Манабендранатх Рой

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Манабендранатх Рой
бенг. মানবেন্দ্র নাথ রায়
Mn roy2.jpg
Народився 21 березня 1887(1887-03-21)[1]
Колката, Британська імперія
Помер 26 січня 1954(1954-01-26) (66 років)
Деградун, Уттар-Прадеш, Індія[2]
Країна Flag of India.svg Індія
Flag of Imperial India.svg Британська Індія
Flag of India.svg Домініон Індія
Національність Bengali Brahminsd
Діяльність політик, філософ, автор, письменник, революціонер
Alma mater Jadavpur Universityd і Комуністичний університет трудящих Сходу
Знання мов англійська[1] і гінді
Партія Mexican PRId, Комуністична партія Індії і Індійський національний конгрес
Конфесія Індуїзм
У шлюбі з Evelyn Trentd

Манабендра Рой, Манабендра Натх Рой (бенг. মানবেন্দ্র নাথ রায়, справжнє ім'я Нарендранатх Бхаттачарія, 21 березня 1887, Колката, Бенгальське президентство, Британська Індія — 25 січня 1954, Деградун, Уттаракханд, Індія) — індійський революціонер і комуніст, політик і філософ, діяч Комінтерну у 1920-х роках, засновник філософії радикального гуманізму.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї брахманів в місті Арбели округу 24 паргани (нині Північні 24 паргани) Бенгальського президентства Британської Індії (нині індійський штат Західний Бенгал). У 1898 році сім'я переїхала до Кодалії, нині округ Хуглі (Західний Бенгал), де Бхаттачарія закінчив англо-санскритську школу Harinavi, в якій викладав його батько. Потім вступив до Національного коледжу у Колкаті, ректором якого був відомий індійський філософ, поет, революціонер і організатор національно-визвольного руху Шрі Ауробіндо. Пізніше перейшов до Бенгальського технічного інституту (нині Джадавпурський університет), де вивчав інженерну справу і хімію. Велику частину знань Бхаттачарія проте отримав шляхом самостійного вивчення.

Індійський націоналіст[ред. | ред. код]

Брав участь у роботі підпільних організацій, які виступали за незалежність Індії, зокрема входив до спільнот «Анушилан Саміті» і «Джугантар». Під час Першої світової війни разом з багатьма індійськими націоналістами, приєднався до так званої «Індо-німецької змови» (англ. Hindu-German Conspiracy), учасники якої сподівалися домогтися незалежності від Британії за допомогою її ворога, Німецької імперії. У 1915 році Бхаттачарія виїхав з Індії, з метою доставити на батьківщину вантаж зброї від німецьких союзників. Операція провалилася і він знову повернувся до Індії лише через 16 років.

Спочатку Бхаттачарія прибув до Батавії (нині Джакарта, столиця Індонезії), потім жив у Китаї і Японії, де намагався отримати допомогу від Німеччини, Японії і навіть від лідера китайських революціонерів Сунь Ятсена, але безуспішно.

Комуніст[ред. | ред. код]

У 1916-1917 роках проживав у США, де під час двомісячного перебування в Пало-Альто зустрів свою майбутню дружину, випускницю Стенфордського університету Евеліну Трент. Разом з нею він переїхав у[3] Нью-Йорк, де захопився марксизмом.[4] Після вступу США у Першу світову війну на боці Антанти, Бхаттачарія, побоюючись видачі у Британію, втік разом з Евелін у Мексику.

У Мексиці Бхаттачарія прожив близько двох років. Брав активну участь у місцевому соціалістичному русі. У грудні 1917 року став одним із творців Соціалістичної партії, яка восени 1919 року була перетворена в Мексиканську комуністичну партію (першу компартію за межами Росії). У ці роки близько зійшовся Михайлом Бородіним, першим радянським консулом у Мексиці, завдяки якому було створено Латиноамериканська бюро III Інтернаціоналу.

Влітку 1920 року приїхав в РРФСР, де отримав з подачі Бородіна запрошення виступити на Другому конгресі Комуністичного Інтернаціоналу.[5] Після конгресу оселився в Москві, де 8 років працював в Комінтерні.[6] У 1920 році брав участь у створенні в Ташкенті військової і політичної шкіл з підготовки революційних кадрів для Азії, а в жовтні того ж року у заснуванні Комуністичної партії Індії. У 1922 році обраний до Виконкому Комінтерну. У 1922 році Рой починає видавати журнал «Авангард» (англ. Vanguard), орган емігрантської Комуністичної партії Індії.

Закінчив Комуністичний університет трудящих Сходу ім. І. В. Сталіна.

У 1927 році — представник Комінтерну в Китаї. Після жорстокого придушення Комуністичної партії Китаю урядом Чан Кайші повернувся в Москву, де в 1928 році виступив проти Сталіна, приєднавшись до Бухаріна і «Правої опозиції». 22 травня 1928 року Рой отримав дозвіл на виїзд за кордон на лікування і відправився в Берлін літаком радянсько-німецької авіакомпанії Deruluft.[7] У грудні 1929 року виключений з Комінтерну.

