Акупунктура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема акупунктури.

Акупункту́ра (лат. acus — голка та лат. punctura — укол) — лікувальний метод, що полягає у подразненні периферичних нервових розгалужень за допомогою уколів у певні точки тіла (всього таких точок налічується понад 600). А. належить до осн. методів кит. народ. медицини; у Китаї відома з 2 століття до н. е.

З найбільшим ефектом методом акупунктури лікують захворювання периферичної нерв. системирадикуліт, ішіас та ін., а також ревматизм.

Вибір точок зумовлюється характером захворювання; у вибрані точки на встановлену глибину вводять спец. голки, які залишають в тілі протягом 5—15 хвилин.

Голка, введена в точку на шкірі

В даний час акупунктура, як частина традиційної китайської медицини, зберігає своє поширення в Китаї, де переважає думка про її науковість [1]. У західних країнах акупункутра отримала помітне поширення в XX столітті[2] в якості альтернативної медицини. Про ефективність акупунктури заявили ряд організацій в галузі охорони здоров'я та ветеринарії (WHO [3], NIH [4], NCCAM [5], NHS, AVMA [6][7][8]). Дослідники критикують ці заяви [9][10] як засновані на перекручених даних і некоректній методології, на зацікавленості цих організацій. У систематичних оглядах клінічних досліджень робиться висновок про те, що ефективність акупунктури не вище, ніж ефект плацебо [11] [12] [13] [14]. Одним з різновидів акупунктури є голкорефлексотерапія (англ. dry needling), широко поширена в Україні, проте в клінічних випробуваннях останнього часу ефективність цього виду голковколювання у всіх областях медицини теж не підтверджена [15] [16].

Уявлення та поняття, що лежать в теоретичній основі акупунктури - вчення про інь і ян, про п'ять елементів, про життєву енергію ці і її рух по меридіанах - носять донауковий і метафізичний характер [17][18][19], що не відповідає сучасним вимогам науковості і доказовості. Лежачі в основі акупунктури архаїчні уявлення, а також сумніви в її клінічній ефективності викликають широку критику, аж до розгляду акупунктури як псевдонауки [20] [21][22]. Згідно з меморандумом ВООЗ про стратегію розвитку альтернативної медицини, акупунктура, як і інші методи нетрадиційної медицини, повинні відповідати критеріям доказової медицини.

У 2010 році ЮНЕСКО включило акупунктуру і ігніпунктуру в Список нематеріальної культурної спадщини людства [23].

Історія[ред.ред. код]

Батьківщина акупунктури і її подальше поширення[ред.ред. код]

Поширене переконання, що акупунктура має саме китайські витоки, не має однозначних підтверджень. Знайдений в 1963 році в повіті Долунь (англ. Duolun County; аймак Шилін-Гол в автономному регіоні Внутрішня Монголія на півночі Китаю) камінь бянь 砭 (biān) (загострені камені, що використовувалися до створення металевих голок), можливо, опускає походження акупунктури в неоліт [24] [25]. Ієрогліфи і піктограми, що датуються часом правління династії Шан (1600-1100 до н. е.), вказують на те, що поряд з вкалуванням використовувалося також припікання [26]. Розвиток металургії в Китаї теоретично дозволяло виготовлення сталевих голок вже в III столітті до н. е., однак найбільш ранні археологічні знахідки подібного роду відносять лише до династії Хань, та свідоцтв про використання цих голок в медичних цілях немає. Джерелом спекуляцій про використання акупунктури стало виявлення сталевих голок поруч із чашею, поміченою для медичного використання в Маньчен 满城 (бл. 112 до н. е.), Однак виявлені голки мають вушко і, скоріш за все, використовувалися для шиття. У Шуанбаошань (суч. Мяньян, Сичуань) <! - Там же (?) -> Було виявлено подібність макета для вивчення акупунктури - лакована дерев'яна фігурка 28,1 см з позначенням «меридіанів», похована біля. 118 р. до н.е. е. Перше свідчення про використання двох конкретних акупунктурних точок, Саньлу 三 里 і Фейшуй 肺 输, датується 1 ст. н. е. (гробниця біля Увей 武威, пров. Ганьсу) [27].

