Кримськотатарський національний костюм
| Частина серії статей на тему: |
| Кримські татари |
|---|
 Кримські татари, 1862 |
|
|
|
 Категорія •  Портал |
Кримськотатарський національний костюм — народний одяг кримських татар. Він традиційно включає натуральні тканини, ручну вишивку, різні орнаменти і тонку ювелірну роботу. Важливою рисою костюма кримських татар є гармонія з довкіллям[1].
Жіночий костюм[ред. | ред. код]
Жіночий кримськотатарський костюм ділиться на святковий і побутовий (повсякденний). Весільний або обрядовий костюм часто включає дорогі тканини, такі як парча, шовк і оксамит. Такий костюм традиційно багато прикрашається вишивкою на рукавах і на грудях, використовуються дрібні намистини або бісер. Жіночий повсякденний костюм зазвичай складався з сорочки широкого крою і сукні-халата, виготовлених з недорогих тканин. Побутовий костюм прикрашався невеликими малюнками. Поверх сукні одягалися фартухи. На голову пов'язували білу косинку, іноді з орнаментом. Кисті рук ховалися манжетами «ельк'апик», пришитими до рукавів. Під сукню одягалася сорочка і штани[1].
Нижня сорочка жіночого кримськотатарського костюма називається «ич кольмек» або «ич тюб», вона широкого крою, з бавовняної тканини. Надягається поверх сорочки сукня-халат, відрізна по талії, називається «чабулу Антер». Тетяна Пассек так описувала цей елемент костюма дочки одного з татарських вельмож: «На ній було ентері з Константинопольської шовкової матерії, застебнутої на талії круглими золотими ґудзиками; вузькі рукави перехоплювалися браслетами із золотих ланцюжків з дорогим неграненим камінням». Верхня сукня виготовлялася з щільної тканини. Поличка прикрашалася вишивкою, зрізи і шви — шовковими стрічками. Рукав відрізний, звужений до низу. З вивороту шви обточувалися косою бейкою. У гірських районах сукня і сорочка були укороченими для зручності переміщення. Петер-Симон Паллас дав таку характеристику одягу кримських татар гірських регіонів: «Дівчата носять широкі штани і сорочку, застебнуту біля шиї, розрізану попереду, падаючу до колін; понад те — сукня, теж розрізана спереду зі смугастої шовкової матерії з довгими вузькими рукавами, відворотами, вишитими золотом»[1].
Під низ Антеро жінки одягали шаровари «думан» або «токума штан» в тон сукні або сорочки. Іноді шаровари поєднувалися з коротким жилетом з вишивкою на борту і горловині, званим «тончук'». У холодну пору року під верхній одяг одягали утеплену жилетку «зибин», а на ноги — довгі вовняні панчохи «сарили чорап»[1].
Історик Л. І. Рославцева дала таку характеристику кримськотатарського жіночого костюма XVIII століття[1]:
|
У жінок цей тип сукні представляли такі деталі, як біла сорочка з довгими широкими рукавами. Вельможі шили її з шовку-сирцю. Довгі широкі з глибокими складками шаровари закривали щиколотку, низ шаровар шили з фарбованого полотна. Довга відкидна сукня зазвичай шилася зі смугастої шовкової тканини. Сукня обтягувала торс і мала виступаючі боки. На сукню одягали розшитий золотом, обтягуючий груди жилет. Він мав круглий виріз біля горловини і застібався на багато ґудзиків. Талію охоплював срібний філігранний пояс. Жінки по-різному обв'язували голову різноманітними хустками, а дівчата носили шапочки круглої форми з китичкою. |
|
Ще одним важливим елементом жіночого кримськотатарського костюма є коротка легка курточка «салта марка». Рукава цієї курточки трохи нижче ліктя. Поверх неї носили теплу вовняну хустку «шаль»[1].
Головні убори[ред. | ред. код]
До числа найбільш важливих головних уборів кримських татарок відноситься шаль «марама» з геометричним орнаментом. Зрізи обрамлялися мереживом або бахромою. Мараму носили заміжні жінки або жінки у віці. Молоді дівчата покривали голову хусткою «фирланта» або «шербенті». На краях хустки була вишивка з тонких шовкових ниток. Орнамент складався з одного повторюваного елемента або з Б-образної композиції[1].
Щільна накидка з білої тканини «фередже» служила ритуальним покривалом. Це варіант східної бурки — верхнього одягу, що приховує все тіло, з вирізом для очей. Іноді фередже досягала 5-7 метрів в довжину. У повсякденному житті кримські татарки носили звичайну білу хустинку, звану «баш-явлук'»[1].
Кримськотатарський жіночий головний убір «фес» за формою являє собою нижню частину усіченого конуса. Це маленька шапочка, прикрашена вишивкою або монетами. Висота феса повинна становити чотири пальці жіночої руки, вона повинна добре триматися на голові. Фес носили з самого дитинства, кримський краєзнавець Є. Л. Марков так писав про це:
«Сама крихітна, дворічна кримськотатарська дівчинка, яка гралася в пилюці, одягнена майже так само як дорослі; у кожної своя крихітна шапочка, у кожної свій бешметік за міркою — це добрий звичай, нечасто зустрічається в родині російського простолюдина; він свідчить про інстинктивне визнання людської гідності, людських прав навіть в дитині. Цей звичай мені особливо кидався в очі, по протилежності з нашим російським».
Верх феса прикрашало круглий ювелірний виріб «тепелік», інкрустований різними каменями. Головний убір чоловіків називався «к'алпак'», його виготовляли з каракулю[1].
Взуття[ред. | ред. код]
Кримськотатарські дерев'яні сандалі називалися «налини», вони були схожі на японські «гета». Налини одягали для походу в лазню, під час прання і в негоду. У налинів була висока дерев'яна платформа з двох підборів. У жіночий гардероб також входили м'які шкіряні туфельки з загнутими носами або м'які чобітки з сап'яну[1].
Пояс[ред. | ред. код]
Важливим атрибутом жіночого кримськотатарського костюма є пояс «к'ушак'». Він наділяється певним символічним змістом, показує соціальний статус дівчини. Окрасою пояса займаються ювеліри; бляшка може бути як повністю філігранною, так і карбованою з металу. Центральна частина пояса повинна знаходитися на пупку. Іншим аксесуаром є нагрудна, V-подібна деталь «кокюслюк» або «герданлик'». Вона складається з монет, викладених в кілька рядів, або із сітки з перлів[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м Кадырова А. Я. Синтез традиций и современности в крымскотатарском костюме [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] // Таврический научный обозреватель. 2016
Література[ред. | ред. код]
- Рославцева Л. І. Одяг кримських татар XIX — початку ХХ ст. Історико-етнографічне дослідження. — М .: Наука, 2000. — 204 с.
