Акупунктура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Акупункту́ра (лат. acus — голка та лат. punctura — укол) — лікувальний метод, що полягає у подразненні периферичних нервових розгалужень за допомогою уколів у певні точки тіла (всього таких точок налічується понад 600). А. належить до осн. методів кит. народ. медицини; у Китаї відома з 2 століття до н. е.

З найбільшим ефектом методом А. лікують захворювання периферичної нерв. системирадикуліт, ішіас та ін., а також ревматизм.

Вибір точок зумовлюється характером захворювання; у вибрані точки на встановлену глибину вводять спец. голки, які залишають в тілі протягом 5—15 хвилин.

Акупунктурні меридіани[ред.ред. код]

За давніми китайськими уявленнями, життєва енергія (Ці), рухається по тілу людини по вевних шляхах, які європейські рефлексотерапевти іменують меридіанами, кожен меридіан має зовнішній (на шкірі) та внутрішній (по внутрішніх органах) ходи, особливо активні енергетичні точки є акупунктурними точками, на які і діє лікар, при лікуванні пацієнта.

Налічується 12 основних, 2 додаткових, 4 чудесних меридіани, також існують позамеридіанні та нові акупунктурні точки.

До основних меридіанів належать:

  1. Меридіан легень (I, P)
  2. Меридіан товстої кишки (II, G)
  3. Меридіан шлунку (III, E)
  4. Меридіан селезінки-підшлункової залози (IV, E)
  5. Меридіан серця (V, RP)
  6. Меридіан тонкої кишки (VI, IG)
  7. Меридіан сечового міхура (VII, V)
  8. Меридіан нирок (VIII, R)
  9. Меридіан перикарду (IX, MC)
  10. Меридіан трьох обігрівачів (трьох частин тіла) (X, TR)
  11. Меридіан жовчного міхура (XI, VB)
  12. Меридіан печінки (XII, F)

До додаткових меридіанів належать:

  1. Передньосерединний меридіан (XIV, VG)
  2. Задньосерединний меридіан (XII, VC)

Протипоказання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]