У Європі, при дослідженні муміфікованого тіла Еці, вік якого близько 5300 років, було виявлено 15 груп татуювань, розташування частини яких збігається з сучасними акупунктурними точками. Це було витлумачено як свідчення того, що практики, подібні азіатським, могли бути поширені по всій Євразії в ранній бронзовій епосі [28].   Значний вплив на китайську акупунктуру зробили релігійні та філософські вчення стародавнього Китаю. Традиція, що передавалася раніше усно, в IV - III століттях до н. е. була записана і викладена у світлі світоглядів даосизму. Розвиток акупунктури тривав протягом усього першого тисячоліття нашої ери, досягнувши свого розквіту до початку другого і отримавши широке поширення як у самому Китаї, так і за його межами в Японії, Монголії, Кореї, Індії. На становлення китайського розуміння акупунктурних меридіанів і точок істотний вплив зробили міфологія [29], нумерологія [30], астрологія [29] та інші метафізичні уявлення [29]. У класичних медичних текстах китайська календарна зодіакальна система Ганьчжу (干支 gānzhī) [29] зіставляє постійні меридіани годинним кутам Сонця [29] і часу доби [29] [31]. Серед збережених ранніх китайських текстів з акупунктури - трактат Хуанфу Мі 皇甫謐 (пом.282), що спирається на більш ранні джерела, які не дійшли до наших днів.

Китайський ієрогліф «чжень» позначає будь-який інструмент для проколювання або надрізання [29]. В одному з основоположних китайських медичних трактатів «Хуан-ді нейцзін» (« Внутрішній канон Жовтого імператора») цим ієрогліфом позначені надрізання або проколювання шкіри з метою кровопускання, розкриття наривів і припікання (для зупинки кровотечі, знезараження), а не та акупунктура, яка відома сьогодні [29] [32]. З дев'яти зображених у трактаті інструментів лише три схожі на товсті голки і шпильки, деякі з решти нагадують інструменти для кровопускання та хірургії середньовічної Європи [29]. Історики медицини та ветеринарії припускають, що середньовічні практики проколювання і надрізання («чжень») зберігалися майже в незмінному вигляді в Китаї до середини XX століття [29] [33].

В XVI столітті португальські місіонери вперше привезли повідомлення про акупунктуру на Захід. У Європі до XVIII століття не існувало достатніх медичних знань для складання точних карт внутрішніх органів [29]. У вісімнадцятому столітті в Європу потрапляють більш докладні відомості про акупунктуру, але значно більший інтерес викликають методики припікання. У самому Китаї акупунктура зберігає популярність лише в нижчих шарах суспільства, а самі цілителі, практикуючі голковколювання, часто неграмотні. В 1822 році едиктом китайського імператора скасовується практика та вивчення акупунктури в імператорській академії медицини, як заняття негідне для освіченої людини. Все це тягне скептичне ставлення до голковколювання в європейській науці, і дослідження в цьому напрямку практично не проводяться. У самому Китаї вже на початку другого тисячоліття і в наступні століття практика застосування акупунктури, будучи замінена медикаментозними методами лікування, стала більшою рідкістю і, втратила свою престижність, була поставлена в один ряд з шаманізмом, акушерством і припіканням.

На становлення сучасної карти акупунктурних точок і меридіанів вплинув китайський педіатр Чен Дань'ань (Cheng Dan'an), який на початку 1930-х років сприяв відновленню зникаючих вуличних практик терапевтичного голковколювання. Він віддалив місця голковколювання від кровоносних судин, ілюструючи свої нововведення малюнками на шкірі людей і фотографуючи їх [34]. Він же замінив товсті середньовічні інструменти на тонкі голки, характерні для сучасної акупунктури [34] [35].

Чан Кайши спробував ввести класичну західну медицину, законодавчо заборонивши акупунктуру, що повинно було позбавити лікарської практики 400 000 акупунктуристів. Але цей закон був відхилений в 1929 році урядом Гоміньдана. Новий підйом і швидке поширення акупунктура отримала після китайської революції 1949 року. Лікарі в лікарнях Китаю стали застосовувати акупунктуру поряд з класичною західною медициною. У різних країнах стали проводитися наукові дослідження в цій області, що призвело до появи безлічі коментарів і публікацій в медичних журналах і газетах [36].

Існує альтернативна гіпотеза походження акупунктури: татарський вчений Раширом рахмет Арат у своїй роботі «Zur Heilkunde der Uighuren» (« Медична практика у уйгурів »), опублікованій в 1930 і 1932 рр. в Берліні, досліджував уйгурську медицину. Спираючись на малюнок людини і пояснення точок акупунктури на тілі, він, а також деякі інші західні вчені, схиляються до того, що акупунктура є не китайським, а уйгурським відкриттям.

Акупунктура в Азії[ред.ред. код]

В даний час в Китаї, Кореї та Японії акупунктура використовується в безлічі патологічних станів, у тому числі в якості заспокійливого або тонізуючого прийому, для лікування хронічних захворювань, а також в хірургії, наприклад у випадках перелому кістки для стимуляції утворення кісткової мозолі, при водянці для вилучення накопичилася води з підшкірної клітковини тощо.

