Краснопілля (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Краснопілля
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Краснопільський район
Рада Краснопільська селищна рада
Код КОАТУУ: 5922355100
Облікова картка Краснопілля 
Основні дані
Засноване 1640
Статус з 1956 року
Площа 10,5[1] км²
Населення 8220 (01.01.2017)[2]
Густота 782,9 осіб/км²
Поштовий індекс 42400
Телефонний код +380 5459
Географічні координати 50°46′12″ пн. ш. 35°16′33″ сх. д. / 50.77000° пн. ш. 35.27583° сх. д. / 50.77000; 35.27583Координати: 50°46′12″ пн. ш. 35°16′33″ сх. д. / 50.77000° пн. ш. 35.27583° сх. д. / 50.77000; 35.27583
Водойма річки: Тонка, Закобильня, Сироватка, Грязна
Відстань
Найближча залізнична станція: Краснопілля
Селищна влада
Адреса 42400, Сумська обл., Краснопільський р-н, смт Краснопілля, вул. Мезенівська, 2, тел. 7-14-82
Голова селищної ради в.о. Хомічов Іван
Карта
Краснопілля. Карта розташування: Україна
Краснопілля
Краснопілля
Краснопілля. Карта розташування: Сумська область
Краснопілля
Краснопілля
Краснопілля. Карта розташування: Краснопільський район
Краснопілля
Краснопілля

Commons-logo.svg Краснопілля у Вікісховищі

Краснопі́лля (МФА[krɐsn̪oˈpʲiʎːɐ] ( прослухати)) — селище міського типу, районний центр Сумської області. Відстань до м. Суми залізницею — 40 км, шосейними дорогами — 42,4 км.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Залізничний вокзал станції Краснопілля

Через східну частину селища протікає річка Сироватка в місці впадання в неї річки Грязна, вище за течією примикає село Михайлівка, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Самотоївка. Територією селища протікає кілька струмків із загатами. Через селище проходять автомобільна дорога Т 1901 і залізниця, станція Краснопілля  Сумської дирекції Південної залізниці.

Історія[ред. | ред. код]

Виникнення Краснопілля пов'язане з будівництвом Бєлгородської оборонної лінії, призначеної для оборони південних районів Московії від Кримського ханства і Ногайської Орди. 1640 спорудили невеличкий острог — укріплення Краснопілля. Будували його й несли сторожову службу московити.

Починаючи з 1651 р., поселення швидко зростало — сюди переселилося багато селян і козаків з Правобережної України. За несення полкової та городової служби їм надавалось право займати вільні землі і без податку володіти ними.

Українські люди встановили в Краснопіллі принципи козацького самоврядування. Наприкінці 50-х років XVII ст. К. — сотенне містечко Сумського полку Слобідської України. Воєвода усунутий від адміністративної влади, його компетенція поширювалася лише на власне московських людей.

Парк Слави

Розташоване поблизу відомого Сагайдачного шляху[3], який вів углиб Московії по нових дорогах, що з'єднали Суми з Бєлгородом і Харковом, Краснопілля з часом набувало більшого оборонно-рубіжного значення.

Вже 1673 тут жило 1136 чол., а сама фортеця була значним укріпленням. Довжина стін становила 3294 сажені, над стінами здіймалися 2 вежі з воротами та 12 глухих веж, на випадок облоги існував таємний хід до річки Тонкої.

У розпорядженні козаків було 3 пищалі з запасом ядер.

Через 9 років Краснопілля майже повністю перебудували. Неодноразово Краснопілля зазнавало ворожих нападів.

Будинок культури

1659 кримські татари забрали в полон багато людей з Краснопільської сотні. Успішні військові операції татарська армія провела й 1663, 1668. У складі Сумського полку краснопільські козаки брали участь у битві з Гетьманом Петром Дорошенком під Чигирином 1677 та 1678, у Кримських походах Гетьмана Іоанна Самойловича 1687 і 1689, воювали проти Гетьманської України 1708-09 на боці московського князя Петра Романова.

Оборонне значення Краснопілля падає в першій чверті XVIII ст. в зв'язку з московськими анексіями земель на південь від міста. Звідси вибуває московський воєвода, припиняється догляд за укріпленням. 1718 в ньому вже не було ні війська, ні артилерії. До 1765 року Краснопілля залишалося сотенним містечком Сумського полку. Містечко мало свою символіку — прапор і печатку з гербом (у щиті — хрест із сяйвом, поставлений на півмісяці).

Після реорганізації Слобідських полків Краснопілля стало слободою, пізніше — волосним центром, з 20-х років XX ст. — центром району.

Основним заняттям місцевих жителів стає хліборобство, в меншій мірі — скотарство, бортництво, винокуріння. Переселенці з Задніпрянщини принесли сюди знання різних галузей народної творчості. Тут виник один з центрів кахляного виробництва на Слобожанщині. Великими землевласниками на Краснопільщині були Андрій та Герасим Кондратьєви, Василь Янгольський, Е. К. Петерс, К. і Ф. Вейссе.

В кінці XVIII ст. в Краснопілля з прилеглими населеними пунктами жило понад 2400 державних селян і близько 800 кріпаків. Через 60 років кількість державних селян збільшилася до 3560 чол., а кріпаків — до 836 чол. В 1886 р. тут жило 5656 чол., а в 1913 р. — 7468 чол. Економічному розвитку Краснопілля сприяла Бєлгородська залізниця, будівництво якої розпочалось в 1898 р. Перший потяг через станцію Краснопілля пройшов 2 серпня 1901 р. Село славилося своїми ярмарками, товари на які привозили з Сум, Курська, Рильська, Обояні.

Краснопілля постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР в 1932—1933 роках[4].

В часі нацистсько-радянської війни радянські війська відійшли з Краснопілля 15 жовтня 1941 року.

У квітні 2016 року освячено діючий вже не один рік храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці[5].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення[ред. | ред. код]

1959 1979 1989 2001 2016
9936 9212 9469 8935 8259

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[ред. | ред. код]

українська мова російська
95,76 % 3,78 %

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Краснопілля — Енциклопедія Сучасної України
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. відгалужувався від Муравського шляху і проходив вододілом Псла і Ворскли
  4. стор 59 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців
  5. У смт. Краснопілля на Сумщині освячено храм на честь Покрови Пресвятої Богородиці
  6. http://www.runewsweek.ru/country/8447/
  7. http://www-ki.rada.crimea.ua/nomera/007/sozdal.html

Посилання[ред. | ред. код]