У грудні 1930 року Рой повернувся до Індії[8], де 21 липня 1931 року був заарештований в Мумбаї британською владою на підставі ордера на арешт, виданого в 1924 році. 9 січня 1932 року він був засуджений до 12 років суворого тюремного ув'язнення за звинуваченням «в змові з метою позбавити короля імператора його суверенітету в Індії»[8][9]. У 1931-1936 роках перебував в ув'язненні, що не завадило йому продовжити боротьбу за незалежність Індії у вигляді написання статей і книг. Був звільнений у листопаді 1936 року за станом здоров'я. Всупереч рішенню Комінтерну бойкотувати Індійський національний конгрес, Рой закликав індійських комуністів приєднатися до цієї партії.

З початком Другої світової війни Рой засудив як тоталітарні режими Німеччини та Італії, так і підтримку Англії та Франції в боротьбі проти нацизму. Він порвав з Індійським національним конгресом і разом з Вітхала Махадео Таркунде в 1940 році заснував Радикально-демократичну партію. Позиція Роя явно відрізнялася від поглядів більшості лідерів індійського руху за незалежність. Рой вважав, що перемога Німеччини і країн осі привела б до кінця демократії в усьому світі, в той час як на його думку, Індія може завоювати її незалежність тільки у вільному світі.

Радикальний гуманіст[ред. | ред. код]

Розчарувавшись як в буржуазній демократії, так і в комунізмі, Рой останні роки свого життя присвятив розробці альтернативної філософії, яку назвав радикальний гуманізм. У своїй філософії він бачив засоби для забезпечення людської свободи і прогресу. Рой розраховував, що радикальний гуманізм зможе привести до встановлення ідеального соціального порядку, який виявить все краще в людині. У 1947 році він виклав свої тези в маніфесті, названому ним «Новий гуманізм». Рой очікував, що його робота виявиться такою ж важливою, як «Комуністичний маніфест» Маркса століттям раніше.[10]

Смерть і спадщина[ред. | ред. код]

Помер Рой 25 січня 1954 року в Деградун, столиці штату Уттаракханд.

Починаючи з 1987 року Oxford University Press почало публікацію вибраних творів Роя. В цілому, за десять років були підготовлені і опубліковані чотири томи, що включили в тому числі і роботи, написані Роєм під час ув'язнення в британських в'язницях. Редактором проекту був Сібнараян Рей, відомий бенгальський мислитель, педагог, філософ і літературний критик, прихильник радикального гуманізму.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Будинок в Мехіко, в якому Рой жив, сьогодні займає приватний нічний клуб, названий на його честь MNRoy.

На честь нього був названий відомий радянський письменник-історик і дисидент Рой Медведєв.[11]

Праці[ред. | ред. код]

  • Manabendra Nath Roy, The future of Indian politics, 1926, R. Bishop London.
  • Manabendra Nath Roy, Revolution and Counter-Revolution in China, 1946, Reprinted 1973, Hyperion Press. ISBN 0-88355-091-1
  • Manabendra Nath Roy (with Philip Spratt), New Orientation, 1946, Renaissance Publishers, Calcutta.
  • Sibnarayan Ray (ed), Selected Works of M.N. Roy: Volume I: 1917—1922 , Oxford University Press.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/511193/Manabendra-Nath-Roy
  3. Chowdhuri, Satyabrata Rai (2007). Appraisal. Leftism in India, 1917–1947. London: Palgrave Macmillan UK. с. 209–230. ISBN 9781349354986. 
  4. Talbot, Ian (24 травня 2007). Rai, Lala Lajpat (1865–1928), reformer and politician in India. Oxford Dictionary of National Biography. Oxford University Press. 
  5. Gerhardt, Hannes (21 серпня 2009). Bio-Normative Geopolitics: The US and the Darfur Crisis in Sudan. Geopolitics 14 (3). с. 488–509. ISSN 1465-0045. doi:10.1080/14650040802693440. Процитовано 13 грудня 2018. 
  6. Limbert, Roy, (died 29 Nov. 1954), Theatre Director and Producer. Who Was Who (Oxford University Press). 1 грудня 2007. Процитовано 13 грудня 2018. 
  7. Seifeldin, R (1997-11). PP57. Economic burden of colon cancer in the US using a national database. European Journal of Cancer 33. с. S35. ISSN 0959-8049. doi:10.1016/s0959-8049(97)85970-9. Процитовано 13 грудня 2018. 
  8. а б Robbins, Keith, ред. (22 червня 2017). History of Oxford University Press: Volume IV. Oxford Scholarship Online. doi:10.1093/acprof:oso/9780199574797.001.0001. Процитовано 13 грудня 2018. 
  9. Joseph), Young, Robert J. (Robert (2011). Introduction to polymers. CRC Press. ISBN 9780849339295. OCLC 744914764. 
  10. Roy, B. N.; Karnik, Madhavi A.; Sankaran, R. (21 січня 2003). Recent Advances in Research on Antituberculars. ChemInform 34 (3). ISSN 0931-7597. doi:10.1002/chin.200303273. Процитовано 13 грудня 2018. 
  11. Тарасава, Святлана (2013). “Не змоўк раней я i не змоўкну...”: мастацкае асэнсаванне тэмы рэпрэсiй у паэмах беларускiх паэтаў. Białorutenistyka Białostocka 5. с. 281–287. ISSN 2081-2515. doi:10.15290/bb.2013.05.18. Процитовано 13 грудня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Nath R. Manbendra Nath Roy (1887—1954) at Internet Encyclopedia of Philosophy (англ.)русск.
  • Manabendra Nath Roy Internet Archive, Marxists Internet Archive
  • «Manabendra Nath Roy», Banglapedia
  • M. N. Roy materials in the South Asian American Digital Archive (SAADA)