Акупунктура в західних країнах[ред.ред. код]

Акупунктура в СРСР і країнах СНД[ред.ред. код]

У російську і українську мови термін «акупунктура» прийшов із Франції.

Застосування методу голкотерапії в лікувальних установах СРСР почалося з кінця 40-х років, як результат обміну з китайськими лікарями. Офіційно акупунктура була визнана в СРСР в 1957 році наказом МОЗ СРСР, а активне застосування почалося з 60-х років. Підготовка лікарів з голкотерапії активізувалася після наказу МОЗ СРСР «Про подальшу розробку методу голкотерапії та впровадженні його в практику» (1971). У 80-90-х роках голкотерапія переживає свій розквіт. Багато дослідних установи займаються вивченням механізмів голкотерапії, випускають керівництва, монографії з чжень-цзю, лікарі проходять перепідготовку з присвоєнням кваліфікації лікар - рефлексотерапевт.

До кінця 90-их акупунктура в країнах СНД структурно була частиною фізіотерапії, а лікарська спеціальність називалася лікар-фізіотерапевт. В даний час у багатьох лікувальних закладах існують кабінети або навіть відділення голкорефлексотерапії, де надається допомога хворим з найрізноманітнішими захворюваннями [37].

Ефективність цього виду голковколювання у всіх областях медицини не підтверджена в клінічних випробуваннях останнього часу [15] [16].

Дослідження механізмів дії[ред.ред. код]

В даний часу жодна з наявних теорій не пояснює в достатній мірі механізми дії акупунктури. Більш того, в оглядах клінічних випробувань останнього часу ставиться під сумнів наявність позитивного впливу акупунктури на організм людини у всіх областях терапії, крім короткочасного зняття деяких видів болю і нудоти. При цьому розроблені для перевірки ефективності методи «фальшивої» акупунктури показують приблизно таку ж ефективність в цих областях, що і дійсна акупунктура. З цієї причини акупунктура залишається чисто емпіричним методом, що не відповідають зростаючим науковим вимогам медицини [38].

Традиційні уявлення[ред.ред. код]

Послідовники традиційних шкіл акупунктури, що сягають корінням в стародавні вірування та філософію даосизму, розглядають хворобу як дисбаланс і порушення циркуляції ці. Спрощено в обгрунтування лікувального ефекту пропонується, що впливи, зроблені на акупунктурні точки, призводять до гармонізації та відновленню правильного руху енергії. Однак сучасна наука заперечує існування такого типу енергії [19] [20] [39]. Існування меридіанів і акупунктурних точок не підтверджується анатомічними і гістологічними даними [4] [40].

Нейро-гуморальний механізм[ред.ред. код]

Однією з ранніх спроб пояснити аналгезуючі ефекти акупунктури стала теорія контролю «воріт болю» [41]. Вона описувала модуляцію сенсорних імпульсів болю за допомогою інгібіторних механізмів центральної нервової системи (ЦНС). Відповідно до цієї теорії укол голки при акупунктурі збуджує швидкі чутливі нервові волокна шкіри або м'язів, і імпульси цих волокон «обганяють» в спинному мозку імпульси від уражених органів, що передаються по більш повільним волокнам. При цьому активуються інгібіторні інтернейрони, що впливають на повільні шляхи. Терапевтичний ефект, коли болюче відчуття зменшується допомогою заподіяння болю через ГЕТЕРОТОПІЧНУ стимуляцію різних областей тіла, іменується контрподразником, і він відкривався вченими неодноразово. Контрподразник часто перериває порочне коло і дозволяє добитися стійкого лікувального ефекту, тим самим надаючи можливості для регенерації в тому випадку, якщо ураження ще не є незворотнім [38].

У 1976 році західними дослідниками була висунута нова гіпотеза про те, що ефект акупунктури опосередкований ендорфінергічною системою [42]. Відповідно до цієї гіпотези, ендорфінергічна система складається з нейронів, локалізованих в основному в мезенцефалоні (ядерний шов і центральна сіра речовина). Передбачається, що її аналгезуючий ефект опосередкований вивільненням ендорфінів (нейротрансмітерів з морфіноподібних дією) через ретикулоспінальний тракт [38].

Нові дослідження акупунктури проводяться з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії (МРТ), однопротонної емісійної комп'ютерної томографії (SPECT), транскраніальної допплеровской ультрасонографії (ТКДУ) [43]. Результати досліджень дозволяють висунути гіпотезу, що при дії на акупунктурні точки відбувається модуляція активності специфічних субкортікальних систем, в основному лімбічної системи [44]. При цьому робиться припущення, що ефекти акупунктури обумовлені основним принципом функціональної структури нервової системи - її СОМАТОТРОПНОЮ організацією (нейрональної зв'язком строго певних відділів та областей нервової системи зі строго визначеними органами та областями організму) [45].

