, Бачки та Барані, що наразі належать Румунії та Угорщині.

Населення[ред. | ред. код]

Населення Банату, Бачки та Барані (у межах, визначених мирною конференцією) було 1,365,596, у тому числі 29,1% сербів, 27,71% угорців, 23,10% німці тощо[1][2] , серби і хорвати разом склали 36,80% населення регіону.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Christina Bratt Paulston, Donald Peckham, Linguistic minorities in Central and Eastern Europe, 1998, page 76.
  2. а б Dr Drago Njegovan, Prisajedinjenje Vojvodine Srbiji, Muzej Vojvodine, Novi Sad, 2004, page 207.

Посилання[ред. | ред. код]