Леопольд II (король Бельгії)
| Леопольд II Léopold II | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 10 грудня 1865 — 17 грудня 1909 року | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Попередник: | Леопольд I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Спадкоємець: | Альберт I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні: | фр. Léopold Louis-Philippe Marie Victor de Saxe-Cobourg-Gotha | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження: |
9 квітня 1835 Брюссель, Бельгія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть: |
17 грудня 1909 (74 роки) Брюссель, Бельгія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Причина смерті: | геморагічний інсульт | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання: | Royal Cryptd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна: | Бельгія[1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Релігія: | католицька церква | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід: | Саксен-Кобург-Готська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько: | Леопольд I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати: | Луїза Марія Орлеанська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Шлюб: | Марія Генрієтта Австрійська і Caroline Lacroixd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти: | Луїза Бельгійська, Леопольд Бельгійськийd, Стефанія Бельгійська, Клементина Бельгійська, Lucien Durrieuxd[2] і Philippe Durieuxd[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Автограф: | 
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Монограма: | 
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Леопольд II (фр. Léopold II; 9 квітня 1835 — 17 грудня 1909) — король бельгійців з 17 грудня 1865 року, представник Саксен-Кобурзької династії, другий, але старший з тих, хто вижив, син Леопольда I і Луїзи Марії Орлеанської.
Король Леопольд II несе безпосередньо пряму відповідальність за геноцид корінного населення «Вільної держави Конго». Бельгійська колоніальна політика привела до загибелі близько 10 мільйонів африканців[3][4][5][6].
Вступив на престол 1865 року після смерті батька, Леопольда I.
Відомий діяльністю із захоплення басейну річки Конго. За його вказівкою там були влаштовані різного роду комерційні компанії, які провадили жорстоку експлуатацію населення (до самого геноциду) й багатств регіону, а з 1885 до 1908 року існувала Вільна держава Конго, яка була особистим володінням і «бізнесом» короля (а не держави).
Леопольд проводив надзвичайно жорстоку колоніальну політику: жителів Конго вважали рабами короля; за невиконання робіт належало відсікання кисті руки. Бельгійська преса в різного ступеня затушовувала ці звірства, виправдовуючи тим, що в освоюваних районах Конго проживають племена, які практикують канібалізм, і суворі заходи бельгійських колоністів спрямовані на «гуманітарну» діяльність, щоб поліпшити і цивілізувати життя корінних народів.
Встановлена при Леопольді система жорстокої експлуатації привела до скорочення чисельності населення Конго з 30 млн в 1884 році до 15 млн в 1915 році.
При цьому, за даними бельгійських джерел, у 1887 році обсяг виробництва каучуку в Конго становив близько 30 тонн, через 10 років до 1897 року він збільшився в 40 з гаком разів (близько 1300 тонн), а в 1903 році становив уже близько 5900 тонн.[джерело?]
Діяльність Леопольда засуджували в Європі; австрійський імператор Франц Йосиф I (з сином якого Рудольфаом Леопольд видав у шлюб свою доньку Стефанію) називав бельгійського короля «коронованим маклером», приблизно у таких самих висловах його характеризував й Ленін («ділок, фінансист, аферист»). Із сатирою на короля виступали Марк Твен і Артур Конан Дойл.
1902 року на життя короля скоїв замах італійський анархіст, який зробив кілька пострілів по його екіпажу, та не влучив. Леопольд II помер 17 грудня 1909 року і був похований у королівській усипальниці в Брюсселі. Корону Леопольда II, єдиний законний син якого помер у дитинстві, успадкував племінник Альберт I.
22 серпня 1853 року Леопольд II одружився з Марією Генрієттою Габсбург-Лотарінгською, ерцгерцогинею Австрійською (1836–1902), дочкою ерцгерцога Йосифа, онукою імператора Священної Римської імперії Леопольда II. В цьому шлюбі народилось четверо дітей:
- Луїза Марія Амалія (1858–1924), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, 1875 року стала дружиною принца Філіпа Саксен-Кобург-Готського;
- Леопольд Фердинанд (1859–1869), принц Бельгійський, герцог Саксонський (помер від запалення легенів після того, як упав до ставка);
- Стефанія Клотільда Луїза (1864–1945), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, 1881 року стала дружиною Рудольфа, кронпринца Австрії;
- Клементина Альбертіна Марія (1872–1955), принцеса Бельгійська, герцогиня Саксонська, принцеса Саксен-Кобург-Готська, дружина Наполеона Віктора Бонапарта.
Багато років король мав зв'язок із французькою куртизанкою Бланш Делакруа, для якої збудував на Лазурному Березі віллу Ла-Леопольда і з якою одружився за 5 днів до своєї смерті у віці 74 років. Вона народила від нього двох позашлюбних синів:
- Орден Серафимів (17 травня 1852)
- Орден Святого Олафа, великий хрест (13 липня 1897)
- Орден Леопольда I, великий хрест (9 квітня 1853)
- Королівський орден Лева, великий хрест (9 квітня 1891) — засновник ордена.
- Орден Корони (Бельгія), великий хрест (15 жовтня 1897) — засновник ордена.