Ефект плацебо[ред.ред. код]

З середини 1950-х років і по теперішній час панівною в науці точкою зору є думка, що в основі дії акупунктури лежить ефект плацебо [2] [12] [21] [46] [47]. Іншими словами, метод вважається ефективним настільки, наскільки вірять в нього пацієнти та їхні лікарі [13].

Існують позитивні результати використання акупунктури на дітях і тварин, які, на думку деяких прихильників акупунктури, не можуть бути пояснені класичним механізмом дії плацебо [38]. Проте дані результати не були отримані в плацебо-контрольованих випробуваннях. Психологічні дослідження сугестивності у дорослих, на думку прихильників акупунктури, також вказували на той факт, що специфічні ефекти відіграють певну роль [38]. Однак наявність специфічного ефекту в одних випадках не підтверджено клінічними випробуваннями, в інших випадках виявлялося дуже незначним [13].

Кілька останніх клінічних досліджень німецьких вчених з Nordic Cochrane Centre про використання акупунктури в позбавленні від болю (для анестезії, лікування хронічного головного болю і мігрені, поперекових болів при радикуліті тощо) показали, що дія використовуваного в даний час в клінічних умовах методу майже не залежить від глибини і місця установки голок і її тривалості, і здебільшого базується на ефекті самонавіювання - плацебо: різниця між «дійсним» і «фальшивим» голковколюванням виявилася статистично незначущою на користь «дійсного». Отримана незначна різниця в кілька відсотків не має клінічного значення, і дослідники вважають, що вона може бути пояснена недоліками в умовах проведення експериментів. Також в різних методах «фальшивого» голковколювання випадки, коли шкіру дійсно пронизували, виявилися незначно більш ефективними, ніж ті, в яких лише імітувалося голковколювання [12]. Для усунення похибок та уточнення результатів очікується проведення подальших досліджень.

Методологічні проблеми дослідження акупунктури[ред.ред. код]

Однією з серйозних причин, що ускладнюють вивчення акупунктури, вважається так звана «операторна залежність»: результат акупунктурного впливу значно залежить від досвіду і майстерності оператора, методики або школи акупунктури, якій він навчався, і далеко не завжди вдається відтворити подібні результати. З іншого боку, «фальшива» акупунктура (англ. sham acupuncture), розроблена для вимірювання плацебо-ефекту, показує практично ту ж ефективність, що і «дійсна», суб'єктивні позитивні враження пацієнтів залежать насамперед від контекстуальних і психологічних факторів терапії, від їхніх переконань і очікувань, від спрямованої і сфокусованої уваги лікаря, що робить процедуру [48], тому ряд дослідників вважає незначним фактором майстерність оператора, знання ним методик і шкіл акупунктури [9] [49].

Для досліджень ефективності акупунктури були розроблені методи «фальшивої» акупунктури (англ. sham acupuncture) - уколи не в точках акупунктури, або в не призначених для вимірюваного впливу точках, або з використанням спеціальних непроникаючих під шкіру голок. У деяких подібних дослідженнях було показано, що акупунктура в точках, використовуваних як неакупунктурних, може чинити неспецифічний вплив на перебіг досліджуваного захворювання.

В даний час клінічними випробуваннями підтверджено, що у випадках використання для короткочасного зняття деяких видів болю і нудоти «фальшива» акупунктура виявляється ефективною. При цьому її ефективність знаходиться майже на рівні дійсної акупунктури [12] [13]. У всіх інших випадках ні фальшива, ні дійсна акупунктура не довели свою ефективність [12]. Частина прихильників акупунктури визнають, що якщо вона і має в деяких випадках специфічний ефект, то досить невеликий [13].

Проблемою для доказу ефективності акупунктури є також труднощі організації подвійного сліпого дослідження [38] - пацієнт може зрозуміти, в яку саме групу він розподілений (чи застосовується до нього фальшива або дійсна акупунктура), або лікар може вільно або мимоволі впливати на пацієнта, знаючи в якій групі знаходиться пацієнт. Якщо при дослідженнях вивчалася група піддається щонайменше двом втручаням (голковколювання і контакту з лікарем), то отриманий ефект не може бути однозначно порівняний з таким у контрольної групи. Такі дослідження не є подвійними сліпими. Практичне значення мають дослідження з використанням плацебо-голок за умови мінімізації контактів досліджуваних осіб з лікарем [38]. В даний час розроблені такі голки, при використанні яких ні лікар, ні пацієнт не знають про те, чи дійсно голки вводяться під шкіру. Найбільш достовірними нині визнаються результати тих клінічних досліджень, в яких пацієнти розділені на три групи - з дійсною, фальшивою акупунктурою і тих, хто не отримує терапії [12] [50].

При застосуванні акупунктури відносно одного захворювання можливі ефекти по відношенню до іншого захворювання (неконтрольовані перехресні ефекти) [38].

При дослідженнях має місце етична проблема: застосування акупунктури у відсутності іншого лікування прийнятно не у всіх випадках [38]. Також серйозною етичною проблемою є використання в клінічній практиці методів акупунктури, ефективність яких не перевищує плацебо-ефект [13].

Ще однією серйозною проблемою при дослідженнях акупунктури є «спотворення публікацій» (англ. publication bias) - замовчування негативних і публікації позитивних результатів клінічних випробувань [50].

Безпека та ефективність методу[ред.ред. код]

Ряд авторів та організацій ставлять під сумнів не тільки ефективність, але й безпеку акупунктури [47].

У західних країнах переважає думка, що акупунктура є безпечною, якщо практикується підготовленими фахівцями з використанням стерильних голок [5]. Але, як і будь-який інший інвазивний метод лікування, голкотерапія може призводити до негативних наслідків, побічних ефектів [18], а також серйозних ускладнень [2] [51] - від незначних болів, кровотечі, гематом, нудоти і блювоти до пошкоджень нервів і внутрішніх органів, пневмоторакса [48], інфекційних захворювань [52], в тому числі, можливо, і ВІЛ - інфекції [52].

У 2003 році Всесвітня організація охорони здоров'я склала список захворювань, при лікуванні яких, згідно з дослідженнями та клінічними тестами, акупунктура показала позитивний результат [3], проте цей огляд був розкритикований за упередженість і за зосередженість у основному на неякісних клінічних випробуваннях [53] [54].

Існує також ряд досліджень акупунктури у ветеринарії, результати яких щодо ефективності оцінюються як позитивні [6] [7] [8]. У той же час і у ветеринарії є публікації, критично розглядають ефективність методу [55].

Сучасне застосування[ред.ред. код]

В даний час існує безліч шкіл і напрямів, так чи інакше пов'язаних з акупунктурою.

Традиційна акупунктура[ред.ред. код]

Це традиційна чжень-цзю терапія (вкалування і припікання), електроголковкалування (діагностика і лікування з вимірюванням біопотенциалів точок на поверхні шкіри), аурикулопунктура і аурикулопрессура (вплив на біологічно активні точки вуха), шиацу (акупресура) та ін. методи.

Сучасні «західні» модифікації[ред.ред. код]

Як один з варіантів акупунктури можна вказати на часто вживаний спосіб припинення кровотечі. Для цього на деякій відстані від стікаючої кров'ю артерії вводять в тіло голку у вертикальному напрямку; потім її підводять під артерію і на тій же відстані з іншого її боку виводять голку назовні. Таким чином судина притискається голкою до м'язів і кровотеча припиняється.

Ще один різновид акупунктури, так званий бауншейтізм полягає в наступному: за допомогою спеціального інструменту проводиться укол шкіри безліччю голок одночасно, а потім це місце змащується дратівливим засобом (наприклад, маслами).

Розширилося застосування цього засобу, і з застосуванням до нього електричного струму (електропунктура) що значно посилено його дію. При цьому вводять в тіло дві голки, і між ними пропускають струм.

Споріднені напряму «точкової» терапії[ред.ред. код]

Акупунктурні меридіани[ред.ред. код]

За давніми китайськими уявленнями, життєва енергія (Ці), рухається по тілу людини по вевних шляхах, які європейські рефлексотерапевти іменують меридіанами, кожен меридіан має зовнішній (на шкірі) та внутрішній (по внутрішніх органах) ходи, особливо активні енергетичні точки є акупунктурними точками, на які і діє лікар, при лікуванні пацієнта.

Налічується 12 основних, 2 додаткових, 4 чудесних меридіани, також існують позамеридіанні та нові акупунктурні точки.