- Орден Леопольда II, великий хрест (24 серпня 1900) — засновник ордена.
- Орден Африканської зірки, великий хрест (10 жовтня 1908) — засновник ордена.
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (6 вересня 1953)
- Потрійний орден (8 січня 1966)
- Орден Золотого руна (1853)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1853)
- Вищий орден Святого Благовіщення (14 липня 1855)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (14 липня 1855)
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1858)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1858)
- Орден Вірності (Баден) (1862)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1862)
- Орден Лева і Сонця 1-го ступеня
- Орден портрету володаря (16 червня 1873)
- Орден Королівського дому Чакрі (9 вересня 1897)
- Орден Білого слона, великий хрест
- Орден Південного Хреста, великий хрест
- Хрест Дона Педро I, великий хрест
- Орден Почесного легіону, великий хрест
- Королівський орден Камбоджі, великий хрест
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Орден Грифа, великий хрест
- Орден Меджида 1-го класу
- Орден «Османіє» 1-го класу
- Орден дому Османів
- Орден Чорного орла
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Орден Андрія Первозванного
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Йосипа, великий хрест
- Цивільний і військовий орден Заслуг
- Орден Рутової корони (Королівство Саксонія; 1844)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (грудень 1853)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1853)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське; 20 вересня 1854)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбург; 1 серпня 1856)
- Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 6 квітня 1863)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
- Орден Людвіга (Гессен), великий хрест (10 грудня 1865)
- Орден Мексиканського орла, великий хрест (Мексиканська імперія; 1865)
- Орден Слона (Данія; 9 січня 1866)
- Орден Золотого лева (Гессен-Кассель; 29 січня 1866)
- Орден Підв'язки (Британська імперія; 23 лютого 1866)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Герцогство Ангальт; 1874)
- Орден хризантеми з ланцюгом (Японська імперія)
- орден (7 травня 1880)
- ланцюг (12 липня 1905)
- Орден Камехамехи I, великий хрест (Королівство Гаваї; 1881)
- Орден Кароля I, великий хрест з ланцюгом (Румунське королівство; 1906)
- Орден Печатки Соломона, великий хрест (Ефіопська імперія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден Африканської спокути, великий командор (Ліберія)
- Бальї Великого хреста честі і відданості (Мальтійський орден)
- Орден Святого Карла (Монако), великий хрест
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Орден Подвійного дракона 1-го ступеня, 1-й клас (Династія Цін)
- Орден Святого Марина, великий хрест (Сан-Марино)
- Орден Таковського хреста, великий хрест (Королівство Сербія)
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
- Орден Визволителя, ланцюг (Венесуела)
- У відеогрі Zombie Army Trilogy, в замку Адольфа Гітлера Фольтершлосс висять портрети історичних постатей, які прославились своєю жорстокістю. Серед них є і портрет Леопольда.
-
Кронпринц Леопольд (1844). -
Кронпринц Леопольд (1853). -
Кронпринц Леопольд у гренадерській формі (1853). -
Коронація Леопольда (17 грудня 1865). -
Коронаційна медаль Леопольда II. -
Король Леопольд з дружиною. -
Король Леопольд з дружиною. -
Король Леопольд з дружиною. -
Король Леопольд з дружиною. -
-
Король Леопольд з дружиною. -
Король Леопольд з дружиною. -
Останнє фото короля Леопольда (1909). -
Гробниця короля і його дружини.
;_kroonprins_en_hertog_van_Brabant,_later_koning_Leopold_II_der_Belgen,_Granzella,_Felixarchief,_12_12732.jpg)
- ↑ RKDartists
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Григорий Мавров. В мире, История. 29 августа 2014. Как бельгийский король Леопольд II уничтожил 10 миллионов африканцев. [1] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Екатерина Астафьева. Бельгийский геноцид Конго (18+) [2] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ The hidden holocaust [3] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ For over twenty years, King Leopold II of Belgium enslaved the people of the Congo for the rubber trade. He killed an estimated 8-12 million people. [4] [Архівовано 27 червня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Р. А. Кривонос. Леопольд II // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Леопольд II, бельгійський король // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
.svg){kind=small}
- Народились 9 квітня
- Народились 1835
- Померли 17 грудня
- Померли 1909
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Кавалери Великого хреста ордена Корони
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери Потрійного ордена
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери ордена Лева і Сонця 1 ступеня
- Кавалери ордена Королівського дому Чакрі
- Лицарі Великого хреста ордена Білого слона
- Кавалери ордена Меджида 1 ступеня
- Кавалери ордена Османіє 1 ступеня
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Йосипа
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери Великого хреста ордена Південного Хреста
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені орденом Грифона (Мекленбург)
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Кавалери ордена Підв'язки
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Кавалери ордена Хризантеми
- Кавалери ордена Соломона
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери Великої стрічки ордена Африканської спокути
- Кавалери Великого хреста ордена святого Карла
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Нагороджені орденом Подвійного дракона
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Королі Бельгії
- Саксен-Кобург-Готська династія
- Люди на марках
- Диктатори
- Люди на монетах
- Мальтійські лицарі
- Уродженці Брюсселя
- Померли у Брюсселі
- Поховані в церкві Діви Марії (Лакен)