До основних меридіанів належать:

  1. Меридіан легень (I, P)
  2. Меридіан товстої кишки (II, G)
  3. Меридіан шлунку (III, E)
  4. Меридіан селезінки-підшлункової залози (IV, E)
  5. Меридіан серця (V, RP)
  6. Меридіан тонкої кишки (VI, IG)
  7. Меридіан сечового міхура (VII, V)
  8. Меридіан нирок (VIII, R)
  9. Меридіан перикарду (IX, MC)
  10. Меридіан трьох обігрівачів (трьох частин тіла) (X, TR)
  11. Меридіан жовчного міхура (XI, VB)
  12. Меридіан печінки (XII, F)

До додаткових меридіанів належать:

  1. Передньосерединний меридіан (XIV, VG)
  2. Задньосерединний меридіан (XII, VC)

Протипоказання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


  1. Paton M. Is Traditional Chinese Medicine Science? What Chinese Scientists Think // 16th Biennial Conference of the Asian Studies Association of Australia. Wollongong, 2006
  2. а б в Ernst, Edzard (2006-02). Acupuncture — a critical analysis. Journal of Internal Medicine 259 (2). с. 125–137. doi:10.1111/j.1365–2796.2005.01584.. PMID 16420542. Процитовано 2008-04-08. 
  3. а б World Health Organization (2003). У ZhangX. Acupuncture: Review and Analysis of Reports on Controlled Clinical Trials. World Health Organization. Архів оригіналу за 2012-02-09. 
  4. а б NIH Consensus Development Program (November 3-5, 1997). Acupuncture --Consensus Development Conference Statement. National Institutes ofHealth. Архів оригіналу за 2011-08-23. Процитовано 2007-07-17. 
  5. а б Acupuncture. US National Center for Complementary and AlternativeMedicine. 2006. Архів оригіналу за 2012-02-09. Процитовано 2006-03-02. 
  6. а б ScottNolen (2001-12-15). Alternatives for controlling animal pain. Архів /onlnews/javma/dec01/s121501e.asp оригіналу за 2012-02-09.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  7. а б AVMA Guidelines for Complementary and Alternative Veterinary Medicine. Архів оригіналу за 2012-02-09.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  8. а б HuishengXie (2010-12-10). Is Acupuncture a Valid Treatment in Veterinary Medicine?. Архів оригіналу за 2012-02-09.  Проігноровано невідомий параметр |lang= (можливо, |language=?) (довідка)
  9. а б Wallace I. Sampson (March2005). Critique of the NIH Consensus Conference on Acupuncture. Acuwatch. Архів оригіналу за 2012-02-09. 
  10. Sampson WI, Atwood K. (5/19 December 2005). Propagation of the Absurd: demarcation of the Absurd revisited. Med J Aust 183 (11 / 12). Viewpoint. Архів оригіналу за 2006-09-07.  Проігноровано невідомий параметр |deadlink= (довідка)
  11. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок Ernst_2006_-02 не вказаний текст
  12. а б в г д е Madsen MV, Gøtzsche PC, Hróbjartsson A (2009). view = long & pmid = 19174438 Acupuncture treatment for pain: systematic review of randomised clinical trials with acupuncture , placebo acupuncture, and no acupuncture groups. BMJ 338. с. a3115. PMID 19174438. 
  13. а б в г д е Brian M. Berman, MD, Helene M. Langevin, MD, Claudia M. Witt, MD, MBA, Dubner R., DDS, Ph .D. Acupuncture for Chronic Low Back Pain // The New England Journal of Medicine, 2010; 363: 454-461.
    «As noted above, the most recent well-powered clinical trials of acupuncture for chronic low back pain showed that sham acupuncture was as effective as real acupuncture' . The simplest explanation of such findings is that the specific therapeutic effects of acupuncture, if present, are small, whereas its clinically relevant benefits are mostly attributable to contextual and psychosocial factors', such as patients 'beliefs and expectations, attention from the acupuncturist, and highly focused, spatially directed attention on the part of the patient. These studies also seem to indicate that needles do not need to stimulate the traditionally identified acupuncture points or actually penetrate the skin to produce the anticipated effect ».
  14. Gorski D. Credulity about acupuncture infiltrates the New England Journal of Medicine // Science-Based Medicine, 3.08.2010
    «Rather than simply admitting that acupuncture does not work and that acupuncture effects are placebo effects, they try to spin the results by pointing out that both sham and "real" acupuncture "work" and therefore are useful! In other words, they argue for placebo medicine without calling it placebo medicine ».
  15. а б Ernst E. Is reflexology an effective intervention? A systematic review of randomised controlled trials // Med J Aust. 2009 Sep 7; 191 (5): 263-6. PMID: 19740047
    «CONCLUSION: The best evidence available to date 'does not demonstrate convincingly that reflexology is an effective treatment' for any medical condition»
  16. а б Ernst E., Posadzki P., Lee MS' 'Reflexology: an update of a systematic review of randomised clinical trials // Maturitas. 2011 Feb; 68 (2): 116-20. Epub 2010 Dec 15. PMID: 21111551
    «It is concluded that the best clinical evidence
    'does not demonstrate convincingly reflexology to be an effective treatment' for any medical condition»
  17. Charlton BG [http: //www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1293580/?page=2 Philosophy of medicine: alternative or scientific] // Journal of the Royal Society of Medicine. — 1992August. — № 85(8).
  18. а б John P.Jackson. What is acupuncture?. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  19. а б StevenSalzberg (2008). Acupuncture infiltrates the University of Maryland and NEJM. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  20. а б Ulett GA, Han J. , Han S. Traditional and Evidence-Based Acupuncture: History, Mechanisms , and Present Status Шаблон:Недоступна посилання // SOUTHERN MEDICAL JOURNAL, Vol 91, No. 12. December 1998.
    «In 1997, the NIH / OAM Consensus Meeting on Acupuncture came to essentially the same conclusions after focusing its attention primarily on clinical studies, based on TCA with its pseudoscientific theories of meridians and Qi ».
  21. а б Steven Novella. Acupuncture Pseudoscience in the New England Journal of Medicine. Архів оригіналу за 2012-02-09. 
  22. Greasley P. Is evaluating complementary and alternative medicine equivalent to evaluating the absurd? // Eval Health Prof. 2010 Jun; 33 (2): 127-39.
    «The empirical evaluation of a therapy would normally assume a plausible rationale regarding the mechanism of action. However, examination of the historical background and underlying principles for reflexology, iridology, acupuncture, auricular acupuncture, and some herbal medicines, reveals a rationale founded on the principle of analogical correspondences, which is a common basis for magical thinking and pseudoscientific beliefs such as astrology and chiromancy ».
  23. = en & pg = 00011 & RL = 00425 Acupuncture and moxibustion of traditional Chinese medicine // UNESCO Intangible Heritage Lists (англ.)
  24. Ma, K (1992). The roots and development of Chinese acupuncture: from prehistory to early 20th century. Acupuncture in Medicine 10 ((Suppl)). с. 92–9. doi:10.1136 / aim.10.Suppl .92. 
  25. Chiu, M (1993). Chinese acupuncture and moxibustion. Elsevier Health Sciences . с. 2. ISBN 0443042233. 
  26. Robson, T (2004). An Introduction to Complementary Medicine. Allen & Unwin. с. = PA90 90. ISBN 1741140544. 
  27. Lo V., Jianmin L. Manuscripts, received texts and the healing arts / Loewe-Nylan (eds) China's Early Empires , 2010.- стор. 377 (Шуанбаошань) .- 373 (Увей).
  28. Dofer, L; Moser, M; Bahr, F; Spindler, K; Egarter-Vigl, E; Giullén, S; Dohr, G; Kenner, T (1999). A medical report from the stone age?. The Lancet 354 (9183). с. 1023–5. doi:10.1016 / S0140-6736 (98) 12242-0. PMID 10501382.  Проігноровано невідомий параметр |Format= (можливо, |format=?) (довідка)
  29. а б в г д е ж и к л м The Acupuncture and Fasciae Fallacy Published by Ben Kavoussi under Acupuncture, Medical Academia
  30. Camillia Matuk (2006). Seeing the Body: The Divergence of Ancient Chinese and Western Medical Illustration. Journal of Biocommunication 32 (1). 
  31. Гаваа Лувсан Традиційні та сучасні аспекти східної рефлексотерапії. — М.: Наука, 1992. — 576 с. — ISBN 9785020045632.
  32. Epler DC Blood-letting in Early Chinese Medicine and its Relation to the Origin of Acupuncture // Bulletin of the History of Medicine, 54 (1980). 337-367
  33. Buell PD, May T., Ramey D. Greek and Chinese Horse Medicine: Déjà vu All Over Again // Sudhoffs Archiv. 94 (1); 2010: 31.
  34. а б Kavoussi B. The Acupuncture and Fasciae Fallacy // Medical Academia
    «If the current map of acupuncture points and meridians is distinct from the vasculature, it is because in the early 1930s the pediatrician Cheng Dan'an (承 淡 安, 1899- 1957) resurrected and rehabilitated the vanishing street trade of therapeutic piercing by moving the treatment loci away from the blood vessels. He illustrated his revisions by painting the new pathways onto the skin of individuals and then photographing them. He also replaced the coarse medieval tools with the fine needles we associate with acupuncture today ».
  35. Andrews BJ History of Pain: Acupuncture and the Reinvention of Chinese Medicine. APS Bulletin. May / June 1999; 9 (3).
  36. Див., Напр., Розділ «Акупунктура» з книги Еміля Кремера «Відкриті очі». Leinfelden-Echterdingen 1 / Germany, 1991 - Стр.75-81
  37. Уокер Д. К. «Акупунктура»
  38. а б в г д е ж и к Акупунктура. Практичний посібник / Ханс-Ульріх Хекер, Ангеліка Стівлінг, Елмар Т.Пекер, Йорг Кастнер; пров. з англ. - М .: МЕДпресс-інформ, 2009.
  39. Stenger V.J.. Bioenergetic Fields. // The Scientific Review of Alternative Medicine, Vol. 3, No. 1, Spring / Summer 1999 /colorado.edu. Архів оригіналу за 2012-02-09. Процитовано 2011-12-8. 
  40. Barrett S. Be Wary of Acupuncture, Qigong, and «Chinese Medicine» // quackwatch.com, 2008.
  41. Melzack R., Wall PD Pain mechanisms: a new theory. Science 150: 971-979, 1965
  42. Pomeranz В., Stux G. Scientific Bases of Acupuncture. Springer, Berlin-Heidelberg 1989
  43. Yoshida Т., Tanaka C., Umeda M. , Higuchi Т., Fukunaga M, Naruse S. Non-invasive measurement of brain activity using functional MRT. Toward the study of brain response to acupuncture stimulation. Am. J. Chin. Med. 23: 319-325,1995
  44. Hui K. K, Liu J., Makris N., Gollub RL, Chen AJ, Moore С. I., Kennedy DN, Rosen BR, Kwong К. K. Acupuncture modulates the limbic system and subcortical gray structures of the human brain: evidence from fMRI studies in normal subjects. Hum. Brain. Mapp. 9: 13-25, 2000
  45. Chiu JH, Cheng H. C, Tai С. І., Hsieh J. С., Yeh Т. С., Cheng H, Lin JG, Ho L. Т. Electroacupuncture-induced neural activation detected by use of manganese-enhanced functional magnetic resonance imaging in rabbits. Am. J. Vet. Res. 62: 178-182, 2001
  46. Beecher HK Placebo analgesia in human volunteers. J.Am. Med. Assoc. 159: 1602-1606, 1955
  47. а б Report 12 of the Council on Scientific Affairs (A-97) - Alternative Medicine // American Medical Association, 1997.
    «Critics contend that acupuncturists, including many traditionally trained physicians, merely stick needles in patients as a way to offer another form of treatment for which they can be reimbursed, since many insurance companies will do so. Critical reviews of acupuncture summarized by Hafner and others conclude that no evidence exists that acupuncture affects the course of any disease ... Much of the information currently known about these therapies makes it clear that many have not been shown to be efficacious. Well-designed, stringently controlled research should be done to evaluate the efficacy of alternative therapies ».
  48. а б Brian M. Berman, MD, Helene M. Langevin, MD, Claudia M. Witt, MD, MBA, and Ronald Dubner, DDS, Ph.D. Acupuncture for Chronic Low Back Pain // The New England Journal of Medicine, 2010; 363: 454-461.
  49. gorski D. Credulity about acupuncture infiltrates the New England Journal of Medicine // Science-Based Medicine , 3.08.2010.
    «In fact, Berman's recommendation that the patient go to a licensed acupuncturist with" adequate training "does not even jibe with his findings in his review article. After all, 'if it does not matter where you place the needles, then it does not matter if the acupuncturist is trained'  ».
  50. а б Koog YH, We SR, Min BI Three-armed trials including placebo and no-treatment groups may be subject to publication bias: systematic review // PLoS One. 2011; 6 (5): e20679. Epub 2011 May 31. PMCID PMC3105112
  51. Capili B, Anastasi JK, Geiger JN Adverse event reporting in acupuncture clinical trials focusing on pain // The Clinical Journal of Pain , 2010. Jan; 26 (1): 43-8.
  52. а б Patrick CY Woo , Ada WC Lin, Susanna KP Lau, Kwok-Yung Yuen Acupuncture transmitted infections // BMJ 2010; 340: c1268 doi: 10.1136 / bmj.c1268 (18.03.2010)
  53. McCarthy, M (2005). Critics slam draft WHO report on homoeopathy. The Lancet 366 (9487). с. 705–6. doi:10.1016 / S0140-6736 (05) 67159-0. 
  54. Singh & Ernst, 2008, p. 70-73.
  55. Ramey DW A Review of the Evidence for the Existence of Acupuncture Points and Meridians // Proceedings of the Annual Convention of the AAEP 2000. Vol.46
  56. Уоррен Петерс глава 6 «Акупунктура і рефлексологія» // Містична медицина = Mystical Medicine. — TEACH Services, Inc., 1995. — 86 с. — ISBN 9781572580442.